Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №756/9256/26 — Оболонський районний суд міста Києва

09.09.2026 Справа № 756/9256/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/9256/26

Провадження №2/756/7990/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому вказував, що 04.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №00970-08/2023, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3000 грн строком на 360 днів з процентною ставкою 2,50 % за кожен день користування кредитом.

29.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №29012024-1, за яким право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до позивача.

Відповідач зобов`язання за договором не виконала, платежів на погашення кредиту та процентів не здійснювала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість яка становить 28 650 грн та складається з: 3000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25650 грн - заборгованість за процентами.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09.06.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (головуючий суддя - ОСОБА_2.).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади, визначено головуючого суддю - Дибу О.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.08.2026 вказану позовну заяву прийнято до свого провадження.

Відповідачу направлялися позовні матеріали за зареєстрованим місцем проживання. Представник відповідача - адвокат Котелевський К.В. - отримав доступ до матеріалів справи в Електронному кабінеті користувача ЄСІТС 12.08.2026, а 20.08.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач через представника заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на недоведеність факту надання кредитних коштів, надмірність нарахованих процентів, недоведеність переходу до позивача права вимоги за договором факторингу та неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Як убачається з матеріалів справи, 04.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №00970-08/2023, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 3000 грн строком на 360 днів з 04.08.2023 до 28.07.2024 з процентною ставкою 2,50 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 1.1 договору товариство надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 3 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, у тому числі з використанням реквізитів платіжної картки, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту; кредит надається без забезпечення у вигляді застави і вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що перед укладенням договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію відповідача як клієнта одним із таких способів: шляхом отримання через систему BankID Національного банку України ідентифікаційних даних відповідача, або шляхом отримання ідентифікаційних даних і фінансового номера телефону відповідача з бюро кредитних історій та коректного введення відповідачем одноразового пароля, надісланого товариством на такий номер телефону, з фотофіксацією особи відповідача методом розпізнавання реальності особи та її ідентифікаційного документа і подальшим накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженим працівником товариства та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ.

Згідно з п. 3.1 договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюються відповідно до графіка платежів, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.4.2. договору клієнт зобов`язався своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому договором.

Паспортом споживчого кредиту, обумовлено, що загальні витрати за кредитом становлять 27000 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 30000 грн з реальною річною відсотковою ставкою у розмірі 133859,83%.

Договір укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Отже, підписання відповідачем договору шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (вих. № 3426 260217115556), згідно з яким на виконання договору про переказ коштів, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», на банківську картку відповідача перераховано кредитні кошти у розмірі 3 000 грн за кредитним договором №00970-08/2023 від 04.08.2023. Оскільки товариство як небанківська фінансова установа не відкриває клієнтам рахунків і не формує банківських виписок, а перерахування коштів здійснювалося через платіжну систему, належним доказом видачі кредиту в цьому випадку є саме інформаційний лист платіжного провайдера, який є первинним обліковим документом, що фіксує факт і реквізити платіжної операції.

Таким чином, суд вважає доведеним, що кредитодавець своє зобов`язання щодо надання кредиту виконав належним чином.

Також суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження того, що заявлені кошти на зазначений банківський рахунок не надходили та/або такий рахунок не відкритий на ім`я відповідача.

29.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу №29012024-1, за умовами якого фактор передав клієнту грошові кошти за плату, а клієнт відступив факторові права грошової вимоги до боржників, включених до реєстру боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №00970-08/2023 від 04.08.2023.

Перехід права вимоги підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №29012024-1, актом приймання-передачі реєстру боржників від 29.01.2024 та платіжною інструкцією №74825 від 29.01.2024 про сплату фактором клієнту вартості відступлених прав вимоги за портфелем заборгованості в цілому.

Договір факторингу та документи щодо переходу права вимоги відповідачем в установленому законом порядку не оспорювалися та недійсними не визнавалися.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин суд вважає доведеним, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №00970-08/2023 від 04.08.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених його змістом умов (ст. 610 ЦК України), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 512, 514 ЦК України).

Судом установлено, що позивач (його правопопередник) своє зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у визначеному договором розмірі, тоді як відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним не виконала, доказів погашення заборгованості або її частини суду не надано.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, у розмірі 28 650 грн та складається з: 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25 650 грн - заборгованість за процентами, узгоджується з умовами кредитного договору щодо розміру кредиту, строку кредитування та процентної ставки, а тому приймається судом як достовірний.

Доводи відповідача про недоведеність факту надання кредитних коштів суд відхиляє, оскільки, як установлено вище, перерахування коштів підтверджено належним для небанківського кредитодавця доказом - інформаційним листом платіжного провайдера, що є первинним документом, який фіксує факт і реквізити платіжної операції.

Складення зазначеного листа 17.02.2026, тобто до звернення позивача до суду, не є підставою для визнання його неналежним доказом, оскільки законодавство не встановлює граничного строку видачі платіжною системою довідки про здійснену раніше операцію, а зміст листа узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема умовами кредитного договору щодо суми та способу надання кредиту.

Доводи відповідача про недоведеність оплати фактором саме за право вимоги до неї суд відхиляє. Умовами договору факторингу перехід права вимоги пов`язаний з включенням відповідної вимоги до реєстру боржників та підписанням акта приймання-передачі цього реєстру, а не з виокремленням у платіжних документах ціни, сплаченої за вимогу до конкретного боржника багатотисячного портфеля заборгованості. Позивачем надано договір факторингу, витяг з реєстру боржників з даними саме за кредитним договором відповідача, акт приймання-передачі реєстру та платіжну інструкцію про сплату клієнту вартості відступлених прав вимоги за портфелем в цілому, що є достатнім для визнання позивача належним кредитором, а відсутність окремого розрахунку ціни, сплаченої за вимогу до конкретного боржника такого портфеля, не спростовує презумпції правомірності договору факторингу, встановленої ст. 204 ЦК України.

Щодо доводів відповідача про надмірність нарахованих процентів та необхідність їх зменшення до розміру тіла кредиту з посиланням на п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, суд зазначає таке. Проценти за користування кредитом є встановленою договором платою за надані кредитні кошти (ст. 1048 ЦК України), а не заходом відповідальності (неустойкою, штрафом чи пенею) за порушення зобов`язання. Пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» стосується умови договору про сплату споживачем компенсації у разі невиконання ним зобов`язань, тобто санкції за порушення, а не розміру узгодженої сторонами плати за користування кредитними коштами. Розмір процентної ставки 2,50 % на день був визначений умовами кредитного договору (п. 1.4.1 договору), з якими відповідач погодилася під час його укладення, а реальна річна процентна ставка доведена до її відома у паспорті споживчого кредиту.

Договір є обов`язковим для сторін (ст. 629 ЦК України), а зміна погодженого сторонами розміру плати за користування кредитом за відсутності підстав для визнання відповідного пункту договору недійсним є втручанням у зміст договірного зобов`язання. З огляду на викладене підстав для зменшення розміру процентів суд не встановив.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про перевищення позивачем граничних розмірів денної процентної ставки, встановлених пунктом 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України від 22.11.2023 №3498-IX. Зазначені обмеження поширюються на договори про споживчий кредит, укладені після набрання чинності цим Законом (24.12.2023), а також на договори, укладені раніше, строк дії яких продовжено після цієї дати. Кредитний договір №00970-08/2023 укладено 04.08.2023, тобто до набрання чинності Законом №3498-IX, а його строк кредитування (360 днів з 04.08.2023 до 28.07.2024) є первісним строком, встановленим самим договором, а не результатом продовження договору після 24.12.2023. Проценти нараховано позивачем у межах цього первісного строку кредитування за ставкою, погодженою сторонами до набрання чинності зазначеними обмеженнями, а тому підстав для перерахунку процентів за граничними ставками, встановленими для договорів, на які поширюється дія Закону №3498-IX, немає.

Доводи відповідача про неправомірність нарахування позивачем процентів за період після набуття права вимоги за договором факторингу (з 17.02.2024 по 28.07.2024) суд також відхиляє. Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача 29.01.2024, тобто в межах установленого п. 1.2 договору строку кредитування, який закінчувався 28.07.2024.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а отже позивач як новий кредитор набув, зокрема, і право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом до закінчення строку його дії. Оскільки нарахування процентів здійснено позивачем у межах строку кредитування, визначеного п. 1.2 договору, а не після його закінчення, правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 щодо припинення права кредитодавця нараховувати договірні проценти після спливу строку кредитування до спірних правовідносин не застосовується.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а доводи відповідача не спростовують факту наявності заборгованості та її розміру, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу позивача підтверджуються договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеним з Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордером на надання правничої допомоги, актом наданих послуг та детальним описом наданих послуг, згідно з яким адвокатом надано послуги з усної консультації клієнта (0 год 30 хв), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год), погодження правової позиції клієнта (0 год 30 хв), складення позовної заяви (3 год 30 хв) та подання позовної заяви до суду (1 дія).

Відповідач у відзиві заперечувала проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи та ціною позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт, часом, витраченим на їх виконання, та ціною позову.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників за стандартним для цієї категорії спорів предметом і підставами позову, що не потребувало значного обсягу процесуальних дій. З урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг та ціни позову (28 650 грн) суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу неспівмірним і таким, що підлягає зменшенню до 5000,00 грн, які й підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 178, 263-265, 274, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) заборгованість за кредитним договором №00970-08/2023 від 04.08.2023 у розмірі 28 650 (двадцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят) грн, що складається з: 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25 650 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 09.09.2026.

Суддя: Олексій ДИБА