Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №761/25128/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25128/26

Провадження № 3/761/5039/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мартинов Є.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, проживаючого у В/Ч НОМЕР_1 , за частиною 3 статті 172-11 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 № 319 від 11 червня 2026 року, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, в період з 01 червня 2026 року по 02 червня 2026 року був відсутній на військовій службі за адресою дислокації В/Ч НОМЕР_1 , після закінчення відпустки без поважних причин, чим порушив вимоги статті 65 Конституції України, статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та пояснив, що він разом з дружиною та дитиною перебували у відпустці, згідно відпускного квитка він був звільнений у щорічну основну відпустку за 2026 рік з 15 травня 2026 року терміном на 15 діб, без урахування 2 діб на дорогу до м. Сома Бей Арабської Республіки Єгипет. При цьому, період перебування у відпустці його та дружини ОСОБА_2 , яка є офіцером організаційно-штатного відділу управління персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, були однаковими, у зв`язку з чим він мав стійке переконання, що прибути до місця проходження військової служби їм обом потрібно 02 червня 2026 року. При цьому, 31 травня 2026 року він разом з дружиною та дитиною перебував у Чернігівській область у родичів, яким потрібна була допомога. У зв`язку з перебування його дружині ОСОБА_2 та родичів в іншому населеного пункті, ОСОБА_1 здійснював нагляд за їх неповнолітньою дитиною. На підтвердження вказаних обставин надав копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дитини, копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14 травня 2026 року № 137 про відпустку капітана ОСОБА_2 , пояснювальну записку дружини ОСОБА_2 .

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, у відповідності до статті 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, частиною 3 статті 172-11 КУпАП встановлена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Згідно статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), додержуватися військової дисципліни та своєчасно прибувати до місця служби.

У відповідності до положень статей 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов?язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів (начальників), а також бути взірцем сумлінного виконання військового обов?язку.

Так, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 № 319 від 11 червня 2026 року, копію акту службового розслідування щодо уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, яке виразилось у не прибутті на військову службу з відпустки до військової частини НОМЕР_1 01.06.2026 року майстер-сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта військової частини НОМЕР_3 та встановлення ступеня його вини, а також встановлення ступеня вини інших осіб, чиї дії або бездіяльність могли стати причиною правопорушення, витяг з наказу від 01 червня 2026 року № 558 Про призначення службового розслідування, витяг з наказу від 29 березня 2024 року № 94, витяг з наказу від 14 травня 2026 року № 136, відпускний квиток від 14 травня 2026 року № 3229, рапорт начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 , письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , доповідь за фактом неповернення з відпустка майстер-сержанта ОСОБА_1 , доповідь за фактом неповернення до військової частини майстер-сержанта ОСОБА_1 , службову характеристику, медичну характеристику, службову картку, довідку військово-лікарської комісії від 12 березня 2025 року, витяг з наказу від 10 червня 2026 року № 201 Про результати службового розслідування, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статтею 172-11 КУпАП.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст. 33 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16 жовтня 2008 року), Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Разом із цим, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, обставин справи, даних про особу порушника, ступінь його вини, беручи до уваги, що дії ОСОБА_1 не становили великої суспільної небезпеки, не спричинили значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам інших осіб, а також враховуючи його особисте критичне ставлення до вчиненого, щире каяття, в силу малозначності вчиненого, вважаю доцільним застосувати положення ст. 22 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі, у відповідності до положень ч. 2 ст. 284 КУпАП, закрити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 9, 22, 23, 33, 172-11, 245, 251, 280, 283-285, 287-291 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-11 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Євген МАРТИНОВ