Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №185/2065/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2065/26

Провадження № 2/185/2728/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол А.В., представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів:

- заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 11.05.2019 по 23.02.2022 (включно) – 1 831,34 грн., заборгованість з урахуванням індексу інфляції за період з 11.05.2019 по 23.02.2022 (включно) – 699,75 грн.

- штраф за несвоєчасне страхування предмету застави за період з 12.03.2017 по 29.02.2020 – 42 747,15 гривень.

- судовий збір сплачений за подання даної позовної заяви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Банк зазначив що, за договором відповідачі мають заборгованість у вище зазначеній сумі.

Банк виконав свої договірні зобов`язання за вказаним договором, надавши Відповідачам відповідні кошти.

Відповідачі не виконали належним чином зобов`язання за договором та не повернули кошти у визначених договором строк.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав посилаючись на викладені в ньому обставини.

Відповідачі двічі в судове засідання не з`явилися, судом було ухвалено розглянути справу в заочному судовому засіданні.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, судом встановлені наступні обставини.

09.04.2013 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №71/2013-Р (далі – «Кредитний договір») відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит, у сумі 134 991,00 грн. (п.1.1. Кредитного договору). Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредит надається на придбання автомобіля марки FORD, моделі FOCUS, 2013 рік випуску, номер шасі (кузова, рами) VINWF0KXXGCBKDJ53652 НОМЕР_1 , колір – білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який буде використовуватися в особистих та сімейних цілях.

Відповідно до п. 1.3.1., 1.3.2. Кредитного договору кредит надається з 09 квітня 2013 року по 08 квітня 2018 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 08 квітня 2018 року та у порядку передбаченому цим Договором, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений за домовленістю Сторін на підставі додаткової угоди до цього Договору, або достроково, відповідно до умов цього Договору. Згідно з п. 1.4., 1.4.1., 1.4.2. Кредитного договору Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом: за користування кредитними коштами у межах строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 17,7 % річних. За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 22,7 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 09.04.2013 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 було укладено Договір застави (транспортного засобу), за умовами якого ОСОБА_2 надав в заставу рухоме майно, а саме: автомобіль марки марки FORD, моделі FOCUS, рік випуску 2013, номер шасі (кузова, рами) VIN- НОМЕР_3 , колір – білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 . В якості забезпечення зобов`язань за Кредитним договором, 09.04.2013 між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №71/2013-Р/П. Відповідно до п. 1.1. Договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань по кредитному договору №71/2013-Р від 09 квітня 2013 року, укладеному між Кредитором та Позичальником, за умовами якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених в кредитному договорі не пізніше 08 квітня 2018 року повернути кредит у розмірі 134 991,00 (сто тридцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто одна) гривня 00 коп., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 17,7 % річних або 18,7 % відповідно до п. 1.4.3. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 22,7% річних, а також комісії, штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором, договором забезпечення та цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору. У зв`язку з порушенням Позичальником умов кредитного договору, АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 10 травня 2019 року у справі №420/201/19 позовні вимоги АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитним договором №71/2013-Р від 09.04.2013 у розмірі 83 113 (вісімдесят три тисячі сто тринадцять) грн. 12 коп. Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (місцезнаходження: 03087 м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) в рівних частках суму судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн., а саме по 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. з кожного.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, обставини щодо укладення Відповідачами вищевказаних договорів, щодо отримання кредитних коштів за Кредитним договором, щодо порушення умов Кредитного договору та Договору поруки, щодо наявності заборгованості за цими договорами встановлено рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 10 травня 2019 року у справі №420/201/19, а тому дані обставини доказуванню не підлягають. 08.11.2024 ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області частково відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі №420/201/19 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення за кредитним договором.

В подальшому, на виконання рішення Сватівського районного суду Луганської області від 10 травня 2019 року у справі №420/201/19 було видано виконавчі листи, які в подальшому пред`явленні до виконання в органи державної виконавчої служби. 24.09.2025 Довжанським відділом державної виконавчої служби у Довжанському районі Луганської області області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №79181602 про стягнення заборгованості у розмірі 83 113,12 грн. та судового збору у розмірі 960,50 грн. відносно боржника ОСОБА_3 . 24.09.2025 Довжанським відділом державної виконавчої служби у Довжанському районі Луганської області області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №79181386 про стягнення заборгованості у розмірі 83 113,12 грн. та судового збору у розмірі 960,50 грн. відносно боржника ОСОБА_2 . Заборгованість за кредитним договором згідно вказаного рішення суду була часткового погашена, що підтверджується випискою з рахунків Позичальника.

Враховуючи, що зазначене рішення суду протягом тривалого часу в повній мірі не виконувалося, Банк змушений звернутися до суду з даною позовною заявою про стягнення заборгованості, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України за несвоєчасне виконання Відповідачами рішення суду. Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦІІК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, у Постанові Верховного Суду у складі Великої Палати від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц надано висновки про правильне застосування норм права, де зазначено наступне: «Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання.

Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у гривневому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто. грошовим є будь яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.».

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки це є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

За правилом ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Враховуючи триваюче невиконання підтвердженого рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 10 травня 2019 року у справі №420/201/19 зобов`язання Відповідачів з виконання передбачених Кредитним договором, у Банку виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 10.04.2018 по справі № 910/10156/17. При розгляді даної справи Верховний Суд підтримав висновок Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. «Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК». Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц вказано наступне: «Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16- ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що запишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України.

Разом з тим, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання». Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2019 по справі № 910/11249/17: «Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 4.7.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. 4.8. Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов`язання як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.».

Звертає на себе увагу й висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 02.02.2021 по справі № 570/2309/15-ц, предметом розгляду якої були вимоги банку про стягнення з позичальника та поручителів, зокрема 3% річних за невиконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором. У зазначеній постанові Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.12.2025 7 вказується: «Аргументи касаційної скарги про те, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, не заслуговують на увагу, так як наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором кредиту солідарно як з боржника так і з поручителів, яке не виконане останніми, не звільняє їх від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України. Вказана правова норма не містить застережень щодо неможливості солідарної відповідальності боржників за порушення грошового зобов`язання.

Разом з тим поручителі не оскаржили рішення суду апеляційної інстанції про стягнення з них інфляційних втрат.». Отже, у зв`язку із триваючим невиконанням підтвердженого рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 10 травня 2019 року у справі №420/201/19 зобов`язання Відповідачів, з виконання передбачених Кредитним договором, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України відповідачі зобов`язані окрім суми боргу також сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №71/2013-Р від 09 квітня 2013 року на суму несплаченої відповідачем заборгованості за цим кредитним договором (що включає кредит та проценти), Позивачем нараховано три проценти річних за період з 11.05.2019 по 23.02.2022 року (включно) – 1 831,34 грн., а також заборгованість з урахуванням індексу інфляції за період з 11.05.2019 по 23.02.2022 року (включно) – 699,75 грн. Відповідно до п. 4.2. Договору застави за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання п. 3.3.4 цього Договору Заставодавець сплачує на користь Заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого Заставодавець порушував вимоги п. 3.3.4. цього Договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3 цього Договору, який збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення. Станом на 13 листопада 2025 року за порушення умов щодо зобов`язань відносно страхування предмету застави ОСОБА_2 (Кредитний договір №71/2013-Р від 09.04.2013) зобов`язаний сплатити Банку, як заставодержателю, штраф у розмірі 42 747,15 гривень.

Таким чином, враховуючи тривале невиконання відповідачами договірних зобов`язань, передбачених Кредитним договором, Договором Поруки та Договором Застави, Банк змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, а саме стягнення вищезазначеної заборгованості в судовому порядку.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору в сумі 2422.40 грн. слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України суд –

У Х В А Л И В

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , (рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_5 ) в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 11.05.2019 по 23.02.2022 (включно) – 1 831,34 грн., заборгованість з урахуванням індексу інфляції за період з 11.05.2019 по 23.02.2022 (включно) – 699,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , (рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_5 ) в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) - штраф за несвоєчасне страхування предмету застави за період з 12.03.2017 по 29.02.2020 – 42747,15 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , (рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_5 ) в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» витрати на судовий збір в сумі 2422.40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. О. Головін