Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №904/3940/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

Суд: Господарський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: надання послуг

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №904/3940/26

Суддя: Дупляк Степан Анатолійович

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3940/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3940/26

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради

до ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРО-СЕРВІС" КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "АГЕНТСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ "РЕГІОН-ЛІДЕР" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду до ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРО-СЕРВІС" КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "АГЕНТСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ "РЕГІОН-ЛІДЕР" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (далі - відповідач) про стягнення 1.193.972,26 грн заборгованості, 23.665,99 грн трьох процентів річних, 77.658,14 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3940/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026.

Ухвалою від 03.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Щодо повідомлення відповідача.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу: 49004, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КОМСОМОЛЬСЬКА, будинок 56 (трек-номер R067220999987).

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення на адресу суду з відміткою пошти закінчення встановленого терміну зберігання, проставленою 25.07.2026.

Відповідно до ч. 3 і 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Правила надання послуг поштового зв`язку, визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Більш того обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту ст. 120, 242 ГПК України, положень Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань актуальними станом на 08.09.2026.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд встановив, що відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується відповіддю №39710496 від 08.09.2026, а ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням встановленого терміну зберігання, а саме 25.07.2026.

Відповідачу(ам) в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже строк для подачі відзиву тривав до 10.08.2026.

Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Оскільки суддя Дупляк С.А. з 18.06.2026 - до 03.09.2026 перебував у щорічній відпустці, 05.09.2026 та 06.09.2026 припали на вихідні дні, з урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог в Дніпропетровській області, рішення у справі прийнято 09.09.2026.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між позивачем та відповідачем укладено договір з власником будівлі (приміщення в будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №14443 від 25.04.2024.

У період з квітня 2025 року до квітня 2026 року (включно) було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 1.321.780,83 грн. Відповідач частково (у розмірі 127.808,57 грн) розрахувався за отримані послуги, а тому заборгованість відповідача становить 1.193.972,26 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивач нарахував до стягнення з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; надання послуги; настання строку оплати послуги; повної/часткової оплати послуги; наявності/відсутності заборгованості за договором; правомірності нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що 25.04.2024 між позивачем (далі - позивач, виконавець) та відповідачем (далі - відповідач, споживач) був укладений договір №14443 з власником (користувачем) будівлі (приміщення в будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - договір).

Згідно з п. 1. договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з централізованого водовідведення (далі - послуги) відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства у строки та на умовах, визначених цим договором.

Вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими згідно законодавства тарифам.

У разі зміни тарифів протягом строку дії цього договору новий розмір тарифів застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (п. 20 договору).

Цей договір, відповідно до п. 40, набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дня набрання чинності.

Якщо за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 41 договору).

Надання послуг у період з квітня 2025 року до квітня 2026 року включно підтверджується актами-рахунками №39185 від 28.04.2025 на суму 96.733,26 грн, №53631 від 26.05.2026 на суму 91.245,96 грн; №62170 від 24.06.2025 на суму 184.404,64 грн; №74537 від 24.07.2025 на суму 155.713,90 грн; №85912 від 27.08.2025 на суму 173.837,66 грн; №95861 від 25.09.2025 на суму 62.461,15 грн; №106056 від 23.10.2025 на суму 106.453,62 грн; №115899 від 24.11.2025 на суму 161.577,47 грн; №126686 від 23.12.2025 на суму 130.660,45 грн; №1888 від 27.01.2026 на суму 132.040,12 грн; №20143 від 28.02.2026 на суму 8.497,48 грн; №27288 від 24.03.2026 на суму 8.309,34 грн; №36652 від 23.04.2026 на суму 9.845,78 грн.

Загальна сума наданих послуг складає 1.321.780,83 грн.

У період з квітня 2025 року до квітня 2026 року включно відповідач частково (у розмірі 127.808,57 грн) оплатив заборгованість.

Оскільки відповідач не своєчасно розрахувався з позивачем за надані послуги, позивач нарахував до стягнення з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати за загальний період прострочення з 01.06.2025 до 22.06.2026 у розмірі 23.665,99 грн та у розмірі 77.658,14 грн відповідно.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 1.193.972,26 грн заборгованості, 23.665,99 грн трьох процентів річних, 77.658,14 грн інфляційних втрат.

Фактичною підставою позовних вимог визначено договір з власником будівлі (приміщення в будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №14443 від 25.04.2024.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до норм ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав відповідачу послуги водопостачання та водовідведення у період з квітня 2025 року до квітня 2026 року включно на загальну суму 1.321.780,83 грн.

До справи долучено акти-рахунки №39185 від 28.04.2025 на суму 96.733,26 грн, №53631 від 26.05.2026 на суму 91.245,96 грн; №62170 від 24.06.2025 на суму 184.404,64 грн; №74537 від 24.07.2025 на суму 155.713,90 грн; №85912 від 27.08.2025 на суму 173.837,66 грн; №95861 від 25.09.2025 на суму 62.461,15 грн; №106056 від 23.10.2025 на суму 106.453,62 грн; №115899 від 24.11.2025 на суму 161.577,47 грн; №126686 від 23.12.2025 на суму 130.660,45 грн; №1888 від 27.01.2026 на суму 132.040,12 грн; №20143 від 28.02.2026 на суму 8.497,48 грн; №27288 від 24.03.2026 на суму 8.309,34 грн; №36652 від 23.04.2026 на суму 9.845,78 грн.

Здійснивши правовий аналіз наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позивач належним чином виконав обов`язок з надання відповідачу послуг водопостачання та водовідведення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до п. 21 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць.

Згідно з п. 23 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиті послуги.

Строк оплати послуг, наданих у період з квітня 2025 року до квітня 2026 року включно є таким, що настав.

В порушення взятих на себе зобов`язань відповідач отримані від позивача послуги оплатив частково (у розмірі 127.808,57 грн), у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 1.193.972,26 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати за загальний період прострочення з 01.06.2025 до 22.06.2026 у розмірі 23.665,99 грн та у розмірі 77.658,14 грн відповідно.

Відповідач відзиву з контррозрахунки не надав; вимоги не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд перевірив розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (п. 90).

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Суд також встановив, що 05.01.2026 між позивачем та адвокатським бюро «Дєлов та Партнери» в особі керуючої Дєлова Віталія Вікторовича (далі - виконавець) був укладений договір про надання послуг з адвокатської діяльності (далі - договір).

Згідно з п. 1.2 договору предмет цього договору: послуги з адвокатської діяльності, код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права (код ДК 021:2015 79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва). За цим договором виконавець зобов`язується надавати послуги з адвокатської діяльності замовнику за його зверненням, а замовник зобов`язується послуги та сплачувати їх вартість відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.3 договору визначено, що за надання послуг за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі, на умовах та у строки, встановлені у цьому договорі.

Винагорода за послуги за кожний розрахунковий період (календарний місяць) сторонами визначається в акті здачі-приймання наданих послуг. Сума цього договору складає 960.000,00 грн без ПДВ (п. 4.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.01.2027 включно, а в частині виконання невиконання зобов`язань до повного їх виконання (п. 8.1. договору).

Відповідно до ч 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позові заявник зазначив, що загальна орієнтована сума судових витрат на правничу допомогу становить 15.000,00 грн (т. 1 а.с. 2).

Оскільки до ухвалення рішення суду заявник не подав відповідних доказів понесення таких витрат, суд роз`яснює йому право подати такі докази з відповідним клопотанням (з урахуванням положень ч. 8 ст. 129 ГПК України), в якому чітко, з посиланням на матеріали справи та інші докази, визначити, які суми слід повернути, розподілити чи стягнути. Така заява може бути розглянута судом в порядку ст. 244 ГПК України.

При цьому копії такої заяви та доданих до неї документів повинні бути невідкладно надіслані стороні у справі, з якої заявник просить стягнути відповідні витрати, докази чого мають бути надані суду разом із заявою (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). Інша сторона, в свою чергу, має право подати клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРО-СЕРВІС" КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "АГЕНТСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ "РЕГІОН-ЛІДЕР" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (Україна, 49004, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КОМСОМОЛЬСЬКА, будинок 56; ідентифікаційний код 39589420) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-А; ідентифікаційний код 03341305) 1.193.972,26 грн (один мільйон сто дев`яносто три тисячі дев`ятсот сімдесят дві грн 26 к.) заборгованості, 23.665,99 грн (двадцять три тисячі шістсот шістдесят п`ять грн 99 к.) трьох процентів річних, 77.658,14 грн (сімдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят вісім грн 14 к.) інфляційних втрат, 19.429,45 грн (дев`ятнадцять тисяч чотириста двадцять дев`ять грн 45 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua