Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №922/2516/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2516/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 20)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН" (61036, місто Харків, вул.Морозова, будинок 13)

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Пономаренко М.В. (в порядку самопредставництва),

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Департамент агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН", в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву та порушити провадження у справі.

2. Стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» (код ЄДРПОУ 45153578) на користь Позивача – департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 34007873) грошові кошти у сумі 113 229,29 грн (сто тринадцять тисяч двісті двадцять дев`ять грн 29 коп.) в тому числі:

суму грошових коштів, сплачених за непоставлений товар згідно з Договором поставки від 27 листопада 2025 року № 2411-4 у розмірі 97 940, 00 грн (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот сорок грн 00 коп.);

суму пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми непоставленого товару згідно з Договором поставки від 27 листопада 2025 року № 2411-4 у розмірі 10 384,22 грн (десять тисяч триста вісімдесят чотири грн 22 коп.);

суму інфляційних втрат із розрахунку станом на день звернення із позовною заявою за порушення зобов`язань за Договором поставки від 27 листопада 2025 року № 2411-4 у розмірі 3 866, 54 (три тисячі вісімсот шістдесят шість грн 54 коп.);

3% річних із розрахунку станом на день звернення із позовною заявою за порушення зобов`язань за Договором поставки від 27 листопада 2025 року № 2411-4 у розмірі 1 038,43 грн (одна тисяча тридцять вісім грн 43 коп.);

3. Стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» (код ЄДРПОУ 45153578) на користь Позивача – департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 34007873) судовий збір, який підлягає стягненню при поданні позовної заяви та сплачений Позивачем у сумі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2026 позовну заяву Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації (вх.№ 2516/26) залишено без руху. Встановлено Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: уточнення місцезнаходження відповідача; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; зазначення реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, а також надання документа, що підтверджує наявність такого рахунку.

21.07.2026 від Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 17748/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2516/26. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "12" серпня 2026 р. о 11:30.

У судовому засіданні 12.08.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про задоволення усного клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та відкладення судового засідання на 08.09.2026 на 11:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 12.08.2026.

У судовому засіданні 08.09.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач у судове засідання, призначене на 08.09.2026 на 11:30, свого повноважного представника не направив.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копії ухвал суду направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН" шляхом доставлення до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У судовому засіданні 08.09.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2025 між Департаментом агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації (далі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» (далі - Постачальник, Відповідач) укладено Договір поставки № 2411-4 (далі – Договір), за яким Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця нафтопродукти (код ДК 021:2015 - 09130000-9 «Нафта І дистиляти») (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах Договору. Найменування Товару, асортимент, кількість, ціна та, за необхідності, інші відомості про Товар наведені в Специфікації (Додаток №1 до Договору), що є невід`ємною частиною Договору. Одиниця вимірювання Товару: літр.

Відповідно до пунктів 1.2. Договору постачання Товару здійснюється із використанням Талонів на паливо (далі - Талон) відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442, через мережу автозаправних станцій Постачальника (далі - АЗС), з наданням підтвердних на цю операцію документів (касових чеків).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що загальна сума Договору становить 97 940.00 грн. (Дев`яносто сім тисяч дев`ятсот сорок гривень 00 копійок, у т.ч. ПДВ (20%) - 16 323,33 грн.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначено, що Покупець здійснює оплату за Товар протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Талонів та підписання Сторонами видаткової накладної та/або акту приймання-передачі Талонів. Датою здійснення будь-яких платежів Покупцем за цим Договором є дата списання відповідних коштів з розрахункового рахунку Покупця. Оплата здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з п. 4.1, 4.2 Договору строк поставки Талонів — протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання цього Договору. Активація Талонів проводиться в робочий час після отримання Постачальником оригіналів підписаних видаткових накладних або актів приймання-передачі Талонів. Передача (відпуск) Товару згідно з Талонами на паливо здійснюється на АЗС Постачальника. Передача Товару (відпуск) здійснюється по факту пред`явлення Талону Покупцем та/або особами, які перебувають у трудових відносинах з Покупцем (далі - уповноважені особи). Талон є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, що посвідчує право власності Покупця та/або уповноваженої особи Покупця на одержання певної кількості (обсягу) та певної марки Товару на АЗС (далі - Талон). Талон на пальне виготовляється на паперовому носії/глянцевому паперовому носії/ламінованого плівкою/пластиковому носії. Містить емблему торгової марки, вказівку на вид (марку) Товару та номінал. На талон нанесено штрих-код, голографічне зображення та інші ступені захисту. Талон є товарно-розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється відпуск Товару на АЗС. Талон не є розрахунковим чи платіжним засобом.

Відповідно до п. 6.1 - 6.5 Договору передача Талонів та перехід права власності на відповідну кількість (обсяг) та асортимент Товару посвідчується підписаною Сторонами видатковою накладною. Передача Талонів Покупцеві здійснюється в момент підписання Сторонами видаткової накладної. З моменту переходу до Покупця права власності на Товар та до моменту його фактичного отримання на АЗС, Товар перебуває на повному відповідальному безкоштовному зберіганні у Постачальника. Поставка Товару шляхом передачі талонів здійснюється за адресою Постачальника, що зазначена у розділі 17 цього Договору — «Постачальник», та/або його територіальних представництв в областях. На вимогу Покупця Талони на паливо можуть бути надіслані Покупцю засобами поштового зв`язку. Така вимога Покупця повинна бути заздалегідь надіслана на електронну або фактичну поштову адресу Постачальника, зазначену в цьому Договорі. Безпосередня передача (відпуск) Товару здійснюється через АЗС шляхом заправки автомобіля. Умови постачання (відпуску) Товару — самовивезення. Покупець зобов`язується отримати Товар на АЗС Постачальника до закінчення терміну дії талонів на паливо, який становить 12 (дванадцять) календарних місяців з дати фактичного отримання талонів на паливо Покупцем, якщо інший строк не вказаний у видатковій накладній або акті приймання-передачі талонів. Обов`язок Постачальника щодо фактичної передачі (відпуску) Товару вважається виконаним з моменту передачі (відпуску) такого Товару шляхом заправки автомобіля на АЗС, що підтверджується касовим (фіскальним) чеком. Постачальник зобов`язується забезпечити наявність та відпустити у роздріб (передати) визначену (зазначену) на талоні кількість (обсяг) та асортимент Товару за першою вимогою Покупця по факту пред`явлення ним талону на відповідній АЗС згідно з умовами цього Договору.

Крім того, розділом 7 Договору визначені права та обов`язки сторін. Так, Покупець зобов`язаний приймати поставлений Товар (Талони) на основі видаткової накладної (підп. 7.4.2. п. 7.4. Договору). Постачальник зобов`язаний забезпечити достатню кількість, асортимент та відповідну якість Товару на АЗС з метою своєчасного та належного виконання своїх обов`язків згідно цього Договору (підп. 7.2.5. п. 7.2. Договору).

Згідно з пунктами 8.1 та 8.3 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим Договором. У разі підтвердження поставки неякісного Товару, Постачальник зобов`язаний сплатити Замовнику штрафні санкції у розмірі 10% (десяти відсотків) від загальної вартості неякісного Товару, а також пеню за порушення термінів постачання Товару, якість якого має відповідати умовам Договору. Розмір пені дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від вартості непоставленого Товару за кожен день порушення термінів постачання.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення печатками Сторін (за наявності) та діє до 31 грудня 2025 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання Сторонами. Припинення дії Договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із Сторін від обов`язку виконати свої зобов`язання за Договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою Стороною свого зобов`язання за Договором (п. 13.1 Договору).

На виконання умов Договору Продавцем забезпечено видачу Покупцю талонів на паливо на загальну кількість палива – 1 660 літрів бензину марки А-95, в тому числі: номіналом 10 літрів – 66 штук (на загальну кількість палива 660 літрів); номіналом 20 літрів – 50 штук (на загальну кількість палива 1000 літрів), що підтверджується видатковою накладною від 01 грудня 2025 року № Т-1184.

Покупцем 02 грудня 2025 року здійснено оплату товару шляхом перерахування коштів у сумі 97 940,00 грн (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот сорок грн 00 коп.) на вказані у рахунку на оплату №ТЛН-001221 від 01 грудня 2025 року реквізити Постачальника, що підтверджується платіжною інструкцією від 02 грудня 2025 року № 454.

Разом з тим, як повідомляє позивач, починаючи з 09 березня 2026 року працівниками АЗС Постачальника надавались відмови у заправці службового автомобіля Департаменту на підставі діючих талонів на паливо. Така відмова була аргументована тим, що строк дії талонів закінчився. Крім того, 10 березня 2026 року на електронну адресу позивача надійшов лист відповідача від 09 березня 2026 року за вих.№ 0903-02 щодо тимчасового призупинення відпуску пального за талонами до стабілізації ситуації із рівнем цін на пальне на внутрішньому ринку України.

У зв`язку з цим, позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 12 березня 2026 року № 108/0/150-26/05 стосовно вжиття невідкладних заходів для забезпечення виконання своїх зобов`язань за Договором в частині безперешкодної заправки автомобілів позивача при пред`явленні його довіреними особами талонів на паливо на АЗС Постачальника на території Донецької та Дніпропетровської областей. Зазначений лист було направлено на адресу електронної пошти ТОВ «ФУЛ ФЬЮЖН» fuel.fusion01@gmail.com, що підтверджується скріншотом, а також в паперовому вигляді за юридичною адресою Постачальника: вул. Яроша Отакара, б. 18-Г, м. Харків, 61045, що підтверджується копіями накладної № 4906100118487 від 16 березня 2026 року та опису вкладення.

Листом від 13 квітня 2026 року № 1304-28 відповідачем повідомлено, що подальший відпуск пального за талонами неможливий з причин стрімкого зростання цін та запропоновано повернути грошові кошти за непогашені талони на паливо після повернення талонів на паливо та накладної на повернення талонів.

В матеріалах справи містяться акти про відсутність бензину марки А-95 на АЗС № 1 від 09 березня 2026 року, № 2 від 27 березня 2026 року, № 3 від 27 березня 2026 року, № 4 від 30 березня 2026 року, № 5 від 08 квітня 2026 року.

В подальшому позивач повернув відповідачу оригінали талонів на паливо у загальній кількості 116 одиниць, в тому числі: номіналом 10 літрів – 66 одиниць, 20 літрів – 50 одиниць на загальну суму 97 940,00 грн, що підтверджується претензією №157/0/150-26/05 від 22.04.2026 (з вимогами повернути сплачену за непоставлений товар грошову суму в розмірі 97 940,00 грн на розрахунковий рахунок позивача, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми непоставленого товару за кожний день затримки за період, починаючи з 09 березня 2026 року по день фактичного виконання зобов`язання з повернення грошової суми за непоставлений товар, сплатити 3% річних та інфляційних витрат за період з 09 березня 2026 року по день фактичного виконання зобов`язання з повернення грошової суми за непоставлений товар), а також копіями накладної № R490610016372 від 05 травня 2026 року та опису вкладення.

Позивачем неодноразово направлялись повідомлення на адресу електронної пошти відповідача щодо необхідності отримання зазначеного листа, проте, як стверджує позивач, сплачені за непоставлений товар грошові кошти у сумі 97 940,00 грн позивачу не повернуто, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми непоставленого згідно із Договором товару не сплачено.

Зважаючи на одержання відповідачем повної оплати вартості товару, який підлягав поставці позивачу, у сумі 97 940,00 грн, оскільки відповідачем свій обов`язок за Договором щодо передачі Покупцю товару не виконано належним чином, позивач просить стягнути з відповідача вартість непоставленого товару сумі 97 940,00 грн, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного Постачальником зобов`язання за кожний день прострочення у загальній сумі 10 384,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 866,54 грн, 3% річних у розмірі 1 038,43 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 27.11.2025 між Департаментом агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» укладено Договір поставки № 2411-4, за яким відповідач зобов`язався поставити у власність позивача нафтопродукти (код ДК 021:2015 - 09130000-9 «Нафта І дистиляти»), а позивач зобов`язався прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах Договору.

За видатковою накладною від 01 грудня 2025 року № Т-1184 Постачальник передав Покупцеві талони на паливо на загальну кількість палива 1 660 літрів бензину марки А-95, в тому числі: номіналом 10 літрів – 66 штук (на загальну кількість палива 660 літрів); номіналом 20 літрів – 50 штук (на загальну кількість палива 1000 літрів).

02 грудня 2025 року Покупець здійснив оплату товару шляхом перерахування коштів у сумі 97 940,00 грн на вказані у рахунку на оплату №ТЛН-001221 від 01 грудня 2025 року реквізити Постачальника, що підтверджується платіжною інструкцією від 02 грудня 2025 року № 454.

Разом з тим, починаючи з 09 березня 2026 року працівниками АЗС Постачальника надавались відмови у заправці службового автомобіля Департаменту на підставі діючих талонів на паливо. Така відмова була аргументована тим, що строк дії талонів закінчився. Також листом від 09 березня 2026 року за вих.№ 0903-02 відповідач повідомив позивача щодо тимчасового призупинення відпуску пального за талонами до стабілізації ситуації із рівнем цін на пальне на внутрішньому ринку України.

В матеріалах справи містяться акти про відсутність бензину марки А-95 на АЗС № 1 від 09 березня 2026 року, № 2 від 27 березня 2026 року, № 3 від 27 березня 2026 року, № 4 від 30 березня 2026 року, № 5 від 08 квітня 2026 року.

В подальшому позивач повернув відповідачу оригінали талонів на паливо у загальній кількості 116 одиниць, в тому числі: номіналом 10 літрів – 66 одиниць, 20 літрів – 50 одиниць на загальну суму 97 940,00 грн, що підтверджується претензією №157/0/150-26/05 від 22.04.2026 з вимогами повернути сплачену за непоставлений товар грошову суму в розмірі 97 940,00 грн на розрахунковий рахунок позивача, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми непоставленого товару за кожний день затримки за період, починаючи з 09 березня 2026 року по день фактичного виконання зобов`язання з повернення грошової суми за непоставлений товар, сплатити 3% річних та інфляційних витрат за період з 09 березня 2026 року по день фактичного виконання зобов`язання з повернення грошової суми за непоставлений товар.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються загальними положеннями про договір поставки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем (постачальником) свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцеві. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця (постачальника), або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця.

Таким чином, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця (постачальника). Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: або звернення до продавця (постачальника) з претензією, листом, телеграмою тощо, або пред`явлення до суду позову.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем не вчинено необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі, та всупереч умовам Договору здійснено поставку талонів, які втратили термін придатності, хоча відповідно до п. 6.44 Договору термін дії талонів становить 12 місяців з дати фактичного отримання талонів на паливо Покупцем, а отже відповідач вважається таким, що порушив виконання взятого на себе зобов`язання.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу оплати за товар.

З огляду на відсутність заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУЛ ФЬЮЖН", докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, є більш вірогідними, відтак суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати вартості непоставленого товару сумі 97 940,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу ст. 625 ЦК України, право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ч. 2 зазначеної статті виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Судом досліджено здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3 866,54 грн, 3% річних у розмірі 1 038,43 грн підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно із частиною другою статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

До моменту порушення зобов`язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).

Отже, штрафною є така санкція, що передусім спрямована на спонукання особи утриматися від порушення вимог закону чи умов договору під загрозою майнової кари (висновок, викладений Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.11.2024 у справі №904/1553/23).

Згідно з п. 8.3 Договору у разі підтвердження поставки неякісного Товару, Постачальник зобов`язаний сплатити Замовнику штрафні санкції у розмірі 10% (десяти відсотків) від загальної вартості неякісного Товару, а також пеню за порушення термінів постачання Товару, якість якого має відповідати умовам Договору. Розмір пені дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від вартості непоставленого Товару за кожен день порушення термінів постачання.

Судом досліджено здійснений позивачем розрахунок пені та встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 384,22 грн пені підлягають задоволенню.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального України передбачено, що одним з основних принципів господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» (61036, місто Харків, вул.Морозова, будинок 13, код ЄДРПОУ 45153578) на користь Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 20, код ЄДРПОУ 34007873, рахунок (IBAN): UA918201720343121001600010989, установа банку: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) суму грошових коштів, сплачених за непоставлений товар згідно з Договором поставки від 27 листопада 2025 року № 2411-4, у розмірі 97 940,00 грн, пеню у розмірі 10 384,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 866,54 грн, 3% річних у розмірі 1 038,43 грн, а також судовий збір у сумі 3 328,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Департамент агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 20, код ЄДРПОУ 34007873).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» (61036, місто Харків, вул.Морозова, будинок 13, код ЄДРПОУ 45153578).

Повне рішення складено "09" вересня 2026 р.

СуддяО.О. Присяжнюк