Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №758/20777/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/20777/25

3/758/3274/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ЕПР1 №536274 від 10.12.2025 р., 09 грудня 2025 року о 23 годині 55 хвилин, за адресою: м. Київ, вулиця Нижній Вал, 27, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом у стані сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння пройшов на місці зупинки за допомогою Drager Alcotest 6820 прилад № ARHK-0543 проба позитивна результат 2,40‰, чим порушив п.2.9.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину в учиненому заперечив, не підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Захисник ОСОБА_1 - Поліщук О.С. подав клопотання в якому просив направити матеріали справи на доопрацювання у зв`язку з тим, що протокол не містить конкретизації виду сп`яніння водія, що унеможливлює встановлення, яке саме сп`яніння інкримінується; також вказав, що матеріали справи не містять відомостей щодо дій водія в частині ухилення від огляду в закладі охорони здоров`я; матеріали справи не містять направлення для проведення огляду.

Допитаний в судовому засіданні працівник патрульної поліції ОСОБА_2 повідомив, що під час патрулювання ними виявлено транспортний засіб, який спочатку був припаркований, а згодом почав рух. Працівники поліції зупинились біля транспортного засобу для перевірки, оскільки звернули увагу на особливості його руху та паркування. В автомобілі перебували водій та пасажир. У працівників поліції виникла підозра, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки він повільно відповідав на запитання та повільно рухав руками, що, на думку поліцейських, могло свідчити про вживання ним алкоголю. Після чого, під час патрулювання знову побачили вказаний транспортний засіб. Після зупинки транспортного засобу водієві запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager». Після проведення огляду та отримання позитивного результату водієві запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога.

ОСОБА_2 також повідомив, що з положеннями ст. 268 КУпАП особисто водія не ознайомлював, а після відмови водія від підпису в протоколі відповідну відмітку зроблено працівником поліції. Щодо направлення на огляд до закладу охорони здоров`я пояснив, що відповідні направлення знаходилися у службовому автомобілі.

Допитана в судовому засіданні працівниця патрульної поліції ОСОБА_3 повідомила, що під час складання адміністративних матеріалів за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння останній не реагував на її запитання та відмовився від підпису в протоколі, про що було зроблено відповідну відмітку. Пояснила, що хоча в протоколі й не зазначався вид стану алкогольного сп`яніння, але його можна встановити оскільки огляд проводився за допомогою спеціального технічного засобу «Drager». Також повідомила, що у разі відмови особи від проходження огляду на місці така особа направляється для проходження огляду до лікаря-нарколога.

Щодо недоліків, зазначених судом під час направлення матеріалів на доопрацювання, пояснила, що в пункті 7 протоколу нею допущено помилку та пропущено слово «алкогольного».

Під час допиту категорично наполягала, що встановлено саме такий вид сп`яніння.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що знайомий з ОСОБА_5 приблизно один-два роки, працює в державному підприємстві, що входить до структури ДУС , підтримують товариські стосунки. Після 24 години, приблизно о 00 годині 30 хвилин, йому зателефонував ОСОБА_5 та попросив допомогти забрати автомобіль у зв`язку з тим, що сталася пригода. Свідок погодився та прибув до місця перебування ОСОБА_5 . Там він побачив службовий автомобіль поліції та білий автомобіль «Volkswagen», який необхідно забрати. Працівники поліції перевірили його посвідчення водія, після чого він сів до автомобіля та очікував. ОСОБА_5 у цей час перебував разом із працівниками поліції, які періодично викликали його з автомобіля. Працівники поліції тривалий час складали документи. Під час складання протоколу працівник поліції запропонував ОСОБА_5 його підписати, однак останній відмовився від підпису. Після цього працівники поліції повідомили, що вони можуть їхати. ОСОБА_5 запропонував поїхати до медичного закладу на лівому березі міста Києва, де розташована наркологія. Вони приїхали до медичного закладу та звернулися до реєстратури з проханням провести огляд. Працівники закладу попросили надати направлення, однак жодного направлення їм працівники поліції не надали. Жінка середнього віку, яка перебувала в реєстратурі, повідомила, що без направлення пройти огляд неможливо, у зв`язку з чим ОСОБА_5 огляд у медичному закладі не пройшов. Після цього свідок відвіз ОСОБА_5 додому та поїхав додому сам.

Постановою суду від 29 квітня 2026 року матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, спрямовано до Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для доопрацювання (дооформлення).

27 травня 2026 року матеріали справи після доопрацювання Відділом адміністративної практики Департаменту патрульної поліції у місті Києві спрямовано до Подільського районного суду міста Києва.

За результатами виконання постанови суду, додано довідку щодо доопрацювання матеріалів відносно ОСОБА_1 , рапорт інспектора взводу №2, роти №1, батальйону №1, полку №1 УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 18.05.2026 року.

Відповідно до вищевказаної довідки стосовно ОСОБА_1 інспектором взводу №2, роти №1, батальйону №1, полку №1 УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 надано змістовний рапорт по вищевказаній події.

Відповідно до рапорту ОСОБА_3 у пункті 7 «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних» допущено помилку та пропущено слово «алкогольного».

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Сезьонова М.С. просила, направити матеріали справи про адміністративне правопорушення на повторне доопрацювання, оскільки працівниками патрульної поліції не усунуто всі недоліки: не надано пояснень щодо відсутності направлення для проведення огляду та щодо не роз`яснення прав та обов`язків.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України.

Таким чином, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив вимоги п. 2.9.а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, установлено дослідженими доказами в справі, зокрема:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №536274 від 10 грудня 2025 року, в якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення з урахуванням матеріалів наданих за результатами доопрацювання;

- результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Drager Alcotest 6820», відповідно до якого під час проведення огляду 10.12.2025 року о 00 годині 14 хвилин, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результатом тестування - 2,40 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння шкірних покривів обличчя, та зафіксовано результат огляду на стан сп`яніння 2, 40 проміле;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6313373 від 10 грудня 2025 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП, про те, що ОСОБА_1 рухався займаючи одночасно дві смуги;

- відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників патрульної поліції з якого вбачається, що працівниками патрульної поліції зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за те, що він займав одночасно дві смуги під час руху. На 01:39 патрульний поліцейський запитує: «То омивайка пахне, чи ви щось вживали, бо я до вас накланяюсь і запах чую». На 03:04 оскільки у водія вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального технічного приладу Драгер. На 18:24 патрульний поліцейський робить контрольний забір повітря, та розповідає як працює Драгер. На 18:48 ОСОБА_1 проходить огляд за допомогою спеціального технічного приладу Драгер. На 18:52 патрульний поліцейський повідомляє, що допустима норма 0,2 проміле.

На 19:17 зафіксовано результат 2, 4 проміле. На 19:27 працівник патрульної поліції запитує у ОСОБА_1 : «Погоджуєтесь з результатом?», ОСОБА_1 каже: «Ні», працівник патрульної поліції запитує: «До лікаря-нарколога їдете?», ОСОБА_1 каже: «Нє, нє, нє», на що працівник патрульної поліції повідомляє: «Тоді буде складено стосовно вас протокол».

На 19:58 працівник патрульної поліції каже: «треба вам водія, далі вам їхати заборонено».

На 01:03:33 ОСОБА_1 ознайомлюють з протоколом про адміністративне правопорушення, за те що керував в стані алкогольного сп`яніння. На 01:04:53 ОСОБА_1 відмовляється від підпису.

Працівник патрульної поліції повідомляє, що справа буде розглядатись в Подільському суді м. Києва.

Доводи сторони захисту про те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретизації виду сп`яніння, у зв`язку з чим нібито неможливо встановити, яке саме сп`яніння інкримінується ОСОБА_1 , суд вважав обґрунтованими, тому спрямував матеріали для доопрацювання. Після дослідження матеріалів наданих за результатами доопрацювання, суд розглядає вищевказаний протокол із урахуванням відповідних матеріалів. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №536274 від 10 грудня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 інкриміновано саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння, при цьому в протоколі зазначено конкретний результат огляду - 2,40 проміле, а до матеріалів справи долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», відповідно до якого у нього виявлено ознаки саме алкогольного сп`яніння, а результат огляду становив 2,40 проміле. Крім того, зазначені обставини прямо підтверджуються відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, запропонував пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу, після чого проведено огляд, за результатами якого встановлено 2,40 проміле, а надалі під час складання адміністративних матеріалів особі повідомлено, що протокол складається у зв`язку з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, сукупність матеріалів справи не залишає обґрунтованих сумнівів щодо того, що предметом інкримінування ОСОБА_1 є саме алкогольне сп`яніння.

Не заслуговують на увагу доводи захисту про те, що матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 для проведення огляду у закладі охорони здоров`я.

Судом встановлено, що первинний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», за результатами якого зафіксовано 2,40 проміле

Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, огляд водія за наявності відповідних підстав проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія з результатами такого огляду він підлягає направленню до відповідного закладу охорони здоров`я.

Разом із тим судом встановлено, що після проведення огляду на місці та отримання результату 2,40 ‰ ОСОБА_1 на запитання працівника поліції «Погоджуєтесь з результатом?» відповів: «Ні».

Після цього працівник поліції безпосередньо запропонував йому пройти огляд у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 відповів категоричною відмовою: «Нє, нє, нє». Працівник поліції після цього повідомив особу про наслідки такої відмови та про складення протоколу.

Отже, з відеозапису вбачається не лише факт незгоди ОСОБА_1 із результатом огляду на місці, а й те, що йому запропоновано пройти повторний огляд у закладі охорони здоров`я.

При цьому ОСОБА_1 не заявляв про бажання пройти такий огляд, не наполягав на його проведенні, не повідомляв про необхідність забезпечити його доставку до медичного закладу, а навпаки, безпосередньо після пропозиції пройти огляд у лікаря категорично відмовився від цього.

Суд враховує, що пункт 6 Порядку №1103 передбачає обов`язок поліцейського направити до закладу охорони здоров`я водія, який висловив незгоду з результатами огляду на місці.

Водночас відеозапис підтверджує проведення огляду, його результат, повідомлення особи про отриманий результат, пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я та категоричну відмову особи від такої пропозиції.

За таких обставин відсутність у матеріалах справи окремого письмового примірника направлення сама по собі не спростовує факту проведення огляду на місці та отриманого внаслідок нього результату, а також не нівелює зміст відеозапису щодо подальшої поведінки ОСОБА_1 .

Отже, доводи захисту про те, що сама відсутність окремого письмового направлення автоматично свідчить про недопустимість усіх доказів у справі, є необґрунтованими.

Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять відомостей щодо дій водія в частині ухилення від огляду в закладі охорони здоров`я спростовуються відеозаписом з бодікамер патрульних поліцейських, де на 19:30 працівник патрульної поліції запитує: «До лікаря-нарколога їдете?», ОСОБА_1 каже: «Нє, нє, нє». Вказане є беззаперечним доказом відмови від іншого виду огляду.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Тобто, першочерговий вид огляду - «поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів». У вказаному випадку проведено саме такий вид огляду.

Відповідно до ч.3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Тобто, інший вид огляду - «в закладах охорони здоров`я». Умовами його проведення є: «незгода особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів»; «незгода з результатами» огляду проведеного поліцейським. У вказаному випадку зафіксовано факт «незгоди з результатами» огляду проведеного поліцейським із одночасною відмовою від проходження іншого виду огляду.

Пунктом 8 Порядку №1103 передбачено, що у разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі неможливості їх застосування - у присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. В даному випадку, враховуючи проведення огляду поліцейським із одночасною відмовою від проходження іншого виду огляду, поліцейський мав законні підстави для складання протоколу саме за фактом «керування транспортним засобом у стані сп`яніння», оскільки проведено огляд, результат якого надавав поліцейському відповідні підстави, оскільки не був спростований в межах установленої процедури огляду.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не роз`яснені його права та обов`язки також не дають підстав для закриття провадження у справі. Як убачається з матеріалів справи та відеозапису, ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд, не висловлював заперечень щодо порядку його проведення, а після отримання результату чітко зазначив свою незгоду з ним.

Відомостей про застосування до нього примусу, введення в оману, обмеження права на правничу допомогу чи інші істотні порушення його процесуальних прав матеріали справи не містять.

Переконливих доводів, які б були підставою для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не встановлено.

Покази працівників патрульної поліції суд оцінює в сукупності з матеріалами справи, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, результатом тестування за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. При цьому суд враховує, що окремі обставини, повідомлені допитаними працівниками поліції, не мають самостійного визначального значення для встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки зазначені обставини безпосередньо перевіряються та підтверджуються іншими доказами, наявними в матеріалах справи. Показання працівників поліції в частині проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, отриманого результату 2,40 проміле, незгоди ОСОБА_1 з результатом та пропозиції пройти огляд у лікаря-нарколога узгоджуються з відповідним відеозаписом.

Водночас показання свідка ОСОБА_4 щодо звернення після події до медичного закладу та неможливості проходження огляду через відсутність направлення суд оцінює критично в частині їх правового значення для встановлення складу адміністративного правопорушення, оскільки вони не спростовують факту проведення первинного огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу та зафіксованого результату 2,40 проміле. Крім того, сам по собі факт подальшого звернення до медичного закладу не спростовує зафіксованої відеозаписом обставини, що безпосередньо після проведення огляду на місці на запитання працівника поліції щодо проходження огляду у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відповів відмовою, що обумовлювало завершення процедури огляду відповідно до чинного законодавства, оскільки інший вид огляду проводиться лише за згодою особи.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, необхідним і достатнім убачається накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч.1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП та ст. 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов