Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №527/3091/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/3091/25 Номер провадження 22-ц/814/3365/26Головуючий у 1-й інстанції Олефір А. О. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Одринської Т.В., Пікуль В.П., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" на заочне рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

22 жовтня 2025 року представник позивача звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що 22.06.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту. 22.06.2024 Шейко О.В., прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 494377-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено Шейку О.В., через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2115, на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 22.06.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 , було укладено Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 14000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16269455 процентів за кожен день користування кредитом.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 494377-КС-003 про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору. Розмір денної процентної ставки на дату укладення Кредитного договору відповідає максимальному розміру денної процентної ставки відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 09.10.2025 утворилась заборгованість за Договором № 494377-КС-003 про надання кредиту, в розмірі 38791,16 грн, що складається з: 14000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 22691,16 грн - суми прострочених платежів по процентах; 2100,00 грн - суми прострочених платежів за комісією.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 38791,16 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2026 року Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239, заборгованість за Договором № 494377-КС-003 про надання кредиту від 22.06.2024: 14000,00 - суму прострочених платежів по тілу кредиту; 18911,16 грн - суму прострочених платежів по процентах, а всього 32911,16 грн (тридцять дві тисячі дев`ятсот одинадцять гривень 16 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2055,16 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції Клименко Т.В., який діє в інтересах ТзОВ «Бізнес позика» було подано апеляційну скаргу, в якій прохає заочне рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2026 року по справі № 527/3091/25 змінити в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за кредитним договором, а саме: змінити загальну суму стягнення з 32 911,16 гривень на грошову суму в розмірі 38 791 (тридцять вісім тисяч сімсот дев`ятсот одна) гривня 16 копійок, в решті заочне Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2026 року залишити без змін.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що комісія за надання кредиту та порядок її сплати визначені пунктами 1.4, 2.7., 5.2. Правил про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика», які є невід`ємною частиною договору про надання кредиту.

Акцентує увагу суду, в даному випадку позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, що нараховані на залишок по тілу кредиту у межах строку дії договору, який був встановлений умовами Договору №494377-КС-003 про надання кредиту від 22.06.2024 року і закінчувався 12.10.2024 року.

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 22.06.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту. 22.06.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 494377-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. 22.06.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту (далі Кредитний договір). Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 14000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Кредит надається строком на 16 тижнів (п.2.3. Кредитного договору). Строк дії договору: до 12.10.2024 (п.2.7. Кредитного договору). Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000, фіксована, знижена процентна ставка 1,16269455 фіксована, денна процентна ставка 1,15 процентів (п.п.2.4., 2.11. Кредитного договору). Комісія за надання Кредиту: 2100,00 грн (п.2.5 Кредитного договору) (а.с.19-33).

22.06.2024 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, істотні умови якого за своїм змістом є аналогічними умовам викладеним у Кредитному договорі (а.с.16-18).

Судом також встановлено, що Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2806, Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) укласти Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту та Кредитний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2115, які було направлено на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений ОСОБА_1 ..

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами було укладено кредитний договір в електронній формі, який відповідач підписав із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів у сумі 14 000 грн.

Водночас відповідач своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав. Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в повному обсязі. Щодо процентів, суд врахував встановлені законодавством обмеження максимального розміру денної процентної ставки, у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок та визначив суму процентів, що підлягають стягненню, у розмірі 18 911,16 грн, частково відмовивши у задоволенні цієї вимоги.

Також суд відмовив у стягненні комісії у розмірі 2 100 грн, оскільки позивач не зазначив та не надав доказів наявності конкретних додаткових і супутніх послуг, пов`язаних із наданням кредиту, у зв`язку з чим відповідне положення кредитного договору визнано нікчемним.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 627ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті1054,1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Згідно статей 12,13,81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту. 22.06.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 494377-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. 22.06.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту (далі Кредитний договір). Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 14000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Кредит надається строком на 16 тижнів (п.2.3. Кредитного договору). Строк дії договору: до 12.10.2024 (п.2.7. Кредитного договору). Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000, фіксована, знижена процентна ставка 1,16269455 фіксована, денна процентна ставка 1,15 процентів (п.п.2.4., 2.11. Кредитного договору). Комісія за надання Кредиту: 2100,00 грн (п.2.5 Кредитного договору) (а.с.19-33).

22.06.2024 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, істотні умови якого за своїм змістом є аналогічними умовам викладеним у Кредитному договорі (а.с.16-18).

Судом також встановлено, що Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2806, Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) укласти Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту та Кредитний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2115, які було направлено на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки судом правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку поданим доказам та правильно застосовано норми матеріального права. Встановивши факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання ним зобов`язань щодо їх повернення, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, врахувавши при визначенні розміру процентів законодавчі обмеження щодо максимальної денної процентної ставки та відмовивши у стягненні комісії, умови щодо якої не відповідають вимогам законодавства.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" на - залишити без задоволення.

Заочне рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 08 вересня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ Т.В. Одринська _________________ В.П. Пікуль