Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №904/5627/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 року м.Дніпро Справа № 904/5627/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр будівництва та ремонту колії" "Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 року у справі № 904/5627/24 (суддя Колісник І.І.)

за позовом Акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Київ в особі філії "Центр будівництва та ремонту колії "Акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Київ

до Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод", м. Дніпро

про стягнення 272 430,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі філії "Центр будівництва та ремонту колії" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" штрафу в сумі 272430,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строку поставки товару за договором про закупівлю № ЦБРК-23-140 від 01.06.2023 із змінами, внесеними додатковими угодами № 1 від 15.06.2023, № 2 від 24.10.2023, № 3 від 29.12.2023 (далі – договір).

У позові позивач зазначає, що товар за рознарядкою, надісланою відповідачу 15.03.2024, фактично був поставлений відповідачем 04.04.2024 поза межами строку дії договору, подовженого за додатковою угодою № 3 від 29.12.2023 до закінчення воєнного стану або до 31.03.2024 в залежності від того, яка дата настане раніше.

Заявлений до стягнення штраф розрахований відповідно до пп. 9.3.1 п. 9.3 договору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 року у справі № 904/5627/24 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3269,16 грн за подання позову покладено на позивача.

Мотивуючи рішення, суд зазначив, що наявні у справі докази та встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач виконав своє зобов`язання з поставки товару у межах визначеного договором 45-денного строку від стверджуваної позивачем дати направлення відповідачу рознарядки від 15.03.2024. Тож матеріалами справи не підтверджується порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної поставки товару на суму 1816200,00 грн. Тому підстави для покладення на нього відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 договору, відсутні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що вказане рішення не відповідає обставинам справи, є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже таким, що підлягає скасуванню.

Позивач звертає увагу апеляційного суду, що був позбавлений права на процесуальний захист своїх прав та інтересів господарським судом Дніпропетровської області з підстав, які зазначені в рішенні суду від 15.04.2025 у справі № 904/5627/24: суд відмовив в задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення його участі у призначеному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Також протокольною ухвалою суду від 15.04.2025 у клопотанні позивача про відкладення розгляду справи відмовлено та вирішено розпочати судове засідання за відсутності його представника.

Скаржник спростовує доводи оскаржуваного рішення про те, що позивачем не доведено направлення відповідачу рознарядки від 15.03.2024 на спірну партію товару.

Акцентує увагу, що в рішенні суд наголошує, що позивачем було дотримано вимоги договору, а саме пп. 4.9.1. п. 4.9. розділу 4 договору "відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в договорі dsz2@dsz.dp.ua, V.Drogaitsev@dsz.dp.ua) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF".

Зазначає, що відповідачем 04.04.2024 був поставлений товар до СП Криворізька колійна машинна станція та підписаний Акт № 15.104 приймання - передачі товарно - матеріальних цінностей.

Скаржник вважає, що товар поставлено з порушенням передбачених договором строків, наявні підстави для стягнення з відповідача штрафу відповідно до пп.. 9.3.1. договору.

Просить:

- скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 року у справі № 904/5627/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача 272 430, 00 грн. заборгованості за Договором про закупівлю Товару № ЦБРК - 23-140 від 01.06.2023 року, 4 086,45 грн судового збору за подачу позову та 4 903,74 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає висновки оскаржуваного рішення законними та обґрунтованими.

Просить відмовити позивачу в задоволені апеляційної скарги, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 року у справі № 904/5627/24 залишити без змін.

Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 року було відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі заступника директора філії "Центр будівництва та ремонту колії" АТ "Укрзалізниця" (далі – покупець, позивач) та Акціонерним товариством "Дніпропетровський стрілочний завод", яке за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.04.2024 змінило найменування на Акціонерне товариство "Дніпровський стрілочний завод" (далі – постачальник, відповідач), укладено договір про закупівлю №ЦБРК-23-140 від 01.06.2023 (далі – договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник, у порядку та на визначених цим договором умовах, зобов`язується у 2023 році поставити товар у власність структурним підрозділам покупця (далі – кінцевий отримувач товару), де кінцевий отримувач товару приймає його та оформлює відповідні документи, а покупець зобов`язується здійснити оплату в строки та на умовах, визначених цим договором.

За змістом пунктів 1.2 - 1.6 договору:

- найменування товару – клема роздільного рейкового скріплення залізничної колії ПКЛ;

- код товару відповідно до ДК 021:2015 – 34940000-8 Залізничне обладнання;

- виробник товару, країна походження: АТ "Дніпропетровський стрілочний завод", м. Дніпро, Україна;

- рік виробництва (виготовлення) товару – 2023 рік;

- кількість, асортимент, марка, виробник товару визначаються у специфікації № 1 (Додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита", Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2020 року).

Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, попередньо узгодженої з постачальником, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару (п. 4.2 договору).

Згідно з пунктом 4.3 договору кожна партія товару має бути поставлена протягом 45 календарних днів з дати отримання рознарядки постачальником, якщо інше не визначено в рознарядці.

Адреси кінцевих отримувачів товару визначені в Додатку 3 до цього договору. Адреса кінцевого отримувача товару, за якою постачальник зобов`язаний здійснити поставку кожної окремої партії товару, зазначається покупцем в кожній відповідній рознарядці (п. 4.4 договору).

За умовами пункту 4.7 договору покупець не несе відповідальності за ненадання (надання не в повному обсязі) рознарядок, якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування видатків покупця.

Сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику одним з таких способів:

- шляхом направлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, про що постачальник протягом доби повинен письмово повідомити покупця на електронну адресу (зазначену в цьому договорі) (пп. 4.9.1 п. 4.9 договору);

- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі, з повідомленням та з дотриманням Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, зі змінами, Порядку пересилання відправлень. Зазначені Порядки розміщені на офіційному сайті https://ukrposhta.ua (пп. 4.9.2 п. 4.9 договору);

- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис (пп. 4.9.3 п. 4.9 договору).

Відповідно до пунктів 4.10, 5.11 договору датою поставки товару вважається дата підписання акта прийому-передачі товару та/або видаткової накладної на відповідну партію товару.

Право власності на товар переходить до покупця з дати підписання уповноваженими представниками покупця видаткової накладної та/або акта приймання-передачі відповідної партії товару (п. 5.15 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації № 1 (Додаток 1) до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням цього договору.

Загальна ціна договору становить 16118001,60 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% – 3223600,32 грн, усього з ПДВ – 19341601,92 грн (п. 6.3 договору).

Згідно з пунктом 6.5 договору ціна товару може бути змінена за взаємною згодою сторін відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України.

Оплата за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 7.1 договору).

Відповідно до пункту 7.2 договору оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 10-й банківський день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару, обумовлену згідно з п. 4.2 договору за наявності документів, зазначених у п. 5.4 цього договору.

За змістом пункту 8.1 договору покупець зобов`язаний, зокрема, приймати товар згідно з умовами цього договору та виконувати належним чином інші зобов`язання, визначені цим договором, а постачальник, у свою чергу, зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором (пп. 8.3.1 п. 8.3 договору).

Підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 договору сторонами узгоджено, що при порушенні строків постачання постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.3 цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець. У разі неможливості поставки товару у зв`язку з воєнними діями чи зупинкою виробництва, пов`язаною з військовими діями та/або їх наслідками, постачальник звільняється від сплати штрафу (пп. 9.3.1).

Сторони дійшли згоди, що зобов`язання зі сплати штрафу, пені чи інших санкцій виникає у сторони лише після письмового пред`явлення відповідної вимоги (претензії) від іншої сторони (п. 9.9 договору).

Сторона, що порушила виконання зобов`язання, зобов`язана сплатити суму пені/штрафу протягом 5-ти банківських днів з дати отримання відповідної вимоги (п. 9.10 договору).

Пунктом 16.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до закінчення воєнного стану або до 31.12.2023 в залежності від того, яка дата настане раніше, а в частині оплати та гарантійних обов`язків – до повного виконання їх сторонами.

Відповідно до пункту 18.1 його невід`ємними частинами є:

Додаток 1 – Специфікація № 1;

Додаток 2 – Технічні характеристики товару;

Додаток 3 – Місця поставки предмету закупівлі (товару).

До договору сторонами підписано Специфікацію № 1 (Додаток 1) на поставку товару – клеми роздільного рейкового скріплення залізничної колії ПКЛ у кількості 263,28 т за ціною 61220,00 грн без ПДВ за 1 тонну на суму 19341601,92 грн з урахуванням ПДВ 20% – 3223600,32 грн.

15.06.2023 між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода № 1 до договору про закупівлю № ЦБРК-23-140 від 01.06.2023, якою внесено зміни до пункту 6.3 розділу 6 договору "Ціна договору", згідно з якими загальна ціна договору становить 15938971,20 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% – 3187794,24 грн, усього з ПДВ – 19126765,44 грн (п. 1 додаткової угоди №1 від 15.06.2023).

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 1 від 15.06.2023 до договору сторони дійшли згоди про зміну редакції Специфікації № 1 (Додаток 1) на редакцію Додатка 1 до цієї додаткової угоди.

За умовами Специфікації № 1 (Додаток 1 до додаткової угоди № 1 від 15.06.2023) поставці за договором підлягає товар – клеми роздільного рейкового скріплення залізничної колії ПКЛ у кількості 263,28 т за ціною 60540,00 грн без ПДВ за 1 тонну на суму 19126765,44 грн з урахуванням ПДВ 20% – 3187794,24 грн.

Додатковою угодою № 2 від 24.10.2023 до договору про закупівлю № ЦБРК-23-140 від 01.06.2023 сторони змінили редакцію пункту 7.9 розділу 7 договору "Порядок здійснення оплати" та Додатка 3 до договору "Місця поставки предмету закупівлі (товару)".

Відповідач на адресу позивача надіслав листа від 22.12.2023, в якому зазначив, що при виробництві запчастин з вуглецевого лиття (в т.ч. клема ПКЛ) застосовуються матеріали європейських виробників, а через блокаду пунктів перепуску на кордоні виник гострий дефіцит указаних матеріалів, у зв`язку з чим просив розглянути можливість подовження дії договору та зобов`язався завершити поставку товару протягом першого кварталу 2024 року.

29.12.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору про закупівлю № ЦБРК-23-140 від 01.06.2023, в якій погоджено викласти пункти 1.1, 1.5 розділу 1 та пункт 16.1 розділу 16 договору в новій редакції, а саме:

"1.1. У порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов`язується у 2023-2024 роках поставити товар (далі – товар) у власність структурним підрозділам покупця (далі – кінцевий отримувач товару), де кінцевий отримувач товару приймає його та оформлює відповідні документи, а покупець зобов`язується здійснити оплату в строки та на умовах, визначених цим договором.

1.5. Рік виробництва (виготовлення) товару: 2023-2024 роки.

16.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до закінчення воєнного стану або до 31.03.2024 в залежності від того, яка дата настане раніше, а в частині оплати та гарантійних обов`язків – до повного виконання їх сторонами".

Інші умови договору залишені сторонами без змін.

Указом Президента України № 64/22 від 24.02.2022, затвердженим Законом № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. 15 квітня 2025 року Президент України підписав укази № 235/2025 № 236/2025 про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів: з 05 години 30 хвилин 09.05.2025 строком на 90 діб.

Відтак кінцевим строком договору є 31.03.2024.

Позивач у позові стверджує, що 15.03.2024 ним на адресу відповідача направлено рознарядку на поставку товару за договором, утім доказів на підтвердження зазначеного факту до матеріалів справи не надано.

За змістом рознарядки від 15.03.2024, копія якої міститься у матеріалах справи, позивач просив відповідача поставити в березні 2024 року згідно з договором товар на загальну суму 3870685,44 грн, а саме 25 т товару – для потреб структурного підрозділу Криворізька колійна машинна станція та 28,28 т товару – для потреб структурного підрозділу Цвітковська колійна машинна станція.

04.04.2024 відповідач поставив на адресу структурного підрозділу позивача - Криворізької колійної машинної станції товар: клеми роздільного рейкового скріплення залізничної колії ПКЛ у кількості 25 т на суму 1816200,00 грн, що підтверджується актом № 15.104 приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до договору № ЦБРК-23-140 від 01.06.2023, підписаним покупцем без жодних застережень.

Оскільки поставка товару відбулася після закінчення строку договору в редакції додаткової угоди № 3 від 29.12.2023, позивач звернувся до відповідача з претензією № ЦБРК-08/990 від 28.06.2024 щодо сплати 272 430,00 грн штрафу, передбаченого підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 договору, який нараховано за порушення строку поставки товару на суму 1 816 200,00 грн. Розглянути та задовольнити зазначену претензію позивач просив відповідача протягом 10 календарних днів з дня її отримання.

Відповідач претензію позивача залишив без реагування, що й стало причиною виникнення спору.

Отже, у даній справі заявлено вимоги про стягнення штрафу за порушення відповідачем строку поставки за рознарядкою від 15.03.2024.

Тому при вирішенні спору слід встановити такі обставини:

- факт отримання рознарядки відповідачем

- дотримання відповідачем строку поставки товару.

Оскільки у відзиві на позовну заяву відповідач заперечував факт отримання рознарядки від 15.03.2024 року, суд першої інстанції ухвалою від 17.03.2025 запропонував сторонам протягом 7 днів з дня вручення цієї ухвали подати до суду письмові пояснення (з документальним обгрунтуванням) на підтвердження чи спростування дотримання позивачем пунктів 4.2, 4.4, 4.5, 4.8, 4,9 договору щодо порядку оформлення та самого факту надсилання 15.03.2024 відповідачу письмової рознарядки на поставку товару, прийнятого останнім за актом №15.104 від 04.04.2024 на суму 1816200,00 грн; позивачу надати суду оригінал чи належним чином засвідчену копію рознарядки, що згідно з позовом була надіслана 15.03.2024 відповідачу щодо поставки товару, прийнятого останнім за актом № 15.104 від 04.04.2024 на суму 1816200,00 грн.

У додаткових поясненнях позивач пояснив, що 15.03.2024 відповідачу було направлено рознарядку № ЦБРК-08/437 на поставку товару, в якій зазначено адреси кінцевих отримувачів товару (п. 4.4 договору); рознарядка підписана з урахуванням статуту позивача двома уповноваженими особами (п. 4.5 договору) та направлена відповідачу електронною поштою, що зазначена в реквізитах договору: dsz2@dsz.dp.ua (п. 4.9 договору).

На думку позивача пункти 4.2, 4.4, 4.5, 4.8, 4.9 договору ним були належним чином виконані. Натомість, за твердженням позивача, відповідачем порушено підпункт 4.9.1 договору, а саме не надано позивачу на електронну пошту протягом доби письмове підтвердження отримання рознарядки.

У заяві про долучення доказів до матеріалів справи позивач просить приєднати до матеріалів справи № 904/5627/24 належним чином завірену копію рознарядки від 15.03.2024 №ЦБРК-08/437. Однак, докази її направлення, суду надано не було.

На думку колегії суддів в оскаржуваному рішенні суд надав належну оцінку доказам по справі, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано належні докази на підтвердження позовних вимог.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

За ч.2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Скаржник не надав належні докази направлення ним рознарядки від 15.03.2024. Під час апеляційного перегляду справи не спростував висновок оскаржуваного рішення про недоведеність ним цього факту.

Отже, в силу положень вищезгаданих процесуальних норм права обставина невчинення відповідних дій є встановленою.

Посилання апелянта на те, що факт поставки відбувся 04.04.2024, що відповідач не заперечував факт отримання рознарядку колегія суддів відхиляє, оскільки ці обставини не можуть підтверджувати іншу обставину – направлення згаданої рознарядки та дату отримання її відповідачем.

Щодо цього колегія зауважує, що встановлення дати отримання рознарядки має значення для визначення обгрунтованості позовних вимог щодо порушення відповідачем строку поставки товару, оскільки положення пункту 4.3 договору передбачають, що кожна партія товару має бути поставлена протягом 45 календарних днів з дати отримання рознарядки постачальником, якщо інше не визначено в рознарядці.

За змістом рознарядки позивач зазначав про необхідність поставки товару в березні поточного року, що означає – кінцева дата поставки мала бути 31.03.2024.

Колегія суддів зауважує, що обставини справи, на які кожна з сторін посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, відповідно до ст.ст.74-77 Господарського процесуального кодексу України мають підтверджуватись належними та допустимими доказами.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Матеріалами справи не підтверджується порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної поставки товару згідно рознарядки від 15.03.2024 року. Тому підстави для покладення на нього відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 договору, відсутні.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є договори та інші правочини.

За приписом ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, положення якого діяли на час виникнення спірних правовідносин сторін, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

По суті спору скаржником не спростовано висновок оскаржуваного рішення про відсутність порушення відповідачем умов договору, вимог законодавства, отже, про недоведеність позову.

Щодо посилання апелянта на те, що суд не забезпечив можливість позивачу право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, не відклав розгляд справи за клопотанням позивача, колегія суддів не приймає за необгрунтованістю. Відхилення відповідних клопотань судом належним чином мотивовано. Крім того, позивач мав можливість надати необхідні докази, і як вбачається зі справи, на виконання вимог суду першої інстанції докази, які він вважав необхідними надати суду, він надав відповідним клопотання.

Враховуючи, що апелянтом висновки суду не спростовано, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність апеляційної скарги.

Оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 року у справі № 904/5627/24 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков