Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №638/806/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/806/26

Провадження № 2/638/2129/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Смирнова В.А.

за участю секретаря судового засідання – Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м.Харкова з позовом до Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області, відповідно до якого просить визнати причину пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , поважною, визначивши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , додатковий строк тривалістю в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Печенізької селищної ради Чугуївського району Харківської області. Позивачка є дочкою померлого та спадкоємцем першої черги за законом; інших спадкоємців, які прийняли спадщину, за її твердженням, немає. У встановлений законом шестимісячний строк позивачка не звернулася із заявою про прийняття спадщини, посилаючись на поважність причин його пропуску. Зокрема, зазначає, що після смерті батька перебувала у пригніченому психологічному та тяжкому фізичному стані, вважала, що фактично прийняла спадщину, оскільки тривалий час проживала разом із батьком, доглядала за ним та несла відповідні витрати. Крім того, значна частина строку для прийняття спадщини припала на початок повномасштабного вторгнення рф, активні бойові дії та систематичні обстріли м. Харкова, де проживала позивачка, що, за її доводами, об`єктивно ускладнило можливість своєчасного звернення до нотаріуса. Після звернення до приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для її прийняття та рекомендовано звернутися до суду. У зв`язку з цим позивачка просить визнати причини пропуску строку поважними та визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 21 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, вказала, що позов підтримує в повному обсязі та просила його задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Представник Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області у судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ухвали суду від 27 листопада 2025 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує слухати справу за відсутності Відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадян ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть cерії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 04.11.2021 року, актовий запис № 22009.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно Виконавчим комітетом Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області 18.09.2025, актовий запис №32. Батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

28 лютого 1976 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстрований шлюб у Ленінському відділі РАЦС м. Харкова, про що зроблений відповідний актовий запис № 121, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_4 . Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку – ОСОБА_7 , дружині – ОСОБА_7 .

Відповідно до листа Приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сіухіна Ігоря Івановича від 13.01.2026 № 07/01-16 на усне звернення ОСОБА_2 щодо реєстрації заяви про прийняття спадщини за законом та відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомив наступне: термін, передбачений ст.1270 Цивільного кодексу України для подачі заяви про прийняття або відмову від спадщини становить шість місяців з дня смерті спадкодавця. У зв`язку з пропущенням строку подачі заяви про прийняття спадщини, приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сіухін Ігор Іванович не має права видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Таким чином, враховуючи вище зазначене, повідомив, що за ухваленням відповідного рішення щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 необхідно звернутися до суду або в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно.

ОСОБА_2 має низку захворювань, зокрема Спайкова хвороба очеревени, больова форма; Дивертикулярна хвороба товстої кишки; ІХС. Дифузний кардіосклероз; Гіпертонічна хвороба Іст, 2ст, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №13813 від 26.10.2022, виданої Харківською міською багатопрофільною лікарнею №18 ХМР та проходила медичні обстеження у Харківській міській багатопрофільній лікарні №18, що підтверджується відповідними протоколами дослідження №22-1216 від 21.10.2022 та №22-1237 від 24.10.2022, а також висновками КНП «Міська поліклініка №18» ХМР від 17.08.2023, результатами дослідження з ТОВ «Сінево Схід» від 04.10.2021 № 4004731948, від 01.03.2021 № 4004255944.

Крім того, на утримання ОСОБА_2 перебуває ОСОБА_9 , який є сином позивача та підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .

У свою чергу, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є інвалідом другої групи з дитинства, що підтверджується посвідченням №/ НОМЕР_6 .

Згідно ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, відповідно до ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини сплив 03 травня 2022 року.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Отже законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач повинен довести поважність пропуску строку для прийняття спадщини не лише у межах шестимісячного строку, встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України, а й упродовж усього періоду від дати відкриття спадщини до дати звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач, як на підставу пропуску строку на звернення з заявою про прийняття спадщини, посилається на те, що після смерті батька вона не подала вчасно заяву про прийняття спадщини, так як знаходилися в пригніченому стані, оскільки дана подія дуже відобразилась на її психологічному, психічному та фізичному стані, мала важке матеріальне становище та вважала, що вже успадкувала майно померлого, оскільки постійно проживала з батьком, доглядала за ним, сплачувала комунальні платежі, купувала ліки та продукти харчування, готувала їжу, доставляла батька до лікарні на лікування. Крім того, позивач посилається на те, що вона дуже хворіє, перенесла інфаркт та інсульт, має на утриманні дитину інваліда дитинства 2 групи, яку також опікує особисто. А також, вказує, що з 24 лютого 2022 року в країні оголошений воєнний стан, активні бойові дії на території м. Харкова та Харківської області, систематичні обстріли м. Харкова, обмеження в зв`язку з цим роботи державних установ, в тому числі і нотаріальних контор (державних та приватних) позбавили її можливості з об`єктивних причин звернутися у шестимісячний строк після відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, строк для прийняття спадщини після смерті батька сплинув під час піку повномасштабного вторгнення рф в Україну; місто Харків, де вона мешкала, на початку війни було під масовими ударами.

Згідно з позицією Верховного суду, викладені у постанові від 07 квітня 2020 року, справа № 756/9379/15-ц вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Так, встановлені судом обставини унеможливили своєчасне, протягом шести місяців після смерті спадкодавця, звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і підтверджують поважність причин пропуску строку такого звернення до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 .

Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22,57,58,94та152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_2 з вищевказаних поважних причин (встановлені останній діагнози та лікування, проходження медичних обстежень, перебування на утримання позивача сина інваліда другої групи, активні бойові дії на території м. Харкова та Харківської області) пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому суд визначає позивачу додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини, тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визнати причину пропуску строку ОСОБА_2 для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , поважною, та визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в три місяці з дати набрання рішенням суду законної сили.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Печенізька селищна рада Печенізького району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396992, адреса місцезнаходження: Харківська обл., Печенізький р-н., с-ще. Печеніги, пров. Богдана Хмельницького, буд. 2.

Суддя В.А. Смирнов