Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №546/301/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/301/26 Номер провадження 22-ц/814/3380/26Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Одринська Т.В. Пікуль В.П., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Іжик Андрія Васильовича на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 01 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 44433,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 9960,00 грн та процентами – 34473,50 грн.

В обгрунтування позову вказувало, що 17 березня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання кредиту № 1366-0602. Даний Договір було укладено відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Вказувало, що зазначений Договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

Зазначало, що договір було підписано одноразовим ідентифікатором С6225.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту – 13300,00 грн; строк кредитування – 300 днів; базовий період* – 21 день; стандартна та знижена процентні ставки – 2,50% в день.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору станом на 17 лютого 2026 року виникла заборгованість в сумі 68475,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 9960,00 грн та процентами – 58515,00 грн. Проте, позивач просить стягнути лише частину заборгованості в сумі 44433,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 9960,00 грн та процентами – 34473,50 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини, просило позов задовольнити.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 01 травня 2026 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1366-0602 від 17 березня 2024 року в сумі 44433, 50 грн, з яких 9960 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту та 34473 гривень 50 копійок - заборгованість за процентами.

Вирішено питання судових витрат.

З вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилася представник відповідача, який подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмір 2275,65 грн та суму нарахованих відсотків у розмірі 192,11 грн.

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, зазначає, що суд не врахував зміни до Закону України «Про споживче кредитування», внесені Законом № 3498- IX від 22 листопада 2023 року, які встановлюють тимчасові обмеження на максимальний розмір денної процентної ставки. 2.5% на день протягом перших 120 днів після набрання чинності законом (до 22 квітня 2024 року). 1.5% на день протягом наступних 120 днів (до 20.08.2024). 1.0% на день після закінчення перехідного періоду.

Вказує, що враховуючи що умови договору суперечать Закону України «Про споживче кредитування» то такі положення договору є нікчемними в силу ч.5 ст.12 вказаного закону. Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. У зв`язку з нікчемністю умов договору щодо процентної ставки, відповідач стверджує, що суд повинен був застосувати положення статей 1048 та 1054 Цивільного кодексу України, які передбачають нарахування процентів за користування кредитом на рівні облікової ставки Національного банку України.

Також судом не враховано, що відповідачем було внесено на погашення заборгованості 22 066,50 грн, що на 8 766,50 грн (165,9%) перевищує суму отриманого кредиту 13 300,00 грн.

20.07.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» надало Полтавському апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу у якому посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 17 березня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1366-0602 (далі – Договір) (а.с. 11-19).

Згідно з пунктом 2.2. Договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Районним судом також встановлено, що договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (пункт 3.1. Договору). Для укладання цього Договору, у порядку встановленому Правилами, Позичальник надає Кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати Кредит, шляхом заповнення на веб-сайті Кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, Позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту Кредитодавця та які необхідні для укладення цього Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних (пункт 3.2. Договору). При поданні інформації відповідно до п. 3.2. цього Договору позичальником вперше, відбувається реєстрація Позичальника на веб-сайті Кредитодавця та формується Позичальнику його особистий розділ на веб-сайті Кредитодавця (Особистий кабінет). Доступ до Особистого Кабінету здійснюється Позичальником після авторизації шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні або надається шляхом дзвінку на номер телефону, який вказаний позичальником відповідно до п. 3.2. на веб-сайті Кредитодавця, і який має юридичне значення ідентифікації позичальника в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (пункт 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 3.7. Договору після прийняття Кредитодавцем рішення про можливість укладення цього Договору, Позичальнику повідомляється про прийняте рішення шляхом надання такої інформації через Особистий кабінет (оферта).

Відповідно до пункту 3.9. Договору безпосередньо після отримання акцепту від Позичальника, що є укладенням цього Договору відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», Кредитодавець накладає на Договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Безпосередньо після цього Кредитодавець направляє Позичальнику підтвердження вчинення (укладення) Договору у формі електронного документа та примірник Договору з додатками до нього у вигляді електронного документа, що містить кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані електронні документи направляються в Особистий кабінет Позичальника та на електронну адресу Позичальника, вказану ним у порядку, встановленому п. 3.2. Договору.

Згідно з пунктом 4.1. Договору загальний розмір кредиту – 13300,00 грн. Дата видачі кредиту – 17 березня 2024 року (пункт 4.2. Договору). Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірника Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту (пункт 4.6. Договору).

Відповідно до пункту 4.10. Договору стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом. Строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику строком до 10 січня 2025 року (пункт 4.12. Договору).

Згідно з пунктом 5.1. Договору Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит в останній календарний день Строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.

Цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним (пункт 12.1. Договору).

У розділі 12 «Реквізити Сторін» зазначено номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 – НОМЕР_1 та використаний одноразовий пароль «С6225» як електронний підпис.

Відповідачем підписано кредитний договір одноразовим ідентифікатором – паролем А4315 (електронний підпис) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «Creditkasa», Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1366-0602 та за допомогою одноразового ідентифікатора «А6225» Паспорт споживчого кредиту (а.с. 20-27, звор. а.с. 27 – а.с. 29, звор. а.с. 29 – а.с. 30).

Згідно з квитанцією (ID операції 2438473845) 17 березня 2024 року були перераховані кошти в сумі 13300,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 за договором № 1366-0602 від 17 березня 2024 року (а.с. 31).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1366-0602 від 17 березня 2024 року у відповідачки ОСОБА_1 за договором № 1366-0602 виникла заборгованість в сумі 68475,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 9960,00 грн та процентами – 58515,00 грн (а.с. 31-42).

Позивач частково списав заборгованості та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 44433,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 9960,00 грн та процентами – 34473,50 грн.

Із матеріалів справи також вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості внесено кошти на загальну суму 22066,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, вважав доведеним факт невиконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором №1366-0602від 17.03.2024, у зв`язку з чим задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком районного суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони уклали кредитний договір у відповідності до норм чинного законодавства. Факт укладення договору сторонами не оспорюється.

Також доведено належними доказами факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 13300 грн. згідно умов договору.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 4.1. Договору загальний розмір кредиту – 13300,00 грн. Дата видачі кредиту – 17 березня 2024 року (пункт 4.2. Договору). Відповідно до пункту 4.10. Договору стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом. Строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику строком до 10 січня 2025 року (пункт 4.12. Договору).

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Укладений 17.03.2024 кредитний договір № 1366-0602 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому позивач не мав права визначати проценту ставку у розмірі 2,5 % в день, оскільки станом на час укладення договору законом був чітко визначений максимальний розмір денної ставки (1%).

Передбачений пунктом 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5 %, 120 днів 1,5 %, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у частині 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Кредитний договір укладено 17.03.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,5 % не відповідає вимогам частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Отже колегія суддів приходить до висновку, що оскільки договір був укладений 17 березня 2024 року максимальна ставка становить 1%.

Проводячи свій розрахунок колегія суддів встановила, що сума заборгованості за відсотками за період з 17.03.2024 року по 10.01.2025 року становить 9960 грн. тіло кредиту, 12147,20 грн. відсотків (з вирахуванням сплачених відповідачем сум).

Разом з тим позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом було заявлено вимогу лише щодо стягнення з відповідача 41.9% від суми заборгованості за відсотками, тому колегія суддів вважає, що виходячи з процентної ставки заявленої вимоги, слід стягнути з ОСОБА_1 відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 4991,28 грн.

З наведених мотивів рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення відсотків.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд при визначенні суми відшкодування витрат повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судом встановлено, що на підтвердження здійснених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу надано відповідні докази. Загальний розмір витрат на правничу допомогу становить 6000 грн. Апелянт просить стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 5667 грн.

Суд, дослідивши надані, в підтвердження отриманої професійної правничої допомоги, докази, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, враховуючи характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг (який складається в основному із підготовки, складання апеляційної скарги), складність справи, враховує те, що справа про стягнення заборгованості є малозначною справою, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, а також часткове задоволення апеляційної скарги на 66,35% доходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3981 грн.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у 2662,40 грн., оскільки позов задоволено на 33,65 % тому слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір за подачу позову у розмірі 895,90 грн.

Відповідачем за подачу апеляційної скарги сплачено 3993,60 грн, враховуючи , що апеляційну скаргу задоволено частково з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2649,75 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд-,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іжик Андрія Васильовича – задовольнити частково.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 01 травня 2026 року – в частині стягнення відсотків у розмірі 34473,50 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відсотки за користування кредитним договором № 1366-0602 від 17.03.2024 року у розмірі 4991,28 грн. грн.

Змінити порядок розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 895,90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2649,75 грн. та 3981 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 6630,75 грн.

В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 08.09.2026 року

Головуючий суддя : _______________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: ____________________ Т.В. Одринська ________________В.П. Пікуль