Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №922/697/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/697/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Жельне С.Ч. , суддя Плахов О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 (вх.№1674Х/1-43) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 (суддя Шатерніков М.І., повний текст складено 13.07.2026) у справі №922/697/26

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир Масел" Харківська область, Харківський район с. Котлярі

про стягнення 269476,38 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Мир Масел" подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР МАСЕЛ" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43483,20 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 у справі 922/697/26 Заяву ТОВ "Мир Масел" (вх.№15778 від 29.06.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/697/26 - задоволено частково.

Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир Масел" 40854,00 грн судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Військова частина НОМЕР_1 з додатковим рішенням першої інстанції не погодилась, звернулась через систему «Електронний суд» 04.08.2026 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд:

1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження.

2. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 у справі № 922/697/26.

3. Прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Масел» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

4. У разі якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Масел» про ухвалення додаткового рішення, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до співмірного, розумного та обґрунтованого розміру.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не навів мотивів, з яких визнав співмірними витрати на виконання кожної із зазначених процесуальних дій, не встановив, чи відповідає заявлений адвокатом час фактичному обсягу виконаної роботи, не оцінив необхідність виконання окремих процесуальних дій та не перевірив правильність здійсненого відповідачем розрахунку.

Зазначає, що мотивувальна частина оскаржуваного додаткового рішення не містить належної оцінки наведених позивачем доводів. На думку позивача суд першої інстанції переважно навів положення Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», умови договору про надання правничої допомоги та перелік доказів, поданих відповідачем, однак не встановив, які саме доводи Позивача визнав необґрунтованими, з яких підстав відхилив кожен із них та які докази поклав в основу відповідних висновків.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.08.2026 для розгляду справи №922/697/26 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Жельне С.Ч., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 у справі №922/697/26. Розгляд апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 у справі №922/697/26 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу позивача.

20.08.2026 від ТОВ “МИР МАСЕЛ” надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9162), в якому просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 у справі №922/697/26 без змін. Відповідач вважає, що звернувшись до суду з необґрунтованим позовом, що було доведено Відповідачем при розгляді справи у суді першої інстанції № 922/697/26, позивач змусив ТОВ «МИР МАСЕЛ» залучати професійну правничу допомогу для захисту своїх законних прав та витратити на такі послугу грошові кошти, саме тому покладення цих витрат на Позивача є гарантією реалізації права на судовий захист, а також є тим несприятливим наслідком для позивача, який ініціював безпідставний судовий процес. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 у справі № 922/697/26 є таким, що ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, ухваленим судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що сторони належним чином повідомленні про відкриття апеляційного провадження та розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від учасників справи до суду не надходило. Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду не надійшло.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При дослідженні матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини справи.

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир Масел" (відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 269476,00 грн, які складаються з: 146 110,32 грн штрафу 20%, 47 485,85 грн пені, 51 138,61 грн штрафу 7%, 24 741,60 грн вартості проведених досліджень згідно з калькуляцією 10 ХЦ (МОУ), нарахованих відповідно до умов п. 6.1.-6.2., 3.7 договору, за порушення умов договору про закупівлю товарів за державні кошти від 27.05.2025 №22. Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідачем поставлено товар неналежної якості. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир Масел" відмовлено повністю.

29.06.2026 відповідачем - ТОВ "Мир Масел" подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в порядку приписів ст. 126, 129 ГПК України, в якій заявник просить суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР МАСЕЛ" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43 483,20 грн.

Від позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.16697 від 08.07.2026), відповідно до яких позивач заперечує щодо задоволення клопотання про стягнення судових витрат у розмірі 43 483,20 грн, та вважає його не обґрунтованим та таким що, суперечить положенням ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та положенням Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні”. Зокрема позивач вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 43 483,20 грн не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі ураховуючи складність відповідної роботи, її обсягу та часу, витраченого ним на виконання робіт. Одночасно позивач просить, у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви, зменшити розмір витрат на правничу допомогу до розумного та співмірного розміру.

Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу є співмірними з наданими послугами в розмірі 40854,00 грн. При цьому, суд відхилив доводи позивача, що витрати відповідача підлягають зменшенню, оскільки позивачем не обґрунтовано, в чому підлягає завищення заявленої відповідачем суми, а також, яка сума, з наведенням відповідного обґрунтування, є, на його думку, справедливою.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Саме така правова позиція неодноразово висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду (пункти 95, 96 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, пункти 7.1, 7.2 постанови від 05.07.2023 у справі №911/3312/21).

Відповідно до приписів чч. 1, 2, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву ТОВ "Мир Масел" зазначало, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені відповідачем становить 40 000,00 грн – витрати на професійну правничу (правову) допомогу, крім того відповідач у зв`язку з розглядом даної справи очікує понести наступні витрати на професійну правничу допомогу: 4000 гривень за кожне судове засідання, будь-які процесуальні документи – 2600 гривень за годину роботи адвоката.

Тобто відповідачем у відповідності до вищенаведених приписів ч.1 ст.124 ГПК України, було подано до суду першої інстанції відповідний попередній (орієнтовний) розрахунок разом із першою заявою по суті спору.

Після ухвалення місцевим господарським судом рішення відповідач в межах установленого процесуальним законодавством строку звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення.

А саме, ТОВ "Мир Масел" просило ухвалити додаткове судове рішення у справі №922/697/26 щодо розподілу судових витрат та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43 483,20 грн. відповідач вказав, що понесення таких витрат підтверджується Договором про надання правничої (правової) допомоги б/н від 12.03.2026, Актом прийому-передачі наданих послуг від 23.03.2026 до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 12.03.2026, Платіжною інструкцією № 6087 від 08.04.2026, Актом прийому-передачі наданих послуг від 30.04.2026 до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 12.03.2026, платіжною інструкцією №6213 від 06.05.2026.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Саме така правова позиція викладена в пункті 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21.

Розумність розміру витрат учасника справи на професійну правничу допомогу визначається через призму співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст.126 ГПК України).

Таким чином, розумність розміру витрат учасника справи на професійну правничу допомогу постає як конкретний прояв загальноправового принципу розумності, який застосовується не тільки для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, а й для тлумачення процесуальних норм. Розумність і співмірність витрат на професійну правничу допомогу визначаються передусім відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункт 11.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №910/7310/20; аналогічна правова позиція сформульована в пункті 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

При цьому конкретизований обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та витрачений для цього час далеко не завжди мають значення для вирішення питання про розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар адвоката може встановлюватися як у формі погодинної оплати, так і у фіксованому розмірі, причому в останньому випадку для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, тобто фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу – конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (пункти 130-133 постанови Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем заявлено до стягнення з позивача у справі витрати на професійну правничу допомогу з розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 43483,20 грн.

На підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартість позивачем до матеріалів справи надано:

1) копію договору про надання правової допомоги від 12.03.2026, укладеного між адвокатським об`єднанням "КОРНЕВИ І ПАРТНЕРИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИР МАСЕЛ";

2) копію акту прийому-передачі наданих послуг від 23.03.2026;

3) копію ордеру № 1336531 від 24.03.2026 року;

4) копію акту прийому-передачі наданих послуг від 30.04.2026;

5) копію платіжної інструкції № 6087 від 08.04.2026 на суму 26292,00 грн;

6) копію платіжної інструкції № 6213 від 06.05.2026 на суму 17191,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2026 між Адвокатським об`єднанням "КОРНЕВИ І ПАРТНЕРИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мир Масел” (надалі - КЛІЄНТ) було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги б/н від 12.03.2026 відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе обов`язок надати клієнту професійну правничу (правову) допомогу відповідно до чинного законодавства України, визначену у пункті 1.2 цього Договору, шляхом надання йому послуг, які відносяться до видів адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а клієнт, зі свого боку, зобов`язується прийняти вказані послуги та оплатити їх на умовах передбачених Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору АО надає клієнту наступну правову допомогу:

1.2.1. складання проєкту відзиву на позовну заяву у справі №922/697/26 та подання його до Господарського суду Харківської області.

1.2.2. складання заперечень у справі №922/697/26 та подання їх до Господарського суду Харківської області (за запитом КЛІЄНТА).

1.2.3. складання та направлення адвокатських запитів.

1.2.4. складання заяв, клопотань, додаткових пояснень та інших процесуальних документів по справі №922/697/26 за запитом КЛІЄНТА та подання їх до Господарського суду Харківської області.

1.2.5. представництво інтересів КЛІЄНТУ під час судових засіданнях в Господарському суді Харківської області по справі №922/697/26.

Відповідно до п. 3.1. Договору Гонорар АО – винагорода за надання правничої (правової) допомоги КЛІЄНТУ, передбаченої пунктом 1.2. цього Договору, та розраховується у формі погодинної оплати у розмірі 60 доларів США за 1 (одну) годину, у гривневому еквіваленті відповідно до курсу валют Національного банку України, який є дійсним на момент виставлення Акта прийому-передачі наданих послуг за цим Договором, але не менше ніж 2 600 (дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок за 1 (одну) годину.

На виконання умов договору Адвокатським об`єднанням було надано наступну правничу допомогу загальною вартістю 26 292,00 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг від 23.03.2026 до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 12.03.2026, а саме:

1. Складення проєкту відзиву на позовну заяву у справі №922/697/26 та подання його до Господарського суду Харківської області – 21 033,60 грн (годин 8);

2. Складення клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін від 23.03.2026 та подання його до Господарського суду Харківської області - 2 629,20 грн (година 1);

3. Складення Адвокатського запиту від 23.03.2026 та направлення його до Міністерства юстиції України - 2 629,20 грн (година 1). Разом: 26 292,00 грн.

Акт прийому-передачі наданих послуг від 23.03.2026 до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 12.03.2026 був оплачений ТОВ “Мир Масел” 08.04.2026, що підтверджується платіжною інструкцією № 6087 від 08.04.2026.

У подальшому, у рамках розгляду справи №922/697/26 у суді першої інстанції Адвокатським об`єднанням було надано наступну правничу допомогу, загальною вартістю 17 191,20 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг від 30.04.2026 до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 12.03.2026, а саме:

1. Складення проєкту клопотання про долучення доказів 2 644,80 (година 1);

2. Складення проєкту заперечень 10 579,20 грн (годин 4);

3. Складення додаткових пояснень 3 967,20 (годин 1,5). Разом: 17 191,20 грн.

Акт прийому-передачі наданих послуг від 30.04.2026 до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 12.03.2026 був оплачений ТОВ “Мир Масел” 06.05.2026, що підтверджується платіжною інструкцією №6213 від 06.05.2026.

Дослідивши надані відповідачем докази витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів погоджується з тим, що надані докази є такими, що підтверджують його витрати у розмірі 43483,20 грн на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

При цьому, судом першої інстанції враховано, що заявником не доведено необхідності дій щодо складення клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін від 23.03.2026 та подання його до Господарського суду Харківської області (вартість 2629,20 грн), у задоволенні якого судом було відмовлено, а відтак у задоволенні вимог заявника про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цій частині слід відмовити.

З огляду на предмет та ціну позову, складність справи, перелік наданих адвокатом послуг, визначений сторонами порядок обчислення вартості виконаних робіт колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 40854,00 грн.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки доводам щодо пропуску Відповідачем процесуального строку для подання доказів понесених витрат, не перевірив момент їх подання, не встановив наявності чи відсутності підстав для поновлення такого строку та не навів мотивів, з яких визнав можливим прийняти відповідні докази до розгляду.

Відповідно до п.2 ч. 4 та ч. 8 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У заяві про ухвалення додаткового рішення відповідачем було вказано на те, що відповідна заява про розмір судових витрат, у розумінні ч. 8 ст. 129 ГПК України була зроблена відповідачем у відзиві на позовну заяву, а також у прохальній частині відзиву на позовну заяву у справі №922/697/26 було висунуто вимогу про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ТОВ «МИР МАСЕЛ» судових витрат.

Відповідач зазначає, що копію рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 у справі №922/697/26 він отримав 23.06.2026 о 17:47 через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується карткою руху документа, яка була долучена до матеріалів справи №922/697/26 разом з зазначеною заявою.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Наведене також підтверджується інформацією із системи Діловодство спеціалізованого суду.

Крім того, колегією суддів встановлено із системи Діловодство спеціалізованого суду, що повний текст рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 у справі №922/697/26 підписано електронний підписом судді 23.06.2026 о 15:23 год.

Отже строк на подання доказів на підтвердження понесеної суми судових витрат на професійну правничу допомогу разом з відповідною заявою спливав 29.06.2026 (з урахуванням вихідного дня).

З огляду на зазначене безпідставними є доводи позивача про пропуск відповідачем процесуального строку для подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Скаржник також вважає, що мотивувальна частина оскаржуваного додаткового рішення не містить належної оцінки наведених позивачем доводів, однак таке твердження позивача є безпідставним та таким, що спростовується наведеними у додатковому рішенні висновками суду першої інстанції.

Крім того, місцевий суд зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

З огляду на вищезазначене, аргументи позивача щодо ненадання судом першої інстанції його доводам, викладеним у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення належної оцінки – не відповідає дійсності, оскільки суд оцінив надані сторонами докази та пояснення, та дійшов відповідного висновку на підставі їх оцінки за внутрішнім переконанням у відповідності до норм ГПК України.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції поклав на нього витрати на правничу допомогу, що не відповідає принципам розумності та співмірності є необґрунтованими та суперечать імперативним приписам ч.6 ст. 126 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У запереченнях, поданих до суду першої інстанції, позивач обмежився лише загальними твердженнями про завищення розміру витрат та нескладність справи, не надавши жодного контррозрахунку, не вказавши, які саме процесуальні дії, на його думку, були зайвими, та скільки часу об`єктивно вимагала підготовка кожного документа у справі.

Колегія суддів також враховує, що за текстом апеляційної скарги заявник стверджує про завищення витрат часу на надання адвокатських послуг та про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правову допомогу, однак розмір такого зменшення не наводить, натомість у прохальній частині скарги також просить відмовити в повному обсязі у стягненні з Військової частини НОМЕР_1 на відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Колегія суддів вважає таку правову позицію суперечливою – з огляду на те, що, як було встановлено вище, сам факт надання такої правової допомоги підтверджується матеріалами справи та не заперечується апелянтом.

Щодо посилання апелянта на його особливий статус як військової частини ЗСУ та дію режиму воєнного стану як на підставу для звільнення від відшкодування судових витрат, колегія суддів зазначає, що чинне процесуальне законодавство не передбачає пільг для суб`єктів владних повноважень або військових частин у питанні розподілу судових витрат.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що понесені відповідачем судові витрати були підтверджені належними доказами (договором про надання правової допомоги, актами приймання-передачі послуг та платіжною інструкцією), відповідали критеріям реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, а також те, що місцевим господарським судом при ухваленні додаткового рішення враховано обсяг фактично виконаних робіт з надання правової допомоги відповідачу, складність справи, колегія суддів вважає, що стягнення з позивача на користь першого відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 40854,00 грн є законним і обґрунтованим.

Під час апеляційного провадження позивачем не наведено переконливих доводів на спростовування вищенаведеного висновку.

Отже, оскільки доводи заявника скарги не знайшли підтвердження під час даного апеляційного провадження, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

Керуючись ст. 129, 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя С.Ч. Жельне

Суддя О.В. Плахов