Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №486/596/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/596/26

Провадження № 2/486/1050/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради про визнання права власності на об`єкт нерухомості в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради про визнання права власності на об`єкт нерухомості в порядку спадкування за законом.

Позовна заява обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 , яка була зареєстрована та проживала в квартирі АДРЕСА_1 . Спадкоємцями після її смерті є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - діти померлої ОСОБА_3 . У встановлений законом строк позивачі звернулися до Південноукраїнської (Южноукраїнської) державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини. В Южноукраїнській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа №142/2023. Постановою в.о. завідуючої Південноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 18 лютого 2025 року за №87/02/-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця у зв?язку з тим, що договір купівлі-продажу квартири, який є правовстановлюючим документом, укладено з порушеннями вимог законодавства, яке діяло на той час. Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії вказано те, що для оформлення спадщини як правовстановлюючий документ нотаріусу було надано договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , який 16 серпня 2000 року було укладено та зареєстровано Южноукраїнською філією Універльної товарної біржи «Нерухомість Н», проте продавець як член біржи діяв від свого імені та за дорученням від осіб, які членами біржи не являлися. Договір купівлі-продажу №103 зареєстровано Южноукраїнською філією Універсальної товарної біржи «Нерухомість Н», реєстраційний №103, відповідно до якого ОСОБА_3 придбала у власність квартиру АДРЕСА_1 . 21 серпня 2000 року договір пройшов реєстрацію в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації», за №6, кн. 15. Сторони договору домовилися відносно усіх істотних умов договору купівлі-продажу квартири, зокрема, щодо предмету договору і ціни, відбулося повне виконання договору, як з боку покупця - спадкодавця, яка здійснила оплату, так і з боку продавців, які прийняли оплату та передали у володіння і користування ОСОБА_3 , вищевказану квартиру, знялися з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Тобто сторони виконали усі істотні умови договору купівлі-продажу нерухомості від 16 серпня 2000 року. Відповідно до п.2.2 вказаного договору, квартира продана за 1700,00 грн., які продавці отримали до підписання договору. Нотаріально вказаний договір купівлі-продажу не був посвідчений. З часу укладання договору ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , користувалася, а члени її сім`ї користуються на постійній основі придбаною квартирою, наявний технічний паспорт на квартиру. На ОСОБА_3 , як на власника квартири були відкриті особові рахунки, вона регулярно оплачувала комунальні платежі. Продавці після укладання договору поїхали за межі України, не залишивши контактної інформації і їх фактичне місцезнаходження наразі невідоме. В той же час, жодних претензій від них за весь час після укладання договору не надходило. Вказані обставини унеможливлюють звернення до нотаріуса з питання нотаріального посвідчення договору. Разом з тим, коли у позивачів виникла необхідність вирішити питання щодо можливості оформлення у спадщину належного ОСОБА_3 майна, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та було роз?яснено, що зазначений договір повинен бути визнаний дійсним в судовому порядку. Така необхідність звернення до суду нам також була роз?яснена співробітниками Южноукраїнського ЦНАП при звернення з питанням про внесення відомостей про квартиру до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Враховуючи вище викладене, позивачі просять суд визнати за ними право спільної часткової власності по 1/2 частки за кожним на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 17.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.05.2026 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у Південноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області (55002 бульвар Квітковий 9 м. Південноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області) спадкову справу заведену після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09.06.2026 року від Південноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 26.06.2026 року підготовче засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив суд розглядати справу без його участі.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій позов підтримала та просила суд розглядати справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явилася, надала суду письмову заяву без її участі, вирішення питання по суті поклала на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 16.08.2000 року член біржі ОСОБА_4 , також представляючи на біржі інтереси членів своєї сім`ї ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та член біржі ОСОБА_3 уклали договір №103 купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 /а.с.11/.

Вказаний договір зареєстровано на Універсальній товарній біржі «Нерухомість Н» у «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за №130 від 16.08.2000 року. У договорі зазначено, що він подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Згідно довідки про технічний стан №235 від 13.06.2023 року, виданої КП «Бюро технічної інвентарізації» м. Южноукраїнська, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу /103/16.08.2000/Універсальна товарна біржа «Нерухомість Н», станом на 31.12.2012 зареєстровано в КП БТІ за №6 кн.15 /а.с. 15/.

На замовлення ОСОБА_3 було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , виданого КП «БТІ м.Южноукраїнська» /а.с. 12-14/.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №484178692 віє 01.07.2026 року, відомості щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні /а.с.203/.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.10.2023 року /а.с.21/.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05.10.1985 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 05.01.1990 року /а.с.24, 25/.

Позивач ОСОБА_2 змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » у зв`язку з укладенням шлюбу 20.05.2024 року /а.с.26/.

02.11.2023 року Южноукраїнською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №142/2023, номер у спадковому реєстрі №71500626, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.16/.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №142/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 (після зміни прізвища ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 звернулися з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 /а.с.49-198/.

Постановою в.о. завідувача Південноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області Бутрей І.А. від 18.02.2025 року відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки встанволено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить померлій на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого Універсальною товарною біржею «Нерухомість Н», 16.08.2000 року, за №103. Беручи до уваги, що Договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований Універсальною товарною біржею «Нерухомість Н», 16.08.2000 року, за №103 укладено не самим членом біржі, а його представником за дорученням, не може вважатися біржовою операцією та реєструватися біржею /а.с.10/.

Постановою Верховної Ради України № 4007-ІХ від 09 жовтня 2024 року перейменовано місто Южноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області на місто Південноукраїнськ.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 1 розділу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, передбачено, що він набирає чинності з 1 січня 2004 року.

До цивільних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми ЦК застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, до спірних правовідносин необхідно застосувати норми ЦК України (в редакції 1963 року), оскільки договір купівлі-продажу квартири був укладений до 01 січня 2004 року.

Статтею 227 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), що був чинним на час укладення вказаного спірного договору, передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається в письмовій формі та підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, якщо хоча б одна із сторін є громадянином.

Недотримання даної вимоги тягне за собою до недійсності договору (ч. 1 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року).

Незважаючи на обов`язковість нотаріальної форми договору купівлі-продажу житла, в якому хоча б однією з сторін є громадянин, законодавство допускає можливість визнання угоди, яка хоча й укладена з порушенням нотаріальної форми, але вважається дійсною. Так, відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд має право на вимогу сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною. У цьому випадку подальше нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Частиною 2 статті 12 Закону України «Про власність», який діяв станом на 1999 рік, визначено, що громадянин набуває право власності на майно одержане, в тому числі внаслідок укладення угод не заборонених законом.

Судом встановлено, що сторони договору обумовили всі його суттєві умови та повністю виконали взяті на себе зобов`язання, придбане майно під арештом не перебуває, заборон на його відчуження немає, можливість належного посвідчення договору купівлі-продажу на час розгляду справи втрачена.

Сторона договору ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до вимог ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Спадкоємцями померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є її син ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 , однак вони позбавлені можливості оформити свої спадкові права з причин, що не залежать від них.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог та визнання за позивачами право власності на вищевказану квартиру в порядку спадкування.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради про визнання права власності на об`єкт нерухомості в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право спільної часткової власності по 1/2 частки за кожним на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.О. Волощук