Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №475/943/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/943/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 вересня 2026 р.с-ще Доманівка

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Єгорова Н.І., розглянувши протокол, який надійшов від ВП № 2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 ,

за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно протоколу ЕПР1 №715169 від 09.07.2026, водій ОСОБА_1 , 09.07.2026 о 21:50год.керував транспортним засобом Yamaha Joq , без номерного знаку, в с.Доманівка, вул.Пастера Вознесенського району Миколаївської області , з явними ознаками алкогольного сп"яніння - запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора "Драгер або в медичному закладі, відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КупАП.

У зв”язку з зазначеним, поліцейським СРПП ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 складений протокол серії ЕПР1 №715169 від 09.07.2026 про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином..

Дослідивши письмові матеріали, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, осікільки він порушив п.2.5 ПДР України .

Вина його у вчиненні правопорушення також підтверджена відеозаписом з місця події, а також довідкою про відсутність посвідчення водія.

Частиною першою ст.130 КУпАПпередбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є доведеною, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає вимогам ст.23 КупАП та буде достатнім і необхідним для запобігання новим проступкам.

Вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує положенняст. 30 КУпАП, а такожправовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення неюправил дорожнього рухув майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).

Обираючи адміністративне стягнення, відповідно дост. 33 КУпАП беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, значний ступінь алкогольного сп`яніння, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, а тому приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, з порушника підлягає стягненню і судовий збір.

Керуючись ст.130 ч.1, ст.ст.221, 283, 285 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік, з перерахуванням коштів на рахунок- Отримувач коштів:Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300,Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37992030,Банк отримувача:Казначейство України (ел.адм.подат.), Номер рахунку(IBAN) UA438999980313010149000014001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Призначення платежу:адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 - 665.60грн. судового збору, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок отримувач коштів: UA228999980313101206000014390, отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт Доманівка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Н. І. Єгорова