Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №641/5989/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/3937/2026 Справа № 641/5989/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Чайка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Шумейко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №641/5989/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВС Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Венера фінанс») через систему Електронний суд звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 17.03.2025 року № 278942 в загальному розмірі 6 188,80 грн., та судові витрати.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 17.03.2025 року між ТОВ «Клай інвест» та відповідачем укладено кредитний договір № 278942 про надання фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов якого ТОВ «Клай інвест» надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також здійснити всі інші платежі за кредитом, у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі. В свою чергу, ТОВ «Клай інвест» правонаступником якого являється ТОВ «ФК «Венера Фінанс» надав відповідачу грошові кошти на наступних умовах: сума виданого кредиту – 4 000 грн., дата надання кредиту – 17.03.2025 року, строк кредиту – 90 днів, валюта кредиту – UAH, відсоткова ставка – 0,72 % в день. Факт отримання коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід» № б/н, відповідно до якої 17.03.2025 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 4 000 грн. 19.12.2025 року між ТОВ «Клай інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого ТОВ «Клай інвест» відступило ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги боржників вказаних реєстрів боржників. Згідно розрахунку, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 6 188,80 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4 000 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 2 188,80 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у зв`язку з проходженням військової служби, позов в частині заборгованості за сумою кредиту та відсотками визнав, однак заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу в розмірі заявленому позивачем оскільки вважав його завищеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.03.2025 року між ТОВ «Клай інвест» та відповідачем укладено кредитний договір № 278942 про надання фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Сума виданого кредиту – 4 000 грн., дата надання кредиту – 17.03.2025 року, строк кредиту – 90 днів, валюта кредиту - UAH, відсоткова ставка – 0,72 % в день.

19.12.2025 року між ТОВ «Клай інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого ТОВ «Клай інвест» відступило ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги боржників вказаних реєстрів боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року, договору факторингу №29122025/1 ТОВ «ФК «Венра Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Випискою з особового рахунку за Кредитним договором № 278942 встановлено, що станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 6 188,80 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4 000 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 2 188,80 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

З огляду на викладене та з урахуванням визнання відповідачем заборгованості за основною сумою кредиту та відсотками, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 17.03.2025 року № 278942 в загальному розмірі 6 188,80 грн.

Разом з тим, позивач просить стягнути судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд відмічає, що, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997за №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Боттацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правової допомоги 09/04/2026 від 09.04.2026 року, акт про отримання правової допомоги від 07.07.2026 року, платіжну інструкцію від 07.07.2026 року на суму 15 500 грн.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що представник позивача не був присутнім в судовому засіданні, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише зі складення позовної заяви, підготовки та друку необхідних документів.

Отже, суд приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи. Тож, керуючись принципами співмірності, справедливості та верховенства права, заявлена позивачем вартість таких витрат підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 3 000 грн., саме така сума, на думку суду, буде обґрунтованою та відповідатиме принципу розумності, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та витраченим часом.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 16, 526, 549, 611, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» заборгованість за кредитним договором № 278942 від 17.03.2025 року в загальному розмірі 6 188,80 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн., та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн, всього на суму 11 851 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи – в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб – адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс», місцезнаходження 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23, офіс 703, код ЄДРПОУ 43561872.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя І.В.Чайка