Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №757/29632/26-а — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29632/26-а

Категорія 139

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Вовк С.В.,

при секретарі судових засідань Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.05.2026 інспектором 4 взводу батальйону 3 полку Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Бохонком І.В. винесено постанову серії ЕНА № 7219004, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за керування транспортним засобом у крайній лівій смузі проїзної частини. Позивач заперечує наявність в його діях складу правопорушення, посилаючись на незадовільний стан дорожнього покриття правої смуги руху, зміну рядності дороги перед місцем зупинки транспортного засобу, за якої позивач не здійснював зайвого перестроювання у праву смугу, маючи намір здійснити розворот, а також на ненадання йому доказів вчинення правопорушення під час розгляду справи на місці події.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив, посилаючись на вимоги п. 11.2 ПДР України та долучені до відзиву відеозаписи з відеореєстраторів і камер зовнішнього спостереження.

Позивачем подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що додані відповідачем відеозаписи з відеореєстраторів службового транспортного засобу зафіксовано 17.06.2026, тобто після дати події, яка є предметом розгляду, а інші додані відповідачем відеозаписи також не підтвердили правомірність дій інспектора патрульної поліції при складанні оскаржуваної постанови.

Позивач до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи без його участі не надходило.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19 травня 2026 року о 00:06 год. інспектором 4 взводу батальйону 3 полку Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Бохонком І.В. винесено постанову серії ЕНА № 7219004, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Із вказаної постанови вбачається, що 19.05.2026 о 00:06 год. на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» на 432 км (с. Опарипси, Дубенський район, Рівненська область) позивач, керуючи транспортним засобом «Lincoln MKC», д.н.з. НОМЕР_1 , на дорозі, яка має дві або більше смуг для руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі, не виконуючи випередження, об`їзду або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом, чим, на думку інспектора, порушив п. 11.2 ПДР України.

Позивач, не погоджуючись з даною постановою, звернувся до суду.

Так, у пункті 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до ч. 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями та інші порушення, зазначені у диспозиції цієї норми, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11.5 Правил дорожнього руху встановлено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві смуги зайняті, а також для повороту ліворуч чи розвороту.

Судом встановлено, що станом на момент вчинення інкримінованого діяння права смуга проїзної частини мала незадовільний стан дорожнього покриття, а за 300-400 м до місця зупинки транспортного засобу дорога змінила рядність з однієї смуги на дві в напрямку руху позивача. Позивач, маючи намір здійснити розворот на відстані близько 200 м від місця зупинки, продовжив рух лівою смугою без здійснення додаткового перестроювання у праву смугу. Зазначене узгоджується з вимогами п. 11.5 Правил дорожнього руху та п. 1.5 цих Правил щодо неприпустимості створення учасниками руху небезпеки чи перешкод.

Оцінюючи долучені відповідачем до відзиву відеозаписи, суд враховує, що за вбудованим у відеоряд штампом дати й часу файли «реєстратор.mp4» та «реєстратор2.mp4» зафіксовано 17.06.2026, тоді як подія, що є предметом розгляду, мала місце 19.05.2026, тобто за 29 днів до фіксації відеозапису. Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування; відеозапис, дата фіксації якого не збігається з датою вчинення інкримінованого діяння, об`єктивно не може підтверджувати дорожню обстановку та стан покриття проїзної частини станом саме на 19.05.2026.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача про відсутність перешкод для руху позивача в правій смузі як необґрунтовані відповідними належними доказами. Суд також враховує, що на зазначених відеозаписах зафіксовано ділянки дорожнього покриття з характерними ознаками нещодавно проведеного ямкового ремонту, що робить доводи позивача про незадовільний стан покриття до проведення таких робіт більш вірогідними. Інші додані відповідачем відеозаписи також не підтвердили правомірність дій інспектора патрульної поліції при складанні оскаржуваної постанови.

Судом також встановлено, що під час розгляду справи на місці події позивачу не надано для ознайомлення доказів вчинення правопорушення, чим порушено право, передбачене ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічний висновок про те, що обов`язок доведення правомірності рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладається на суб`єкта владних повноважень незалежно від змісту постанови, викладено у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 та від 08.07.2020 у справі № 177/525/17.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи сторона відповідача всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України не підтвердила правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а відтак позов підлягає задоволенню.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора 4 взводу батальйону 3 полку Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції Бохонка Ігоря Валерійовича при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7219004 від 19.05.2026 щодо ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7219004 від 19.05.2026, винесену інспектором 4 взводу батальйону 3 полку Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Бохонком Ігорем Валерійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 665,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В. Вовк