Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №128/2863/26
Суддя: Васильєва Т. Ю.
Справа № 128/2863/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 вересня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
24.06.2026 поліцейським СРПП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області сержантом поліції Франком В.І. складено протокол щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, що він 24.06.2026 близько 18:30 год в АДРЕСА_1 , перебуваючи в п`яному вигляді умисно висловлював погрози, образи неценурною лайкою в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із ним за вище вказаною адресою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю та вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Для розгляду наданих матеріалів в суді особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися. Адвокат Білоус І.М. подала до суду заяву, відповідно до якої просила розглянути раніше подані письмові заперечення без її участі.
Згідно заперечень, захисник вказує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно виник раптовий побутовий конфлікт на грунті взаємного непорозуміння, проте цей інцидент мав характер одноразової взаємної словесної суперечки (побутового конфлікту), а не спрямованого психологічного чи фізичного насильства. З боку ОСОБА_1 не було умислу на заподіяння шкоди психічному чи фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , залякування чи встановлення контролю над нею, а тому захисник просить провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 також подала до суду письмову заяву, відповідно до якої просила справу закрити, оскільки діями її чоловіка ОСОБА_1 їй не було спричинено психологічної та фізичної шкоди. Між ними відбувся побутовий конфлікт. Також зазначила, що підтримує заперечення адвоката в повному обсязі.
За вказаних обставин, на підставі ст. 268 КпАП України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інших учасників судового розгляду.
Так, судом було досліджено наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 747428 від 24.06.2026 та його копія; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 671332 стосовно ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.06.2026, згідно якого від ОСОБА_2 прийнято усну заяву, згідно якої вона повідомила, що просить прийняти міри щодо її чоловіка; письмові пояснення ОСОБА_2 по даному факту від 24.06.2026; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 як низький; копію рапорту поліцейського СРПП ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції В. Франка від 24.06.2026 по даному факту; копію довідки від 24.06.2026 № 0538, виданої КНП «ВОКПЛ ім. Акад. О.І Ющенка ВОР» про те, що у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп`яніння середнього ступеня; копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , відповідно до якого, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано 09.06.1985; протокол АП318 № 018244 про адміністративне затримання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв`язку із складанням адміністративних матеріалів.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Тобто обов`язковою ознакою домашнього насильства є саме завдання шкоди здоров`ю потерпілого.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
В межах розгляду даної справи суд зауважує, що не кожен конфлікт між його сторонами є домашнім насильством, оскільки характерною ознакою домашнього насильства є те, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Надані матеріали не містять доказів того, що дії ОСОБА_1 спричинили потерпілій, яка є його дружиною, страждання, емоційну невпевненість чи побоювання за свою безпеку, а також системності таких дій з його боку, патерну контролю чи влади, про відсутність такої шкоди потерпіла повідомила суд особисто своєю заявою від 08.09.2026.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено належними і допустимими доказами, поза розумним сумнівом, що 24.06.2026 відбулося домашнє насильство відносно потерпілої, вчинене ОСОБА_1 , оскільки потерпіла підтверджує лише конфлікт між сторонами та вказує на відсутність психологічного насильства, про яке зазначено в наданому суду протоколі про адміністративне правопорушення, а отжепровадження в справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 173-2, п. 1 ст. 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua