Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №756/12160/26 — Оболонський районний суд міста Києва

26.08.2026 Справа № 756/12160/26

№ 756/12160/26

№ 3/756/3483/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

07 червня 2026 року, о 15 год. 23 хв., ОСОБА_1 , у м. Києві по вул. Миколи Юркевича, керував автомобілем марки «Mersedes-benz», моделі «B 200 e-cell», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України).

ОСОБА_1 у судове засідання, який притягається до адміністративної відповідальності не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 66496 та відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 підтверджується:

- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 686496 в якому зазначено, що ОСОБА_1 не мав права керувати транспортним засобом відповідної категорії;

- відеозаписами з камери нагрудного відео-реєстратора працівників поліції на якому зазначено, що під час спілкування з працівниками поліції свідок ОСОБА_2 , підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Mersedes-benz», моделі «B 200 e-cell», номерний знак НОМЕР_1

- поясненням свідка ОСОБА_2 , яке міститься в матеріалах справи зазначено яка вказує на обставини адміністративного правопорушення.

Дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмістративного правопорушення у свої сукупності узгоджується між собою та підтверджують факт керування ОСОБА_1 , транспортним засобом за відсутності у нього права керування транспортними засобами відповідної категорії.

Відповідно до ст. 12 КпАП України адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент вчинення адміністративного правопорушення досяг шістнадцятирічного віку.

Відповідно до ст. 13 КпАП України до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, застосовуються заходи впливу передбачені ст. 24-1 КпАП України. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173 - 2, 173 - 4, 174, 183 - 1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, ступінь його вини.

Обставиною, що пом`якшує покарання правопорушника судом визнано щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено.

Ураховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті КпАП України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 33, 40-1, ст. 126 КпАП України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 3 400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , 665 грн. 60 коп. судовий збір у розмірі на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя В.В. Дев`ятко