Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №921/101/26 — Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 серпня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/101/26

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Заступника Керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

позивача Державної екологічної інспекції у Тернопільській області

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення шкоди в сумі 4 770 899,79 грн

за участі представників:

прокурора: Куліковська Л.Б., довіреність;

позивача: Мартинюк З.І., в порядку самопредставництва;

відповідача: Довгопола К.А., адвокат (в режимі відеоконференції).

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява від заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури подана в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення шкоди в сумі 4 770 899,79 грн, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Розгляд справи здійснювався судом за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні, прокурор посилається на те, що шкода заподіяна порушенням законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства.

Представник позивача у судове засідання прибув та підтримав подані 10.03.2026 письмові пояснення №8-11-646 від 09.03.2026. Зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, захід державного нагляду (контролю) за наслідками якого зафіксовано факт незаконної порубки дерев у кварталі 18 виділ 15; кварталі 19 виділ 1; кварталі 21 виділ 30, 31, 32; кварталі 22 виділ 11, 14, 24; кварталі 25 виділ 10, 15; кварталі 26 виділ 8, 10 Вишнівецького лісництва, Кременецького надлісництва, філії "Подільський лісовий офіс" Державного підприємства "Ліси України" не проводився. Уповноважені особи Інспекції в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42024210000000163, залучалися як спеціалісти до огляду місця події та подальшого розрахунку шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев. Крім того вказує, що підставою представництва інтересів у відповідності до абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", слугує комунікація Тернопільської обласної прокуратури з контролюючим органом та брак коштів у останнього для сплати судового збору.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №б/н (вх.№2103) від 17.03.2023 та запереченнях на відповідь на відзив №б/н (вх.№2673) від 03.04.2026. Так, зазначає, що у кримінальному провадженні № 42024210000000163 не встановлено осіб з числа працівників відповідача, причетних до незаконної рубки 694 дерев у Вишнівецькому лісництві, відтак відсутні оголошені в даному кримінальному провадженні підозри/обвинувальні акти задля подальшого передання матеріалів провадження до суду. Судовим рішенням у вказаному кримінальному провадженні вина жодної особи так само не встановлена. Відомості щодо всіх виявлених за результатами слідчих дій незаконних рубок дерев у Вишнівецькому лісництві були внесені також до додатків відповідних протоколів – польових перелікових відомостей, складених представниками позивача. Проте, всі такі польові перелікові відомості містять виключно кількісно-якісні цифрові характеристики зрубаних дерев, без локаційної прив`язки до місць вчинення відповідних рубок, що унеможливлює підтвердження відповідних відомостей в частині цифрових значень, необхідних для розрахунку завданої шкоди. Відповідач звертає увагу, що вищевказані слідчі дії щодо обставин виявлення незаконних рубок на території Вишнівецького лісництва підтверджуються виключно документально змістом протоколів огляду та перелікових відомостей щодо зрубаних дерев без жодного візуального підтвердження відповідних місць. Враховуючи висновки експерта, точне місцезнаходження незаконних рубок із орієнтовною кількістю зрубаних дерев на території Вишнівецького лісництва було підтверджено виключно у виділах 10, 15 кварталу 25 та виділах 8, 10 кварталу 26, де фактична кількісна фіксація зрубаних дерев була підтверджена лише у виділі 8 кварталу 26. Наведене, на думку відповідача, свідчить, що первинними матеріалами кримінального провадження № 42024210000000163 щодо фіксації обставин вчинення незаконної рубки, які були покладені в основу проведення подальших судових інженерно-екологічних експертиз, лише відомості в частині виділу 8 кварталу 26 Вишнівецького лісництва відповідали вимогам достовірності таких доказів, оскільки самі висновки експертів були похідними від протоколів огляду місця події й первинних фактичних даних не встановлювали.

Крім того, відповідач зазначає, що після фіксації фактів, працівникам лісової охорони Вишнівецького лісництва були вжиті заходи щодо встановлення осіб, які вчинили незаконні порубки. Ряд громадян притягнуто до адміністративної відповідальності і ними відшкодовані збитки. Так, лісничим Вишнівецького лісництва Горохівським А.А 18.08.2025 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення громадянином ОСОБА_1 , який здійснив самовільну рубку дерев в кількості 7 (семи) штук в кв 19 кв 21 кв 22. Ним же винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_1 . Згідно з квитанцією АТ КБ "Приватбанк" відшкодовано суму збитків 23929,98 грн та сплачено штраф в розмірі 510 грн. Також, лісничим Вишнівецького лісництва ОСОБА_2 18.08.2025 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення громадянином ОСОБА_3 , який здійснив самовільну рубку дерев в кількості 6 (шести) штук в кв 25 кв 26. На підставі протоколу 18.0.2025 року лісничим ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_3 . Згідно з квитанцією АТ КБ "Приватбанк" відшкодовано суму збитків 24 803,38грн та сплачено штраф в розмірі 510 грн. Отже, з врахуванням часткового відшкодування шкоди, завданої незаконною рубкою - позовні вимоги є необґрунтованими.

Також відповідач стверджує, що прокуратура, всупереч вимогам частини 4 статті 23 Закону № 1697- VII, не надала доказів бездіяльності або неналежного виконання державним органом обов`язків щодо реагування на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову, чи неспроможності такого органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених інтересів.

Прокурор у відповіді на відзив №б/н (вх.№2512) від 30.03.2026 та додаткових поясненнях №б/н (вх.№4481) від 09.06.2026 заперечив твердження відповідача, зазначивши, зокрема, що факт незаконної порубки 694 дерев різних порід у лісових насадженнях Вишнівецького лісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України" свідчить, що відповідний комплекс заходів щодо збереження лісових насаджень не здійснено (здійснено не належним чином). При цьому зазначає, що факт незаконної порубки виявлено та зафіксовано першочергово правоохоронними органами, а не постійним лісокористувачем. У ході досудового розслідування кримінального провадження № 42024210000000163 від 12.11.2024 факти незаконних порубок дерев у лісових насадженнях Вишнівецького лісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України" зафіксовано у протоколах огляду місця події від 02.03.2025, 11.06.2025, 17.06.2025, 16.10.2025. Вказані слідчі дії участі проводились за участю уповноважених осіб органу державного контролю, представників постійного лісокористувача, а також спеціалістів (сертифікованих інженера-геодезиста та інженера-землевпорядника). Координати пнів зрізаних дерев та визначення поворотних точок лісових ділянок встановлювались спеціалістами за допомогою спеціальних приладів. При проведенні вказаних слідчих дій використовувались сертифіковані вимірювальні засоби, відомості про які зазначено у відповідних протоколах. Розміри пнів, породи дерев та їх якість зафіксовано у відповідних протоколах слідчих дій та польових перелікових відомостях. Крім того, у протоколах слідчих дій вказано, що слідча дія проводилась за допомогою відео-фіксації технічними засобами, результати яких збережено на відповідних носіях та долучено до відповідних протоколів. Протоколи огляду лісових насаджень, польові перелікові відомості підписано усіма учасниками без зауважень, у тому числі представниками ДП "Ліси України". Вказані протоколи слідчих дій відповідають вимогам КПК України. З огляду на викладене, протоколи огляду місця події від 02.03.2025, 11.06.2025, 17.06.2025, 16.10.2025 є належними, достатніми та допустимими доказами, що підтверджують обставини вчинення незаконних рубок, у тому числі розмір, породу та якість виявлених пнів зрубаних дерев.

Крім того, прокурор звертає увагу, що для здійснення розрахунку завданої шкоди в експертну установу скеровувалися матеріали кримінального провадження №42024210000000163. Таким чином, при проведенні судових інженерно-екологічних експертиз досліджувались усі матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи огляду місця події з долученими відеозаписами в сукупності, а не окремі документи. За результатами вжитих заходів до адміністративної відповідальності притягнуто 2 осіб, які здійснили порубку 13 дерев в лісових масивах кварталів 19, 21, 22, 25, 26 Вишнівецького лісництва. Винними особами відшкодовано заподіяні незаконною рубкою збитки в загальній сумі 48733,36 гривень. Так, постійним користувачем проведено перевірку у Вишнівецькому лісництві Кременецького надлісництва в період з 05.08.2025 по 15.08.2025, тобто після виявлення фактів незаконних рубок правоохоронними органами (дата реєстрації кримінального провадження – 12.11.2024, проведення слідчих дій (оглядів місця події) – 02.03.2025, 11.06.2025, 17.06.2025). Відтак, долучені докази не стосуються предмету доказування, та фактів , на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора.

Крім того у запереченнях зазначено, що, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Розгляд даного спору здійснювався в режимі відеоконференції із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.ст. 197, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, заслухавши в процесі розгляду справи доводи прокурора, представників позивача та відповідача, господарський суд встановив наступне.

В ході досудового розслідування кримінального провадження №42024210000000163 було зафіксовано незаконну рубку дерев різних порід та діаметрів в межах лісових масивів кварталу 18 виділ 15, кварталу 19 виділ 1, кварталу 21 виділи 30, 31, 32, кварталу 22 виділи 11, 14, 24, кварталу 25 виділи 10, 15, кварталу 26 виділи 8, 10 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України".

Так, у межах цього кримінального провадження 11.06.2025 було проведено огляд місця події, а саме лісових насаджень кварталу 19 виділ 1, кварталу 18 виділ 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України" поблизу с. Бодаки Кременецького району за участі посадових осіб Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, представників постійного лісокористувача - відповідача у справі , результати якого відображено у відповідному протоколі.

Зокрема, під час огляду лісової ділянки кварталу 19 виділ 1 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва, де у 2025 році проводилась прохідна рубка, виявлено 683 пнів дерев різних порід різних діаметрів (частина сироростучі, частина сухостійні), серед яких 75 пнів – без наявності клейма відводу, 1 пень – відсутній у матеріалах відводу, 2 пні - вітровальні. Тобто зафіксовано рубку 76 незаконно зрубаних дерев.

В подальшому, проведено огляд лісових насаджень в межах кварталу 19 виділ 1 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва за межами ділянки відведеної у 2025 році до прохідної рубки. Дозвільні документи на проведення рубок в межах вказаної лісової ділянки не видавались.

За результатами поведеного огляду лісової ділянки в межах кварталу 19 виділ 1 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва за межами ділянки, відведеної у 2025 році до прохідної рубки, зафіксовано 17 пнів незаконно зрубаних дерев породи граб та дуб різних діаметрів без наявності клейма відводу, затіски та залишків фарби.

Також, у ході вказаної слідчої дії 11.06.2025 проведено огляд лісової ділянки кварталу 18 виділ 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва, яка суміжна з лісовою ділянкою, де у 2025 проведено прохідну рубку, а межі якої розділено лісовою дорогою.

За результатами поведеного огляду лісової ділянки в межах кварталу 18 виділ 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва зафіксовано 9 пнів незаконно зрубаних дерев породи граб та дуб різних діаметрів без наявності клейма відводу, затіски та залишків фарби.

При проведенні вказаної слідчої дії використано рулетку, свідоцтво про повірку мірного засобу № ТФ/2969/Г від 31.07.2024. Розміри пнів, породи дерев та їх якість зафіксовано у відповідному протоколі слідчої дії та польових перелікових відомостях.

Лісові насадження, у яких в кварталі 19 виділи 1, 1.1 та кварталі 18 виділ 15 Вишнівецького лісництва зафіксовано незаконну порубку, знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6122480700:01:001:0252, яка перебуває в постійному користуванні ДП "Ліси України .

Згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 76 дерев в межах кварталу 19 виділ 1 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва за межами лісорубного квитка № 20250312-000228 від 12.03.2025 становить 475003,13 гривень.

Згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 17 дерев в межах кварталу 19 виділ 1 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва за межами ділянки, відведеної у 2025 році до прохідної рубки становить 283298,51 гривень.

Згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 9 дерев в межах кварталу 18 виділ 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 149226,85 гривень.

Розрахунки шкоди проведено відповідно додатку 1 та примітки 2 до постанови кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 уповноваженими особами контролюючого органу з врахуванням індексації.

Правильність проведених розрахунків підтверджується експертними висновками №699/25-22 від 14.11.2025 та № 668/25-22 від 29.10.2025, проведених у кримінальному провадженні.

Окрім того, 17.06.2025 проведено огляд місця події, а саме лісових насаджень кварталу 26 виділи 8, 10, квартал 25 виділ 10, 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України" поблизу с. Раковець Кременецького району за участі посадових осіб Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, представників постійного лісокористувача, інженера-геодезиста ТОВ "Галицькі землі", результати якого відображено у протоколі огляду.

Під час огляду лісової ділянки кварталу 26 виділ 8 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва виявлено 67 пнів дерев різних порід різних діаметрів без ознак відводу (без наявності клейма відводу, затіски, фарби в кореневій лапі) з явними ознаками приховування (прикриті лісової підстилкою, землею), з них 66 пнів – сироростучі, 1 пень – сухостійний. Межі ділянки встановлено інженером геодезистом за допомогою GPS-приладу.

У ході вказаної слідчої дії 17.06.2025 також проведено огляд лісових насаджень кварталу 26 виділ 10 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва виявлено 71 пень дерев різних порід різних діаметрів без наявних клейм відводу.

В подальшому, проведено огляд лісової ділянки в межах кварталу 25 виділ 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва, в ході якого виявлено 16 пнів дерев різних порід різних діаметрів без ознак відводу.

Також, проведено огляд лісової ділянки в межах кварталу 25 виділ 10 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва, де зафіксовано 3 пні незаконно зрубаних дерев породи дуб.

Згідно плану земельної ділянки, виконаного інженером-геодезистом ТОВ "Галицькі землі" та долученого до вказаного протоколу огляду, лісові насадження, у яких в кварталі 26 виділи 8, 10 та кварталі 25 виділ 10, 15 Вишнівецького лісництва зафіксовано незаконну порубку, знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6122488100:01:004:0001, яка перебуває в постійному користуванні ДП "Ліси України".

Крім того, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження 16.10.2025 додатково проведено огляд місця події, а саме лісових насаджень кварталу 26 виділ 10, квартал 25 виділ 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України" за участі посадових осіб Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, представників постійного лісокористувача, інженера-геодезиста ТОВ "Галицькі землі", результати якого відображено у протоколі огляду.

Під час огляду з метою встановлення початкової поворотної точки інженером-геодезистом за допомогою спеціального приладу визначено координати точки, що знаходиться на межі (умовній лінії), що розділяє виділ 10 та виділ 17 кварталу 26, а також, що розділяє квартал 26 від ділянки нелісового фонду. З урахуванням викладеного, 16.10.2025 під час проведення огляду лісової ділянки в межах кварталу 26 виділ 10 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва виявлено 65 пнів дерев різних порід різних діаметрів без наявних клейм відводу (частина сироростучі, частина сухостійні).

Також, 16.10.2025 проведеним оглядом лісової ділянки в межах кварталу 25 виділ 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва виявлено 21 пень дерев різних порід різних діаметрів без наявних клейм відводу.

При проведенні вказаних слідчих дій використано рулетку, свідоцтво про повірку мірного засобу № ТФ/2969/Г від 31.07.2024. Розміри пнів, породи дерев та їх якість зафіксовано у відповідних протоколах слідчих дій та польових перелікових відомостях.

Згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 67 дерев в межах кварталу 26 виділ 8 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 355448,69 гривень.

За даними розрахунку розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 65 дерев в межах кварталу 26 виділ 10 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 464147,11 гривень.

Проведеним розрахунком констатовано, що розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 21 дерев в межах кварталу 25 виділ 15 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 149747,85 гривень.

Згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 3 дерев в межах кварталу 25 виділ 10 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 150219,24 гривень.

Розрахунки шкоди проведені відповідно додатку 1 та примітки 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 уповноваженими особами позивача з врахуванням індексації та підтверджується висновками експерта № 790/25-22 від 10.11.2025 та № 789/25-22 від 05.11.2025 за результатами проведення судових інженерно-екологічних експертиз у кримінальному провадженні № 42024210000000163.

Окрім того, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження 02.03.2025 проведено огляди місця події, а саме лісових насаджень кварталу 22 виділи 11, 14, 24, квартал 21 виділ 30, 31, 32 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України" поблизу с. Чайчинці Борсуківської територіальної громади Кременецького району за участі посадових осіб Державної екологічної інспекції Поліського округу, представників постійного лісокористувача, інженера-геодезиста Гуменного М.І., результати якого відображено у протоколах огляду.

Так, в ході огляду лісової ділянки в межах кварталу 22 виділ 11 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва виявлено 58 пнів сироростучих дерев різних порід різних діаметрів без наявних клейм відводу.

За результатами проведеного огляду в межах кварталу 22 виділ 24 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва виявлено 221 пень дерев різних порід різних діаметрів без наявних клейм відводу.

В ході огляду лісової ділянки в межах кварталу 22 виділ 14 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва виявлено 1 пень сироростучого дерева породи ясен без наявних клейм відводу.

Для встановлення точного місцезнаходження виявлених пнів зрізаних дерев відносно меж кварталів і виділів Вишнівецького лісництва в межах кримінального провадження проведено судову земельно-технічну експертизу.

Відповідно до її висновку № 632/25-22 від 26.06.2025 в лісовий масив кварталу 22 виділ 24 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва входять пні зрубаних дерев у кількості 208 штук, при цьому зрубаних дерев під порядковими номерами 1-13 (координати представлені у таблиці 1), розташовані в межах лісового масиву кварталу 22 виділ 11 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва.

В межах кварталу 22 виділ 11 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва встановлено 71 пень незаконно зрубаних дерев.

Окрім того, 02.03.2025 проведено огляд лісових насаджень в межах кварталу 21 виділ 30 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва, в ході якого виявлено 143 пні дерев різних порід різних діаметрів без наявних ознак відводу.

В ході огляду лісової ділянки в межах кварталу 21 виділ 31 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва виявлено 12 пнів сироростучих дерев порід різних діаметрів без наявних ознак відводу, в межах кварталу 21 виділ 32 – 2 пні сироростучих дерева породи ясен.

Водночас, згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 632/25-22 від 26.06.2025 встановлено що серед виявлених 143 пнів зрізаних дерев один пень зрубаного дерева під порядковим номером 1 розташований за межами лісового масиву кварталу 21 виділ 30 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва. В лісовий масив кварталу 21 виділ 31 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва входять пні зрубаних дерев у кількості 13 штук.

В лісовий масив кварталу 21 виділ 32 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва входить 1 пень зрубаного дерева під порядковим номером 2, а пень зрубаного дерева під порядковим номером 1 розташований в межах лісового масиву кварталу 21 виділ 31.

Таким чином, у кварталі 21 виділ 30 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва зафіксовано 142 пні незаконно зрізаних дерев, в межах кварталу 21 виділ 31 згаданого лісництва – 13 пнів незаконно зрізаних дерев, а в межах кварталу 21 виділ 32 згаданого лісництва - 1 пень незаконно зрізаного дерева.

Згідно з план-схемами, виконаними інженером-геодезистом та долучених до протоколів огляду, лісові насадження, в яких у кварталі 21 виділах 31, 32 та кварталі 22 виділи 11, 14, 24 Вишнівецького лісництва зафіксовано незаконну порубку, знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6123885700:01:001:0445, яка перебуває в постійному користуванні ДП "Ліси України".

При проведенні оглядів місця події від 02.03.2025 для замірів використано повірену металеву мірну стрічку (рулетку) марки УТ - 7110, інв. № 0003. Розміри пнів, породи дерев та їх якість зафіксовано у відповідному протоколах слідчих дій та польових перелікових відомостях.

Згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 71 дерева в межах кварталу 22 виділ 11 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 495237,22 гривень.

Згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 208 дерев в межах кварталу 22 виділ 24 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 1366022,54 гривень.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 671/25-22 від 20.11.2025 розбіжності у розмірі шкоди, заподіяної вирубуванням дерев без ознак відводу у кварталі 22 виділ 24 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва, визначеному ДЕІ у Тернопільській області та розмірі, визначеному під час проведення експертизи полягають в наступному:

- розмір шкоди за одне дерево діаметром пня 19 становить 390 грн, а не 190 грн (номер пня 63, граб сироростучий);

- середній діаметр пня під номером 92 становить 33,5 а не 35 (обчислюється як (32+35)/2=33,5).

З огляду на викладене, розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 208 дерев в межах кварталу 22 виділ 24 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 1364633,19 гривень

Згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 1 дерева в межах кварталу 22 виділ 14 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 36923,93 гривень.

Згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 142 дерева в межах кварталу 21 виділ 30 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 694448,54 гривень.

Водночас, згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 670/25-22 від 18.11.2025 розбіжності у розмірі шкоди, заподіяної вирубуванням дерев без ознак відводу у кварталі 21 виділ 30 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва, визначеному ДЕІ у Тернопільській області та розмірі, визначеному підчас проведення експертизи полягають в наступному:

- розмір шкоди за одне дерево діаметром пня 14,5 становить 285 грн, а не 111 грн (номер пня 34, черешня сухостійна, обчислюється як 95х3-285 грн (плодове дерево);

- середній діаметр пня під номером 53 становить 14,5 а не 19,5 (обчислюється як (15+14)/2=14,5);

- середній діаметр пня під номером 60 становить 36,5 а не 38,5 (обчислюється як (46+27)/2=36,5).

З огляду на викладене, розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 142 дерев в межах кварталу 21 виділ 30 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 691279,99 гривень.

Згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 13 дерев в межах кварталу 21 виділ 31 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 122531,60 гривень.

Згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою 1 дерев в межах кварталу 21 виділ 32 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва становить 33202,48 гривень.

Розрахунки шкоди проведено відповідно додатку 1 та примітки 2 до постанови кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 уповноваженими особами контролюючого органу з врахуванням індексації.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі 22 виділи 11, 14, 24, кварталі 21 виділи 30, 31, 32 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва також підтверджується відповідними висновками експерта № 671/25-22 від 20.11.2025 та № № 670/25-22 від 18.11.2025 за результатами проведення судових інженерно-екологічних експертиз у кримінальному провадженні № 42024210000000163.

За твердженнями прокурора перелічені вище незаконні порубки стали можливими через бездіяльність постійного лісокористувача - ДП "Ліси України", а саме незабезпечення ним ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками, та порушення лісового законодавства з боку постійного лісокористувача вимог ст. ст. 89, 90 ЛК України, оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов`язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території , чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під особливою охороною держави в розмірі 4770899,79 гривень.

Невідшкодування цієї шкоди слугувало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до суду.

Дослідивши подані учасниками цього спору докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити в повному обсязі, з наступних міркувань.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. З Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури має ґрунтуватися на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Тернопільській області, на яку законодавством покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом навколишнього середовища.

Так, за ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Згідно із п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 44, є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Відповідно до п. 9 Положення до функцій Державної екологічної інспекції у Тернопільській області належить пред`явлення претензій про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, розрахунок їх розміру та звернення до суду з відповідними позовами.

На переконання суду, про факт незаконних порубок Державній екологічній інспекції у Тернопільській області стало відомо з часу проведення оглядів місця подій в межах лісових масивів Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України", залучення посадових осіб контролюючого органу до вказаних слідчих дій та здійснення ними розрахунків заподіяної шкоди.

До того ж, Тернопільською обласною прокуратурою надіслано листи № 12-777вих-25 від 10.10.2025 та № 12-44вих-26 від 21.01.2026 до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, в яких зазначено про наявність підстав для вжиття заходів відносно постійного лісокористувача та запропоновано самостійно вжити заходів для захисту інтересів держави шляхом подання відповідного позову.

У відповідь Державна екологічна інспекція у Тернопільській області листами № 8-05-3017 від 17.10.2025 та № 8-05-222 від 22.01.2026 повідомила, що органом державного контролю заходи претензійного характеру не вживалися та зважаючи на обмежене фінансування коштів для сплати судового збору, Інспекція не заперечує щодо розгляду органами прокуратури питання вжиття заходів представницького характеру.

Отже, всупереч вимог законів, достовірно знаючи про факт порушення природоохоронного законодавства, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, як органом контролю, не вжиті надані законом повноваження щодо стягнення шкоди, завданої самовільною порубкою дерев. Вказане свідчить про неналежне здійснення повноважень щодо захисту інтересів держави контролюючим органом, внаслідок чого виникає законне право прокурора на звернення із заявою до суду з метою захисту її інтересів.

Суд не повинен встановлювати причини бездіяльності або оцінювати їх поважність; для підтвердження підстав представництва достатньо дотримання прокурором процедури, визначеної ст. 23 Закону "Про прокуратуру".

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові від 06.07.2021 у справі №922/3025/20, обов`язок держави забезпечувати екологічну безпеку й підтримувати екологічну рівновагу у взаємозв`язку з принципом обов`язковості додержання встановлених екологічних правил у ході здійснення господарської діяльності дає підстави для висновку про наявність прямого державного інтересу в забезпеченні реалізації зазначених положень. З метою мінімізації ризиків та зменшення негативних наслідків від їх недотримання державні органи повинні діяти в найкоротші строки, оскільки порушення вимог екологічної безпеки може призвести до некерованих незворотних наслідків.

З огляду на викладене, на переконання суду, звернувшись із позовною заявою, прокурор, за наявності для цього правових та фактичних підстав, реалізував свої представницькі повноваження у сфері охорони та захисту лісів, які є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави.

Щодо фактичних обставин справи.

Згідно з ч.1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною другою статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення екологічного законодавства, здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб`єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб`єктів правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності - екологічно-правова санкція відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", як за порушення екологічно-правових зобов`язань у межах договірної відповідальності, так і за порушення встановлених вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки у межах позадоговірної відповідальності.

Так, загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини відповідно до частини другої цієї статті.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; 2) наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо)); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вину особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Водночас, частиною 2 ст.19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями ст.63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

В силу ст.86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України).

Статтею 107 Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 №1003 "Деякі питання реформування управління лісової галузі" прийнято рішення про утворення державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" шляхом злиття спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, з подальшим перетворенням державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі.

Згідно з ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Пунктами 3.1, 3.2.2 вказаного Статуту передбачено, що Підприємство створено, зокрема з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання і відтворення лісів. Одним із основних завдань Підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно п. 4.11 Статуту утворені Підприємством філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи діють на підставі положень про них, затверджених Генеральним директором Підприємства, та мають поточний рахунок, печатку та штампи із своїм найменуванням, вести первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також подавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

Відповідно до п. 4.8 вказаного Статуту ДП "Ліси України" в порядку, встановленому законодавством, цим Статутом та внутрішніми документами має право утворювати на території України та за її межами філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Також, відповідні зобов`язання наразі дублюються і в Положенні про філію "Подільський лісовий офіс".

Згідно з витягом ЄДРПОУ ДП "Ліси України" є юридичною особою, державну реєстрацію створення якої проведено 26.10.2022. З витягу ЄДРПОУ містяться відомості про наявність відокремленого підрозділу юридичної особи вказано філію "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України".

Відповідно до Положення про філію "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України", затвердженого генерального директора ДП "Ліси України" № 176 від 16.01.2025, філія "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України" є відокремленим підрозділом ДП "Ліси України".

Предметом діяльності Філії є, зокрема, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; Запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин (п. п. 2.2.2, 2.2.3 Положення).

Згідно із п. 3.1 вказаного Положення, філія Подільський лісовий офіс є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи, діє від імені Підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані Підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Підприємства.

Відповідно до Плану ведення господарства (плану лісоуправління) Кременецького надллісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України" на 2025 рік, затвердженого директором філії "Подільський лісовий офіс" (перебуває на офіційному сайті Підприємства у вільному доступі за посиланням: https://eforest.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Plan-lisoupravlinnia-zahalnyj.pdf) територія кварталів 18, 19, 25, 26 Вишнівецького лісництва перебуває в межах Вишнівецької ТГ, а територія кварталів 21, 22 Вишнівецького лісництва – в межах Борсуківської ТГ.

Таким чином, порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища виявлено у лісових насадженнях, постійне користування якими здійснює ДСГП "Ліси України", яке у розумінні ст. 17 Лісового кодексу України, є відповідальним за охорону ввіреного йому лісового фонду. Хоча незаконну рубку виявлено на території Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України", відповідачем за позовом є саме юридична особа ДСГП "Ліси України".

Територія лісу у спірних кварталах і виділах перебуває у постійному користуванні відповідача, а тому згідно з ст.19, 64, 89 та 90 Лісового кодексу України саме на це Підприємство покладено обов`язок здійснювати державний контроль та забезпечувати охорону лісів від незаконних рубок. Неналежне виконання цих функцій призвело до заподіяння шкоди заповідному об`єкту, що свідчить про незадовільний стан нагляду за лісовим фондом протягом тривалого періоду.

Матеріалами справи, зокрема протоколами огляду місця події, переліковими відомостями та висновками експерта, підтверджується факт незаконної порубки в межах кварталу 18 виділ 15, кварталу 19 виділи 1, 1.1, кварталу 21 виділи 30, 31, 32, кварталу 22 виділи 11, 14, 24, кварталу 25 виділи 10, 15, кварталу 26 виділи 8, 10 Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України", які знаходяться на території Борсуківської і Вишнівецької територіальних громад Кременецького району та заподіяння шкоди державі в розмірі 4 770 899,79 грн.

Оскільки збитки у сумі 4 770 899,79 грн виникли внаслідок протиправної бездіяльності працівників відповідача, то згідно з ст. 1172 ЦК України та ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" саме юридична особа має нести цивільно-правову відповідальність і відшкодувати вказану суму. Належність розрахунку шкоди та факт бездіяльності лісокористувача підтверджуються матеріалами кримінального провадження №42024210000000163, зокрема протоколами огляду місця події та висновками судової експертизи.

Розрахунки шкоди проведено відповідно додатку 1 та примітки 2 до постанови кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" уповноваженими особами органу державного контролю з врахуванням індексації.

Неналежні/недостатні заходи щодо охорони лісу (свідченням чого є наявність зрубаних дерев), серед іншого, свідчать також і про бездіяльність відповідача (наявність вини), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу. Достатність відповідних заходів була б досягнута при відсутності факту незаконної порубки.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та її об`єктивним наслідком - заподіяною шкодою. Оскільки у спорах про відшкодування шкоди вина відповідача презюмується, тому саме відповідач мав довести відсутність його вини у заподіянні шкоди. Відповідачем не надано допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень з метою уникнення незаконної порубки дерев.

Отже, внаслідок протиправної бездіяльності ДП "Ліси України", яке на час виявлення правопорушення діяло в особі Вишнівецького лісництва Кременецького надлісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України", а саме незабезпечення ефективного комплексу заходів, спрямованих на охорону та збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю та невжиття заходів із боротьби з самовільними рубками, було допущено порушення вимог ст.19, 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України.

За таких обставин, ДСГП "Ліси України" як постійний лісокористувач, що не забезпечив охорону і збереження лісів, внаслідок чого допущено незаконну рубку на підвідомчій території, має відшкодувати шкоду, заподіяну лісу (навколишньому природному середовищу) внаслідок цього.

З огляду на те, що шкода навколишньому природному середовищу залишається невідшкодованою, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 4 770 899,79 грн завданої шкоди.

Щодо належності доказу - висновків судових земельно-технічних експертиз, складених у межах кримінального провадження №42024210000000163, то суд враховує сталу судову практику з цього питання, зокрема наведену у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц, від 25.03.2021 у справі № 752/21411/17, де зазначено, що суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза, проведена у кримінальному провадженні, містить інформацію щодо предмета доказування у позовному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі ще не ухвалений. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, зроблено висновок, що отриманий згідно з вимогами закону висновок експерта у кримінальній справі є письмовим доказом в іншій справі. Можливість використання при розгляді справи висновків експерта, виконаних у межах кримінального провадження як одного з доказів, наведена також у постановах Верховну Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15-ц; від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 та від 10 березня 2020 року у справі № 9901/740/18.

Відтак, висновки судових земельно-технічних експертиз є належними, допустимими та достовірними доказами, якими підтверджено розмір заподіяної шкоди довкіллю на заявлену до стягнення суму 4 770 899,79 грн.

Доказів на спростування даних, вказаних у розрахунках, відповідачем не надано.

Щодо інших заперечень відповідача, суд зауважує, що відсутність фототаблиць безпосередньо в додатках не нівелює значення протоколу, оскільки ці матеріали досліджувалися експертом у сукупності.

Правомірність, обґрунтованість доводів прокуратури підтверджено доказами, отриманими прокуратурою з матеріалів кримінального провадження №42024210000000163, дозвіл на розголошення яких отримано на підставі постанови прокурора у кримінальному провадженні Хоми Р. від 10.10.2025, яку винесено у відповідності до вимог ст.36, 110, 222 КПК України з метою здійснення органами прокуратури представницьких повноважень та захисту інтересів держави у суді. Оскільки ця постанова є чинною, прийнятою у межах кримінального провадження уповноваженою особою (процесуальним керівником), її правомірність та законність не може бути предметом перевірки в межах господарського процесу.

Доводи відповідача про те, що постанова прокурора Тернопільською обласної прокуратури від 10.10.2025 в рамках кримінального провадження №42024210000000163 винесена з порушенням норм КПК судом до уваги не приймаються, оскільки її правомірність та законність не може перевірятись в межах господарського процесу.

В свою чергу, чинне процесуальне законодавство не встановлює заборони можливості використання під час розгляду справи доказів, отриманих в межах інших проваджень.

Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані, як докази у справі, яка переглядається, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи. Аналогічні за змістом висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2023 року по справі № 903/255/23.

Щодо посилань відповідача на результати проведеної ним у серпні 2025 року перевірки з метою встановлення фактів незаконних порубок та складеного за її результатами висновку б/н та б/д про необхідність уточнення границь земельних ділянок, на яких вони були вчинені, суд відзначає, що відповідачем до матеріалів справи не додано жодних доказів, які б вказували на фактичне проведення таких замірів постійним лісокористувачем за участю землевпорядника та отримання ним результатів, що свідчать на проведення зафіксованих контролюючими органами незаконних порубок на земельних ділянках, котрі не належать ДП "Ліси України".

Також судом не приймаються до уваги доводи постійного лісокористувача про часткове відшкодування шкоди особами, що фактично здійснили незаконні порубки.

Так, із наданих відповідачем доказів з цього приводу слідує, що ОСОБА_1 об 16 год 20 хв здійснив незаконну рубку 18.08.2025 року ясена сухостійного та граба сухостійного в кварталах 19, 21, 22 Вишнівецького лісництва та оплатив заподіяну ним шкоду. Виділи, де здійснено незаконну порубку не зазначено.

ОСОБА_3 об 10 год 00 хв здійснив незаконну рубку 18.08.2025 року клена сухостійного та граба сухостійного в кварталах 25 та 26 Вишнівецького лісництва та оплатив заподіяну ним шкоду.

Натомість, у спірних правовідносинах факти незаконних рубок були зафіксовані у протоколах огляду, що складені 02.03.2025, 17.06.2025 та 11.06.2025.

Тобто згадані вище фізичні особи не могли 18.08.2025 зрубати дерева, яких уже на цю дату не було. Відтак, суд погоджується з доводами прокурора про те, що відшкодована наведеними правопорушниками шкода не стосується предмету доказування у цій справі.

Підсумовуючи наведене суд констатує, що відповідач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив незаконну вирубку лісу, та заподіяв цим самим шкоду в розмірі 4 770 899,79 грн, що слугує достатньою підставою для задоволення позову в повному обсязі.

При цьому слід зазначити, що інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

У розумінні п.3 ч.2 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Зарахування всіх надходжень до місцевих бюджетів, у тому числі позик місцевих бюджетів та запозичень, здійснюється виключно через рахунки, відкриті в Казначействі.

Відтак, завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної ради в користь зведеного бюджету, із якого органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

За даними Плану ведення господарства (плану лісоуправління) Кременецького надллісництва філії "Подільський лісовий офіс" ДП "Ліси України" на 2025 рік, затвердженого директором філії "Подільський лісовий офіс", територія кварталів 18, 19, 25, 26 Вишнівецького лісництва перебуває в межах Вишнівецької територіальної громади , а територія кварталів 21, 22 Вишнівецького лісництва – в межах Борсуківської територіальної громади .

Розмір збитків, завданих природним ресурсам на території Вишнівецької територіальної громади становить 2 027 091,38 грн (475003,13+283298,51+149226,85+355448,69+464147,11+150219,24+149747,85).

Розмір збитків, завданих природним ресурсам на Борсуківської територіальної громади становить 2 743 808,41 грн (691279,99+122531,60+33202,48+495237,22+36923,93+1364633,19).

У відповідності до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, в даному випадку Борсуківська сільська рада та Вишнівецька селищна рада є органами, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища яких мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Руставелі Шота, 9А м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Подільський лісовий офіс" (вул. Руська, 203а м. Чернівці Чернівецької області, 58009, код ЄДРПОУ 45495765) на користь держави 4 770 899 (чотири мільйони сімсот сімдесят тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 79 коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які слід перерахувати: 2 743 808 (два мільйони сімсот сорок три тисячі вісімсот вісім) грн 41 коп. на відповідний розподільчий рахунок Борсуківської сільської ради (UA238999980333149331000019723; отримувач коштів – ГУК у Терн.обл. с.Борсуки; код отримувача – 37977599; банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету – 24062100); 2 027 091 (два мільйони двадцять сім тисяч дев`яносто одну) грн 38 коп. на відповідний розподільчий рахунок Вишнівецької селищної ради (UA088999980333139331000019717; отримувач коштів – ГУК у Терн.обл./тг смт.Вишнівець; код отримувача – 37977599; банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету – 24062100). Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Руставелі Шота, 9А м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/рUA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, КЕКВ 2800) – 57 250 (п`ятдесят сім тисяч двісті п`ятдесят) грн 80 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 09.09.2026.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко