Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №274/4769/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №274/4769/26

Суддя: Бєлоусов А. Є.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/4769/26 Головуючий у 1-й інст. Мороко С. В.

Номер провадження №33/4805/1231/26

Категорія ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП Доповідач Бєлоусов А. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бєлоусов А.Є., з секретарем судових засідань Романенко Т.Р.,

за участі:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Бреднєва О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Бреднєва Олександра Олександровича на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.07.2026 у справі № 274/4769/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Португальської Республіки, здобув середню спеціальну освіту, не є працевлаштованим, є одруженим, не має на утриманні неповнолітніх дітей, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про попередні випадки притягнення до адміністративної відповідальності у справі відсутні, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.07.2026 у справі № 274/4769/26 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 34000,00 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Також з ОСОБА_1 на користь держави було стягнуто 665,60 грн. судового збору.

Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 23.06.2026 о 19 год. 40 хв. в м. Бердичеві по вул. Грецькій, 5-А, керував автомобілем марки «HYUNDAI KAUAI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, здійснив виїзд на узбіччя та зіткнувся з деревом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1., 2.3. б), 13.1. Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження.

Окрім того, 23.06.2026 о 19 год. 40 хв. в м. Бердичеві по вул. Грецькій, 5-А, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «HYUNDAI KAUAI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після дорожньо-транспортної пригоди з його участю вжив алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.10. є) Правил дорожнього руху.

2. Короткий зміст апеляційної скарги

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Бреднєв О.О. не погодився з постановою судді місцевого суду, подав апеляційну скаргу, просив дослідити в судовому засіданні письмові докази, додані адвокатом до апеляційної скарги, постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.07.2026 скасувати (в частині діяння ОСОБА_1 , кваліфікованого за ч. 4 ст. 130 КУпАП) та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на правопорушника стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Апелянт вважає постанову судді місцевого суду в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

На переконання адвоката, суд першої інстанції дійшов помилкового та формального висновку про те, що ОСОБА_1 вжив алкогольні напої після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, поклавшись виключно на первинні пояснення водія, зафіксовані на нагрудну камеру працівника поліції, хоча в судовому засідання в суді першої інстанції ОСОБА_1 послідовно та чітко заявив, що алкогольні напої він вживав до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а поліцейським надав викривлені відомості, фактично обмовивши себе під впливом специфічних психологічних обставин та гострого шокового стану внаслідок аварії.

Задля обґрунтування своїх апеляційних доводів, захисник вказує на те, що ОСОБА_1 є громадянином Республіки Португалія, де працює та проживає протягом тривалого часу, правосвідомість ОСОБА_1 та сприйняття наслідків правопорушень сформовані під впливом європейського законодавства відповідно до якого, дії, вчинені ОСОБА_1 (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди), тягнуть за собою кримінальну відповідальність з покаранням у виді позбавлення волі. Тому ОСОБА_1 був переконаний, що зафіксований факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння, котре призвело до дорожньо-транспортної пригоди, потягне за собою негайне затримання ОСОБА_1 , взяття його під варту та кримінальну відповідальність. З цих причин ОСОБА_1 у стані паніки намагався обрати найменш суворий, на його думку, варіант правових наслідків, при цьому не був обізнаний із нормами КУпАП.

Апелянт стверджує, що ОСОБА_1 23.06.2026 приблизно з 14 год 00 хв перебував у кафе «Родичі» в м. Бердичеві, де в компанії військовослужбовців тривалий час вживав спиртні напої, що підтверджується наданими стороною захисту оригіналами фіскальних чеків із кафе «Родичі», які деталізують замовлення алкоголю протягом дня.

Також адвокат зауважує, що під час його спілкування з працівниками кафе «Родичі» останні в усній формі повідомили, що ОСОБА_1 дійсно 23.06.2026 тривалий час в компанії військових вживав алкогольні напої, після чого покинув заклад, сів за кермо автомобіля та майже одразу вчинив дорожньо-транспортну пригоду, подія сталась неподалік кафе, працівники закладу харчування відмовились надавати покази в суді апеляційної інстанції з особистих причин, проте, на думку апелянта, такі свідчення працівників кафе разом із фіскальними чеками закладу повністю спростовують версію про вживання ОСОБА_1 алкоголю вже після дорожньо-транспортної пригоди.

Окрім зазначеного, адвокат звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду 23.06.2026 о 19 год 40 хв, співробітники поліції прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди о 19 год 51 хв, тож якби ОСОБА_1 дійсно вжив алкоголь після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, алкоголь не міг би за такий короткий проміжок часу всмоктатись в кровоносну систему водія у такій кількості, щоб показати стабільний результат 1,93 проміле.

3.Узагальнена позиція особи, яка подала апеляційну скаргу

Під час апеляційного розгляду в судовому засіданні 04.09.2026 ОСОБА_1 та адвокат Бреднєв О.О. повністю підтримали подану апеляційну скаргу, задля обґрунтування своєї позиції посилались на аргументи, аналогічні викладеним у скарзі, просили постанову судді місцевого суду скасувати (в частині діяння, кваліфікованого за ч. 4 ст. 130 КУпАП), ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на водія стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

4. Межі апеляційного перегляду

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

У межах провадження № 33/4805/1231/26апеляційна скарга, подана адвокатом в інтересах ОСОБА_1 , не стосується винуватості водія транспортного засобу у скоєнні діяння, кваліфікованого за ст. 124 КУпАП, тому суддя апеляційного суду розглядає питання законності та обґрунтованості вказаної постанові лише в частині, що стосується діяння, кваліфікованого за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

5. Обставини, встановлені під час розгляду справи суддею місцевого суду

Як убачається зі змісту постанови судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.07.2026 у справі № 274/984/26, суддя під час розгляду справи встановив, що органом, уповноваженим на складання протоколу, задля підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, до протоколів, крім результату тесту на стан сп`яніння, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, також були додані інші матеріали, зокрема, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції.

Дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, суддя встановив, що водій ОСОБА_1 добровільно, без будь-яких спонукань, тиску, примусу, підтвердив факт вживання ним алкоголю після спричинення дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин, враховуючи докази, які містять в матеріалах справи, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

6. Обставини, встановлені апеляційним судом

Під час апеляційного розгляду справи суддя апеляційного суду дослідив протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701126 від 23.06.2026; результат тесту № 1544 від 23.06.2026 огляду на стан сп`яніння; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення від 23.06.2026 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.06.2026.

Присутні учасники судового провадження під час апеляційного розгляду не заявляли клопотань щодо повторного дослідження інших обставин, встановлених суддею місцевого суду,

Тож, здійснюючи апеляційний розгляд справи № 274/4769/26 суддя апеляційного суду в основу свого рішення покладає фактичні обставини, встановлені суддею місцевого суду.

Крім того, за клопотанням сторони захисту були досліджені: запит адвоката Бреднєва О.О. від 15.07.2026, адресований керуючій кафе «Родичі»; письмова відповідь від 20.07.2026 ФОП ОСОБА_2 , яка здійснює господарську діяльність у кафе «Родичі», на адвокатський запит; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань станом на 20.10.2021 щодо ФОП ОСОБА_2 ; оригінали та копії фіскальних чеків з кафе «Родичі» за 23.06.2026; наданий адвокатом розрахунок динаміки виведення алкоголю з організму.

7. Позиція судді апеляційного суду

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Бреднєва О.О., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду, здійснюючи розгляд матеріалів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався вказаних вимог закону.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при розгляді зазначених категорій справ повинні враховувати, що диспозиції сформульованих норм, які використовуються під час розгляду таких справ, є бланкетними, у зв`язку з цим суди повинні ретельно з`ясовувати і зазначати, в чому саме полягали названі у статтях закону порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідкам.

Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суддя (суд) вирішує в межах протоколу, складеного щодо цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (зі змінами).

Пунктом п. 2.10.є) Правил передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Зі змісту ч. 4 ст. 130 КУпАП вбачається, що об`єктивною стороною вчинення цього правопорушення є вживання особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або лікарських препаратів після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої вона є — до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння або до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, суддя місцевого суду всебічно та повно встановив обставини справи, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази, надані співробітниками поліції, та матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701126 від 23.06.2026; результат тесту № 1544 від 23.06.2026 огляду на стан сп`яніння; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення від 23.06.2026 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.06.2026; відеозапис з нагрудної камери працівника поліції).

Указаним доказам суддя надав належну правову оцінку у їх сукупності та за встановлених обставин дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, суддя місцевого суду дослідив в судовому засіданні відеозапис з нагрудних камер працівника поліції і дійшов обґрунтованого висновку щодо вживання ОСОБА_1 алкоголю після вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Адже із відеозапису убачається, що водій ОСОБА_1 добровільно, без будь-яких спонукань, тиску чи примусу, вказав поліцейським на те, що після вчинення дорожньо-транспортної пригоди вживав алкоголь.

На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду дійшов обґрунтованого висновку щодо вживання ОСОБА_1 , котрий керував транспортним засобом, алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за участю цього водія.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Єдиною і достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діянні такої особи складу відповідного адміністративного правопорушення.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді місцевого суду та не дають підстав вважати, що суддею під час розгляду цієї адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.

Твердження адвоката про те, що ОСОБА_1 не вживав алкоголь після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди та обмовив себе спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому ОСОБА_1 повідомив працівників поліції про те, що він вжив алкоголь після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, тому суддя апеляційного суду розцінює такі доводи адвоката та покази самого ОСОБА_1 з цього приводу як спробу певним чином пом`якшити адміністративну відповідальність за скоєння правопорушення.

Не заслуговують на увагу посилання адвоката на необізнаність ОСОБА_1 із нормативно-правовими актами України з підстав того, що останній є громадянином Республіки Португалії, оскільки відповідно до положень ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Окрім того, під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що крім громадянства Республіки Португалії він також має громадянство України, народився в Україні, володіє українською мовою, вже тривалий час проживає на території нашої держави.

Що стосується наданих адвокатом фіскальних чеків із кафе «Родичі» (як доказу вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв до вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди), необхідно зауважити, що ці чеки вказують на дату, час, місце, вид алкоголю, ціну на нього, проте не містять інформації яка б вказувала на особу ОСОБА_1 (як покупця алкоголю) та не доводять факту вживання ним алкогольних напоїв, тому ці докази суддя апеляційного суду не бере до уваги.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2021 у справі № 127/4546/16-к (провадження № 51-4127км18) зазначив, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада судочинства має значення для повного з`ясування обставин провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за визначеними законом критеріями і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного провадження. Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад провадження, таких як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їхньої переконливості. Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення.

Таким чином, з урахуванням засад безпосередності дослідження доказів, суддя апеляційного суду вважає, що не можуть бути прийнятими (як доказ вживання алкоголю ОСОБА_1 до вчинення дорожньо-транспортної пригоди) посилання адвоката на пояснення працівників кафе «Родичі», оскільки, як було зазначено самим адвокатом в його апеляційній скарзі, вказані свідки відмовились надати покази з приводу зазначеного захисником факту безпосередньо в судовому засіданні. Сторона захисту ні під час розгляду справи в місцевому суді, ні під час апеляційного розгляду справи не заявляла клопотань щодо виклику для допиту як свідків ФОП ОСОБА_2 або інших співробітників кафе «Родичі».

Посилання адвоката на неможливість всмоктування алкоголю в кровоносну систему ОСОБА_1 за такий короткий проміжок часу між вчиненням ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди та приїздом працівників полії у такій кількості, є безпідставними. Адже задля обґрунтування такої позиції сторона захисту не надала до суду жодних інших доказів, окрім розрахунку динаміки виведення алкоголю з організму, представленого у виді таблиці. Згадана таблиця не містить будь-яких позначок, котрі могли би підтвердити особу автора такого документа, компетентність відповідної думки автора. Натомість належний та допустимий висновок з цього питання потребує спеціальних знань у галузі медицини та фізіології людини, проте сторона захисту не заявляла клопотань перед судом щодо призначення у справі експертизи (за правилами ст. 273 КУпАП), не надала з цього питання принаймні висновку/довідки спеціаліста.

Таким чином, доводи апелянта щодо вживання ОСОБА_1 алкоголю до вчинення дорожньо-транспортної пригоди не підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення та доказами, наданими стороною захисту.

Додатково варто звернути увагу, що докази, на котрі посилається сторона захисту як на підстави для констатації відсутності в діянні особи складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, не були надані під час розгляду справи № 274/4769/26 у місцевому суді, незважаючи на те, що ОСОБА_1 особисто брав участь у судовому розгляді, йому були з достатньою повнотою роз`яснені права особи, котра притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі – право користуватись юридичною допомогою адвоката (розписка ОСОБА_1 від 13.07.2026). Такі докази були зібрані адвокатом Бреднєвим О.О. вже після ухвалення рішення суддею місцевого суду (в період з 15.07.2026 по 20.07.2026).

8. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді місцевого суду – без змін.

Під час апеляційного розгляду справи не були встановлені обставини, котрі би свідчили про відсутність у діяння ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням цього, суддя апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу адвоката Бреднєва О.О., подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.07.2026 у справі № 274/4769/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін.

Керуючись ст. 7, 9, 124, 130, 245, 246, 280, 284, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Бреднєва Олександра Олександровича залишити без задоволення.

Постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.07.2026 у справі № 274/4769/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.4 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Ця постанова судді апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення (постановлення), є остаточною, оскарженню не підлягає.

Повний текст цієї постанови складено, проголошено, надано для ознайомлення учасникам справи 08.09.2026 о 17 год 00 хв.

Суддя А.Є. Бєлоусов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua