Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №904/490/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 м.Дніпро

Справа № 904/490/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кошлі А.О. (доповідач) суддів: Демчини Т.Ю., Кучеренко О.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Ігнатенко Г.В.

представника позивача – Коптілов Ю.В.

представника відповідача (апелянт) – Рудницький Е.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 (суддя Кеся Н.Б.) у справі № 904/490/26

за позовом: Приватної виробничої фірми «АГРОЦЕНТР» (вулиця Мільмана, будинок 110, місто Дніпро, 49106; ідентифікаційний код юридичної особи 24242721)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (вулиця Шолуденка, будинок 1, місто Київ, 04116; ідентифікаційний код юридичної особи 44907200) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (вулиця Шевченка, будинок 2, місто Дніпро, 49044)

про визнання протиправним та скасування рішення комісії від 21.10.2025 року

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції:

Приватна виробнича фірма «АГРОЦЕНТР» 06.02.2025 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 21.10.2025 про повне або часткове задоволення Акта про порушення та проведення ПВФ «Агроцентр» перерахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу; стягнути з відповідача на користь позивача усі витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.10.2025 Дніпропетровською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» було прийнято незаконне рішення комісії про повне або часткове задоволення Акта про порушення. Позивач зазначав, що зупинка лічильника газу сталася внаслідок технічної несправності (заводського браку), а не з вини споживача, при цьому під час планової перевірки від 08.09.2025 несправність вузла обліку відповідачем не встановлена. Крім того, позивач посилався на відсутність потреби в експлуатації компресорної установки у зв`язку із втратою врожаю через форс-мажорні обставини.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 позов Приватної виробничої фірми «АГРОЦЕНТР» задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 21.10.2025 про повне або часткове задоволення Акта про порушення та проведення Приватній виробничій фірмі «Агроцентр» перерахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу. Стягнуто з ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 44907200) на користь Приватної виробничої фірми «Агроцентр» (49106, м. Дніпро, вул. Мільмана, 110, код ЄДРПОУ 24242721) 2662,40 грн судового збору. Ухвалено повернути ПВФ «Агроцентр» з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами укладено Типовий договір розподілу природного газу на підставі заяви-приєднання від 01.10.2023. Суд встановив, що 08.09.2025 представником відповідача була проведена планова перевірка технічного стану вузла обліку, за результатами якої лічильник перебував у справному стані. 18.09.2025 під час позачергової перевірки було встановлено, що лічильник газу зупинився при включенні газоспоживаючого обладнання, показники на лічильнику не змінювалися. Суд дійшов висновку, що зупинка лічильника сталася внаслідок технічної несправності (заводського браку), оскільки завод-виробник відремонтував та повірив лічильник безкоштовно поза межами гарантійного терміну. Суд зазначив, що надані відповідачем докази не доводять дату виходу з ладу ЗВТ саме з 08.09.2025, оскільки саме в цей день ним складений акт перевірки, в якому відсутні будь-які порушення в роботі лічильника. Зафіксований відповідачем факт виходу з ладу ЗВТ 18.09.2025 суд розцінив як першу доведену дату несправності лічильника. Суд також прийняв до уваги, що у 2025 році позивачем було втрачено врожай через форс-мажорні обставини, що підтверджується сертифікатами Дніпропетровської торгово-промислової палати, а тому у позивача не було потреби в експлуатації компресорної установки. Суд зазначив, що оспорене рішення про нарахування спірних обсягів газу не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки обставини господарювання позивача та обставини виявлення спірної несправності лічильника спростовують споживання позивачем газу в період з 08.09.2025 по 18.09.2025 в обсягах за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання. Посилання відповідача на додаткову угоду як на факт суперечливої поведінки позивача суд сприйняв критично.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 у справі № 904/490/26, ухвалити нове рішення, яким відмовити Приватній виробничій фірмі «АГРОЦЕНТР» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та здійснити перерозподіл судових витрат у першій інстанції.

Рішення оскаржується в повному обсязі.

Зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Апелянт вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про наявність прихованого заводського дефекту лічильника газу на підставі припущень позивача, які не підтверджуються жодними документами. Додані до позовної заяви копії паспорту на лічильник, свідоцтва про повірку від 30.10.2025, протоколу повірки лічильника газу від 30.10.2025 та листа заводу-виробника № 79-05 від 09.01.2026 жодним чином не вказують на наявність прихованого заводського дефекту виробника. Безоплатний ремонт поза гарантією не є доказом заводського дефекту сам по собі, не регламентований як обов`язок законом та зазвичай є добровільним рішенням виробника. Позивач не надав експертного висновку про наявність саме заводського дефекту, а ремонт за межами гарантійного строку є правом, а не обов`язком заводу і не замінює собою експертне дослідження. Апелянт зазначає, що відсутні: експертиза, що підтверджує заводський дефект; письмове визнання виробником вини; докази оплати чи безоплатності ремонту. Навпаки, факт проведення ремонту лічильника підтверджує факт непридатності ЗВТ та неможливість його експлуатації без ремонту.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про беззаперечний факт виходу з ладу ЗВТ саме під час перевірки 18.09.2025. Скаржник звертає увагу, що в акті про порушення від 18.09.2025 зазначено: «Лічильник газу зупинився, при включені газоспоживаючого обладнання показники на лічильнику не змінюються», де після слів «лічильник газу зупинився» стоїть кома, що, на думку апелянта, означає фіксацію зупинки лічильника в минулому часі. З акта перевірки технічного стану вузла обліку від 08.09.2025 вбачаються показники лічильника 26825, такі ж самі показники зафіксовано в акті перевірки від 18.09.2025. Тобто, вже з 08.09.2025 показники лічильника не змінювалися, і ця зупинка не була спричинена включенням обладнання 18.09.2025. Саме з акта перевірки від 08.09.2025 № 677 вбачається, що «Об`єкт газ споживає». Апелянт вважає, що судом не встановлено беззаперечний факт того, що газове обладнання позивача у період з 08.09.2025 по 18.09.2025 не працювало.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції проігнорував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, згідно з якою, якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи, буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих об`ємів здійснюється відповідно до вимог абзацу 9 п. 6 гл. 6 розділу X, пп. 1 п. 4 гл. 4 розділу XІ Кодексу ГРС. Подібного висновку дійшов ВС у постанові від 31.01.2023 у справі № 904/628/22. Апелянт наголошує, що розподіл природного газу не припинявся, на день встановлення порушення газовий прилад опломбовано не було, позивач мав цілодобовий доступ до газорозподільної системи та самого природного газу. При пошкодженому лічильнику газу, який повністю зупинився, а останні показники не змінювалися з 08.09.2025, неможливо встановити факт необлікованого чи облікованого частково об`єму спожитого природного газу. Лічильник газу міг зупинитися у будь-яку мить починаючи з 08.09.2025.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції, посилаючись на сертифікати Дніпропетровської ТПП про форс-мажорні обставини та акти комісії товариства щодо обліку залишків палива, проігнорував той факт, що позивач міг використовувати природний газ для інших господарських цілей, а саме: заправку власних транспортних засобів, заправку орендованих або будь-яких інших засобів, шляхом реалізації отриманого розподіленого природного газу. Надані довідки підприємства позивача не спростовують можливість споживання природного газу та не можуть бути допустимим доказом, оскільки є односторонніми. Апелянт також зазначає, що позивач не скористався правом на звернення до Оператора ГРМ про призупинення газопостачання та/або опломбування газового обладнання відповідно до п. 9.3 Типового договору та п. 4 гл. 6 розділу X Кодексу ГРМ, при цьому споживач не стежив за працездатністю свого лічильника. Апелянт посилається на висновки Центрального апеляційного господарського суду у постанові від 13.05.2026 у справі № 904/985/25, згідно з якими розрахунок необлікованого обсягу природного газу здійснюється відповідно до методики, прямо передбаченої Кодексом ГРС, виходячи з номінальної потужності газоспоживаючого обладнання, а не за фактичними показниками споживання, а внутрішні документи підприємства не спростовують правильності проведеного розрахунку.

Апелянт не погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції додаткової угоди № 1 від 28.11.2025 до Типового договору розподілу природного газу. Відповідно до п. 2 цієї додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на момент розірвання договору сума заборгованості становить 863 261,77 грн за необлікований (донарахований) об`єм природного газу згідно з актом про порушення від 18.09.2025 № 7/NK/2025/09. Додаткову угоду підписано та скріплено печатками з обох сторін. Таким чином, позивач ще 28.11.2025 визнав наявну заборгованість. Апелянт посилається на доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), застосовану Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, та зазначає, що позивач, не погоджуючись з викладеним у додатковій угоді, мав можливість розірвати договір, звернувшись до суду, але цього не зробив. Наявний підпис, скріплений печаткою, свідчить про визнання позивачем заборгованості.

Апелянт також зазначає, що оператором ГРМ встановлено порушення, яке відповідає пп. 2 п. 6 гл. 6 розд. X та пп. 1 п. 3 гл. 2 розд. XІ Кодексу ГРМ, а нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості здійснено згідно з пп. 1 п. 4 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у зв`язку з чим у відповідача були всі правові підстави для визнання акта про порушення правомірним та прийняття рішення про його задоволення повністю.

Позиція учасників справи, викладена у відзиві на апеляційну скаргу

Приватна виробнича фірма «АГРОЦЕНТР» подала відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги ТОВ «Газорозподільні мережі України» та вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, посилаючись на наступне:

Позивач зазначає, що апелянт навів у тексті апеляційної скарги невірні обставини, зокрема, що газоспоживаючим обладнанням (компресором УКАБ) споживач володіє та користується на підставі договору оренди від 06.10.2001, тоді як установка компресорна автомобільна блочна УКАБ-2,3-200 з підведеним до нього газопроводом перебуває у власності підприємства позивача, що підтверджується бухгалтерською довідкою та копією Акту введення в експлуатацію.

Позивач вважає суперечливим та нелогічним довід апелянта про нібито невиконання підприємством вимог Кодексу газорозподільних систем щодо обов`язків належного утримання та своєчасної перевірки вузла обліку. Позивач зазначає, що підприємство як споживач не допускало пропусків строків перевірок приладу обліку. Більш того, самим відповідачем за результатами чергової технічної перевірки лічильника, проведеної 08.09.2025 (за десять днів до складання акту про порушення від 18.09.2025), було зазначено, що прилад обліку повністю справний, пломби в порядку, інших негараздів з ВОГ встановлено не було. Підприємство у спірні десять днів газом не користувалося. Як видно з Акту про порушення від 18.09.2025, лічильник газу зупинився саме при включенні газового обладнання 18.09.2025, а тому твердження, що споживач не стежив за працездатністю свого лічильника, явно суперечить фактичним обставинам справи.

Позивач зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що позивачем було виявлено позаштатний режим роботи ВОГ протягом спірних десяти днів з 08.09.2025 по 18.09.2025. Сторони при сумісній перевірці 18.09.2025 чітко вказали в Акті про порушення, що лічильник газу саме зупинився при включенні обладнання 18.09.2025, що спростовує довід відповідача про те, що лічильник газу міг зупинитися у будь-яку мить починаючи з 08.09.2025. Позивач вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про беззаперечний факт виходу з ладу ЗВТ саме під час перевірки 18.09.2025.

Щодо відсутності факту необлікованого об`єму газу, позивач посилається на постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, згідно з якою для здійснення нарахувань споживачам обсягів газу необхідне підтвердження факту необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу. Позивач зазначає, що судом першої інстанції було встановлено, що газ у спірний період з 08.09.2025 по 18.09.2025 не споживався, оскільки у позивача не було потреби в експлуатації компресорної установки, а підприємство використовувало на мінімальні потреби газ, закачаний у балони. Суд зробив цей висновок на підставі комісійних документів підприємства (які не спростовані відповідачем) та документів офіційного органу про втрату врожаю.

Позивач звертає увагу суду, що аргументи апелянта про можливість використання природного газу для інших господарських цілей (заправку транспортних засобів, реалізацію газу) та про нескористання правом на звернення до Оператора ГРМ про призупинення газопостачання є новими аргументами, які відповідач у суді першої інстанції не наводив, і з цієї причини докази на спростування саме таких обвинувачень підприємство не подавало. У зв`язку з цим позивач просить долучити до матеріалів справи бухгалтерські довідки на підтвердження відсутності приходу природного газу у вересні 2025 року та відсутності реалізації підприємством газу у будь-якому вигляді та відсутності надання послуг щодо заправляння транспортних засобів.

Позивач зазначає, що апелянт навмисно не зазначив в обставинах, що за десять днів до складання акту про порушення технічний стан ВОГ був перевірений представниками відповідача (08.09.2025) і все було нормально, а також викривив обставини, зафіксовані в Акті про порушення від 18.09.2025, оскільки представник позивача не заперечувала не щодо допущення підприємством порушення, а не заперечувала проти факту зупинки роботи ВОГ після його включення.

Щодо посилання апелянта на відсутність доказів заводського дефекту, позивач зазначає, що апелянт замовчує наявність у матеріалах справи Протоколу № 26/09/25 проведення позачергової повірки лічильника газу від 26.09.2025, згідно якого лабораторія засобів вимірювальної техніки Дніпровської філії встановила цілісність заводської пломби та повірочного тавра, цілісність відлікового механізму, відсутність механічних пошкоджень. Також сама комісія при винесенні спірного рішення не ставила у вину позивачу позаштатну роботу ВОГ.

Щодо додаткової угоди № 1 від 28.11.2025, позивач зазначає, що заборгованості, про яку зауважує відповідач, фактично не існує: послуги на зазначену суму відповідачем позивачу не надавалися, в бухгалтерському обліку позивача така господарська операція (грошове зобов`язання) відсутня. Позивач посилається на ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та усталену судову практику Верховного Суду, згідно з якою договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а визначення «господарська операція» пов`язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника та руху його капіталу. Відповідач не довів факт отримання позивачем необлікованого обсягу газу; позивач заперечує отримання таких обсягів; первинні документи на підтвердження виникнення вартості таких обсягів між сторонами не укладені. Щодо суперечливої поведінки позивач просить долучити копію супровідного листа, яким відповідач фактично виставив ультиматум: підписання додаткової угоди було умовою від`єднання від мереж, за таких умов позивач був вимушений її підписати, проте господарська операція на виконання додаткової угоди фактично не відбулася.

Додаткові пояснення апелянта на відзив:

18.06.2026 ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії подало заяву (додаткові пояснення) на відзив позивача, в якій заперечує викладеному у відзиві та зазначає наступне. Щодо встановленого порушення апелянт наголошує, що в акті про порушення від 18.09.2025 після слів «лічильник газу зупинився» стоїть кома, що означає фіксацію зупинки лічильника в минулому часі, а показники лічильника не змінювалися з 08.09.2025. Щодо «нових аргументів» апелянт зазначає, що доводи про можливість використання газу для інших цілей та про нескористання правом на призупинення газопостачання є продовженням раніше наведених у запереченнях на відповідь на відзив аргументів, а також сполучаються з відповіддю представника позивача в засіданні першої інстанції, що у період з 08.09.2025 по 18.09.2025 газ «можливо споживався». Щодо відсутності грошового зобов`язання в бухгалтерському обліку позивача апелянт зазначає, що відповідачем сплачено ПДВ на суму нарахування за актом про порушення у сумі 143 876,96 грн, що підтверджується податковою накладною від 21.10.2025, тобто в бухгалтерському обліку відповідача існує така заборгованість за позивачем. Апелянт також зазначає, що супровідний лист від 21.11.2025 не містить ультиматуму, а лише інформує споживача про встановлений порядок розірвання договору, і споживач мав право не погодитися з викладеним у додатковій угоді та не підписувати її.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час перегляду справи

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Кошля А.О., судді: Кучеренко О.І., Демчина Т.Ю.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 у справі № 904/490/26. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області справу № 904/490/26. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.07.2026 о 10.00 годині.

09.06.2026 ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» було подано клопотання про витребування доказів у ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» (код ЄДРПОУ 05782912), а саме: підтверджуючих документів проведення ремонту лічильника газу роторного РГК-Ух G250РГК-1/20-01Ч-Ех, № 5021, який саме проведено ремонт, за чий рахунок та на підставі чого проведено ремонт. Клопотання обґрунтоване тим, що для з`ясування підстав ремонту лічильника газу представник скаржника направив адвокатський запит до ПрАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад», проте відповідь отримано частково: завод-виробник не відповів, на підставі чого проведено ремонт лічильника, та не надав жодного підтверджуючого документа.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.07.2026, колегією суддів протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів та оголошено перерву до 26.08.2026 о 11:00.

07.08.2026 до суду надійшли додаткові пояснення скаржника на поставлене колегією суддів питання у судовому засіданні 21.07.2026 щодо великого об`єму нарахування необлікованого газу, який не співвідноситься з показниками лічильника.

17.08.2026 представником позивача подано до суду заперечення на додаткові пояснення відповідача від 07.08.2026 та від 18.06.2026.

В судовому засіданні, що відбулось 26.08.2026 представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.08.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені в апеляційному порядку

Приватна виробнича фірма «АГРОЦЕНТР» володіє установкою компресорною автомобільною блочною УКАБ-2,3-200, з підведеним до нього газопроводом, що підтверджується бухгалтерською довідкою та Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (арк.с. 27-32). Зазначене обладнання являє собою малогабаритну (блочну) автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію потужністю 138 м3/год (або 2,3 м3/хв), що відображено в маркуванні, працює від електродвигуна. Установка, використовується для заправки сільгосптехніки підприємства Позивача.

01.08.2024 Державне підприємство «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видало свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №178П-03/24, в якому зазначено, що засіб вимірювальної техніки - лічильник газу роторний G250 РГК-1/20-01-Ч-Ех зав.№5021 виробника Івано-Франківський завод «Промприлад» (далі по тексту - лічильник газу) за результатами повірки відповідає вимогам ДСТУ 9034:2020. Свідоцтво про повірку чинне до 01.08.2026 року (арк.с. 33).

01.10.2023 ПВФ «Агроцентр» (споживач, що не є побутовим) заявою-приєднання №09420O6QK1BP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) укладено з ТОВ "Газорозподільні мережі України" (оператор ГРС) публічний договір розподілу природного газу на постачання природного газу з витратою газу 24,883613 м3 на добу (зв.арк.с. 14-23, 25).

У 2025 році Приватною виробничою фірмою «АГРОЦЕНТР» було втрачено врожай через форс-мажорні обставини (значний дефіцит опадів, ґрунтова засуха, суховії та тривалі заморозки, виявились вкрай несприятливими й згубними, що призвело до загибелі 93% посівів соняшника), що підтверджується сертифікатами №1200-25-2801 та 1200-25-2512 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Дніпропетровської торгово-промислової палати (арк.с. 41-45).

З серпня 2025 року компресорна установка фактично не експлуатувалась на закачування газу, підприємством використовувалися запаси палива, які були наявні в балонах, що підтверджується актами про приймання-передачу природного газу № 40142 від 31.08.2025 та № 42340 від 30.09.2025, звітом про добове споживання газу з фіксацією показів лічильника, копіями актів комісії ПВФ «Агроцентр» щодо обліку обсягів газового палива у ємностях, приєднаних до компресора від 30.08.2025 та від 18.09.2025 (арк.с. 34-38).

08.09.2025 представником ТОВ «Газорозподільні мережі України» була проведена планова перевірка технічного стану вказаного вузла обліку, зняті покази, на дату перевірки лічильник перебував у справному стані, що підтверджується актом перевірки технічного стану вузла обліку (арк.с. 39-40).

18.09.2025 представниками ТОВ «Газорозподільні мережі України» спільно з представником ПВФ «Агроцентр» була проведена позачергова перевірка вказаного вузла обліку, за наслідками якої було встановлено, що лічильник газу зупинився при включенні газоспоживаючого обладнання, показники на лічильнику не змінювалися. Лічильник був знятий на позачергову повірку, споживача відключено від системи газопостачання, що підтверджується копією Акту про порушення та протоколу про направлення ВТ на позачергову повірку від 18.09.2025 (арк.с. 51). Порушення кваліфіковано за пп.1 п.3 гл.2 розділу ХІ Кодексу ГРС, що має такий зміст: пошкодження ЗВТ (лічильник газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно. Лічильник газу зупинився, при включенні газоспоживаючого обладнання, показники на лічильнику не змінюються. Показання лічильника (ЗВТ) на дату складання Акта: лічильник РГК G250 №5021 повірка 01.08.2024, показники 0026825,0 м3.

14.10.2025 лічильник був відправлений заводу-виробнику ПАТ «ІВАНО- ФРАНКІВСЬКИЙ ЗАВОД «ПРОМПРИЛАД» для повірки та ремонту (арк.с. 57).

Як зазначає Позивач у позові, завод фактично визнав заводський брак, відремонтувавши та повіривши лічильник безкоштовно навіть поза межами гарантійного терміну. В підтвердження чого Позивач подав копії Паспорту на лічильник, Свідоцтва про повірку від 30.10.2025, протоколу повірки лічильника газу від 30.10.2025 та листа заводу-виробника № 79-05 від 09.01.2026 (арк.с. 59-64).

21.10.2025 року комісія ТОВ «Газорозподільні мережі України» прийняла Рішення про повне або часткове задоволення Акту про порушення (арк.с. 10-12), в якому, зокрема, комісія вирішила за результатом розгляду акту про порушення №7/NK/2025/09 від 18.09.2025 року, перерахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу провести за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання компресор «УКАБ-2,3-200» 138,01 м3/год. (згідно паспорту), перерахунок проводиться за період з 08.09.2025р. з 10:00 год. по 18.09.2025р. по 11:15 год. Згідно з підпункту 1 пункту 4 Глави 4 Розділ ХІ Кодексу газорозподільних систем затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2494, та за виключенням об`єму включеного в баланс вересня 2025р. за загальними правилами. Отже підсумковий необлікований (донарахований) об`єм газу за період порушення - 33294,91 м3.

Позивач зазначає, що ТОВ «Газорозподільні мережі України», винесло оспорюване рішення на підставі пп1 п.4 гл.4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015р. за №1379/27824 (далі Кодекс ГРС). А саме:

у разі виявлення Оператором ГРМ несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання – перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

В той же час, Актом, що був задоволений спірним рішенням, Позивачу було встановлене порушення, передбачене пп.1 п.3 гл.2 розділу ХІ Кодексу ГРС – «не з вини споживача».

Отже, Позивач вважає, що рішення комісії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про повне або часткове задоволення Акту про порушення від 21.10.2025, прийнято незаконно, оскільки відсутня вина Позивача щодо несправного лічильника.

Правові підстави та норми права, застосовані судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026, яким задоволено у повному обсязі позов Приватної виробничої фірми «АГРОЦЕНТР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування рішення комісії від 21.10.2025 про повне або часткове задоволення Акта про порушення та проведення перерахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Згідно із частинами першою та другою статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Взаємовідносини операторів газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, зокрема порядок комерційного обліку природного газу, виявлення порушень і визначення необлікованих об`ємів природного газу, регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ).

Матеріалами справи підтверджено, що 01.10.2023 ПВФ «АГРОЦЕНТР» приєдналася до умов Типового договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 09420O6QK1BP016. На об`єкті споживача встановлено лічильник природного газу РГК G250 № 5021 та газоспоживаюче обладнання - компресорну автомобільну блочну установку УКАБ-2,3-200 номінальною потужністю 138,01 куб. м/год.

За змістом пункту 2.3 Типового договору передбачено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 глави 6 розділу X Кодексу ГРС власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Відповідно до пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ У разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає:

1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо;

2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу;

3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ;

4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення;

5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів;

6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

До відновлення роботи комерційного ВОГ або його складових в нормальному режимі за бажанням споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути припинено газопостачання на його об`єкт.

Підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належить пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Для підтвердження такого порушення, як позаштатний режим роботи комерційного ВОГ або його складових, необхідно встановити факт необлікованого чи облікованого частково розподіленого газу. Обставини справності коректора, у разі його наявності, у такому випадку значення не мають. Врегулювання розбіжностей здійснюється шляхом розрахунку необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності відповідно до вимог абз. 9 п. 6 гл. 6 розд. X, пп. 1 п. 4 гл. 4 розд. XІ Кодексу ГРМ (постанова Верховного Суду від 18.11.2022 р. у справі № 914/993/21).

Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2025 представником Оператора ГРМ проведено планову перевірку технічного стану вузла обліку на об`єкті ПВФ «АГРОЦЕНТР», за результатами якої складено акт (том 1, а.с. 39). У цьому акті зафіксовано показання механічного лічильника - 26 825 куб. м та зазначено, що об`єкт споживає природний газ. Порушень у роботі вузла обліку під час цієї перевірки не зафіксовано.

18.09.2025 представниками Оператора ГРМ за участю уповноваженого представника споживача проведено позачергову перевірку технічного стану вузла обліку, за результатами якої складено акт №705 (том 1,а.с. 48). Під час подачі газу та включення газоспоживаючого обладнання встановлено, що лічильник газу РГК G250 № 5021 зупинився, а його показання при фактичній витраті природного газу не змінювалися і становили ті самі 26 825 куб. м.

За наслідками перевірки складено акт про порушення від 18.09.2025 № 7/NK/2025/09. Порушення кваліфіковано за підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ як роботу комерційного ВОГ у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата природного газу не обліковується або обліковується некоректно.

Зазначені акти підписані представником ПВФ «АГРОЦЕНТР» без зауважень щодо встановленого під час перевірки факту відсутності зміни показань лічильника при включеному газоспоживаючому обладнанні. Відомостей про те, що представник споживача заперечував порядок проведення перевірки, достовірність зафіксованих показань або сам факт зупинки лічильника, матеріали справи не містять.

Відповідно до акта перевірки технічного стану вузла обліку від 18.09.2025 № 705, який підписано представником Споживача ПВФ «Агроцентр» Таранович Є.І., лічильник газу було розпломбовано для відправлення на позачергову повірку. Пакет з лічильником було опломбовано пломбою № R43195782.

За результатами позачергової повірки лічильник РГК G250 № 5021 визнано непридатним до застосування, про що складено протокол проведення позачергової повірки та довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 26.09.2025 № 10-2/2956-1.

Таким чином, наявні у справі докази в їх взаємному зв`язку підтверджують не лише технічну несправність лічильника, а й передбачений Кодексом ГРМ наслідок такої несправності: під час фактичної витрати природного газу через підключене газоспоживаюче обладнання показання лічильника не змінювалися. Отже, природний газ у цей момент засобом вимірювальної техніки не обліковувався.

Посилання місцевого господарського суду на те, що під час перевірки 18.09.2025 було зафіксовано лише разову зупинку лічильника, не спростовує факту його роботи в позаштатному режимі. Кодекс ГРС не ставить кваліфікацію роботи ЗВТ як позаштатної у залежність від кількості повторень відповідної несправності під час однієї перевірки. Відсутність зміни показань лічильника газу при фактичній витраті (споживанні) природного газу прямо віднесена підпунктом 2 пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ до ознак позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ.

Крім того, робота лічильника в позаштатному режимі підтверджується не лише актом перевірки від 18.09.2025, яким зафіксовано відсутність зміни його показань при фактичній витраті природного газу, а й результатами проведеної після демонтажу позачергової повірки, за наслідками якої лічильник визнано непридатним до застосування.

Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують не лише технічну непридатність лічильника, а й те, що під час фактичного споживання природного газу його облік здійснювався некоректно. Отже, встановлені обставини відповідають ознакам порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ.

Колегія суддів зазначає, що конкретна технічна причина виникнення несправності лічильника не має визначального значення для вирішення цього спору. Матеріали справи не містять доказів несанкціонованого втручання ПВФ «АГРОЦЕНТР» у роботу ЗВТ, а в акті про порушення встановлену несправність віднесено до порушень, що сталися не з вини споживача.

Водночас відсутність вини споживача не виключає здійснення перерахунку необлікованого об`єму природного газу. Підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень, які сталися не з вини споживача, але передбачають здійснення такого перерахунку, віднесено пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу не обліковується або обліковується некоректно.

Отже, незалежно від того, чи була несправність лічильника зумовлена прихованим виробничим дефектом або іншими технічними причинами, така обставина сама по собі не усуває факту його позаштатної роботи та не виключає застосування передбаченого Кодексом ГРМ порядку перерахунку за умови підтвердження необлікованого або некоректно облікованого споживання природного газу.

Безоплатне проведення заводом-виробником ремонту та повірки лічильника може свідчити про відсутність вини споживача у виникненні несправності, проте не спростовує зафіксованого під час перевірки позаштатного режиму роботи ЗВТ та його непридатності, встановленої за результатами позачергової повірки.

Місцевий господарський суд також правильно зазначив, що нарахування вартості необлікованого об`єму природного газу не є збитками або оперативно-господарською санкцією, а тому вина споживача не є обов`язковою умовою такого нарахування. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.07.2020 у справі № 914/2285/17.

Таким чином, обставини, пов`язані з можливим виробничим характером несправності та відсутністю вини ПВФ «АГРОЦЕНТР», не є підставою для скасування рішення комісії Оператора ГРМ, якщо матеріалами справи підтверджено роботу лічильника в позаштатному режимі, внаслідок якої спожитий природний газ не обліковувався або обліковувався некоректно.

Разом із тим суд першої інстанції, задовольняючи позов, надав визначального значення обставинам, пов`язаним із відсутністю вини споживача та технічним характером несправності лічильника. Проте зазначені обставини самі по собі не виключають застосування передбаченого Кодексом ГРМ порядку перерахунку необлікованого об`єму природного газу.

Щодо дотримання порядку оформлення та розгляду акта про порушення колегія суддів зазначає наступне.

У разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 21 до цього Кодексу (пункт 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ).

Згідно з пунктом 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (пункт 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ).

Як вбачається з матеріалів справи, Акт про порушення від 18.09.2025 № 7/NK/2025/09 складено у присутності уповноваженого представника ПВФ «АГРОЦЕНТР» Тарановича Є.І., який його підписав та отримав другий примірник. В акті зазначено місце, дату й орієнтовний час засідання комісії з розгляду акта та запропоновано споживачу взяти участь у засіданні.

21.10.2025, тобто в межах установленого пунктом 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ двомісячного строку, відбулося засідання комісії Оператора ГРМ. У засіданні брав участь генеральний директор ПВФ «АГРОЦЕНТР» Карпенко М.М. За результатами розгляду комісія прийняла рішення про задоволення акта про порушення та склала акт-розрахунок необлікованого об`єму природного газу і його вартості.

Рішення комісії, акт-розрахунок та рахунок від 21.10.2025 № 474 направлено споживачу 29.10.2025 разом із супровідним листом, що підтверджується наявними у справі описом вкладення, поштовою накладною та розрахунковим документом (том 1, а.с. 134).

Отже, матеріали справи підтверджують дотримання Оператором ГРМ передбаченої Кодексом процедури складання і розгляду акта про порушення, забезпечення споживачу права на участь у цьому розгляді та направлення йому прийнятого рішення й розрахункових документів. Обставин, які свідчили б про порушення процедури та могли вплинути на зміст рішення комісії або позбавили позивача можливості реалізувати свої права, судом не встановлено.

Щодо способу та періоду здійснення перерахунку

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ, при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача (крім випадків визнання придатним до застосування лічильника газу або звужуючого пристрою за результатами періодичної повірки), об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання – перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки у випадках визнання непридатним до застосування лічильника газу або звужуючого пристрою за результатами періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Передбачений цією нормою спосіб визначення необлікованого об`єму природного газу є розрахунковим. Він не потребує встановлення фактичної тривалості роботи обладнання за кожну добу або доведення фактичного використання споживачем саме того об`єму газу, який отримано в результаті розрахунку. Визначальними є встановлення передбаченої Кодексом несправності, підтвердження необліку чи некоректного обліку газу, непридатність ЗВТ за результатами повірки та наявність неопломбованого газоспоживаючого обладнання.

Рішенням комісії Оператора ГРМ перерахунок здійснено за період із 08.09.2025 о 10:00 до 18.09.2025 об 11:15, тобто до моменту припинення газопостачання, виходячи з номінальної потужності компресора 138,01 куб. м/год, тривалості періоду 241,25 год та з виключенням об`єму, включеного до балансу вересня 2025 року. У результаті визначено необлікований об`єм природного газу 33 294,91 куб. м.

Матеріалами справи підтверджено, що газоспоживаюче обладнання не було опломбоване, газопостачання на об`єкт упродовж спірного періоду не припинялося, а режим роботи обладнання, зазначений у додатку 4 до договору, становив 24 години на добу. Позивач до виявлення порушення не звертався до Оператора ГРМ із письмовим повідомленням про несправність ЗВТ або із заявою про припинення газопостачання чи опломбування обладнання.

Розрахунок об`єму є арифметично правильним: 138,01 куб. м/год х 241,25 год = 33 294,91 куб. м. Вартість необлікованого природного газу визначено в сумі 863 261,77 грн із застосуванням ціни 25,92774 грн за 1 куб. м.

Згідно з підпунктом 1 пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу. Доказів застосування відповідачем іншої ціни або арифметичної помилки в обчисленні вартості матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом у тому, що акт планової перевірки від 08.09.2025 сам собою не доводить виникнення несправності лічильника саме 08.09.2025 о 10:00, оскільки під час цієї перевірки несправність не була зафіксована.

Разом із тим помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що за таких обставин датою виходу лічильника з ладу слід вважати 18.09.2025 - день документального виявлення несправності. Акт від 18.09.2025 підтверджує наявність несправності на момент перевірки, але не містить відомостей, які б дозволяли достовірно встановити, що вона виникла безпосередньо під час цієї перевірки. Момент виявлення несправності не є тотожним моменту її виникнення.

Показання механічного лічильника, зафіксовані 08.09.2025 та 18.09.2025, були однаковими - 26 825 куб. м. Водночас акт від 08.09.2025 містить відомості про споживання газу об`єктом, газоспоживаюче обладнання було підключеним і неопломбованим, а газопостачання не припинялося.

Водночас наведені докази не дають можливості встановити точний день і час виникнення несправності у проміжку між двома перевірками. Для такого випадку підпункт 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ прямо передбачає проведення перерахунку з початку розрахункового періоду.

Оператор ГРМ здійснив перерахунок не з початку вересня 2025 року, а лише з 08.09.2025, тобто за коротший період, ніж установлений Кодексом ГРМ у разі неможливості достовірно визначити дату виходу ЗВТ з ладу. Наслідком такого підходу стало зменшення, а не збільшення визначеного позивачу необлікованого об`єму природного газу.

Право на звернення до господарського суду пов`язане з необхідністю захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу. Тому саме по собі визначення Оператором ГРМ коротшого періоду перерахунку, що спричинило зменшення майнового обов`язку споживача порівняно з наслідками застосування Кодексу ГРМ, не свідчить про порушення прав чи законних інтересів ПВФ «АГРОЦЕНТР» та не є достатньою підставою для скасування рішення комісії.

Суд, розглядаючи вимогу споживача про визнання протиправним та скасування рішення комісії Оператора ГРМ, перевіряє наявність порушення прав позивача оспорюваним рішенням, але не може за відсутності відповідної вимоги визначити йому більший об`єм або більшу вартість необлікованого газу, ніж визначив сам Оператор ГРМ.

Застосування комісією коротшого періоду перерахунку не призвело до завищення об`єму чи вартості необлікованого природного газу та не погіршило становища позивача. Тому сама по собі відмінність визначеного комісією періоду від періоду, передбаченого підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ, за наведених обставин не свідчить про порушення прав позивача і не може бути самостійною підставою для скасування оспорюваного рішення.

Доводи про фактичну відсутність потреби у споживанні природного газу колегія суддів оцінює критично з огляду на наступне.

Сертифікати Дніпропетровської торгово-промислової палати № 1200-25-2801 та № 1200-25-2512 стосуються несприятливих погодних умов, загибелі посівів соняшнику та наслідків цих обставин для сільськогосподарського виробництва позивача. Вони не містять відомостей про технічний стан лічильника, не підтверджують припинення газопостачання або фізичне від`єднання чи опломбування компресорної установки й не виключають використання природного газу для інших господарських потреб.

Акти комісії ПВФ «АГРОЦЕНТР» про залишки газового палива в балонах станом на 30.08.2025 та 18.09.2025 складені самим позивачем. Вони відображають заявлений підприємством рух запасів стисненого газу, однак не містять даних незалежного приладового обліку та не спростовують установленого під час перевірки 18.09.2025 факту проходження газу через лічильник без зміни його показань.

Наявність запасів природного газу в балонах і зменшення їх залишку не доводять, що впродовж усього спірного періоду газ із газорозподільної системи через підключене обладнання взагалі не відбирався. Так само припущення про економічну недоцільність використання газу не є доказом фізичної відсутності його споживання.

За змістом підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача (крім випадків визнання придатним до застосування лічильника газу або звужуючого пристрою за результатами періодичної повірки), об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання – перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки у випадках визнання непридатним до застосування лічильника газу або звужуючого пристрою за результатами періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Враховуючи наведене, докази, якими позивач обґрунтовує меншу господарську потребу у використанні газу, не можуть підміняти встановлений Кодексом спосіб розрахунку.

Якщо споживач не мав потреби у використанні підключеного газоспоживаючого обладнання, він не був позбавлений можливості звернутися до Оператора ГРМ щодо припинення газопостачання або опломбування відповідного обладнання. Однак доказів такого звернення до виявлення порушення матеріали справи не містять.

Отже, обставини втрати врожаю, наявності газу в балонах і заявленого фактичного режиму господарської діяльності не усувають установленої несправності ЗВТ, не спростовують факту необліку газу при перевірці та не є передбаченою Кодексом ГРМ підставою для незастосування розрахункового механізму.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Установлені у справі обставини підтверджують:

- роботу лічильника РГК G250 № 5021 у позаштатному режимі, за якого при фактичній витраті природного газу його показання не змінювалися;

- визнання лічильника непридатним до застосування за результатами позачергової повірки;

- відсутність несанкціонованого втручання споживача та правильну кваліфікацію порушення за підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ як такого, що сталося «не з вини споживача», але передбачає здійснення перерахунку;

- дотримання Оператором ГРМ процедури складання і розгляду акта про порушення;

- наявність підстав для застосування розрахунку за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання;

- арифметичну правильність визначення необлікованого об`єму природного газу та відсутність доказів неправильного застосування ціни.

За таких обставин висновок місцевого господарського суду про протиправність рішення комісії Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 21.10.2025 не відповідає встановленим обставинам справи та ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ПВФ «АГРОЦЕНТР».

Вирішення питання щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача, а сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3 993,60 грн підлягає стягненню з ПВФ «АГРОЦЕНТР» на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 у справі № 904/490/26 – задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 у справі № 904/490/26 – скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватної виробничої фірми «АГРОЦЕНТР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 08.09.2026.

Головуючий суддя А.О. Кошля

Суддя Т.Ю. Демчина

Суддя О.І. Кучеренко