Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №153/1703/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"09" вересня 2026 р. Справа153/1703/26

Провадження3/153/632/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши об`єднані в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділення №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 14.08.2026 о 15 годині 05 хвилин, на автомобільній дорозі Т0202 46 км. біля с.Гальжбіївка, керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами Ямпільським районним судом, повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху.

Крім цього, ОСОБА_1 14.08.2026 о 15 годині 05 хвилин, на автомобільній дорозі Т0202 46 км. біля с.Гальжбіївка, керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки так і в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками із рекомендованими повідомленнями, які надсилалися на адресу його місця проживання. На адресу суду повернулися рекомендовані поштові повідомлення із відмітками «адресат відсутній».

Стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На переконання суду, період часу, що фактично минув між складанням протоколів та розглядом справи, є об`єктивно достатнім для того, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, мала можливість отримати безпосередньо в суді або на вебсайті «Судова влада України» відомості про розгляд її справи.

Сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв`язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував, ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлявся належним чином про місце і час розгляду справи, будь-яких дій з його боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи не вчинялось, тому на переконання суду наявні підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши об`єднані в одне провадження матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі,обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2.1 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 3 розділу І цієї Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно положень ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, проходження встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується питання.

Частина 2 статті 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення: серії ЕПР 1 №745548 від 14.08.2026 та серії ЕПР 1 №745560 від 14.08.2026; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №7720022 від 14.08.2026; копією постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 02.06.2026 по справі №153/878/26; корінцем направлення №86 для огляду наркотичного сп`яніння; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідками інспектора САП ВВГ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Н. Собко від 25.08.2026; відеозаписами від 14.08.2026.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, знайшла своє підтвердження і його дії кваліфікує: за ч.5 ст.126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавленою права керування транспортними засобами та за ч.2 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинена особою, яка протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , враховую характер скоєного правопорушення та особу винного.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким у даному випадку, зважаючи на санкцію статті, є правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП по відношенню до ч. 2 ст.130 КУпАП.

З врахуванням встановлених обставин справи та особи порушника ОСОБА_1 , вважаю за необхідне застосувати відносно нього захід адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім цього, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті ч. 3 ст. 30 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Як встановлен судом, постанова Ямпільського районного суду Вінницької області від 02.06.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, набрала законної сили 12.06.2026.

З огляду на вказане, при призначенні ОСОБА_1 остаточного стягнення, слід приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 02.06.2026, а саме 4 роки 9 місяців 3 дні.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в сумі 665,60 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст.ст.30, 36, 126, 130, 221, 283, 284 ч.1 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, до стягнення, призначеного ОСОБА_1 за даною постановою, приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом призначеного постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 02.06.2026 у справі №153/878/26 за ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, та остаточно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 9 (дев`ять) років 9 (дев`ять) місяців 3 (три) дні, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець