Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №726/2820/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2820/26

Провадження №3/726/509/26

Категорія 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 51 КпАП України,-

ВСТАНОВИВ :

До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення ним адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 51 КпАП України,-

Так у протоколах про адміністративні правопорушення вказано, що:

-17.07.2026 року о 10 годині 38 хвилин, ОСОБА_1 , будучи раніше підданим адміністративному стягненню за ч.1 ст. 51 КУпАП, перебуваючи в ТК «Метро» по вул О.Вільшини, 1 Д у м. Чернівці, шляхом вільного доступу взяв із полиць магазину товар на загальну суму 432,72 гривень та проходячи повз касу не розрахувався за нього, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 51 КУпАП.

-07.08.2026 року о 10 годині 38 хвилин, ОСОБА_1 , будучи раніше підданим адміністративному стягненню за ч.1 ст. 51 КУпАП, перебуваючи в ТК «Метро» по вул О.Вільшини, 1 Д у м. Чернівці, шляхом вільного доступу взяв із полиць магазину товар на загальну суму 1224,27 гривень та проходячи повз касу не розрахувався за нього, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 51 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не зміг нічого пояснити з приводу зазначених у протоколі дій, не розумів предявлене йому звинувачення, не зміг почути та зрозуміти усі питання суду.

Разом із ОСОБА_1 до суду зявилась його дружина, яка пояснила, що її чоловік страждає на деменцію, майже нічого не чує, часто не розуміє значення своїх дій, забуває про те, що зробив чи сказав, про що надала підтвердні документи, зокрема висновки спеціалістів.

Так, згідно ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких умов, справи про адміністративні правопорушення за № 726/2820/26 та № 726/2821/26 підлягають об`єднанню в одне провадження під єдиним унікальним номером справи № 726/2820/26.

Відповідно до ст. 245 КУпАП вказує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, дослідивши матеріали справи судом може бути констатовано про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, оскільки він, будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст 51 КУпАП (постановою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 09.02.2026 року), діючи повторно, протиправно, поза волею власника вилучив чуже майне, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує встановленого законом розміру, за яке повинен був сплатити грошові кошти, однак не сплатив їх, що підтверджується відеозаписом із камер відеоспостереження, довідкою про вартість товару, поясненнями працівників магазину та іншими матеріалами справи.

Разом із тим, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є достаменно та поза розумним сумнівом встановити у діях чи бездіяльності особи усі обовязкові елементи складу правопорушення, зокрема, окрім субєкта, обєкта та обєктивної сторони, також і субєктивну сторону правопорушення.

Так, адміністративне правопорушення передбачене ст. 51 КУпАП з субєктивної сторони характеризується умисною формою вини, при цьому для дрібного викрадення характерним є виключно прямий умисел.

Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в тому, що особа усвідомлює суспільно шкідливий та протиправний характер своїх дій, розуміє, що заволодіває майном, яке їй не належить, усвідомлює відсутність законних підстав для його вилучення у власника чи іншого законного володільця та передбачає настання наслідків у вигляді протиправного позбавлення власника можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Вольовий момент прямого умислу полягає у тому, що особа бажає вчинити відповідні дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, та бажає настання наслідку у вигляді його вилучення з володіння власника і обернення на свою користь або на користь іншої особи.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони дрібного викрадення є також корисливий мотив, який полягає у прагненні особи отримати майнову вигоду шляхом безоплатного заволодіння чужим майном.

Отже, для встановлення суб`єктивної сторони правопорушення необхідно встановити, що особа не випадково заволоділа майном, а діяла свідомо та цілеспрямовано, розуміючи, що майно є чужим, не має законних підстав для його набуття та бажаючи заволодіти ним.

Так у судовому засіданні дружина ОСОБА_1 стверджувала про його хворобливий стан внаслідок деменції та надала діагностичний звіт щодо оцінки когнітивної сфери та поведінки ОСОБА_1 від 02.09.2026 ро а також консультаційний висновок спеціаліста від 04.09.2026 року, видані КНП «Міська поліклініка №1» та КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Чернівецької міської ради.

У даних письмових документах викладено заключення лікаря щодо поведінки ОСОБА_1 , зазначено, що контакт із ним утруднений через проблеми зі слухом. Перепитує задані питання. Плутається в часі. У власній особистості орієнтований вірно. Мислення сповільнене за темпом, тугорухливе. Апатичний.

За результатами тестування за Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (МоСА) загальний результат становить 6 балів (5 базових балів + 1 бал за освіту до 12 років), що відповідає вираженому зниженню когнітивного функціонування.

Виявляються значні порушення зорово-просторових та виконавчих функцій: не виконує завдання на копіювання куба, з`єднання точок та побудову годинника, при виконанні частини завдань не розуміє інструкцію.

Порушення мнестичних функцій: відстрочене відтворення 5 слів — 0 балів, що свідчить про значне зниження здатності до запам`ятовування та відтворення нової інформації.

Порушення уваги: не виконує завдання на повторення цифр, серійне віднімання та вибіркову увагу.

Мовленнєві функції: значно знижені — не виконує завдання на повторення речень та генерацію слів на задану літеру; інструкцію до завдання на словесну продуктивність не розуміє.

Предметно-номінативна функція: знижена — правильно названо лише одну з трьох запропонованих тварин, спостерігаються помилкові відповіді.

Абстрактне мислення: завдання на встановлення подібності понять не виконує. Орієнтація: порушена орієнтація в часі — не орієнтується в даті та місяці; орієнтація в місці збережена частково/відносно збережена.

Висновок: результати обстеження свідчать про виражені когнітивні порушення із залученням пам`яті уваги, мовлення, виконавчих, зорово-просторових та абстрактно-опчних функцій, а також порушенням часової орієнтації.

Разом із тим, суду не надано однозначного та належного експертного висновку про неосудність особи, що є підставою для закриття провадження у справі.

Отже аналізуючи вказані письмові документи у сукупності з іншими матеріалами справи, суд бере до уваги, що у ОСОБА_1 наявні виражені когнітивні порушення, що охоплюють пам`ять, увагу, мовлення, виконавчі, зорово-просторові та абстрактні функції, а також порушення орієнтації в часі.

Зазначені обставини у своїй сукупності дають суду підстави для обґрунтованого сумніву в тому, що на момент вчинення інкримінованих ОСОБА_1 діянь він був здатний у повному обсязі усвідомлювати характер та значення своїх дій, розуміти їх протиправність, а також керувати своєю поведінкою.

При цьому суд враховує, що надані медичні документи складені вже після дат, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення, а тому самі по собі не дають можливості категорично встановити психічний стан ОСОБА_1 саме 17.07.2026 та 07.08.2026 року. Водночас зафіксовані в них виражені когнітивні порушення не можуть бути залишені судом поза увагою під час оцінки здатності особи усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Суд звертає увагу, що для встановлення суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП, необхідним є встановлення прямого умислу особи на протиправне заволодіння чужим майном. Тобто має бути достовірно встановлено, що особа усвідомлювала факт заволодіння чужим майном, розуміла протиправність своїх дій та бажала настання відповідних наслідків.

Однак за встановлених у судовому засіданні обставин суд позбавлений можливості зробити безсумнівний висновок про наявність у ОСОБА_1 такого умислу. Виявлені у нього когнітивні порушення є настільки вираженими, що ставлять під обґрунтований сумнів його здатність у момент вчинення інкримінованих діянь правильно сприймати та оцінювати свої дії, розуміти їх значення та керувати ними.

При цьому надані суду медичні документи не містять однозначного висновку щодо стану осудності ОСОБА_1 саме на момент вчинення правопорушень, а проведення відповідного експертного дослідження судом не призначалося. Відтак суд не має достатніх підстав ні для категоричного висновку про неосудність ОСОБА_1 , ні для протилежного висновку про його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи рішення, суду необхідно керуватись п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи

За таких обставин наявні у справі докази дозволяють встановити факт вчинення діянь, зовнішні ознаки яких відповідають об`єктивній стороні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 51 КУпАП, однак не дають можливості достовірно встановити суб`єктивну сторону такого правопорушення, а саме наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном.

Суд виходить із того, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення, а не припущення про їх наявність. Наявні обґрунтовані сумніви щодо здатності особи усвідомлювати свої дії та керувати ними не можуть бути усунуті шляхом припущення про наявність у неї умислу.

Отже, за відсутності достатніх та належних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували здатність ОСОБА_1 на момент вчинення інкримінованих діянь усвідомлювати характер та значення своїх дій, а також керувати ними, суд не може визнати доведеною суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 51 КУпАП, за наявності обгрунтованих сумнівів, належними та достатніми доказами не доведена, а тому, з метою недопущення необгрунтованого притягнення особи до адміністративної відповідальності, провадження у справах підлягає закриттю.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 51, 245, 247, 278, 280, 251-252, 256, КпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за скоєння правопорушень передбачених ч. 3 ст. 51 КпАП України – закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова судді може бути оскаржена до апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.

СуддяС. В. Мілінчук