Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №127/31150/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31150/26

Провадження № 2-о/127/546/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Романюк Л.Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Відділу ДРАЦС у м. Вінниці ХМУ Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи.

Заява мотивована тим, що Заявник є рідною сестрою ОСОБА_2 , яка загинула в м. Дружківка, Краматорського району, Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на території де проходять бойові дії, а тому отримати документ встановленої форми про смерть, на підставі якого органом державної реєстрації актів цивільного стану проводиться державна реєстрація смерті є неможливим. Діти ОСОБА_2 перебувають за межами України, у зв`язку з чим не мають можливості особисто звернутися до суду для встановлення факту смерті своєї матері. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявниці для державної реєстрації смерті в Україні, отримання свідоцтва про смерть державного зразка та реалізації прав і законних інтересів членів сім`ї померлої, у тому числі пов`язаних із похованням та спадкуванням.

Враховуючи вищевикладені обставини заявник змушений звернутись до суду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Заявниця ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Про причини неявки суду не повідомлено.

Водночас, у відповідності до ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Судом не встановлено, що нез`явлення учасників справи перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутність учасників справи, фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не проводилось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народжені в селі Очеретіно Олександрівського району Донецької області, є: батько ОСОБА_5 , матір ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в селі Очеретіно Олександрівського району Донецької області в графі сімейний стан зазначено, що зареєстровано шлюб з ОСОБА_7 17.08.1994 року (а.с.7).

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася в селі Очеретіно Олександрівського району Донецької області в графі сімейний стан зазначено, що зареєстровано шлюб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12).

Таким чином, досліджені докази є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності для висновку про наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 родинного зв`язку, а саме про те, що вони є рідними сестрами.

02.09.2026 року відділом ДРАЦС у м. Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заявнику листом за №1662-22.21-24 було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України, де проходять бойові дії у м. Дружківка, Краматорського району, Донецької області. Підставою відмови зазначено, що для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , пред`явлені заявницею документи не дають підстав для реєстрації смерті (а.с.18).

Судом також були дослідженні фотографії надані заявницею в підтвердження смерті ОСОБА_2 (а.с.13-16).

Крім того, була надана довідка яка видана ОСОБА_1 , відповідно до якої українська Православна церква Святого благовірного князя Олександра Невського, зазначила, що предана землі загибла від мінного обстріла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 була похована (а.с.17).

Зазначена довідка підтверджує факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також факт її поховання, що відповідає відомостям про особу померлої, наявним у матеріалах справи.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, м. Дружківка Краматорського району, Донецької області є територією на якій активно ведуться бойові дії.

Частиною 1 статті 4 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Так, п. 1 розділу 5 Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма N106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма N106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Стаття 317 ч. 1 абз. 2 ЦПК України передбачає, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно із ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Судом також встановлено, що смерть особи настала на території, де ведуться активні бойові дії, у зв`язку з чим заявниця об`єктивно позбавлена можливості отримати документ встановленої форми, який відповідно до законодавства є підставою для державної реєстрації смерті. Неможливість державної реєстрації смерті в адміністративному порядку підтверджена відповідною відмовою органу ДРАЦС.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Отже, встановлення факту смерті має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для проведення державної реєстрації смерті відповідно до законодавства України, отримання свідоцтва про смерть та подальшої реалізації прав і законних інтересів членів сім`ї померлої, зокрема пов`язаних із похованням та оформленням спадщини.

Вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи, зокрема після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України та на території, де ведуться активні бойові дії, суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України та об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту.

Обов`язок держави розслідувати факти смерті особи, яка підпадає під її юрисдикцію, виняткове юридичне значення факту смерті особи; специфіка розгляду справ в порядку окремого провадження, зокрема особливої ролі суду при з`ясуванні обставин справи; об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у заявників при наданні доказів для встановлення факту смерті особи після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України та на території, де ведуться активні бойові дії, у своїй сукупності дають підстави для висновку, що суди мають зважати на вказані обставини та, керуючись завданням цивільного судочинства, уникати формального підходу при вирішенні таких справ.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь, вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи письмові докази, суд виходить з того, що смерть фізичної особи - громадянина України є юридичним фактом, що має наслідком виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав такої фізичної особи - громадянина України.

Положеннями ст. 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що надані заявницею докази є достатніми для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дружківка Краматорського району Донецької області.

Ураховуючи наведені положення законодавства, встановлені обставини справи та оцінюючи подані докази в їх сукупності, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим доказам, суд дійшов висновку про те, що заявником наведено достатньо аргументів та надано достатньо доказів, які з урахуванням положень статті 317 ЦПК України дають підстави для встановлення факту смерті, а тому заява підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дружківка Краматорського району Донецької області.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09.09.2026 року.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 25497415, місцезнаходження: вул. Замостянська, буд. 26А, м. Вінниця, Вінницька область.

Суддя: