Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №756/13611/25 — Оболонський районний суд міста Києва

09.09.2026 Справа № 756/13611/25

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/13611/25

Провадження №2/756/1122/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що 12.05.2023 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем було укладено електронний договір кредитної лінії №133159859, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 5400 грн. з орієнтовною датою повернення до 19.05.2023, з дисконтним періодом кредитування на 7 днів з дня отримання першого траншу з можливістю необмеженої кількості продовжень за умови сплати позичальником нарахованих процентів у розмірі 766,50% річних та ставкою, яка застосовується після закінчення дисконтного періоду, в розмірі 1087,70% річних.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, на підставі якого та реєстру прав вимоги №234 від 20.06.2023 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за кредитним договором №133159859 від 12.05.2023.

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01, на підставі якого та реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

08.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №08/07/25-Е, на підставі якого та реєстру боржників від 08.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором №133159859 від 12.05.2023 на загальну суму 21 308,28 грн.

Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконала, кредит та нараховані проценти не повернула, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 21 308,28 грн та складається з: 5 400,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 15 908,28 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.09.2025 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (головуючий суддя - Діденко Є.В.).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 у зв`язку з призначенням судді Діденка Є.В. на посаду судді Вищого антикорупційного суду, визначено головуючого суддю - Дибу О.В.

Відповідачу 22.09.2025 направлялись позовні матеріали, що підтверджується копією супровідного листа наявного у матеріалах справи, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду без вручення.

06.10.2025 відповідач звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, в якому визнала позовні вимоги в частині основної суми кредиту в розмірі 5400 грн., а в іншій частині проти позову заперечила, посилаючись на недоведеність позивачем правонаступництва за кредитним договором, надмірність нарахованих процентів та поширення на спірні правовідносини обмежень, установлених на період дії воєнного стану та просила витребувати від позивача повний розрахунок заборгованості з урахуванням здійснених нею платежів.

10.10.2025 позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що обов`язок повідомлення боржника про заміну кредитора законом не покладений на позивача, а неповідомлення про це не звільняє боржника від виконання зобов`язання, а також вказував, що відповідач ознайомився з умовами договору перед його підписанням, а тому у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитними коштами, як у межах строку дії договору так і після строку кредитування, окрім того, звертав увагу на те, що позивачем не здійснювалось нарахувань відсотків, а надані попередніми кредиторами розрахунки заборгованості не суперечать один одному та узгоджуються з наявними у матеріалах справи доказами, а тому представник позивача просив відмовити в клопотанні про витребування доказів і стягнути заборгованість у заявленому розмірі.

13.10.2025 відповідач подала заперечення на відповідь позивача, в якому наполягала, що останнім підтвердженим кредитором є ТОВ «Таліон Плюс», оскільки перехід права вимоги до позивача не підтверджено, а також зазначила про припинення права на нарахування договірних процентів зі спливом строку дії кредитного договору та про надмірність встановленої ставки як прихованої неустойки на підставі чого просила відмовити в позові в частині нарахованих процентів і витрат на правничу допомогу, а в разі часткового задоволення - зменшити їх розмір.

17.10.2025 позивач подав додаткові пояснення, в яких навів умови договору щодо нарахування процентів, дані про часткові платежі відповідача 22.05.2023 та 07.06.2023 у рахунок процентів, обґрунтував перехід права вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» саме з дня підписання реєстру прав вимоги та послався на судову практику, якою визнано право кредитора нараховувати проценти як у межах строку кредитування, так і після його спливу за ст. 625 ЦК України на підставі чого просив стягнути заборгованість у заявленому розмірі.

21.10.2025 відповідач подала заперечення на додаткові пояснення позивача, в якому зазначила про відсутність доказів чинної ліцензії первісного кредитора на момент укладення договору, посилалась на ст. 514 ЦК України щодо неможливості переходу до нового кредитора більшого обсягу прав, ніж мав первісний кредитор, та заперечила проти стягнення витрат на правничу допомогу через відсутність доказів їх фактичної сплати, а тому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

28.10.2025 позивач подав додаткові пояснення, в яких долучив ліцензію первісного кредитора на надання коштів у позику, додатково обґрунтував момент переходу права вимоги саме з дня підписання реєстру, а не договору факторингу та просив стягнути заборгованість у заявленому розмірі.

31.10.2025 відповідач подала остаточне заперечення, в якому зазначила про розбіжність сум у реєстрах прав вимоги за договорами факторингу без документального обґрунтування такого зростання, про здійснену нею часткову сплату в розмірі 3995 грн 27.06.2023, яку позивач не врахував, та про незаконність нарахування відсотків і штрафних санкцій у період дії воєнного стану на підставі чого просила визнати обґрунтованою заборгованість лише в межах тіла кредиту, в іншій частині в позові відмовити, а також зменшити або відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

03.11.2025 позивач подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що зростання суми боргу в реєстрах зумовлене нарахуванням процентів ТОВ «Таліон Плюс» у тому самому порядку, що й первісним кредитором, а не є необґрунтованим збільшенням, категорично заперечив нарахування будь-яких штрафних санкцій чи пені за кредитним договором, зазначив про відсутність підстав для застосування мораторію воєнного стану, а також навів повний перелік долучених доказів переходу права вимоги за договорами факторингу та просив стягнути заборгованість у заявленому розмірі.

За наявності відзиву на позовну заяву та за відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Судом установлено, що 12.05.2023 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №133159859, за умовами якого позичальнику встановлено кредитний ліміт у розмірі 5400 грн. на споживчі цілі.

В межах кредитного ліміту 12.05.2023 відповідачу надано перший транш у сумі 5400 грн. з орієнтовною датою повернення 19.05.2023 (п. 2.1-2.3 договору). Пунктами 8.3.1, 8.3.2 договору встановлено дисконтну процентну ставку в розмірі 766,50% річних, яка застосовується протягом дисконтного періоду кредитування та в разі його продовження (пролонгації), а пунктом 8.4 договору - процентну ставку в розмірі 1087,70% річних, яка застосовується після закінчення дисконтного періоду кредитування на суму залишку кредиту за кожен день користування ним.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 5400 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога".

Відповідно до п. 3.1. Договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 7 (сім) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Згідно з п. 3.3. договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 7 (сім) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 793 грн 80 коп. про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Відповідно до п. 8.1. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.

Пунктом 9.2.2.1 договору передбачено обов`язок позичальника здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором, а пунктом 9.2.2.2 договору - обов`язок у випадку неповної та/або невчасної сплати Кредиту та процентів за користування ним, сплатити також неустойку та інші нарахування (за наявності), передбачені умовами цього Договору.

Відповідно до п. 11.1. договору встановлено, договір що набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання

Паспортом споживчого кредиту обумовлено, що кредитна лінія надається до 1826 днів (дисконтний період до 65 днів з можливістю продовження), дисконтна процентна ставка становить від 3,65% до 766,50% річних, базова процентна ставка - 766,50% річних, а процентна ставка після закінчення дисконтного періоду - 1087,70% річних.

Дисконтний період кредитування за змістом договору - це період користування кредитом, протягом якого позичальник має право одержувати нові транші в межах кредитного ліміту та який може необмежену кількість разів продовжуватися за умови сплати позичальником усіх нарахованих на день платежу процентів (п. 1.1.3, 3.1-3.2 договору).

Закінчення дисконтного періоду (в тому числі без його продовження) відповідно до умов договору має наслідком застосування процентної ставки в більшому розмірі, а не припинення нарахування процентів. Строк дії договору (строк кредитування) є ширшим поняттям - це весь період, протягом якого кредитна лінія залишається чинною, який згідно з паспортом споживчого кредиту встановлено до 1826 днів з дня укладення договору або до дострокового погашення кредиту, а основна сума кредиту повертається в кінці строку дії договору, а право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом існує в межах саме цього строку, а не дисконтного періоду.

Оскільки з дня укладення договору, а саме 12.05.2023, строк його дії не сплив, нарахування процентів за ставкою, яка застосовується після закінчення дисконтного періоду, відповідає умовам договору та приписам ст. 1048, 1056-1 ЦК України.

Факт отримання кредитних коштів у розмірі 5400 грн. відповідач не заперечувала, що підтверджується змістом поданих нею відзиву та заперечень.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, на підставі п. 2.1, 4.1 якого та підписаного сторонами реєстру прав вимоги №234 від 20.06.2023 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за кредитним договором №133159859 від 12.05.2023.

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01, на підставі якого та підписаного сторонами реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

08.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №08/07/25-Е, на підставі п. 1.2 якого та підписаного сторонами реєстру боржників від 08.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право вимоги до відповідача на суму 21 308,28 грн.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори факторингу, на підставі яких право вимоги до відповідача перейшло від первісного кредитора до позивача, у встановленому законом порядку недійсними не визнані, а тому суд виходить з їх правомірності.

Неповідомлення чи неналежне повідомлення боржника про перехід права вимоги до нового кредитора самостійною підставою для звільнення боржника від виконання грошового зобов`язання не є.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача не сплачена та становить 21 308,28 грн та складається з: 5 400,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 15 908,28 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом, а заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) позивачем не нараховувалась і до стягнення не заявлена.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач та його правопопередники виконали умови договору належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач узятих на себе договором зобов`язань не виконала, своєчасно кредит та нараховані проценти не повернула.

Доводи відповідача про недоведеність правонаступництва позивача суд відхиляє, оскільки укладені договори факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, №10/1024-01 від 10.10.2024 та №08/07/25-Е від 08.07.2025 у встановленому законом порядку недійсними не визнані, а неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від виконання грошового зобов`язання та не є підставою для відмови в задоволенні позову.

Доводи відповідача про надмірність установленої договором процентної ставки суд відхиляє, оскільки кредитний договір укладено до набрання чинності Законом України від 22.11.2023 №3498-IX, яким установлено граничний розмір денної процентної ставки за договорами про споживчий кредит, а встановлені договором проценти є платою за користування кредитними коштами, погодженою сторонами на власний розсуд відповідно до ст. 627 ЦК України, а не неустойкою, розмір якої підлягає обмеженню.

Доводи відповідача про поширення на спірні правовідносини п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України суд відхиляє, оскільки заявлена до стягнення заборгованість складається виключно з тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами, тобто плати за договором, а не неустойки (штрафу, пені) чи відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, на які поширюється дія зазначеної норми, штрафні санкції позивачем до стягнення не заявлені, а нарахування процентів за користування кредитом положеннями п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не скасовано.

Клопотання відповідача про витребування додаткового розрахунку заборгованості суд залишає без задоволення, оскільки наявні у матеріалах справи документи є достатніми для встановлення обставин справи.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, додаткову угоду до нього та акт прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025, відповідно до яких вартість правничої допомоги (складання позовної заяви - 5000 грн., вивчення матеріалів справи - 1000 грн., підготовка адвокатського запиту - 500 грн., підготовка клопотання - 500 грн.) склала 7000 грн.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом установлено, що у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) учасників, а вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту та клопотання є похідними від складення позовної заяви діями, що не потребували значного окремого обсягу роботи, а тому зазначення їх як окремих послуг є штучним збільшенням витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 174, 178, 204, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310а) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310а) заборгованість за кредитним договором №133159859 від 12.05.2023 у розмірі 21 308,28 (двадцять одна тисяча триста вісім) грн 28 коп., що складається з: 5 400,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 15 908,28 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310а) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310а) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 09.09.2026.

Суддя: Олексій ДИБА