Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №902/817/26 — Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокуСправа № 902/817/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 902/817/26

за позовом: Приватного підприємства "СТАР КАР", вул. Івана Бевза, 34, м. Вінниця, 21100

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ТОРГ ЕЛЬДАР", вул. Привокзальна, 144, с. Злинка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26232

про стягнення 345 155,74 грн

Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

Приватне підприємство "СТАР КАР" (далі - ПП "СТАР КАР", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ТОРГ ЕЛЬДАР" (далі - ТОВ "КИЇВ-ТОРГ ЕЛЬДАР", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 345 155,74 грн з урахуванням штрафних санкцій та індексу інфляції, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу №2609251 від 26.09.2025 в частині повної оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.06.2026 справу № 902/817/26 передано за підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області.

09.07.2026 матеріали позовної заяви №902/817/26 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 10.07.2026 позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

В межах строку позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 20.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №902/817/26 за правилами спрощеного позовного провадження. Постановив здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Встановив учасникам справи строк для подання заяв по суті.

Ухвалою від 04.09.2026 суд залишив позовну заяву ПП "СТАР КАР" без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України, встановивши позивачу строк на усунення недоліків, запропонувавши надати суду належні докази на підтвердження повноважень адвоката Пенькас Вікторії Миколаївни на підписання та подання позовної заяви від імені ПП "СТАР КАР".

У межах встановленого строку 08.09.2026 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано ордер № 1336216 від 17.06.2026 на ім`я адвоката Пенькас Вікторії Миколаївни на підтвердження її повноважень на підписання та подання позовної заяви від імені ПП "СТАР КАР".

Відтак позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Ухвалою від 08.09.2026 суд постановив продовжити розгляд справи №902/817/26 після усунення недоліків без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Відповідач подав клопотання про продовження строку для подання відзиву на 10 днів з моменту отримання відповідачем відповідних документів по даній справі.

Ухвалою від 11.08.2026 суд поновив ТОВ "КИЇВ-ТОРГ ЕЛЬДАР" строк на подання відзиву на позов на десять днів з дати постановлення даної ухвали.

Ухвала від 11.08.2026 отримана відповідачем 13.08.2026, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 53).

У встановлений строк, з урахуванням його поновлення, відповідач відзиву на позову не подав, будь-яких інших заяв, клопотань щодо розгляду справи не заявив.

Відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується фактичним врученням відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, ухвали про поновлення строку на подання відзиву та зверненням відповідача з вищевикладеним клопотанням.

Частиною 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

26.09.2025 між ПП "СТАР КАР" (далі - Продавець) і ТОВ "КИЇВ-ТОРГ ЕЛЬДАР" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу №2609251 (далі - Договір, а.с. 7), за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти товар, який має такі характеристики: Тип транспортного засобу: Сідельний тягач, Марка: SCANIA, Номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , Рік виготовлення: 2013 (п. 1.1.).

Згідно Договору, загальна ціна товару становить: 1 220 200,00 грн в т.ч. ПДВ 203 366,67 грн (п. 1.2.). Покупець зобов`язаний на підставі виписаного рахунку-фактури оплатити повну вартість товару частинами шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця до 28.02.2026 (п. 2.1.).

За пунктом 2.2. Договору Продавець зобов`язаний передати товар Покупцеві на протязі 5-ти робочих днів з моменту підписання даного договору і підтверджується Актом приймання-передачі.

Здача-приймання товару проводиться у присутності представників Продавця та Покупця, шляхом підписання Акту приймання-передачі (п. 3.2.).

Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту, зокрема, видачі видаткової накладної (п. 4.1.).

Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент передачі товару і підписання Акту приймання-передачі на товар (п. 4.1.).

Договір передбачає відповідальність за прострочення здійснення оплати вартості товару у вигляді штрафу в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожний день затримки, але не більше 30% вартості неоплаченого товару (п.7.2.).

Згідно п. 9.1. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонам зобов`язань по Договору.

Договір підписано повноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Згідно видаткової накладної № 29 від 03.11.2025 позивач поставив відповідачеві товар на суму 1 220 200,00 грн (а.с. 6 на звороті).

03.11.2025 сторонами здійснено огляд реалізованого транспортного засобу, про що складено Акт та підписано Акт №6356/25/000026 приймання-передачі транспортного засобу до Договору, згідно якого Продавцем передано, а Покупцем прийнято транспортний засіб - Сідельний тягач, Марка: SCANIA, Номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , Рік виготовлення: 2013, загальною вартістю 1 220 200,00 грн (а.с. 8).

За розрахунком позивача, підтвердженим матеріалами справи, відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару в сумі 920 200,00 грн (а.с. 29-38). Залишок несплаченої суми становить 300 000,00 грн (1 220 200,00 грн - 920 200,00 грн).

Відсутність повного розрахунку за товар стало підставою звернення до суду з позовом.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо суми основного боргу.

За приписами ст. ст. 11, 509, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або його зміна не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Покупець, згідно вимог ч. 1 ст. 691, ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Порушенням зобов`язання, за положеннями ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 13).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 2 ст. 86).

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання Договору ПП "СТАР КАР" передано, а ТОВ "КИЇВ-ТОРГ ЕЛЬДАР" отримано товар на загальну суму 1 220 200,00 грн, про що оформлено відповідну видаткову накладну та Акт приймання-передачі (а.с. 6, 8).

За змістом Акта приймання-передачі на момент приймання-передачі транспортного засобу сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно наданих до матеріалів справи виписок по банківському рахунку, відповідач оплатив поставлений товар частково на суму 920 200,00 грн. Докази оплати іншої частини суми матеріали справи не містять.

Відповідач під час розгляду справи в суді будь-яких заперечень з приводу фактичного отримання товару не висловив, доказів оплати не надав.

За пунктом 2.1. Покупець зобов`язаний оплатити повну вартість товару до 28.02.2026

Отже, станом на дату звернення до суду з позовом строк оплати за отриманий відповідачем товар настав.

З підстав вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення 300 000,00 грн заборгованості за поставлений товар за Договором купівлі-продажу № 2609251 від 26.09.2025 є підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

2. Щодо стягнення штрафу та індексу інфляції.

За ст. 530 ЦК України одним із принцип належного виконання зобов`язання, є його виконання у встановлений договором строк (термін). Так, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтю 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено, ТОВ "КИЇВ-ТОРГ ЕЛЬДАР" порушено зобов`язання з оплати повної вартості поставленого позивачем товару в установлений строк.

Зазначене в силу наведених вище норм законодавства, є підставою для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених Договором, а також нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У пункті 7.2. Договору сторони погодили, що за прострочення здійснення оплати вартості товару Покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожний день затримки, але не більше 30% вартості неоплаченого товару.

Аналізуючи правову природу встановлених договором санкцій, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року у справі №911/952/22. Зокрема, Велика Палата дійшла висновку, що текстуальне тлумачення положень ст.549 ЦК України свідчить про те, що законодавець пов`язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками її обчислення: 1) за кожен день прострочення виконання; 2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у зазначеній постанові, системний аналіз наведених норм дозволяє стверджувати, що незалежно від того, які правовідносини урегульовано конкретними нормами права, наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкції), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Отже, поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені.

В силу приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вказане, суд зазначає, що оскільки передбачена пунктом 7.2 Договору санкція (названа сторонами "штрафом") обчислюється саме за кожен день прострочення у відсотковому відношенні до суми простроченого платежу, то вона за своєю юридичною суттю повністю відповідає наведеним кваліфікуючим ознакам пені.

На підставі наведеного позивач нарахував позивачу пеню в загальному розмірі 33 000,00 грн за період прострочення оплати з 28.02.2026 по 17.06.2026 грн.

З наведеного розрахунку вбачається, що нарахований позивачем розмір пені перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та не відповідає абзацу другому частини 3 ст. 549 ЦК України.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1).

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 7-рп/2013, в аспекті конституційного звернення положення другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР з наступними змінами у взаємозв`язку з положеннями статей 1, 3 цього закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов`язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб`єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (підприємці).

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" як граничний. Тобто за прострочення платежу за Договором, укладеним між сторонами, може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Також суд враховує таке:

- перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України);

- якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

За умовами Договору повна оплата товару здійснюється до 28.02.2026, отже останнім днем здійснення оплати є 02.03.2026 (28.02.2026 та 01.03.2026 - вихідні субота та неділя). Таким чином, початком періоду прострочення є 03.03.2026.

У відповідності до викладеного та в межах періоду розрахунку позивача суд наводить такий розрахунок пні за порушення строків оплати поставленого товару:

за період з 03.03.2026 по 17.06.2026 на суму заборгованості 300 000,00 грн пеня, яка підлягає стягненню, становить 26 383,56 грн. Підстави для стягнення пені в іншій частині відсутні.

Перевіривши розрахунок позивача щодо інфляційних нарахувань, здійснених за період березень-травень 2026 на суму боргу 300 000,00 грн, суд зазначає, що такий розрахунок є правильним, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 12 155,74 грн підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні ПП "СТАР КАР" до ТОВ "КИЇВ-ТОРГ ЕЛЬДАР" є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 300 000,00 грн основного боргу, 26 383,56 грн пені та 12 155,74 грн інфляційних втрат. У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє.

Судові витрати.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначені правильного розміру судового збору суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу, для чого є необхідним подати до суду відповідне письмове клопотання.

Позивачем у позовній заяві заявлено про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Однак, докази щодо таких витрат (зокрема, договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок витрат тощо) до суду не надано. Наданий ордер не є достатнім доказом, який підтверджує розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 247-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ТОРГ ЕЛЬДАР" (вул. Привокзальна, 144, с. Злинка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26232, ідентифікаційний код 45297879) на користь Приватного підприємства "СТАР КАР" (вул. Івана Бевза, 34, м. Вінниця, 21100, ідентифікаційний код 37489652) 300 000,00 грн основного боргу, 26 383,56 грн пені та 12 155,74 грн інфляційних втрат, а також 4 062,34 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу до електронного кабінету, відповідачу за адресою: вул. Привокзальна, 144, с. Злинка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26232.

Повне рішення складено 09.09.2026.

Суддя В.В.Тимошевська