Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №161/5919/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/5919/25 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.

Провадження № 22-ц/802/956/26 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів – Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2025 року ТзОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Юніт Капітал» заборгованість у сумі 11831 грн 66 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Компенсовано ТзОВ «Юніт Капітал» за рахунок держави у порядку, передбаченому п.п. 1-1 п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

25 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд вказаного рішення міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2026 року представнику відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 було відмовлено у поновленні процесуального строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року, а дану заяву залишено без розгляду.

Вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною і необґрунтованою, представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Колегія суддів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши обставини справи та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Залишаючи відповідно до вимог частини 2 статті 126 ЦПК України без розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що дана заява подана після закінчення процесуального строку, передбаченого частиною 1 статті 424 ЦПК України, і поважніcть причин пропуску цього строку заявником не доведено.

Такий висновок суду є правильний.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Питання процесуальних строків, порядок їх обчислення та наслідки пропущення процесуальних строків врегульовані главою 6 розділу І ЦПК України.

Так, статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту поданої до суду першої інстанції заяви про перегляд рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року за нововиявленими обставинами вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 як на нововиявлену обставину посилався на наявність вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 січня 2026 року в кримінальній справі № 161/26173/25, який набрав законної сили 04 березня 2026 року, та яким, на думку останнього, було встановлено обставини, що є істотними для даної цивільної справи, які під час її розгляду не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі учасникам справи.

Зокрема, представник відповідача вказував, що 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 звертався до Луцького РУП ГУНП у Волинській області з заявою про те, що його знайомий ОСОБА_3 , діючи умисно, і зловживаючи його довірою, заволодів грошовими коштами останнього. Вказані відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025035580000315 від 26 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство). В даному кримінальному провадженні відповідача ОСОБА_1 визнано потерпілим. Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 січня 2026 року в справі № 161/26173/25 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

З тексту вироку вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 був присутній під час його проголошення.

Вирок набрав законної сили 04 березня 2026 року, а заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник подав до суду лише 25 травня 2026 року з пропуском тридцятиденного процесуального строку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України.

Як на поважну причину пропуску строку звернення із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 посилався на те, що його довірителю копію вироку було надіслано 10 березня 2026 року і саме в той день останньому стало відомо про існування нововиявлених обставин.

Після чого ОСОБА_1 звернувся до відповідного органу для отримання безоплатної правничої допомоги. 27 березня 2026 року адвокат Носков О. М. отримав доручення на здійснення представництва інтересів останнього у судах, а 27 квітня 2026 року ознайомився з матеріалами цивільної справи.

Враховуючи, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана представником відповідача ОСОБА_1 – Носковим О. М. з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, то відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України останнім днем її подання є 03 квітня 2026 року. Однак із цією заявою заявник звернувся лише 25 травня 2026 року, тобто, з пропуском процесуального строку, передбаченого законом.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що наведені представником відповідача і зазначені вище причини пропуску строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції обґрунтовано не визнав поважними.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, встановивши відсутність у відповідача ОСОБА_1 об`єктивних, непереборних труднощів для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року в строк, визначений пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України, дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для його поновлення та на підставі статті 126 ЦПК України залишив заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, то підстав для задоволення апеляційної скарги і її скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді