Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №207/653/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/653/26

№ 2-др/207/29/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Чміль Юлії Володимирівни , про винесення додаткового рішення у справі № 207/653/26 за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В

Рішенням Південного районного суду міста Кам`янського від 19 серпня 2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково .

Представник відповідачки Чміль Ю.В. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 207/653/26 за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , оскільки рішенням Південного районного суду міста Кам`янського від 19 серпня 2026 року позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково , та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18 грудня 2019 року у розмірі 2793 гривні 25 копійок , з яких : залишок заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2793 гривні 25 копійок , судові витрати 225 гривень 55 копійок . Відповідачкою ОСОБА_1 були понесені судові витрати на професійну правову допомогу у сумі 18500 гривень . Як вбачається з тексту рішення позовні вимоги були задоволено частково , тому витрати на правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно розміру вимог , у задоволенні яких було відмовлено , а саме 17247 гривень 55 копійок , які необхідно стягнути з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на користь ОСОБА_1 .

Представник відповідачки ОСОБА_2 у судове засідання не явилася , письмово просила розглядати справу без їх участі , заявлені вимоги підтримала повністю .

Представник позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Мєшнік К.І. у судове засідання не явився . У запереченні на заяву зазначив , що відповідачем було подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу , але банк заперечує викладеної заяви , оскільки витрати мають бути документально підтверджені та доведені . Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу , а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат . Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат , лише якщо буде доведено , що такі витрати були фактичними і неминучими , а їхній розмір – обґрунтованим . Зважаючи на зобов`язання , що виникли лише між адвокатом і клієнтом , не можуть зобов`язувати суд , який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те , що вони дійсно понесені , але й ураховуючи також те , чи були вони розумними . Також , витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того , чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено . Підготовка процесуальних документів в рамках надання правової допомоги . Оцінюючи складність виконаних адвокатом робіт , суд має звернути увагу на складені процесуальні документи . Так загалом за надані послуги , представник відповідачки просить стягнути 17247 гривень 55 копійок витрат на професійну правничу допомогу , що на думку банку не є співмірним , окрім того не обґрунтовано їх необхідність та співмірність . Вважає , що зазначені витрати на правову допомогу необґрунтовані . Просить відмовити представнику відповідачки у відшкодуванні витрат на правничу допомогу за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що заява представника відповідачки про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню .

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати , пов`язані з правничою допомогою адвоката , несуть сторони , крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами . Для цілей розподілу судових витрат :

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу , пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду , збір доказів тощо , а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ;

2) розмір суми , що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги , встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів , які підтверджують здійснення відповідних витрат .

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги .

Відповідачкою ОСОБА_1 при розгляді справи були понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката .

Так , у ряді постанов Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14 грудня 2021 року , № 905/716/20 від 8 квітня 2021 року , № 916/2087/18 від 31 березня 2021 року , № 922/3812/19 від 10 грудня 2020 року зазначається , що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право , а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат . Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат .

Крім того , у справі № 922/676/21 окремо звертається увага , що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат , які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат , заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката , які підлягають розподілу між сторонами , відповідно , забезпечує дотримання принципу змагальності .

Отже , подача попереднього розрахунку суми судових витрат на більш пізніх стадіях не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат , проте залишається на розсуд суду , а відтак у сторони залишається і ризик не отримати відповідне відшкодування судових витрат .

Процесуальними нормами встановлено , що розмір судових витрат , які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи , встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів . Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду , за умови , що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву .

Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги .

Судова практика наразі сформувала широкий перелік доказів , які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат . Такими доказами можуть бути : договір про надання правової допомоги , акт прийому-передачі документів , акт здачі-приймання виконаних робіт , протокол наданих послуг , рахунки на оплату , банківські документи про оплату послуг , тощо .

Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката здійснюється за наявності документального підтвердження витрат , а саме платіжного доручення про сплату коштів . У разі неподання відповідних документів у суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .

Розмір відшкодування не повинен бути неспівмірним , тобто явно завищеним . Суд з урахуванням матеріалів конкретної справи , зокрема ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність .

Розумна необхідність це врахування часу , який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець , тривалість розгляду і складність справи ; вартість відповідних послуг адвокатів , яка склалася в країні або в регіоні , наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг ; ціна позову ; докази , що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката .

Докази , які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката , повинна подавати сторона , що вимагає відшкодування таких витрат .

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та (або) значенням справи для сторони , в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .

Представником позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Мєшнік К.І. подано заперечення на заяву , у якому просить відмовити представнику відповідачки у відшкодуванні витрат на правничу допомогу за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , оскільки витрати мають бути документально підтверджені та доведені . Сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17247 гривень 55 копійок не є співмірною , окрім того не обґрунтовано їх необхідність та співмірність . Вважає , що зазначені витрати на правову допомогу необґрунтовані .

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16ц (провадження № 61-19062св21) вказано , що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу , що підлягають розподілу , можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі , на її думку , недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної робот , її обсягом та часом , витраченим ним на виконання робіт . Суд , ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності , не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу , що підлягають розподілу , з власної ініціативи .

На підтвердження факту надання професійної правничої допомоги представником відповідачки Чміль Ю.В. надано копії договору № 21/05-26 про надання правової (правничої) допомоги від 21 травня 2026 року , укладений між ОСОБА_3 та адвокатським бюро «Юлії Чміль» в особі керуючого бюро Чміль Ю.В. ; додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги від 21 травня 2026 року ; акту про надання правової допомоги від 24 серпня 2026 року до договору про надання правової допомоги № 21/05-26 від 21 травня 2026 року , з якого вбачається , що вартість послуг за період , вказаний в п.1 цього акту , ґрунтується на тарифах погоджених сторонами в Додатку № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 21/05-26 від 21 травня 2026 року та становить суму у розмірі 18500 гривень 00 копійок , яка включає в себе : ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа Клієнтом , аналіз наданих документів , ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (3 години) , підготовка та подання заяви щодо ознайомлення з виконавчим провадженням – 4500 гривень 00 копійок ; складання заяви про перегляд заочного рішення суду , у тому числі формування пакету документів для подання заяви з додатками для суду (3 години) – 500 гривень 00 копійок ; складання та подання відзиву на позовну заяву – 4000 гривень 00 копійок ; складання та подання заперечення – 4000 гривень 00 копійок ; складання та подання додаткові пояснення – 1500 гривень 00 копійок . Загальна вартість становить 18500 гривень 0 копійок . Оскільки позовні вимоги були задоволено частково , тому витрати на правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно розміру вимог , у задоволенні яких було відмовлено , а саме 17247 гривень 55 копійок , які представник відповідачки Чміль Ю.В. просить стягнути з позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на користь відповідачки ОСОБА_3 .

Склад витрат , пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги , входить до предмета доказування у справі , що свідчить про те , що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами .

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу , які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України) .

Для суду не є обов`язковими зобов`язання , які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат . Суд повинен оцінювати витрати , що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони , враховуючи як те , чи були вони фактично понесені , так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18) .

ЄСПЛ , присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції , застосовує аналогічний підхід та вказує , що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат , якщо вони були фактичними і неминучими , а їхній розмір – обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року , заява № 19336/04 , § 268) .

Верховний Суд неодноразово наголошував , що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того , чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою , чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України) .

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах : від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 , від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 , Верховним Судом у постановах : від 2 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 , від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 , від 3 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц , від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 , від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 , від 1 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 та інших .

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 2 лютого 2026 року у справі № 740/1678/17 наголошено , що указана судова практика є незмінною .

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати : складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; час , витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; пов`язаність цих витрат із розглядом справи ; обґрунтованість та пропорційність предмета спору ; ціну позову , значення справи для сторін ; вплив результату її вирішення на репутацію сторін , публічний інтерес справи ; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо) ; дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом .

Верховний Суд України у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував , що суд не зобов`язаний присуджувати стороні , на користь якої відбулося рішення , всі його витрати на адвоката , якщо , керуючись принципами справедливості , пропорційності та верховенством права , встановить , що розмір гонорару , визначений стороною та його адвокатом , є завищеним щодо іншої сторони спору , зважаючи на складність справи , витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг .

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу , враховуючи об`єм та характер наданих послуг , їх складність , суд приходить до висновку , що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17247 гривень 55 копійок не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи , сталою правовою позицією і безумовно є завищеними , тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню , оскільки не зважаючи на надання копії договору № 21/05-26 про надання правової (правничої) допомоги від 21 травня 2026 року , укладеного між ОСОБА_3 та адвокатом Чміль Ю.В. , додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги від 21 травня 2026 року , акту про надання правової допомоги від 24 серпня 2026 року , сам по собі погоджений розрахунок вартості у розмірі 18500 гривень 00 копійок за здійснення адвокатом послуг , які включають в себе : ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа Клієнтом , аналіз наданих документів , ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (3 години) , підготовка та подання заяви щодо ознайомлення з виконавчим провадженням – 4500 гривень 00 копійок ; складання заяви про перегляд заочного рішення суду , у тому числі формування пакету документів для подання заяви з додатками для суду (3 години) – 500 гривень 00 копійок ; складання та подання відзиву на позовну заяву – 4000 гривень 00 копійок ; складання та подання заперечення – 4000 гривень 00 копійок ; складання та подання додаткові пояснення – 1500 гривень 00 копійок , не означає автоматичної обґрунтованості загальної суми 18500 гривень 00 копійок .

Велика Палата Верховного Суду зауважувала , що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи , керуючись критеріями , що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України , може не присуджувати стороні , на користь якої ухвалено судове рішення , всі її витрати на професійну правову допомогу , або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23) .

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) , а також критерію розумності їхнього розміру , виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц) .

Таким чином , оскільки рішенням Південного районного суду міста Кам`янського від 19 серпня 2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково . Відповідачкою ОСОБА_1 при розгляді справи були понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката , тому наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Згідно ч. 5 , 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може , за клопотанням іншої сторони , зменшити розмір витрат на правничу допомогу , які підлягають розподілу між сторонами . Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону , яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката , які підлягають розподілу між сторонами .

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд , що ухвалив рішення , може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення , якщо судом не вирішено питання про судові витрати .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково .

Згідно ч. 1 , ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати , пов`язані з розглядом справи , покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача ; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

При стягненні витрат на професійну правову допомогу суд враховує , що предметом позову є стягнення заборгованості , позовні вимоги задоволено частково , під час розгляду справи проведено 1 судове засідання без явки сторін , тому вважає співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є сума 3000 гривень 00 копійок .

Судові витрати в такому випадку у відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Таким чином , стягненню підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2796 гривень 60 копійок , оскільки такі витрати відповідачкою понесені і ці витрати відповідають критерію розумності та справедливості .

Керуючись ст. 137 , 270 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Чміль Юлії Володимирівни , про винесення додаткового рішення задовольнити частково .

Стягнути з Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» , місцезнаходження : м. Київ , вулиця Оленівська , 23 , ідентифікаційний код юридичної особи : 21133352 , на користь ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2796 гривень 60 копійок .

У задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба