Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №635/6980/19 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Грабіж

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №635/6980/19

Суддя: Савченко Д. М.

Справа № 635/6980/19

Провадження № 1-кп/635/82/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинувачених – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

законного представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 ,

захисників – адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220430000984 від 15.06.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Васищеве Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований і фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:

- 12.05.2021 Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку в 1 рік;

- 22.06.2021 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст.190 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт;

- 09.08.2021 Харківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст.190 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку в 1 рік;

- 04.08.2026 Індустріальним районним судом м. Харкова за п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ст.ст. 70, 71 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна (покарання не відбув),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

14.06.2019 близько 23:50, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на проїзній частині вулиці Паризької Комуни в смт. Васищеве Харківського району Харківської області, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою відкритого заволодіння чужим майном, підійшли до потерпілого ОСОБА_9 , який йшов неподалеку від них по проїзній частині вулиці Паризької Комуни вказаного населеного пункту.

Після цього ОСОБА_4 обхопив потерпілого ОСОБА_9 правою рукою за шию, тим самим придушуючи його, та почав утримувати останнього, задавивши тим самим його здатність до самозахисту, а ОСОБА_5 наніс потерпілому ОСОБА_9 декілька ударів руками та ногами по голові та тулубу, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_9 , згідно висновку експерта №09-783/2019 від 21.06.2019 за результатами судової медичної експертизи легкі тілесні ушкодження у вигляді множинних саден на зовнішній поверхні лівого плеча у середній третині та на згинальній поверхні лівого передпліччя у середній третині.

У подальшому ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що потерпілий ОСОБА_9 бачить його дії, зірвав із потерпілого нагрудну сумку, в якій знаходились грошові кошти, в сумі 300 грн. та мобільний телефон «ZTE BLADE ХЗ D2 Т620», із карткою пам`яті Micro CD НС Class 4 8 GB, вартість якого згідно висновку експерта №14229 від 11.07.2019 за результатами судової товарознавчої експертизи склала 1746 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення - злочину зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2046 грн. 00 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини, пояснивши про обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, а саме, що влітку 2019 року у вечірній час в смт Васищеве по вул. Паризької Комуни разом із ОСОБА_10 подрались із потерпілим та забрали у нього барсетку, гроші близько 300 грн. та мобільний телефон. У вчиненому щиро розкаюється, про вчинене шкодує, зробив для себе відповідні висновки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини, пояснивши про обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, а саме, що у вечірній час влітку 2019 року у смт Васищеве разом з Хворостом Денисом подрались з потерпілим ОСОБА_11 . Визнає нанесення потерпілому ударів руками і ногами, а також те, що у нього забрали барсетку з 300 грн. та мобільний телефон. У вчиненому щиро розкаюється, про вчинене шкодує.

Вивченням умов життя обвинуваченого ОСОБА_4 , з урахуванням матеріалів досудової доповіді, встановлено, що на момент вчинення злочину обвинувачений був неповнолітнім, проживав з матір`ю – ОСОБА_12 , батько – ОСОБА_13 , мешкав окремо. Соціально-побутові умови проживання задовільні. Згідно характеристики з місць навчання, ОСОБА_4 неодноразово був помічений на території навчального закладу в нетверезому стані. На обліку дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах, не перебував, повідомлень про випадки неналежного виконання батьківських обов`язків щодо нього не надходило, відносини в сім`ї стабільні. У вчиненому злочині щиро розкаюється, не задоволений своєю поведінкою. Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення оцінюється фахівцем органу пробації як середній, виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі.

Вивченням умов життя обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема, з матеріалів досудової доповіді, встановлено, що на момент вчинення злочину він був неповнолітнім, проживав разом з матір`ю - ОСОБА_6 , батьком – ОСОБА_14 та братом – ОСОБА_15 , 2005 р.н. Умови проживання задовільні. Згідно інформації з навчальних закладів, проблем із навчанням і поведінкою не було, проблем з вчителями і однолітками не виникало, начальним матеріалом володів на середньому рівні навчальних досягнень. Інформації щодо шкідливого впливу внаслідок вживання психоактивних речовин не здобуто. Інформації про випадки неналежного виконання батьками своїх батьківських обов`язків до Служби у справах дітей не надходила. Зі слів обвинуваченого та матері, ОСОБА_5 щиро розкаюється, вину визнає. Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення оцінюється фахівцем органу пробації як середній, виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, розведений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання та місцем навчання характеризувався задовільно.

Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання та місцем навчання характеризувався задовільно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини, негативному ставленні до скоєного, осуді своїх дій, а також вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини, негативному ставленні до скоєного, осуді своїх дій, а також вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченим суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про їх особи, обставинами, що пом`якшують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини справи, ставлення обвинувачених до скоєного.

З урахуванням вищезазначених обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 186 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив злочин у неповнолітньому віці, раніше не судимий, у вчиненому щиро розкаявся, провину у злочині повністю визнав, викрадене майно частково повернуто потерпілому і останній матеріальних претензій до обвинувачених не заявив, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування покарання, у зв`язку з чим до нього може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 104 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що останній раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів, у тому числі корисливих, однак на шлях виправлення не став, у даний час засуджений до покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна за вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 04.08.2026, тому має відбувати покарання реально.

Оскільки інкримінований злочин вчинено ОСОБА_5 до постановлення вироку Індустріального районного суду м. Харкова від 04.08.2026, остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень обвинуваченому необхідно призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, зарахувавши у строк покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком.

Саме таке покарання є, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів, відповідатиме вимогам ч.2 ст.50 КК України.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 із застосуванням ст.75 КК України або ст.69 КК України судом не встановлено.

Цивільний позов у справі не заявлений, судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави.

Враховуючи звільнення ОСОБА_4 від покарання з випробуванням, обраний стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає скасуванню.

Відносно ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19.08.2026 останнього тимчасово залишено в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на час розгляду даного кримінального провадження.

Арешт, накладений на речові докази, підлягає скасуванню.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню на підставі статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

У строк призначеного ОСОБА_4 покарання зарахувати строк перебування під вартою з 24.06.2026 по 08.09.2026.

На підставі статей 75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – скасувати, звільнивши ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 14229 від 11.07.2019 у сумі 392,50 грн. (триста дев`яносто дві грн. 50 коп.)

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 04.08.2026 визначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня проголошення вироку, тобто з 08.09.2026.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк остаточно визначеного покарання частково відбуте ним покарання за вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 04.08.2026.

Стягнути з ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 14229 від 11.07.2019 у сумі 392,50 грн. (триста дев`яносто дві грн. 50 коп.)

Накладений ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25.06.2019 (справа № 635/4627/19, провадження № 1-кс/635/2066/2019) арешт на:

- бейсболку червоного кольору, ремінь з сумки чорного кольору;

- грошові кошти в сумі 237,00 гривень в кількості 7 купюр;

- банківські карти «ПриватБанк», мастеркард за № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ; мобільний телефон чорного кольору - СКАСУВАТИ.

Речові докази:

- кепку (бейсболку) червоного кольору та фрагмент ремінця з кріпленнями, передані до камери зберігання речових доказів Харківського ВП ГУНП в Харківській області (квитанція № 0051 від 24.07.2019), після набрання вироком законної сили – ЗНИЩИТИ;

- мобільний телефон «ZTE BLADE ХЗ D2 Т620», із карткою пам`яті Micro CD НС Class 4 8 GB, дві банківські картки «Приватбанку», сім грошових купюр на 237 грн., передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 , після набрання вироком законної сили вважати повернутими останньому.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua