Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Дата: 19 серпня 2026 р.
Справа: №756/12722/26
Суддя: Дев'ятко В. В.
20.08.2026 Справа № 756/12722/26
№ 756/12722/26
№ 3/756/3585/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
20 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 4 від 22.07.2026 ОСОБА_1 співробітник охорони 1 відділення 2 відділу Служби резерву УДО України штаб-сержант ОСОБА_1 знаходився на території об`єкту УДО України за адресою АДРЕСА_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Після чого ОСОБА_1 направлено до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 10" для проходження огляду на стан сп`яніння та проведено відповідний огляд. За його результатами складено висновок згідно з якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного (0,13 проміле) сп`яніння.
Таким чином, ОСОБА_1 , який протягом року (постановою Оболонського районного суду м. Києва від 17.11.2025 у справі N? 756/16344/25, яка набрала законної сили 28.11.2025) був підданий адміністративним стягненням за таке саме правопорушення, в умовах особливого періоду, перебуваючи на території об?єкту УДО України виконував обов?язки військової служби в стані алкогольного сп?яніння,
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги статей 11, 13, 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та вчинив правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України).
ОСОБА_1 до суду з`явився, вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що у той день не вживав алкогольні напої.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КпАП України.
Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Суд зважає на те, що Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. № 32 не містить регулювання цифрового показнику проміле в алкоголю, який визначає стан сп`яніння для військовослужбовців, а тому при розгляді даної справи вважає за необхідне застосувати аналогію права.
Єдиним нормативним актом в Україні, який регулює порядок проходження огляду на факт встановлення перебування в стані алкогольного сп`яніння, є Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрована в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Метою огляду на стан алкогольного сп`яніння є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння у обстежуваної особи.
Відповідно до висновку від 17.07.2026 № 002323 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного (0,13 проміле) сп`яніння.
Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 вказаний результат не є станом алкогольного сп`яніння, оскільки показник менший ніж 0,2 проміле.
Згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України», з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи не спростованої презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано об`єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ч. 3 ст. 172-20 КпАП України.
Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.
Положенням п. ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України суд приймає рішення про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КпАП України.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 172-20, 251, 256, п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд
п о с т а н о в и в:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КпАП України стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Дев`ятко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua