Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №405/5025/26
Суддя: Юр'єва К. С.
Справа № 405/5025/26
провадження № 3/405/724/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2026 м. Кропивницький
Суддя Подільського районного суду м. Кропивницького Юр`єва К.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гордашко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713009 від 07.07.2026, вбачається, що 07.07.2026, о 11.31 год., в м. Кропивницький (Кіровоград) по вул. Кропивницького, 157, водій транспортного засобу VOLKSWAGEN TOURAN, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом RENAULT SANDERO, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 ПДР – водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозить, і стану транспортного засобу, повинен дотримуватись безпечної дистанції; п. 12.1 ПДР – водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливостей вантажу, стан транспортного засобу, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП не визнав та показав, що 07.07.2026, о 11.20 год., він під`їхав до перехрестя вул. Кропивницького та Покровської, був у крайній лівій полосі, з крайньої правої полоси різко виїхав потерпілий, та почав перестроюватись у ліву полосу. В свою чергу, бачачи це, він почав їхати лівіше, але йому на зустріч виїхав інший транспортний засіб, та він вимушений був вертатись. Потерпілий виїхав в ліву полосу, де він рухався, внаслідок чого сталось ДТП, його автомобіль отримав пошкодження.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що після перегляду відеофайлу видно, що він виїхав другим, їхав ближче до правого ряду, автомобіль ОСОБА_1 його наздогнав та сталось зіткнення. У ОСОБА_1 була швидкість більша, ніж у нього.
Інспектор 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гордашко В.І. в судовому засідання пояснила, що надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про дорожньо – транспортну подію, коли вона прибула на місце події, відібрала пояснення від обох водіїв, їх показання різнились. В подальшому по відео з камер було встановлено, що потерпілий певний час рухався попереду та після відбулось зіткнення. Оскільки відео досить нечітке, було прийнято рішення про складання протоколів про адміністративне правопорушення відносно двох водіїв.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, якими він обґрунтовуються, заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, інспектора поліції, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713009 від 07.07.2026, вбачається, що 07.07.2026, о 11.31 год., в м. Кропивницький (Кіровоград) по вул. Кропивницького, 157, водій транспортного засобу VOLKSWAGEN TOURAN, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом RENAULT SANDERO, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 ПДР – водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозить, і стану транспортного засобу, повинен дотримуватись безпечної дистанції; п. 12.1 ПДР – водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливостей вантажу, стан транспортного засобу, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Диспозицією ст.124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що в межах даного провадження суддя перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією.
З наданих суду пояснень ОСОБА_1 убачається, що він не погоджується зі складеним адміністративним протоколом стосовно нього та порушенням інкримінованих пунктів Правил дорожнього руху, оскільки він дорожньо – транспортної пригоди не вчиняв; він рухався по лівій смузі, а потерпілий виїхав в ліву смугу, де він рухався, внаслідок чого сталось ДТП.
Відповідно до п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Проте, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, які додані до справи про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 рухався по лівій смузі, потерпілий почав різко здійснювати маневр перестроювання з правої смуги на ліву, не впевнившись у безпеці свого маневру, внаслідок чого сталась дорожньо – транспортна подія.
Надані та досліджені судом докази не доводять порушення ОСОБА_1 п.п. 12.1, 13.1 ПДР у обстановці, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713009 від 07.07.2026.
Оцінка доказів щодо збирання доказів, як це регламентовано ст.252 КУпАП здійснюється за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява N16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заяваN36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N926/08, рішення від 20.09.2016), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі сукупності належних та допустимих доказів факту вчинення адміністративного правопорушення та наявність у діянні особи, яка є суб`єктом правопорушення усіх обов`язкових ознак складу такого адміністративного правопорушення.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, працівниками поліції до суду надано: протокол серії ЕПР1 №713009 від 07.07.2026; схему місця ДТП від 07.07.2026; письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 від 07.07.2026; письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 07.07.2026.
Інших належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували подію, викладену у протоколі та схемі ДТП, спростовували пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні а також могли усунути вищезазначені суперечності, встановити причинний зв`язок з ДТП між порушенням правил дорожнього руху ОСОБА_1 та дорожньо-транспортною подією, матеріали справи не містять.
Виходячи зі змісту ст.7, 245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини, і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зважуючи на практику Європейського Суду з прав людини, за якою суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту, тобто таким, що не залишать місце сумнівам (наприклад, рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов протии України»), отримані судом адміністративні матеріали відносно ОСОБА_3 не доводять поза розумним сумнівом наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП.
У зв`язку з викладеним, виникають обґрунтовані сумніви у правильності відображення фактичних обставин події у вказаних матеріалах. Оскільки будь-яких інших об`єктивних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, які б спростовували його пояснення, окрім складеного протоколу, матеріали справи не містять.
За змістом ст. 9 КУпАП, єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що достатніх доказів для наявності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП у діях ОСОБА_1 не встановлено, внаслідок чого у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП,
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 124, 245, 247, 251, 280, 283-291 КУпАП, суд -
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Катерина Сергіївна Юр`єва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua