Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №138/3199/24 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 138/3199/24

провадження № 51-155 км 26

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі

відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2025 рокупро застосування стосовно

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця Республіки Молдова, громадянина

України, який зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

примусових заходів медичного характеру за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області ухвалою від 20 червня 2025 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року, застосував стосовно ОСОБА_8 за вчинення ним суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем свого проживання.

За ухвалою суду ОСОБА_8 18 квітня 2024 року приблизно о 19:20, перебуваючи біля квартири АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_7 кулаком правої руки один удар у праве око, чотири удари - в голову, не менше двох ударів ногою - в праве стегно, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

За змістом касаційної скарги потерпілий ОСОБА_7 , не погоджуючись із судовим рішенням апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги потерпілий мотивує тим, що суд апеляційної інстанції:

- провів апеляційний розгляд у відсутність ОСОБА_8 та його законного представника, не з`ясувавши при цьому причини невиконання ухвали про примусовий привід ОСОБА_8 та не зважаючи на повідомлення захисника про відсутність у нього відомостей щодо місця перебування його підзахисного;

- безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції та не взяв до уваги того, що:

- жодним чином не підтверджено, що ОСОБА_8 стоїть на обліку в психіатричній лікарні та потребує лікування в строки і терміни, визначені лікарем; ОСОБА_8 не визнаний психічнохворим, лише на фоні вживання наркотичних засобів у нього відбувались загострення, після чого він добровільно звертався за медичною допомогою; був визнаний придатним до військової служби; беручи участь у судових засіданнях в суді першої інстанції, він не виявляв ознак хвороби;

- висновки експертизи № 463 від 22 серпня 2024 року не відповідають реальному стану здоров`я ОСОБА_8 як станом на день вчинення кримінального правопорушення, так і на день розгляду справи в суді;

- проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи відбулось під час зупинення досудового розслідування, а тому, на його думку, висновок експерта № 463 від 22 серпня 2024 року отриманий з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК);

- досліджений під час судового розгляду вказаний висновок експерта втратив свою актуальність, а відтак є неналежним доказом у справі;

- відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення стаціонарної психіатричної експертизи, суд першої інстанції не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, чим порушив принцип змагальності та рівності сторін;

- здійснив формальний апеляційний перегляд справи, в ухвалі продублював мотиви суду першої інстанції, без урахування доводів його апеляційної скарги, не навів вичерпних відповідей щодо необґрунтованості апеляційної скарги.

Позиції учасників судового провадження

Захисник і прокурор заперечили проти задоволення касаційної скарги потерпілого та просили залишити без зміни оскаржуване судове рішення.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

За приписами ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, участь якого є обов`язковою.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 не дотримався вказаних вимог закону з огляду на таке.

За правилами ст. 506 КПК особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.

Частиною 1 статті 512 КПК визначено, що судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов`язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 401 КПК обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

За приписами ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу. Частиною 4 цієї норми визначено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.

Частиною 3 статті 421 КПК визначено, що ухвала суду першої інстанції про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру може бути скасована у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, та суворіший вид примусових заходів медичного чи виховного характеру лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області ухвалою від 20 червня 2025 року застосував стосовно ОСОБА_8 за вчинення ним суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем свого проживання.

Не погоджуючись із цією ухвалою, потерпілий ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу та, покликаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просив її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, з обов`язковим проведенням комісійної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_8 .

Свої вимоги потерпілий обґрунтовував, серед іншого, тим, що суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення не перебував на психіатричному обліку та не мав встановлених діагнозів хронічного психічного захворювання, був придатним для служби в лавах Збройних Сил України, та безпідставно відмовив у проведенні судової стаціонарної психіатричної експертизи для визначення стану ОСОБА_8 , при цьому вказував на те, що експертний висновок № 463 від 22 серпня 2024 року, на підставі якого суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування до останнього примусових заходів медичного характеру, отриманий з порушенням вимог КПК.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 15 жовтня 2025 року відмовив у задоволенні апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_7 та залишив оскаржувану ухвалу стосовно ОСОБА_8 без змін.

Проте, як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд не врахував того, що в апеляційній скарзі потерпілий порушив питання про погіршення становища ОСОБА_9 , і не забезпечив участі останнього та його законного представника ОСОБА_10 в судовому засіданні, чим позбавив їх можливості реалізувати свої права як учасників судового провадження відповідно до статей 42, 44, 506 КПК.

До того ж матеріали провадження не містять відповідних документів на підтвердження належного повідомлення вказаних осіб про день і час судового засідання, тож фактично апеляційний суд не виконав приписів ст. 401 КПК, допустивши істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в розумінні ст. 412 КПК.

З огляду на викладене ухвала Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене, ґрунтовно перевірити доводи апеляційної скарги та постановити рішення з дотриманням вимог КПК, належним чином умотивувавши свої висновки.

Оскільки судове рішення скасовується через встановлення істотного порушення вимог КПК, Суд позбавлений можливості перевірити інші доводи, викладені у касаційній скарзі потерпілого ОСОБА_7 , тому вона підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2025 рокустосовно ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3