Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №638/21937/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №638/21937/25

Суддя: Агапов Р. О.

Справа № 638/21937/25

Провадження № 3/638/445/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді Агапова Р. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№804271, 24 жовтня 2025 року, в м. Ізюмі, вул. Покровська, 34, водій ОСОБА_1 керував тз Москвич 412, днз. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згодив водія проводився на місці зупинки тз із застосуванням газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820, результат огляду – 2,21 проміле. Водій з результатом тесту погодився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

22 червня 2026 року захисником ОСОБА_2 були подані письмові пояснення, згідно з якими сторона захисту наполягає на закритті провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та за відсутності належних, достатніх та достовірних доказів.

У поясненнях зазначено, що працівник поліції не оголосив ОСОБА_1 у встановленому законом порядку ознак алкогольного сп`яніння, при зупинці транспортного засобу поліцейський не представився та не пред`явив водію транспортного засобу свого посвідчення, а ОСОБА_1 не були роз`яснені його права, передбачені положеннями статей 55, 56, 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.

Також захисник наголошує на тому, що у працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, був відсутній алкоаналізатор. При цьому, через тривалий час після зупинки транспортного засобу на місце події з`явились невідомі особи, які не представились та були одягнуті у цивільний одяг, та котрі привезли з собою прилад, за допомогою якого ОСОБА_1 було проведено обстеження на стан алкогольного сп`яніння. Захисник вважає, що дана процедура мала суттєві порушення Інструкції про порядок виявлення працівниками поліції у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України від 9 листопада 2015 року за №1452/735. При цьому, ОСОБА_1 не був наданий сертифікат на вищезазначений прилад, а також під відеозапис не були належним чином оголошені всі необхідні реквізити вищезазначеного приладу.

На думку захисника, відповідний акт (результати) обстеження ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а відповідно і вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення, та відеозапис, як додаток до даного протоколу є неналежними та недостовірними доказами його вини у скоєнні ним адміністративного правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки не вказав.

При цьому, 07 вересня 2026 року захисником було подано заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його незадовільним станом здоров`я та перебуванням на лікуванні.

Суд зазначає, що захисником не було надано доказів на підтвердження незадовільного стану здоров`я та перебування на лікування.

Враховуючи те, що дана категорія справ має обмежені строки притягнення до адміністративної відповідальності, заява про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, у зв`язку з чим суд розглядає справу у відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 2.9А Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Стаття ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки тз, результат – 2,21 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 Правил дорожнього руху).

Стаття ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№804271; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, матеріалами відеозапису.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положенням ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Перелічені докази у розумінні ст.251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо пояснень захисника, суд зазначає наступне.

Так, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції під час спілкування було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився та пройшов огляд, у протоколі пояснення чи заперечення щодо проходження огляду не зазначив.

У подальшому ж, дії працівників поліції відповідали обстановці та вимогам ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Крім того, на думку суду, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст.256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами).

Також суд вважає надані працівниками поліції відеозаписи чіткими та послідовними, з вказаних файлів вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем, а також факт згоди на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, та безпосередньо огляд.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення працівниками поліції у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України від 9 листопада 2015 року за №1452/735, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

ОСОБА_1 вимогу щодо надання сертифікату відповідності та/або сертифікату перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки не заявляв.

Суд також вказує, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виявлення ознак сп`яніння відноситься саме до повноважень працівників поліції, а наявність чи відсутність факту сп`яніння з`ясовується за результатами проходження водієм огляду на стан такого сп`яніння.

На думку суду, доводи захисника про те, що працівниками поліції не роз`яснено ОСОБА_1 його права, а також те, що поліцейський не представився та не пред`явив водію транспортного засобу свого посвідчення, судом не приймаються, як такі, що не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченогост.130 ч.1 КУпАП.

Суд критично ставиться до заперечень захисника, вважає такі дії бажанням уникнути відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Таким чином суд дійшов висновку, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.23,33,40-1,ч.1 ст.130,245,251,283,284,285,289,294 КУпАП, ст.4,9 Закону України "Про судовий збір", суд, -

постановив:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя Р.О. Агапов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua