Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №758/14963/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14963/26

3/758/4464/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань у місті Києві Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

встановила :

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу правозастосування Управління правозастосування та взаємодії з суб`єктами господарювання Державної служби експортного контролю України, будучи державним службовцем категорії «В» та суб`єктом відповідальності відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, у порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», після припинення 24.11.2025 року діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 22.01.2026 року о 21:19 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) (далі - Декларація), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Відповідно до наказу Державної служби експортного контролю України від 10.09.2025 №327-ТР «Про призначення ОСОБА_1» ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу правозастосування Управління правозастосування та взаємодії з суб`єктами господарювання Державної служби експортного контролю України з 11.09.2025 року.

ОСОБА_1 склав Присягу державного службовця 07.09.2017 року.

Згідно з посадовою інструкцією головного спеціаліста відділу правозастосування Управління правозастосування та взаємодії з суб`єктами господарювання Державної служби експортного контролю України зазначена посада належить до категорії «В» посад державної служби.

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею першою Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 будучи державним службовцем, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Наказом Державної служби експортного контролю України від 20.11.2025 № 394-ТР «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу правозастосування Управління правозастосування та взаємодії з суб`єктами господарювання Державної служби експортного контролю України з 24.11.2025 року.

24.11.2025 року ОСОБА_1 ознайомився із повідомленням особи, яка звільняється з роботи в Державній службі експортного контролю України і припиняє державну службу, що підтверджується його особистим підписом.

Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.

Відповідно до розділу II вказаного порядку суб`єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб`єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Пунктом 2 частини 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 №252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Відповідно до Роз`яснення Національного агентства щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Отже, ОСОБА_1 , 24.11.2025 року припинивши діяльність, пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування був зобов`язаний подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного Кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Він може визначатися рокам, місяцями, тижнями, днями або годинами. Його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто упродовж періоду часу з 00:00 годин 25.11.2025 року по 23:59 годин 24.12.2025 року ОСОБА_1 був зобов`язаний подати Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав Декларацію (ідентифікатор документа - 7а2bdf67-2b18-4be6-a629-af587ec7e84c), лише 22.01.2026 року о 21:19, а отже не своєчасно.

За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з відомостями про послідовність дій користувача Реєстру, вчинених ОСОБА_1 у період з 25.11.2025 року по 23.01.2026 року, встановлено, що після звільнення перший вхід до Реєстру ним було здійснено лише 07.01.2026 року, тобто після спливу встановленого законодавством строку для подання відповідної декларації. Водночас встановлено, що первинна реєстрація ОСОБА_1 у Реєстрі відбулася 07.08.2017 року, що свідчить про його обізнаність із порядком користування та функціональними можливостями Реєстру.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомив, що відповідно до витягу з наказу Державної служби експортного контролю України від 20.11.2025 року № 394- ТР «Про звільнення ОСОБА_1 » його було звільнено з посади головного спеціаліста відділу правозастосування Управління правозастосування та взаємодії з суб`єктами господарювання Державної служби експортного контролю України з 24.11.2025 року.

Також ОСОБА_1 зазначив, що був ознайомлений із вимогами, заборонами та обмеженнями, встановленими Законом України «Про запобігання корупції», а також усвідомлював обов`язок своєчасного подання декларації у зв`язку з припиненням діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави.

Водночас він пояснив, що декларацію при звільненні за 2025 рік подав лише 22.01.2026 о 21:19, оскільки, за його словами, через постійні перебої з електропостачанням не зміг приділити належної уваги інформації щодо кампанії електронного декларування. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що не мав умислу на несвоєчасне подання декларації, інших причин несвоєчасного подання не мав, до Національного агентства з питань запобігання корупції з питань подання декларації не звертався, свою вину у порушенні встановленого строку подання декларації визнав у повному обсязі.

Наведені ОСОБА_1 пояснення не свідчать про наявність поважних причин несвоєчасного подання декларації. Посилання на перебої з електропостачанням саме по собі не підтверджує існування об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне виконання обов`язку щодо подання декларації протягом усього встановленого законом строку. При цьому ОСОБА_1 підтвердив, що був обізнаний із вимогами антикорупційного законодавства та обов`язком своєчасного подання декларації, інших обставин, які б об`єктивно перешкоджали виконанню цього обов`язку, не навів, до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз`ясненнями чи повідомленнями про неможливість подання декларації не звертався.

Отже, викладені у поясненнях обставини не спростовують факту порушення встановленого законом строку подання декларації та не підтверджують наявності поважних причин такого порушення.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною першою статті 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне подання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.

Отже, поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи суб`єктом декларування, після припинення 24.11.2025 діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 22.01.2026 о 21:19 несвоєчасно, без поважних причин подав Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.

ОСОБА_1 мав можливість подати декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет із використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій у власному персональному електронному кабінеті з будь-якого місця. З огляду на те, що на момент несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 вже не перебував на посаді у Державній службі експортного контролю України та повідомив, що подавав декларацію за місцем проживання, місцем вчинення адміністративного правопорушення слід вважати адресу подання декларації, а саме: АДРЕСА_1 .

Датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата несвоєчасного подання нею Декларації шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, тобто 22.01.2026 року.

Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, пов`язаного з корупцією передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, тобто момент коли уповноваженою особою, що має право складати протоколи зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані, зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та оформлено такий висновок у вигляді протоколу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що умислу на несвоєчасне подання декларації не мав, не зміг приділити належної уваги питанням декларування у зв`язку із постійними проблемами із світлом та інтернет-з`єднанням. Окрім цього, вважає, на момент розгляду справи судом закінчилися строки притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки факт несвоєчасного подання декларації був виявлений Національним агентством з питань запобігання корупції у лютому 2026 року.

Прокурор Гриненко А.Є. вказала, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведена і просила застосувати стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вважає, що строки притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не закінчились.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 938 від 19.08.2026 року; копією електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні), що охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями 01.01.2025-24.11.2025; даними витягу із наказу про звільнення ОСОБА_1 від 20.11.2025 за №394-ТР, відповідно до якого ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу правозастосування Управління правозастосування та взаємодії з суб`єктами господарювання 24.11.2025 року за власним бажанням; послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 ; даними копії наказу Державної служби експертного контролю України від 10.09.2025 за № 327-ТР про призначення ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста відділу правозастосування Управління правозастосування та взаємодії з суб`єктами господарювання; даними довідки від 22.06.2026 року за №13/80/28-26 про те, що під час призначення ОСОБА_1 на посаду Присяга державного службовця не складалася, оскільки Присяга державного службовця складена 07 вересня 2017 року в Головному управлінні ДФС у м. Києві; даними посадової інструкції державного службовця за особистим підписом ОСОБА_1 ; даними повідомлення особі, яка звільняється з роботи в Державній службі експортного контролю України і припиняє державну службу від 24.11.2025 року за підписом ОСОБА_1 , що підтверджує факт ознайомлення останнього із обов`язком подання декларації особи, що припиняє діяльність, пов`язану із виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 у частині спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст. 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, окрім, як для триваючих правопорушень.

Відповідно до даних листа Національного агентства з питань запобігання корупції № 47-05/10214-26 від 19.02.2026, на підставі повідомлення Державної служби експортного контролю України було виявлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цим же листом матеріали передані до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції (дата надходження повідомлення - 25.02.2026 року).

Листом від 27.02.2026 року Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції скерував матеріали НАЗК щодо можливого порушення ОСОБА_3 вимог антикорупційного законодавства до Управління стратегічних розслідувань в місті Києві.

15.06.2026 року Департамент стратегічних розслідувань скерував до Державної служби експортного контролю України запит про надання належним чином завірених документів стосовно ОСОБА_3

24.06.2026 року з Державної служби експортного контролю України до Департаменту стратегічних розслідувань надійшла відповідь на запит з додатками запитуваної інформації.

Того ж дня, 24.06.2026 року Департамент стратегічних розслідувань скерував для використання їх в роботі до Управління стратегічних розслідувань в місті Києві.

19 серпня 2026 року був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме 19 серпня 2026 року, оскільки лише на момент складання протоколу, органом, уповноваженим на складання протоколу, були зібрані всі необхідні докази та перевірено всі факти, які у своїй сукупності вказують на ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Датою виявлення правопорушення може бути лише день, коли було встановлено всі ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що і стали підставою для складання протоколу.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в постанові у справі №522/12566/18 (провадження №К9901/1742/20) від 18 січня 2024 року.

Окрім цього, судом встановлено відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання електронної декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що фактичні обставини справи з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 доведена наявними у справі доказами, у зв`язку з чим в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Отже, враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані її дії, у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення з ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі ч. 1 ст. 172-6, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) на користь держави.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Л. В. Казмиренко