Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №759/15305/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/15305/26

пр. № 1-кп/759/1445/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2026 за № 62026100120000075, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який здобув вищу освіту, не працює, неодружений, має малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 01.12.2025 Глибоцьким районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 332; ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, належного йому на праві приватної власності, за виключенням житла, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк 3 роки та з позбавленням спеціального звання старшого лейтенанта,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 (ВКЗ).,

інші учасники провадження:

потерпіла - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи спеціалістом (з оперативно-технічних питань) Департаменту оперативно-технічних заходів Служби Безпеки України, 15.02.2026 приблизно о 09 год. 00 хв., керуючи технічно-справним службовим автомобілем марки «КІА FORTE», р.н НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вул. Велика Окружна у Святошинському районі міста Києва, по напрямку до ст. м. «Теремки» зі швидкістю приблизно 70 км/год., наближаючись до ділянки за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 9А, діючи необережно, з кримінально-протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, перед зміною напрямку руху і перестроюванням у попутну смугу справа в порушення вимог п. 10.1 ПДР не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив виїзд керованого автомобіля на огороджену ділянку проїзної частини, де здійснювалася евакуація транспортного засобу після ДТП, та наїзд на припаркований автомобільний евакуатор «MAN 12.180», р.н. НОМЕР_2 , що спричинило пасажирці автомобіля «КІА FORTE», р.н НОМЕР_1 , ОСОБА_6 середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, вказавши на час, місце, спосіб його вчинення та показав, що він 15.02.2026 приблизно о 09 год. 00 хв. керував автомобілем марки «КІА FORTE», р.н НОМЕР_1 , та рухався по вул. Велика Окружна, 9А, у напрямку до ст. м. «Теремки». На пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_6 . Він рухався у другій смузі руху, перелаштувався у праву смугу руху для здійснення обгону вантажного автомобіля, та через габарити вантажного автомобіля не побачив, що права смуга зайнята. Він побачив перед собою автомобіль, евакуатор, який стояв, натиснув на гальма та трохи змістився лівіше, гальма перестали працювати, однак зіткнення не вдалося уникнути. Після зіткнення він побачив, що ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження. Він вийшов з автомобіля та попросив сторонніх осіб викликати ШМД, оскільки не міг знайти свій телефон.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що вона фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення не оспорює та не має до нього претензій матеріального та морального характеру. Просила призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку з відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілу ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 15.02.2026 приблизно о 09 год. 00 хв., керуючи технічно-справним службовим автомобілем марки «КІА FORTE», р.н НОМЕР_1 , та рухаючись по проїзній частині вул. Велика Окружна, 9А в м. Києві, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином; обставини, які пом`якшують його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, має малолітню доньку, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше судимий.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 286 КК України, а саме у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на мінімальний строк.

При цьому, суд не знаходить правових підстав для призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, оскільки останній не працює, відбуває покарання у ДУ «Менська виправна колонія (№ 91)».

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Крім того, вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 01.12.2025 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та на підставі ст. 69 КК України йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, належного йому на праві приватної власності, за виключенням житла, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк 3 роки та з позбавленням спеціального звання старшого лейтенанта. Даний вирок ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 15.04.2026 залишено без змін.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, оскільки дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив після ухвалення вироку Глибоцьким районним судом Чернівецької області від 01.12.2025 року.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз, що підтверджується розрахунками їх вартості.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71; 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 01.12.2025, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік, з конфіскацією всього майна, належного йому на праві приватної власності, за виключенням житла, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк 3 роки та з позбавленням спеціального звання старшого лейтенанта.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

У строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати строк відбування покарання за вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 01.12.2025року.

Речові докази:

- автомобіль марки «КІА FORTE», р.н НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 , - залишити у власника (законного володільця);

- автомобіль марки «MAN 12.180», р.н. НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання представнику ТОВ «ЕКСПРЕС-Т», - повернути власнику (законному володільцю).

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертиз, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи, 8379 (вісім тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 20 к.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1