Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №916/4238/25 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4238/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Волкової Ю.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго”

до Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО”

про стягнення 1443364,27грн

за участю представників:

від позивача - Тараненко Р.

від відповідача - Анісімов В.

До суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” до Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” про стягнення 1443364,27грн, з яких – 1441149,58грн заборгованості за договором про надання послуг передачі електричної енергії № 0526-02041від 26.06.2019 за період квітень - червень 2022 року та 2214,69грн 3% річних.

Ухвалою від 27.10.2025 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.11.2025.

Відповідач отримав ухвалу 27.10.2025 в електронному кабінеті.

25.11.2025 відповідач подав відзив, в якому просить поновити строк для подання відзиву та просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено. Таким чином позивач з квітня по червень 2022 року не мав права здійснювати господарську діяльність з передавання її лініями електропередач відповідачу. Крім того, відповідач вважає, що були відсутні підстави для коригування позивачем обсягів електроенергії за квітень-червень 2022 р.

Суд в засіданні 26.11.2025 поновив строк відповідачу і прийняв відзив.

Ухвалою від 26.11.2025 провадження у справі зупинено до розгляду справи №280/5808/23 Верховним Судом.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 01.04.2026 у справі № 280/5808/23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов`янський пух Україна” задоволено. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року скасовано. Залишено в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року про задоволення позову.

З огляду на викладене, суд ухвалою від 21.04.2026 поновив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 03.06.2026.

03.06.2026 від відповідача надійшли пояснення, які суд прийняв в засіданні 03.06.2026.

Ухвалою від 03.06.2026 відкладено розгляд справи на 01.07.2026.

Ухвалою від 01.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.09.2026.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – НЕК «Укренерго») є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».

НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – ДП «НЕК «Укренерго») відповідно до ст.108 Цивільного кодексу України, п.5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго». НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі – юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.

Між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – Позивач, НЕК «Укренерго», Виконавець, ОСП) та Акціонерним товариство "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" (далі – Відповідач, Користувач, ОСР) укладено 26.06.2019р. договір про надання послуг передачі електричної енергії № 0526-02041 та додаткові угоди від 31.05.2021р., від 17.09.2021р. та від 28.12.2021р.

Позивач в позовній заяві зазначає, що станом на 30.09.2025р. відповідно до таблиці нарахувань основна заборгованість АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" (ЄДРПОУ 05396638) становить 1 441 149, 58 грн. з ПДВ.

Ця заборгованість за поясненнями позивача рахується за актами корегування 3-ї та 4-ї версії по періодам: квітень 2022р., травень 2022р., червень 2022р.

Так, Позивачем за договором було направлено для підписання Відповідачу акти коригування 3-ї версії:

• Акт коригування від 04.07.2025р. за квітень 2022р., яким сума зобов`язання збільшена на 57 460,72 грн. доставлено 04.07.2025р. - не підписано Відповідачем.

• Акт коригування від 29.07.2025р. травень 2022р., яким сума зобов`язання збільшена на 152 498,58 грн. доставлено 29.07.2025р. - не підписано Відповідачем;

• Акт коригування від 20.08.2025р. червень 2022р., яким сума зобов`язання збільшена на 1 291923,51 грн. доставлено 20.08.2025р. - не підписано Відповідачем.

За поясненнями позивача, після оформлення та направлення позивачем Актів коригування попередньої версії, було проведено врегулювання по версії наступній - 4, Позивачем сформовано та направлено Відповідачу акти корегування по 4 версії за періоди квітень 2022р., травень 2022р., червень 2022р., а саме:

• Акт коригування від 17 вересня 2025 за квітень 2022р., яким сума зобов`язання зменшена на 26 204,63 грн. доставлено 17.09.2025р. - не підписано Відповідачем.

• Акт коригування від 18 вересня 2025 р. травень 2022р., яким сума зобов`язання зменшена на 18 446,80 грн. доставлено 18.09.2025р. - не підписано Відповідачем;

• Акт коригування від 19 вересня 2025р. червень 2022р., яким сума зобов`язання зменшена на 16 081,80 грн. доставлено 19.09.2025р. - не підписано Відповідачем.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з п. 1.1 Розділу 1, п.п. 1 п. 6.1 Розділу 6 Договору ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату послуг; Користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.

У відповідності п.5.1 Договору Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

Пунктом 5.2 встановлено, що Користувач (Відповідач) здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП таким чином: 1 платіж до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж-до 10 числа розрахункового місяця 3 платіж-до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця. 5 платіж-до 25 числа розрахункового місяця.

Пунктом 5.3 Додаткової угоди № 3 до Договору встановлено, що у разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів Послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

Згідно з п. 5.5 Додаткової угоди № 3 до Договору встановлено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі актів приймання-передачі Послуги, рахунків отриманих (або самостійно сформованих) за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку. Акт приймання передачі послуги надсилається користувачу до 12 числа місяця наступного за розрахунковим. Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку. Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем у якому отримано Акт корегування до Акту приймання-передачі Послуги.

Пунктом 5.6 Додаткової угоди № 3 до Договору встановлено, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта.

Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

Пунктом 5.7 Додаткової угоди № 3 до Договору встановлено, що у випадку порушення будь яких термінів розрахунку за цим Договором Користувач сплачує ОСП пеню в розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад З0 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. Наявність форс-мажорних обставин не звільняє Сторони від необхідності виконання зобов`язання в натурі – оплати заборгованості за надані послуги за Договором, а лише від застосування неустойки у разі підтвердження таких обставин.

Позивач вважає, що Відповідач зловживаючи посиланням на наявність форс-мажорних обставин, безпідставно ухиляється від необхідності виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих послуг за Договором, у зв`язку з чим Позивач несе збитки від знецінення коштів.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою суттю відсотки та інфляційні, передбачені в ст.625 ЦК, мають компенсаційний характер та мають на меті захист кредитора шляхом отримання від недобросовісного боржника плати за користування коштами.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про ринок електроенергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі електричної енергії.

Позивач зазначає, що з огляду на наявність заборгованості та неналежне виконання Відповідачем зобов`язань з оплати послуг за Договором, Позивачем із застосуванням автоматизованого алгоритму проведено розрахунок 3% річних за період з 16.08.2025р. по 16.09.2025р. за квітень 2022р., з 16.08.2025р. по 17.09.2025р. за травень 2022р., з 16.09.2025р. по 18.09.2025 за червень 2022р. по актам корегування 3-ї версії та за актами корегування 4 -ї 5 версії з 17.09.2025р. – 30.09.2025 за квітень 2022р., з 18.09.2025р. по 30.09.2025р. за травень 2022р., з 19.09.2025р. по 30.09.2025р. за червень 2025р.

Таким чином, за розрахунком позивача, станом на 30.09.2025р. заборгованість відповідача становить: сума поточної заборгованості 1 441 149, 58 грн. з ПДВ, 3% річних 2214,69 грн. з ПДВ, всього - 1 443 364,27 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Підставою для пред`явлення позову, на думку Позивача, є наявна заборгованість Відповідача за умовами договору про надання послуг з передачі 0526 02041-ПП (далі – Договір), яка виникла, на думку Позивача, у період квітень-червень 2022 року. Ця заборгованість рахується за актами корегування 3-ї та 4-ї версії по періодам: квітень 2022р., травень 2022р., червень 2022р. щодо яких АТ «Херсонобленерго» заперечувало, що підтверджується запереченнями до актів коригувань.

Верховний Суд у постанові від 03.10.2025 по справі № 908/1162/23 сформував висновки, які мають суттєве значення для справи, а саме:

П. 7.26. Враховуючи викладене, об`єднана палата вважає, що висновок, викладений Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про застосування до спірних правовідносин положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з огляду на загальновідомий факт окупації міста Мелітополь, відповідає Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

7.27. З урахуванням мотивів, наведених у цій постанові, об`єднана палата не вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

7.28. Об`єднана палата, з врахуванням висновків викладених в пунктах 7.3 7.26 цієї постанови, вважає, що підставою для відмови в позову у цій справі, враховуючи положення статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні.

Відповідно до ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Отже, Верховним Судом було зроблено висновок про заборону здійснення переміщення товарів (робіт, послуг), якими є послуги з передачі з тимчасово окупованої території (яким була і є Херсонська область) на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію, в не залежності від факту знаходження певних суб`єктів на окупованих територіях.

Таким чином, у відповідності із сформованою позицією Верховним Судом, діяльність із надання послуг на тимчасово окупованих територіях є забороненою та будь-які правочини вчиненні на таких територіях є нікчемними, а отже в силу ст. 216 ЦК України не створюють жодних юридичних наслідків (не породжують жодних прав та обов`язків), а тому відповідно вимоги Позивача є такими, що не відповідають позиції Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для проведення позивачем коригувань.

Так, правовідносини між АТ «Херсонобленерго» та НЕК Укренерго щодо передачі електричної енергії виникли в 2019 році у відповідності до умов договору № 0526-02041 від 26.06.2019 року, який змінювався протягом його дії 9 раз.

Предметом позову є стягнення суми коригування за квітень, травень, червень 2022 року, в той же час в позові не зазначено підстав для проведення коригувань відповідних обсягів.

Слід зауважити, що відповідні дії проведені Позивачем в односторонньому порядку, не враховуючи положення вимог нормативних актів в сфері енергетики, а саме розділу Х Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (далі – Кодекс комерційного обліку електричної енергії, ККО) та додатку 10 до Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (надалі по тексту Додаток 10), а саме без прийняття жодного рішення.

Відповідно до п. 1.1. Додатку 10 Правил ринку розбіжності між учасником ринку та ОСП щодо даних комерційного обліку врегульовуються між ОСП та СВБ шляхом проведення планових та позапланових коригувань у випадку надання АКО до АР оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.

Згідно з п. 1.2. Додатку 10 Правил ринку надання АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку до АР для проведення планового коригування щодо розрахункового місяця здійснюються:

не пізніше 15 календарного дня другого місяця, наступного за розрахунковим;

не пізніше 15 календарного дня сьомого місяця, наступного за розрахунковим.

Враховуючи той факт, що коригування проведено у липні, серпні, вересні 2025 році за квітень, травень, червень 2022 року то відповідно такі коригування не є плановими.

Пунктом 1.3 Додатку 10 Правил ринку передбачено, що позапланові коригування щодо розрахункового місяця здійснюються:

за результатами вирішення спору, ініційованого учасником ринку;

за результатами виконання попередження, виданого АКО;

у разі прийняття відповідного рішення НКРЕКП;

у разі набрання законної сили відповідного рішення суду.

Ні в позовній заяві, ані в наданих до суду доказах не передбачено підстав для проведення коригувань у відповідності до вищезазначеного пункту Правил ринку, що не було враховано Позивачем при проведенні коригувань.

Етапи проведення коригувань передбачено у п. 1.4. відповідного додатку, а саме де зазначено, що для планового та позапланового коригування АР здійснює:

розрахунок обсягу та вартості небалансів СВБ;

формування звіту про коригування; формування коригувального Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (далі - Акт коригування).

Пунктом 3.2. Додатку 10 Правил ринку встановлено, що АР протягом робочого дня, наступного за днем отримання від АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для проведення планового коригування, надсилає СВБ попередній звіт про коригування з метою одержання зауважень від СВБ.

Враховуючи відсутність підстав для коригування та невчинення жодних дій передбачених п. 3.2, дії Позивача щодо коригування є такими, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 10.1.4. ККО у разі недосягнення сторонами згоди вирішення зазначених суперечок проводиться АКО, Регулятором або в судовому порядку.

Отже, не приймаючи жодного рішення та без будь-яких законних підстав Позивач розпочав проводити корегування поданих фактичних даних, відповідні дії НЕК «Укренерго» є такими, що не відповідають вимогам Правила врегулювання, що є додатком 10 до Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, а отже є протиправними, а саме вчинені не в спосіб, встановлений нормативно-правовими актами, а саме без прийняття будь-якого рішення та без будь-яких підстав.

В той же час вище було зроблено посилання на Додаток 10 в новій редакції, який діє у відповідній редакції з 01.07.2024 р. (викладено у новій редакції затверджених постановою НКРЕКП від 17.01.2023 р. N 109, враховуючи зміни, внесені постановами НКРЕКП від 22.06.2023 р. N 1125, від 10.10.2023 р. N 1883), а до 01.07.2024 року діяла інша редакція (стосується правовідносин, що є предметом спору).

Верховним Судом сформовано позицію щодо застосування редакції додатку 10 в старій редакції, що стосується правовідносин, що склались між сторонами. Так у відповідності до п. 1.3. Додатку будь-які події, описані в пункті 1.2 цієї глави, на які звернув увагу ОСР, ОСП або АР, через 12 місяців після місяця, за який здійснювались розрахунки, описані в розділі V Правил ринку, не повинні тягнути за собою обчислення врегулювання, за винятком прийняття АР іншого обґрунтованого рішення.

В постанові Верховного Суду від 01 липня 2025 року по справі № 911/4610/15 (911/714/23) виснувано, що «8.24. Як вбачається з оскаржуваних позивачем судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що у даному конкретному випадку позивачем не доведено наявність підстав для здійснення коригування обсягів електроенергії для врегулювання небалансів відповідача за вищевказані періоди на загальну суму 1 137 406,94 грн як цього вимагає, зокрема пункт 1.3 додатку 10 до Правил ринку, тому в задоволенні позову у вказаній частині вимог відмовлено.

8.25. Заперечуючи вказані висновки судів попередніх інстанцій, позивач в касаційній скарзі зазначав про те, що у серпні та вересні 2019 року, тобто період, за який здійснено відповідне коригування обсягів електроенергії для врегулювання небалансів відповідача, додатка 10 до Правил ринку, на який міститься посилання в ухвалених у цій справі судових рішеннях, взагалі не існувало, що залишено судами поза увагою.

8.26. Колегія суддів відхиляє вказані доводи скаржника як необґрунтовані, оскільки додаток 10 до Правил ринку вже діяв на дату здійснення додаткових коригувань обсягів небалансів та виставлення відповідних рахунків, про які зазначалося вище, а тому положення цього додатку до Правил ринку підлягали врахуванню позивачем.

8.34. У даному конкретному випадку додаткове (повторне) коригування за серпень і вересень 2019 року здійснено позивачем у вересні 2022 року, тобто майже через три роки, а за березень 2022 року - у травні 2023 року, що перевищує тривалість у 12 місяців, про яку йдеться у пункті 1.3 додатку 10 до Правил ринку в застосованій судами попередніх інстанцій редакції, а тому відповідне врегулювання мало бути здійснене відповідно до прийнятого АР обґрунтованого рішення, про що слушно зазначено в оскаржуваних позивачем судових рішеннях, ухвалених у цій справі.».

Тобто, судом касаційної інстанції зроблено однозначний висновок про необхідність наявності підстав для проведення коригувань, що у даному випадку було зроблено безпідставно та без наявності прийняття будь-якого рішення Позивача (одностороннє змінення правовідносин).

Крім того, суд враховує, що постановою Верховного Суду від 16.06.2026 у справі № 910/8763/25 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026.

Так, рішенням від 10.12.2025 у справі № 910/8763/25 частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання відсутніми прав, зобов`язання вчинити дії та стягнення 9 872 297 грн, а саме суд ухвалив:

- Визнати відсутнім право Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» здійснювати розрахунки врегулювання (корегування) Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 11.05.2019 № 0533-01041 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у бік збільшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, проданої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 2 606,839 МВтxгод загальною вартістю 9 540 986,18 грн. та у бік зменшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, купленої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 1 169,042 МВтxгод загальною вартістю 331 310,82 грн.

- Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» відновити становище Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яке існувало до порушення права, шляхом коригування в сторону зменшення загальних обсягів та вартості купівлі Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» електричної енергії для врегулювання небалансів до Акту-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 №ВР/22/03-0533 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Актукорегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 згідно з Договором від 11.05.2019 № 0533-01041 на 2 606,839 МВтxгод, загальною вартістю 9 540 986,18 грн, в тому числі ПДВ 1 590 164,36 грн. та шляхом коригування в сторону збільшення загальних обсягів та вартості продажу Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» електричної енергії для врегулювання небалансів до Акту-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 №ВР/22/03-0533 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Актукорегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 на 1 169,042 МВтxгод, загальною вартістю 331 310,82 грн, в тому числі ПДВ 55 218,47 грн.

- Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, ЄДРПОУ 00100227) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м.Київ, вул.Стеценка, буд. 1 А, ЄДРПОУ 23243188) 9 872 297 грн та судовий збір в сумі 123 312,36 грн.

- В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на позивача, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова