Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №917/1322/26 — Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 Справа № 917/1322/26

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ 14282829)

до відповідача: ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ Анфалової (Щербини) Наталії Петрівни (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 92 934,95 грн боргу за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 79808848898 від 28.03.2025

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.

Суть справи: до Господарського суду Полтавської області звернулося АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» з позовом до ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ Анфалової (Щербини) Наталії Петрівни про стягнення заборгованості за кредитними договором в розмірі 92 934,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем, як позичальником, умов кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» № 79808848898 від 28.03.2025 року, укладеного між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та Фізичною особою-підприємцем Щербиною Наталією Петрівною внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість у розмірі 92 934,95 грн., з яких 83 333,32 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 41 666,70 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 41 666,62 грн та 9 601,63 грн простроченої заборгованості за комісією.

Ухвалою від 06.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду, та для подання заперечень – до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

21.07.2026 суд отримав відзив на позовну заяву (вх. № 9981), в якому відповідачка зазначила, що факту укладення кредитного договору 79808848898 від 28.03.2025 та виникнення між сторонами кредитних правовідносин не заперечує. Одночасно просить врахувати, що заявлена до стягнення сума не відповідає фактичному стану взаєморозрахунків між сторонами, оскільки після формування банком розрахунку позовних вимог відповідачкою були здійснені платежі на виконання кредитних зобов`язань на загальну суму 12 333,34 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідачкою заявлене клопотання (вх. № 9981 від 21.07.2026) про розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 05.08.2026 суд залишив без задоволення подане клопотання з тих підстав, що у справі одночасно виконуються обидві умови, передбачені ч. 6 ст. 252 ГПК України, а саме: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У відповіді на позовну заяву від 27.07.2026 (вх. № 10266), позивач зазначив, що інформація щодо часткового виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань за договором буде перевірена позивачем після чого будуть надані додаткові пояснення.

У запереченнях на відповідь на відзив від 31.07.2026 (вх. № 10524) відповідачка зазначила, що здійснення нею оплат боргу свідчить про повну відсутність у відповідачки наміру ухилятись від виконання зобов`язань, також вказує на готовність до врегулювання спору з позивачем шляхом укладення мирової угоди (реструктуризації) на залишок фактичної заборгованості.

06.08.2026 позивачем подана заява (вх. № 10782) про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідачки суми заборгованості в розмірі 12 333,34 грн згідно з ч. 1 ст. 231 ГПК України.

05.08.2026 відповідачкою подане клопотання (вх. № 10732) про рахування позиції та сумлінної поведінки відповідачки, а також відмову позивача від мирового врегулювання спору при вирішенні справи по суті; при ухваленні рішення у справі розгляд питання щодо порядку та строків виконання рішення здійснювати з урахуванням майнового стану відповідачки, вжитих заходів щодо добровільного погашення боргу та необхідності збереження суб`єкта господарювання.

Інших заяв чи клопотань від сторін не надходило.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ-ПІДПРИЄМЦЕМ Щербиною Наталією Петрівною, яка вподальшому змінила прізвище на «Анфалова» був укладений Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 79808848898 від 28.03.2025 року (далі – Кредитний договір).

Зазначений Договір укладено в електронному вигляді за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення та підписання електронним цифровим підписом. Факт укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 30.06.2026, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_79808848898.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний з боку ФОП Щербина Наталія Петрівна (підписувач – 1 ) 18:25:20 28.03.2025. Результат перевірки підпису: Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено.

Укладення Кредитного договору відповідачкою не заперечується.

Відповідно до вказаного договору, Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами.

Згідно п. 1.1.8 Кредитного договору, термін «Типові умови» використовується в цьому Договорі в наступному значенні: Типові умови кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною Договору) (надалі за текстом – Типові умови). Всі інші терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають значення, наведені у Типових умовах.

Кредитний договір складається з Договору та Типових умов. З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням Договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п. 5.1. Договору).

Умови кредитування: сума кредиту складає 100 000,00 гривень, строк кредитування – до 28.03.2028 включно, комісійна винагорода за надання Кредиту – 1.0 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту – 2,0 % від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту – на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі графіку платежів. Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 28.04.2025 , щомісячно не пізніше 28 числа місяця до 28.03.2027 сплачувати суму у розмірі 6 166,67 грн, а 28.03.2027 р. – 6 166,59 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 4 166,67 грн, а 28.03.2027 – 4 166,59 грн та на погашення комісії по 2 000,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 148 000,00 грн, з яких 100 000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 48 000,00 грн на погашення комісії.

Відповідно до п. 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. Договору.

На виконання взятих на себе за договором зобов`язань, банком надано позичальнику кредит у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції NTR.95307010.94754.29514 вiд 28.03.2025, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 79808848898 від 28/03/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Щербина Наталія Петрівна", сума: 99 000,00 грн. Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.95307010.94753.29514 вiд 28.03.2025 , призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №79808848898 від 28/03/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Щербина Наталія Петрівна".

Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку. Відповідачка факт отримання кредиту в зазначеному розмірі не заперечує.

Згідно п. 5.1. Типових умов позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в Договорі.

Однак, відповідачкою належним чином не виконано зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного внесення платежів.

Банком направлено позивачці вимогу від 30.12.2025 № 745 про погашення простроченої заборгованості засобами поштового зв`язку, що підтверджується списком згрупованих відправлень від 31.12.2025 та описом вкладення до листа. Однак, вказана вимога залишена відповідачкою без відповіді та задоволення.

В зв`язку з наведеним, позивачем було прийняте рішення вимагати дострокового повернення окрім простроченої заборгованості також і залишку по тілу кредиту.

Враховуючи, що заборгованість за кредитом не погашена, позивач 30.06.2026 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ Щербини Наталії Петрівни заборгованості за Кредитними договором № 79808848898 від 28.03.2025 року.

При розгляді спору по суті суд приймає до уваги наступні обставини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

За своєю правовою природою договір № 79808848898 від 28.03.2025 року є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частини 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (частина 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Банківський кредит будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Як вбачається із виписки по рахунку відповідачки та із розрахунку заборгованості, відповідачкою не здійснювалось своєчасне повернення грошових коштів, у зв`язку з чим відповідачкою порушено взяті на себе зобов`язання, а у позивача виникло право вимоги дострокового повернення кредитних коштів, яким останній скористався звернувшись до суду з позовом з вимогою повністю повернути кредит.

За п. 1.1.3. Кредитного Договору строк кредитування - до 28.03.2027 року включно.

Суд зазначає, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.

При цьому, у разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі №916/4693/15).

Банком нараховано 9601,63 грн заборгованості по комісії за період з 28.04.2025 по 26.06.2026.

Перевіривши розрахунок нарахованої комісії, суд зазначає, що він здійснений правильно, із дотриманням умов договору.

Позивачем подана заява, за змістом якої після відкриття провадження по справі відповідачкою частково погашено заборгованість на загальну суму 12 333,34 грн. (02.07.2026 та 14.07.2026). Таким чином, позивач вказує, що станом на поточну дату заборгованість відповідачки становить 80 601,61 грн, з яких: 33 333,36 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 41 666,62 грн - строкова заборгованість за кредитом; 5 601,63 грн. - прострочена заборгованість за комісією.

В зв`язку з цим позивач просить суд закрити провадження у справі в частині погашеної суми заборгованості в розмірі 12 333,34 грн та стягнути з відповідачки непогашену суму заборгованості в розмірі 80 601,61 грн, а також, судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Як передбачено п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент відкриття провадження по справі та припинив існування в процесі розгляду справи.

Згідно з наданими відповідачкою платіжними інструкціями від 02.07.2026, 13.07.2026, після відкриття судом провадження у справі №917/1322/26, було сплачено на рахунок позивача частину основної заборгованості за Кредитним договором на загальну суму 12333,34 грн.

Відтак, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в цій частині вимог припинив своє існування, наявні підстави для закриття провадження у справі щодо частини боргу згідно з п. 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу позивача на наслідки закриття провадження в справі, вказані в ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, а саме - повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідачки 80 601,61 грн боргу, включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 33 333,36 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 41666,62 грн; а також 5 601,63 грн - прострочену заборгованість за комісією є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Судом встановлено, що відповідачка не дотрималася обов`язку щодо повернення грошових коштів у визначений вимогою строк, що свідчить про прострочення нею виконання зобов`язань за договором.

Контррозрахунку суми боргу суду подано не було, заперечень щодо нарахованого розміру позовних вимог відповідачкою до суду також не надано.

Щодо посилань позивачки на наслідки одномоментного стягнення з неї заборгованості за всіма позовами банку у вигляді повної зупинки діяльності є необґрунтованим в межах даних правовідносин та не підтвердженим жодними доказами.

За змістом статті 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами боржника, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, тому заперечення відповідачки не беруться судом до уваги.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 викладено висновок, що за змістом «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачкою своїх зобов`язань в частині повного їх повернення у встановленому договором порядку і строки, підтверджений матеріалами справи та не спростований останньою, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення 80 601,61 грн., з яких: 33 333,36 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 41 666,62 грн - строкова заборгованість за кредитом; 5 601,63 грн - прострочена заборгованість за комісією.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наданих суду доказів, аналізуючи усі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина дев`ята статті 129 ГПК України).

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідачку, оскільки спір виник з її вини.

Керуючись ст. 74, 73, 76-78, 86, 129, 231 (п. 2 ч. 1), 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. В частині вимог про стягнення з відповідачки 12 333,34 грн боргу провадження у справі закрити за відсутністю предмета спору.

3. Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ Анфалової (Щербини) Наталії Петрівни (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829): 33 333,36 грн простроченої заборгованості за кредитом; 41 666,62 грн строкової заборгованості за кредитом; 5 601,63 грн – прострочена заборгованість за комісією; 2 662,40 грн судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.

Суддя Пушко І.І.