Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №904/3917/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3917/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3917/26

за позовом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ "УКРІНТЕРЕНЕРГО"

до ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №3 "ДЗВІНОЧОК" ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №3 "ДЗВІНОЧОК" ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - відповідач) про стягнення 91.154,68 грн заборгованості за поставлену електричну енергію, 1.648,28 грн пені, 59.600,18 грн п`ятнадцять процентів річних та 60.642,01 грн інфляційних втрат.

Позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, судові витрати стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3917/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026.

Ухвалою від 03.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через систему «Електронний суд» 15.07.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви в частині стягнення 59.600,18 грн п`ятнадцяти процентів річних, 60.642,01 грн інфляційних втрат відмовити.

Через систему «Електронний суд» 27.07.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на задоволені позовних вимог.

Оскільки суддя Дупляк С.А. з 18.06.2026 - до 03.09.2026 перебував у щорічній відпустці, 05.09.2026 та 06.09.2026 припали на вихідні дні, з урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог в Дніпропетровській області, рішення у справі прийнято 09.09.2026.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між позивачем, який виконує функції постачальника «останньої надії» (далі - позивач, постачальник, ДПЗД «Укрінтеренерго»), діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р та Закладом дошкільної освіти №7 «Сонечко» Верхньодніпровської міської ради (далі - ЗДО №7, відповідач, споживач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції.

Позивач звертає увагу суду, що рішенням Верхньодніпровської міської ради від 22.08.2024 №1814-36/IX було вирішено припинити Заклад дошкільної освіти №7 «Сонечко» Верхньодніпровської міської ради та визначити правонаступником Заклад дошкільної освіти №3 «Дзвіночок» Верхньодніпровської міської ради (рішення №1814-36/IX). Як стверджує позивач, Заклад дошкільної освіти №3 «Дзвіночок» Верхньодніпровської міської ради став правонаступником всіх прав, обов`язків та зобов`язань Закладу дошкільної освіти №7 «Сонечко» Верхньодніпровської міської ради.

АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» листом від 02.12.2021 №52091/1001 повідомив позивача, що відповідача віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.12.2021.

Позивач вказує, що згідно з отриманою від ОСР інформації відповідач приєднався до публічного договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який відповідно ч. 8 ст. 64 ЗУ «Про ринок електричної енергії» вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу, та у грудні 2021 року споживав електричну енергію від постачальника «останньої надії» на умовах зазначеного договору.

ОСР щомісяця, відповідно до положень п. 10 Постанови №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (в редакції чинній до 01.07.2024) та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 №2118 (далі – Тимчасовий порядок), надає постачальнику «останньої надії» звіти щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (далі – Звіти), на підставі яких постачальник «останньої надії» визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

Позивач повідомляє, що на виконання зазначеного договору, на підставі Звіту АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» за грудень 2021 року позивачем було складено рахунок №000036464836/03/О12/24609 від 13.01.2022 та Акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2021 № 017167 за розрахунковий період грудень 2021 року, з обсягом споживання електроенергії 13.743 кВт*год на суму 91.154,68 грн (з ПДВ). Рахунок та Акт були надіслані відповідачу на електронну адресу 14.01.2021. Відповідач не сплатив заборгованість за вказаним рахунком.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач повідомив, що ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 7 «СОНЕЧКО» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, як розпорядник бюджетних коштів, керується регламентом роботи органів Державної казначейської служби України, тому наданий позивачем рахунок №000036464836/03/О12/24609 від 13.01.2022 та Акт №017167, який був надісланий у 2022 році ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 7 «СОНЕЧКО» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ не міг бути оплаченим у 2022 році. Правонаступник - ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 3 «ДЗВІНОЧОК» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, як розпорядник бюджетних коштів, керується регламентом роботи органів Державної казначейської служби України, тому наданий позивачем рахунок № 000036464836/03/О12/24609 від 13.01.2022 та Акт №11342, який був надісланий 21.10.2025 поштою ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 3 «ДЗВІНОЧОК» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ не може бути оплачений у 2025 році у зв`язку з таким.

Проведення видатків з бюджетних рахунків, які закриваються в поточному бюджетному періоді, тому ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 7 «ДИВОСВІТ» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ не мав змоги згідно з договором, укладеним у 2021 році та дійсного до 31.12.2021, оплатити послуги позивачем, а саме за постачання електричної енергії по акту №017167 від 13.01.2022 наданого 13.01.2022. Також правонаступник ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 3 «ДЗВІНОЧОК» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ не має змоги згідно з договором, укладеним у 2021 році та дійсного до 31.12.2021, оплатити послуги надані позивачем, а саме з постачання електричної енергії по акту №11342 від 14.10.2025 отриманого 21.10.2025.

Відповідач вважає, що 15% річних в розмірі 50.984,19 грн та інфляційні втрати у розмірі 51.425,76 грн висунуті позивачем безпідставно, оскільки відповідно до Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2021 року та початку 2022 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 07.12.2021 №352, граничним терміном здійснення видатків бюджетного 2021 року є 30.12.2021. 30.12.2021 до 19.30 завершується прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування «Клієнт-казначейства - Казначейство» до облікових систем АС «Є-Казна Доходи», АС «Є-Казна». 31.12.2021 органи Казначейства працюють без клієнтів. Відповідно до регламенту роботи СЕП НБУ Казначейство 31.12.2021 до 13.00 здійснює погашення та обслуговування державного боргу в національній валюті, а також зарахування надходжень до бюджетів усіх рівнів та інших платежів на рахунки, відкриті в Казначействі. Казначейство здійснює зарахування надходжень до бюджетів усіх рівнів та інших платежів на рахунки, відкриті в Казначействі, які надійдуть через СЕП НБУ у період з 01.01.2022 до 03.01.2022 (включно), датою банківського дня 04.01.2022.

Відповідач не заперечує з розміром нарахованої заборгованості у сумі 91.154,68 грн та готовий погасити дану заборгованістю після винесення судом відповідного рішення. Стосовно річних та інфляції, відповідач погоджується частково у частині визначення відсоткового розміру вказаних утримань відповідно до договору та додатків до нього, але не в частині розміру нарахувань, а саме інфляційних втрат у розмірі 51.425,76 грн та 15% річних у розмірі 50.984,19 грн, у зв`язку з тим фактом, що вказані суми нараховані за період з 13.01.2022 до 14.10.2025 включно, але після подання позовної заяви і станом на 01.06.2026 утримання збільшились, а саме 59.600,18 грн - 15 % річних, 60.642,01 грн - інфляційних втрат з чим відповідач також не погоджується.

Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву

Позивач наголосив, що факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень п. 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 №312 ПРРЕЕ та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 №2118 (із змінами, далі – Тимчасовий порядок).

Позивач вважає, що добросовісно реалізує своє право на судовий захист, тоді як саме відповідач тривалий час ухиляється від виконання свого зобов`язання зі сплати за спожиту електричну енергію.

Позивач звернув увагу, що відповідно до ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Отже, саме на споживача був покладений обов`язок належним чином виконати умови договору, а відсутність відповідних коштів не може бути підставою для невиконання таких договорів.

На думку позивача, нарахування 15% річних та інфляційних втрат прямо передбачено законодавством, а також договором та комерційною пропозицією №5, на умови якої відповідач погодився шляхом приєднання до публічного договору та комерційної пропозиції №5.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору, надання послуг; настання строку оплати послуг; наявності/відсутності заборгованості; правомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що рішенням ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КАМ`ЯНСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ від 22.08.2024 за №1814-36/ІХ вирішено припинити юридичну особу ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №7 «СОНЕЧКО» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код 36464836), шляхом приєднання до ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №3 «ДЗВІНОЧОК» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код 36464806) (п. 1).

Правонаступником ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №7 «СОНЕЧКО» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код 36464836) визначено ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №3 «ДЗВІНОЧОК» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код 36464806) (п. 2).

На підставі постанови від 06.11.2018 №1344 НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Листом від 02.12.2021 АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» повідомило позивача, що з 01.12.2021 постачання електричної енергії відповідачу здійснюється постачальником «останньої надії» - «ДПЗД «Укрінтеренерго» (тобто позивачем).

Між позивачем (далі позивач, постачальник) та відповідачем (далі відповідач, споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Цей договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір), відповідно до п. 1.1, є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.1 за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору (далі - комерційна пропозиція).

Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (п. 5.2 договору).

Цей договір приєднання споживача, відповідно до п. 13.1, набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Додаток №1 до договору це Комерційна пропозиція №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії». Предмет комерційної пропозиції: постачання електричної енергії, як товарної продукції (код 09310000-5 за ДК 021:2015).

Комерційна пропозиція визначає ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», територія, на яку розповсюджується діяльність ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО», як постачальника «останньої надії», територія, на яку розповсюджуються умови даної комерційної пропозиції, спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», спосіб оплати за послугу з розподілу електричної енергії, розмір пені, додаткові зобов`язання споживача, відповідальність, позовна давність тощо.

Листом від 10.01.2022 АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» надіслало позивачу звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» позивача за грудень 2021 року.

Згідно з актом №017167 від 31.12.2021 купівлі-продажу електроенергії відповідачу за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» нараховано 91.154,68 грн.

Для оплати позивач відповідачу виставив рахунок №000036464836/03/О12/24609 від 13.01.2022 на суму 91.154,68 грн.

Позивач до позову долучив скрін-шоти відправки рахунку та акту на електронну пошту відповідача.

Оскільки грошове зобов`язання відповідачем не виконано, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Згідно з ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про її припинення.

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (ч. 1 ст. 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (ч. 2 ст. 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.

Як встановлено судом, рішенням ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КАМ`ЯНСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ від 22.08.2024 за №1814-36/ІХ вирішено припинити юридичну особу ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №7 «СОНЕЧКО» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код 36464836), шляхом приєднання до ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №3 «ДЗВІНОЧОК» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код 36464806) (п. 1).

Правонаступником ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №7 «СОНЕЧКО» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код 36464836) визначено ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №3 «ДЗВІНОЧОК» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код 36464806) (п. 2).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач є правонаступником ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №7 "СОНЕЧКО" ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Ідентифікаційний код: 36464836).

Предметом позову позивач визначив 91.154,68 грн заборгованості за поставлену електричну енергію, 1.648,28 грн пені, 59.600,18 грн п`ятнадцять процентів річних та 60.642,01 грн інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 4.4 комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (далі – комерційна пропозиція) акт купівлі-продажу електричної енергії (далі Акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем.

Згідно зі звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за грудень 2021 року визначено обсяги відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії".

Згідно з актом №017167 від 31.12.2021 купівлі-продажу електроенергії відповідачу за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» нараховано 91.154,68 грн. Акт з боку відповідача не підписаний.

Не підписуючи акт виконаних робіт, наданих позивачем, відповідач не позбавляється обов`язку здійснювати виплати, передбачені відповідним договором, а позивач - можливості реалізувати належні йому зустрічні права та захистити їх у судовому порядку. Так, ст. 530 ЦК України пов`язує виконання зобов`язання як із настанням певного визначеного сторонами строку (терміну), так і за його відсутності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2026 у cправі №916/1879/25.

Пунктом 4.1 комерційної пропозиції визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС).

Відповідно до п. 4.2 комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі.

Згідно з п. 4.3 комерційної пропозиції рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до п. 16.2. цієї Комерційної пропозиції. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Для оплати позивач відповідачу виставив рахунок №000036464836/03/О12/24609 від 13.01.2022 на суму 91.154,68 грн. Позивач до позову долучив скріни відправки рахунку та акту на електронну пошту відповідача.

Отже строк оплати електричної енергії отриманої у грудні 2021 року є таким, що настав. Докази оплати рахунку на час вирішення спору відсутні.

Більш того відповідач у відзиві не заперечує розмір нарахованої заборгованості у сумі 91.154,68 грн та готовий погасити дану заборгованістю після винесення судом відповідного рішення.

З огляду на фактичні обставини справи заборгованість відповідача перед позивачем за отриману електричну енергію у грудні 2021 року становить 91.154,68 грн, вимога про стягнення якої підлягає задоволенню.

В силу положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до п. 6.1 комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника.

Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.

У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 22.01.2022 до 23.02.2022 на суму 1.648,28 грн.

Відповідач відзиву з контррозрахунком не надав; вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (п. 90).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4 комерційної пропозиції визначено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача 15 (п`ятнадцять) процентів річних за період прострочення з 22.01.2022 до 01.06.2026 включно на суму 59.600,18 грн та інфляційні втрати за період з лютого 2022 року до квітня 2026 року на суму 60.642,01 грн.

З нарахованими позивачем відсотками річних та інфляційних втрат відповідач погоджується частково, а саме погоджується в частині визначення відсоткового розміру вказаних утримань відповідно до договору та додатків до нього, але не в частині розміру нарахувань, а саме інфляційних втрат у розмірі 51.425,76 грн та 15% річних у розмірі 50.984,19 грн, у зв`язку з тим фактом, що вказані суми нараховані за період з 13.01.2022 до 14.10.2025 включно, але після подання позовної заяви і станом на 01.06.2026 утримання збільшились, а саме 59.600,18 грн - 15 % річних, 60.642,01 грн - інфляційних втрат з чим відповідач також не погоджується.

Суд перевірив правильність нарахування 15 (п`ятнадцяти) процентів річних та інфляційних втрат та визнав розрахунки позивача арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини наявності спірної заборгованості у повному обсязі.

Водночас належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у заявах по суті, відповідач суду не надав.

Пояснення відповідача, що ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 7 «СОНЕЧКО» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, як розпорядник бюджетних коштів, керується регламентом роботи органів Державної казначейської служби України, тому наданий позивачем рахунок №000036464836/03/О12/24609 від 13.01.2022 та Акт №017167, який був надісланий у 2022 році ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 7 «СОНЕЧКО» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ не міг бути оплаченим у 2022 році. Правонаступник - ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 3 «ДЗВІНОЧОК» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, як розпорядник бюджетних коштів, керується регламентом роботи органів Державної казначейської служби України, тому наданий позивачем рахунок №000036464836/03/О12/24609 від 13.01.2022 та Акт №11342, який був надісланий 21.10.2025 поштою ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 3 «ДЗВІНОЧОК» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ не може бути оплачений вчасно, відхиляються судом з огляду на таке.

Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже відсутність у відповідача необхідних коштів не є підставою для звільнення його від відповідальності передбаченої ст. 625 ЦК України.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім того приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов`язань, а факт відсутності бюджетного фінансування, в тому числі через ненадходження коштів в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати послуг оскільки, такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №910/1193/22. Крім того таку правову позицію підтримав Верховний Суд в ухвалі від 27.01.2026 у справі №910/2526/25.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Докази виконання зобов`язання належним чином відповідач суду не надав.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлює спеціальні правила, які стосуються певних окремих випадків розподілу судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті та передбачають повернення у такому випадку позивачу із державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Положення ст. 130 ГПК України кореспондуються з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Запровадження законодавцем можливості повернути з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору позивачу у передбачених ч. 1 ст. 130 ГПК України випадках, встановлює практичну реалізацію завдань господарського судочинства, які направлені на своєчасний, неупереджений та справедливий розгляд справи у відповідності з реалізацією прав самих учасників справи, зокрема шляхом визнання позову до початку розгляду справи по суті тощо.

При цьому можливість повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у відповідності до вимог ч. 1 ст. 130 ГПК України обґрунтовується тим, що судом при здійсненні правосуддя у випадку визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, затрачається менше технічних, економічних та людських ресурсів для розгляду самої справи.

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 129, п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

З аналізу вказаних норм убачається, що відсутня умова повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, саме за заявою чи клопотанням учасника справи: як-от позивача чи відповідача.

Крім того, положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» не містить імперативних приписів щодо можливості застосування таких норм лише у випадках саме повного визнання позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №910/10202/24 та від 17.11.2022 в справі №910/14479/21.

Відповідач у відзиві не заперечував розмір нарахованої заборгованості у сумі 91.154,68 грн та висловив готовність погасити дану заборгованістю після винесення судом відповідного рішення.

Таку позицію відповідач суд розцінює як часткове (в частині суми основної заборгованості) визнання позовних вимог, що є підставою для застосування положень ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 129, п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 91.154,68 грн, що становить 42,79% від всіх позовних вимог і еквівалентно 1.139,24 грн, то з Державного бюджету підлягає на користь позивача поверненню 569,62 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача у розмірі 2.092,78 грн.

Суд надає роз`яснення, що відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.

Позовна заява у справі №904/3917/26 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом.

За подання позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3.328,00 грн (підтверджується платіжною інструкцією №711 від 03.06.2026 на суму 3.328,00 грн) замість 2.662,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, у позивача наявна можливість повернути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №3 "ДЗВІНОЧОК" ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 51600, Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, місто Верхньодніпровськ, вул.Сапеляка Владики, будинок 4; ідентифікаційний код 36464806) на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (Україна, 04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 85; ідентифікаційний код 19480600) 91.154,68 грн (дев`яносто одну тисячу сто п`ятдесят чотири грн 68 к.) основної заборгованості, 1.648,28 грн (одну тисячу шістсот сорок вісім грн 28 к.) пені, 59.600,18 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот грн 18 к.) п`ятнадцяти процентів річних, 60.642,01 грн (шістдесят тисяч шістсот сорок дві грн 01 к.) інфляційних втрат, 2.092,78 грн (дві тисячі дев`яносто дві грн 78 к.) судового збору.

Повернути ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (Україна, 04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 85; ідентифікаційний код 19480600) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 569,62 грн (п`ятсот шістдесят дев`ять грн 62 к.), сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №711 від 03.06.2026 на суму 3.328,00 грн, про що видати ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Видати наказ та ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк