Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №758/8067/25
Суддя: Петров Д. В.
Справа № 758/8067/25
Категорія 4
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
присяжних Алексєєнко А.В.,
Золотарського Р.А.,
при секретарі судового засідання Пащелопі Д.Р.,
за участю
представника заявника Кушніра С.Б.,
представника особи, відносно якої вирішується заява
адвоката Мойсеєнко Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кушніра Сергія Борисовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,
У С Т А Н О В И В :
У червні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кушніра С.Б. звернувся до Подільського районного суду м. Києва із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна.
В обґрунтування заявлених вимог, заявник зазначає, що заявник ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження заявника, копією свідоцтва про народження його матері - ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ) та копією свідоцтва про укладення шлюбу.
Заявник до кримінальної відповідальності не притягався, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності та наявності судимості».
Протипоказань для здійснення обов`язків за станом здоров`я немає.
Внаслідок перенесеного геморагічного інсульту ОСОБА_2 має порушення функцій мовлення та комунікації, порушена функція нижніх кінцівок, стояння, ходи, самообслуговування. Остання потребує постійної сторонньої допомоги та не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Заявник вважає, що може бути призначений опікуном ОСОБА_2 , оскільки є її родичем та за своїми особистими якостями, а також матеріальним станом може виконувати обов`язки опікуна.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.06.2025 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.09.2025 задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Кушніра Сергія Борисовича про призначення судової-психіатричної експертизи у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кушніра Сергія Борисовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна. Провадження у справі зупинено.
12.11.2025 справа повернулася до суду з експертної установи разом з висновком експерта за результатами проведення судово-психіатричної експертизи № 1471 від 23.10.2025.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.11.2025 провадження у справі відновлено.
В судовому засіданні представник заявника Кушнір С.Б. підтримав заяву з викладених у ній підстав, просив її задовольнити.
Представник особи, щодо якої розглядається заява адвокат Мойсеєнко Н.Д. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 та призначення його опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .
Представник Органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Від органу опіки та піклування надійшов витяг з протоколу засідання опікунської ради при Подільській РДА в м. Києві про недоцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 у разі визнання її недієздатною.
Суд, заслухавши учасників справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено відповідними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, що баба заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із заявником, внаслідок перенесеного геморагічного інсульту ОСОБА_2 має порушення функцій мовлення та комунікації, порушена функція нижніх кінцівок, стояння, ходи, самообслуговування. Остання потребує постійної сторонньої допомоги та не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Заявник зазначає, що внаслідок перенесеного інсульту баба заявника не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і у зв`язку з цим може бути визнана недієздатною.
Заявник ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження заявника, копією свідоцтва про народження його матері - ОСОБА_7 ОСОБА_6 ) та копією свідоцтва про укладення нею шлюбу.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта від 23.10.2025 № 1471, проведеного ДП «Інститутом психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним, стійким психічним розладом у вигляді: «Судинної деменції (внаслідок перенесеного ГПМК за геморагічних типом в 2024 році) - згідно з МКХ-10: F01, за своїм психічним станом не здатна розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
За правилами ч. 3 ст. 296 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
Таким чином, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, беручи до уваги висновок судово-психіатричної експертизи, суд дійшов висновку, що вимоги заявника про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною є обґрунтованими та відповідають вимогам закону, повністю знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому підлягають задоволенню.
Щодо призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з протоколу № 9 засідання опікунської ради при Подільській РДА в м. Києві, за результатами розгляду поданих документів та з урахуванням всіх обставин справи опікунська рада дійшла до висновку, що подання до суду щодо призначення опікуном ОСОБА_1 є недоцільним, оскільки у потенційної підопічної є дві повнолітніх доньки, які є її найближчими родичами першого ступеня споріднення. Доньки не визнанні недієздатними чи обмежено дієздатними та не довели наявності об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливлюють виконання ними обов`язків опікуна, а тому, за таких обставин відсутні достатні підстави для призначення опікуном онука (заявника ОСОБА_1 ).
Згідно з ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно зі статтею 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно з ч.1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).
Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (стаття 2 СК України).
Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.
Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 КЗпП України).
Положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що близькі особи - це члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта. Члени сім`ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за №387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (п. 3.1 Правил опіки та піклування).
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20, від 26 січня 2024 року у справі №742/887/23).
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17, від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21, від 24 липня 2024 року у справі №727/597/24.
Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про встановлення опіки над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном.
Правилами ст. 41 ЦК України визначені правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
З урахуванням вимог ч.6 ст. 300 ЦПК України, встановлених при розгляді справи обставин, суд визначає строк дії даного рішення у 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 7 ст. 300 ЦПК України в разі необхідності продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною опікун має право подати до суду відповідне клопотання не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку, визначеного судовим рішенням
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73, 258-260, 295-300 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кушніра Сергія Борисовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна - задовольнити частково.
Визнати недієздатною громадянку України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
У задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про встановлення опіки над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном - відмовити.
Встановити строк дії судового рішення - 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.
Роз`яснити заявнику положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 ЦПК України.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
-заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;
-заінтересована особа -Орган опіки і піклування в особі Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, Контрактова площа, буд. 2, код ЄДРПОУ: 37333608.
-особа, щодо якої подано заяву про визнання її недієздатною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;
-заінтересована особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
-заінтересована особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - в матеріалах справи відсутній.
Суддя Д. В. Петров
Присяжні Р.А. Золотарський
А.В. Алексєєнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua