Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №210/3603/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №210/3603/26

Суддя: Залізняк Р. М.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2333/26 Справа № 210/3603/26 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Кривий Ріг

03.09.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Залізняк Р.М. при секретарі судового засідання Шевченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг апеляційну скаргу захисника Чухонцевої Д.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.07.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає в АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000грн. без позбавлення права керування транспортними засобами

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Чухонцевою Д.В., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі:

- вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду без належної оцінки доказів у справі;

- зазначає, що працівниками поліції було безпідставно висловлену вимогу ОСОБА_1 про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння лише тому, що він раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та лише пізніше наголошено на наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння;

- вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан наркотичного сп`яніння, з огляду на ситуацію в країні він не довіряв працівникам поліції, та пропонував проїхати до закладу охорони здоров`я на власному автомобілі під керуванням свого знайомого;

- вказує, що чинні нормативно правові акти не передбачають можливості прибуття до закладу охорони здоров`я для огляду на стан сп`яніння виключно на автомобілі працівників поліції;

- зазначає, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння та стану сп`яніння не було виявлено;

- вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу, проте відеозапис не містить такої відмови;

- вказує, що направлення на огляд виписано раніше ніж працівником поліції висловлено вимогу ОСОБА_1 на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та захисник Чухонцева Д.В. повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, клопотання про відкладення розгляду справи не надали, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисника відповідно до вимог ст.ст. 268, 294 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 18.05.2026 о 10:05 год. в м. Кривий Ріг, вул. Чумацький шлях ЕО 148 керував ТЗ «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT» днз НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці які не реагують на світло, неприродно блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратop Motorola VB400: 475122. Від керування Т3 відмовився, шляхом передачі тверезому водієві. чим порушив п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує Т3, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 18.05.2026 року о 10:05 год. в м. Кривий Ріг, вул. Чумацький шлях ЕО 148 водій ОСОБА_1 керував ТЗ «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT» днзКЕ6600АН, відносно до якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою ДВС від 02.03.2021р. ВП 63299976. Права зачитано на нагрудний відео регістратор Motorola VB400 475122, чим порушив п. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 суд першої інстанції поклав:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 668954 за ч. 1 ст. 130 КУпАП який складено уповноваженою особою відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, та яким підтверджено, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку;

- рапорт працівника поліції щодо фактичних обставин справи;

- відеозаписи, які долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, якими підтверджено, що саме водій ОСОБА_1 керував LAND ROVER RANGE ROVER SPORT Д.Н.З. НОМЕР_1 та відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Крім того, суд першої інстанції також вважав, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №668926, який складено уповноваженою особою відповідно до вимог ст. 256 КУпАП інспекторами УПП Дніпропетровської обл., яким підтверджено, що ОСОБА_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами, керував транспортним засобом;

- рапортом працівника поліції, який підтверджує фактичні обставини справи;

- довідкою відповідно до якої згідно наявних облікових баз ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом;

- копією постанови державного виконавця Центрально-Міського ВДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 02.03.2021р., винесеною в рамках ВП № 63299976.

Суд першої інстанції дослідив матеріали відеозапису, та встановив, що працівниками поліції, за порушення ПДР України, а саме через перевищення встановленої швидкості руху в населених пунктах, було зупинено транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER SPORT Д.Н.З. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , у нього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук.

Працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд в медичному закладі відповідно до вимог законодавства.

Після тривалого спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 та в подальшому з його знайомими, які приїхали на місце зупинки, ОСОБА_1 відмовився проїхати з працівниками поліції до медичного закладу для проходження медичного огляду, мотивуючи свою вимогу тим, що «на ПНД зайде, а звідти не вийде», «його звідти забере ТЦК».

В подальшому ОСОБА_1 та його знайомі не стали залишатись на місці зупинки та чекати закінчення процедури складання протоколів про адміністративне правопорушення та залишили місце зупинки транспортного засобу.

Суд першої інстанції дослідив заперечення сторони захисту, що у ОСОБА_1 були відсутні будь-які ознаки сп`яніння, а зазначені ознаки в протоколі є надуманими, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, але з огляду на ситуацію в країні, він не довіряв працівникам патрульної поліції і побоюючись за свою безпеку, пропонував поліцейським, що він проїде до медичного закладу, на автомобілі під керуванням свого знайомого, що ОСОБА_1 не було роз`яснено наслідків відмови від огляду на стан сп`яніння, та протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності ОСОБА_1 , та відкинув вказані заперечення, як такі, що не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Суд першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення керувався вимогами ст. 36 КУпАП, та дійшов висновку про необхідність об`єднання справи про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП за № 210/3604/26, провадження № 3/210/880/26, за ч. 1 ст. 130 КУпАП справа № 210/3603/26, провадження № 3/210/979/26 та присвоїти єдиний номер справи - № 210/3603/26, провадження № 3/210/979/26, та у подальшому про накладення адміністративного стягнення також відповідно до вимог ст. 36 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та всебічності судового розгляду, постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню, вважає їх неспроможними та такими, що спростовуються сукупністю доказів.

Загальним доводом апеляційної скарги захисника є незгода із фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції встановив, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , утворила його відмова від огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України. Вказана обставина достатньо та повно зафіксована на відеозапису та не викликає сумніву своєї достовірності, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 беззаперечно підтверджений відеозаписом.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду без належної оцінки доказів у справі є неспроможними та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги захисника, що працівниками поліції було безпідставно висловлена вимога ОСОБА_1 про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, лише тому, що він раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та лише пізніше наголошено на наявності у нього ознак наркотичного сп`яніння, є також безпідставними, оскільки ознаки наркотичного сп`яніння перевірялися у ОСОБА_1 працівниками поліції, що підтверджено відеозаписом, та вимога огляду на стан наркотичного сп`яніння висловлена після їх встановлення.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан наркотичного сп`яніння, з огляду на ситуацію в країні він не довіряв працівникам поліції, та пропонував проїхати до закладу охорони здоров`я на власному автомобілі під керуванням свого знайомого, також не приймаються до уваги, оскільки зазначені висловлювання є неспроможними та надуманими.

Сторона захисту не наводить підстав, якими була викликана недовіра до працівників поліції з боку ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів відеозапису працівники поліції чітко та коректно вели спілкування з ОСОБА_1 , чітко та зрозуміло наголошували на своїх законних вимогах, на які працівники поліції мали відповідні повноваження.

Доводи апеляційної скарги захисника, що чинні нормативно правові акти не передбачають можливості прибуття до закладу охорони здоров`я для огляду на стан сп`яніння виключно на автомобілі працівників поліції, є також неспроможними, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП водій, який підлягає огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, прибуває до такого закладу у супроводі працівників поліції.

Вимога працівника поліції на проходження огляду водія на стан наркотичного сп`яніння, є безумовною.

Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння, та стану сп`яніння не було виявлено є також неспроможними, оскільки суперечать вимога ст. 266 КУпАП, відповідно до якої, огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться у закладі охорони здоров`я у присутності працівника поліції із використанням відеозапису чи залученням двох свідків.

Огляд проведений у порушення вказаних вимог, відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсним.

Доводи апеляційної скарги, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу, проте відеозапис не містить такої відмови, є також неспроможними, оскільки КУпАП не передбачає обов`язкової фіксації процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення на відеозапис.

Суд апеляційної інстанції також не вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника, що направлення на огляд виписано раніше, ніж працівником поліції висловлено вимогу ОСОБА_1 на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки це не виключає факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння, що утворило в його діях склад адміністративного право рушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином доводи апеляційної скарги про скасування оскаржуваної постанову та закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суд першої інстанції при застосуванні вимог ст. 36 КУпАП, а саме при об`єднанні двох проваджень в одне та накладенні адміністративного стягнення застосував адміністративне стягнення за більш серйозне адміністративне правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

Проте слід наголосити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, тому не застосував додаткового основного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він є іншою особою, а не водієм транспортного засобу у розумінні вимог ПДР.

Проте, санкція ч. 3 ст. 126 КУпАП, передбачає накладення адміністративного стягнення саме у виді позбавлення права керування транспортними засобами, та у розумінні вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП є більш серйозним правопорушенням у розумінні безальтернативності санкції за вчинене правопорушення, та не розмежовує адміністративне стягнення за суб`єктом правопорушення.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції мав би при накладенні адміністративного стягнення застосувати також і додаткове основне стягнення щодо ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Проте суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 294 КУпАП не може вийти за межі апеляційної скарги, та обмежується тільки своїми висновками про помилковість суду першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення без позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами відповідно до санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Чухонцевої Дар`ї Олегівни в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.07.2026р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000грн. без позбавлення права керування транспортними засобами залишити без задоволення.

Постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.07.2026р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000грн. без позбавлення права керування транспортними засобами залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua