Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №166/109/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 166/109/26 Головуючий у 1 інстанції: Фазан О. З.

Провадження № 22-ц/802/1068/26 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Прядун Ю. В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника органу опіки та піклування Михальчук О. М.,

прокурора Шаруновича Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Забродівської сільської ради в особі виконавчого комітету Забродівської сільської ради Ковельського району Волинської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою адвокатом Панасюком Іваном Івановичем, на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 08 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в січні 2026 року звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Забродівської сільської ради в особі виконавчого комітету Забродівської сільської ради Ковельського району Волинської області, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з неї аліментів на її користь на утримання внука ОСОБА_3 в розмірі частки заробітку(доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення повноліття. Позов мотивувала тим, що 03 квітня 2024 року розірвано шлюб укладений між її сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який від народження проживає у її з чоловіком будинку та повністю утримується нею фінансово. Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами в навчальних закладах, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на його утримання в розмірі частки заробітку (доходу) платника щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення повноліття дитиною.

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 08 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Панасюка І. І. подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неправильну оцінку доказів. Вказує, що з початку березня 2022 року відповідач жодного разу не з`явилась до сина і з ним не спілкується взагалі. Кошти, які відповідач заробляла, витрачала виключно на себе і на розваги. Відповідач періодично брала кошти в кредит в кредитних спілках і аби не віддавати, - змінювала місце своєї реєстрації. Кредитори періодично телефонували на телефон сина із погрозами, а це негативно впливало на психіку дитини і атмосферу в сім`ї. Відповідач зловживає алкогольними напоями. Відповідач не подала до суду заперечень проти позовних вимог. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення позовних вимог.

Відзив на апеляційну скаргу в цій справі не подавався.

Позивач ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені.

Представника органу опіки та піклування Михальчук О. М. просила апеляційну скаргу задовольнити.

Прокурор Шарунович Є. В. апеляційну скаргу позивача просив залишити без задоволення.

Відповідач в суд апеляційної інстанції не з`явилась, була належно повідомлена судом про час, день та місце судового розгляду.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 2 статті 372 ЦПК України).

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини. Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 03 квітня 2024 року, яке набрало законної сили 07.05.2024 року, шлюб, укладений 29 жовтня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано.

Дитина ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з реєстру Забродівської територіальної громади №2025/011519944 від 14.08.2025 ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Довідкою Забродівської сільської ради Ковельського району Волинської області № 198 від 15.11.2023 стверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на утриманні ОСОБА_4 .

У довідці, виданій навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня-дитячий садок» с. Поступель, зазначено, що ОСОБА_2 у вихованні свого сина на протязі 2016-2025 років участі не брала.

Довідкою-характеристикою Забродівської сільської ради № 139 від 24.11.2025 підтверджено, що ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_2 сам протягом останніх трьох років займається вихованням сина ОСОБА_3 .

Згідно акту обстеження умов проживання від 08.12.2025 ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1 разом з батьком в будинку його батьків. На даний час батько проходить службу в ЗСУ, син ОСОБА_3 навчається у військовому ліцеї. На період коли він приїжджає з навчання додому догляд за ним здійснює бабуся з дідусем.

ОСОБА_4 перебуває на військовій службі за мобілізацією, що підтверджено довідкою № 1921 від 05.12.2025 року.

Неповнолітній ОСОБА_3 проходить навчання у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 01.09.2025 по 31.05.2027, шо підтверджено квитком здобувача освіти ВЛ -25 № 143 від 01.10.2025.

До суду першої інстанції від органу опіки та піклування Забродівської сільської ради Ковельського району Волинської області надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Забродівської сільської ради № 58 від 20.04.2026.

Відповідно до інформації № 080/01-17 від 01.04.2026 комунального підприємства "Ратнівський центр первинної медичної допомоги" Ратнівської селищної ради неповнолітній ОСОБА_3 має захворювання та отримує медикаментозне лікування.

Неповнолітній ОСОБА_3 не заперечив проти позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 та бажає проживати із батьком ОСОБА_4 .

За ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У частинах п`ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 739/2159/18).

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позивач ОСОБА_1 не є опікуном, піклувальником ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що ОСОБА_3 проживає у її сім`ї. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом з своїм батьком ОСОБА_4 , перебуває на його утриманні. На даний час з грудня 2025 року ОСОБА_4 проходить військову службу в Збройних Силах України.

Батько неповнолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_4 не звертався до суду з позовом про позбавлення матері дитини – ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що орган опіки та піклування затвердив висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 без її безпосереднього залучення до участі при вирішенні питання про позбавлення її батьківських прав, без заслуховування її пояснень, пояснень батька дитини ОСОБА_4 , проте залучено зацікавлену особу позивачку ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок органу опіки та піклування є неповним, недостатньо обґрунтованим і однобічним, оскільки ґрунтується виключно на доводах однієї сторони позивача, без належного врахування позиції відповідача.

Думка дини щодо позбавлення батьківських прав враховується судом, і суд не вважає, що позбавлення батьківських прав матері відносно дитини буде сприяти найкращим інтересам дитини.

У справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування щодо наслідків невиконання батьківських обов`язків, попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, бесіди, тощо.

Суд підставно оцінив критично показання свідків стосовно ухилення від виконання відповідачем своїх обов`язків по вихованню сина, оскільки такі показання носять формальний характер без підтвердження фактичних даних про це, відомостей про вжиття заходів за такі дії до відповідача, а тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги у цій частині. Позивачем не доведено та судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона навмисно, систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд оцінив докази у їх сукупності і дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

Оскільки суд відмовив позивачу у позбавленні відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її неповнолітнього сина, син проживає разом з батьком ОСОБА_4 , то відповідно відсутні підстави для стягнення з неї аліментів на утримання дитини в користь позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, з правильним застосуванням норм матеріального права, є законним та справедливим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , подану адвокатом Панасюком Іваном Івановичем, залишити без задоволення.

Рішення Ратнівського суду Волинської області від 08 червня 2026 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 вересня 2026 року.

Головуючий – суддя

Судді