Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №645/3295/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3295/26

Провадження № 3/645/715/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Шевченко Г.С.,

за участю секретаря судових засідань – Пастушенко К.Р.,

захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Бреславець М.Г. (дистанційно, в режимі відеоконференції),

розглянувши матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 635106 від 08.04.2026 року, 08.04.2026 об 11:59 год. водій ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, шосе Салтівське, 276 керував автомобілем Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про причини його неявки захисник повідомив, що вони є пов`язаними з проходженням військової служби, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку із чим суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність, що відповідає вимогам ст. 268 КУпАП.

Захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Бреславець М.Г. у судовому засіданні просила викликати та допитати в якості свідка працівника поліції, що склав протокол відносно ОСОБА_1 , визнати недопустимими докази, визнати огляд недійсним, закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначила, що причин зупинки не було, з боку працівників Національної поліції України відбулися провокаційні дії, які штучно створили умови для формального вчинення ОСОБА_1 дій, що підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України, мало місце упереджене ставлення до нього з боку працівників поліції, оскільки він не мав ознак сп`яніння та поспішав у справах.

Суд, заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

За правовою позицією викладеною у постанові КАС ВС у справі № 161/5372/17 від 29.04.2020 цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Згідно з даною правовою позицією працівник поліції не може бути свідком у справі, в якій складав матеріали, оскільки він вважається зацікавленої особою, а його пояснення не можуть бути допустимими.

Відтак, у задоволенні клопотання про виклик поліцейського суд відмовляє.

За положеннями ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена відповідальність статтею 130 КУпАП за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015№ 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року (Інструкція).

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Оскільки поліцейським було виявлено у ОСОБА_1 неприродня блідість обличчя, порушення мови, тобто встановлено ознаки наркотичного сп`яніння, а тому відповідно до вимог п. 2.5 ПДР ОСОБА_1 на вимогу поліцейського повинен був пройти в установленому порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

На місці зупинки працівником поліції було складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом не встановлено порушень працівниками поліції при огляді на стан алкогольного сп`яніння вимог ст. 266 КУпАП, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому вищевказане направлення є дійсними та береться судом до уваги.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст. 267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, матеріали справи не містять даних про те, що дії службової особи, яка складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством були оскаржені в порядку ст. 267 КУпАП. Отже, твердження захисника, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Щодо клопотання захисника про визнання огляду недійсним, оскільки, на його думку, огляд військовослужбовця ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проведений з істотним порушенням Порядку №31 та вимог ст. 266-1 КУпАП, суд зазначає наступне.

По-перше, під час зупинки працівником поліції транспортного засобу ОСОБА_1 був не тільки військовослужбовцем, а й іншим спеціальним суб`єктом водієм транспортного засобу, а тому його огляд на стан сп`яніння міг проводитися в порядку ст. 266 КУпАП. Окрім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 не надав працівнику поліції військового квитка на його вимогу. По-друге, в силу прямої вказівки статті 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Тобто, за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці притягаються до відповідальності в загальному порядку, в тому числі, із застосуванням статті 266 КУпАП.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису, долученого до матеріалів справи, встановлено, що на блок-посту з метою перевірки документів було зупинено Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час встановлення особи останнього за даними ІПНП з`ясовано, що відносно нього раніше було складено протокол за ст.130 КУпАП, також під час спілкування у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя та порушення мови, після чого запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, однак останній відмовився, посилався на те, що поспішає та на «упереджене ставлення до нього, через інформацію по Армору про 130».

Події даного адміністративного правопорушення відбулися в результаті порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки поліцейським було виявлено у ОСОБА_1 неприродня блідість обличчя, порушення мови, тобто встановлено ознаки наркотичного сп`яніння, а тому відповідно до вимог п. 2.5 ПДР ОСОБА_1 на вимогу поліцейського повинен був пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Причини, з яких ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають, оскільки, відповідно до пункту 2.5 ПДР України та абзацу 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», він був зобов`язаний виконати таку вимогу працівника поліції незалежно від його згоди чи не згоди з діями поліції.

Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів безумовні додаткові обов`язки пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння.

Ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладені поліцейськими у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд з метою виявлення стану сп`яніння.

Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи, передбачених п. 4 розділу І Інструкції, ознак наркотичного сп`яніння.

Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне правопорушення.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Зміст відеозапису, долученого до матеріалів справи є логічним, послідовним, а тому суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 635106 від 08.04.2026, до складення якого свідки не залучалися, велася безперервна відеофіксація, рапортом інспектора УПП в Х/о ДПП, оглянутим в судовому засіданні відеозаписом нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається зафіксована відмова ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння, направленням на огляд від 08.04.2026.

Підстав для визнання вищевказаних доказів недопустимими та огляду недійсним у суду не має, таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Беславець М.Г.

Доводи сторони захисту про відсутність причин для зупинки тз та провокацію працівниками поліції спростовуються оглянутим у судовому засіданні відеозаписом та даними рапорту інспектора роти 5 батальйону 1 УПП в Х/о ДПП О.Іванова від 08.04.2026, з якого вбачається, що автомобіль Мitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 здійснив зупинку на блокпосту на вимогу працівників поліції. Протиправних дій, допущених працівниками поліції при складенні протоколу ЕПР 1№ 635106 від 08.04.2026 з досліджених доказів судом не вбачається, іншими доказами під час розгляду справи не встановлено.

Згідно даних відеозапису зупинка тз, яким керував ОСОБА_1 , працівниками поліції відбулася на блок-пості, під час дії військового стану, відповідно до ст.ст. 31, 35 Закону України «Про Національну поліцію». Про причини зупинки працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що вбачається з оглянутого судом відеозапису, що долучений до матеріалів справи.

Отже, перевіркою матеріалів не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП та пункту 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.

Заперечення захисника стосуються формальних недоліків, які не спростовують обставин правопорушення та факту їх вчинення, а тому такі визнаються необґрунтованими.

Пояснення ОСОБА_1 щодо мотивів відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не спростовують висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, позиція захисту, щодо неправомірних дій поліцейських при складанні протоколу, що розглядається, розцінюється судом критично, як непідтверджена та направлена на ухилення від адміністративної відповідальності.

Згідно з обліковими даними ІПНП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою за підписом інспектора ВАП Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).

Згідно вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини.

Відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.

Згідно положенням статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 24, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 4 ч. 1 ст. 213, ст.ст. 221, 256, 268, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Бреславець М.Г. про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, - відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Повний текст постанови складено 09.09.2026 року.

Суддя Г. С. Шевченко