Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №906/684/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Справа № 906/684/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 адвокат

відповідача: Білоцерківець Н.В. - адвокат, Мілевська Я.І. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 у справі №906/684/25 (суддя Сікорська Н.А, м.Житомир, повний текст складено 05.06.2026)

за позовом ОСОБА_2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО"

про зобов`язання надати документи, інформацію та відеозапис

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" про зобов`язання протягом 10 (десяти) днів з дати набрання рішенням законної сили засобами поштового зв`язку направити ОСОБА_2 належним чином завірені копії таких документів:

- довіреності виконавчого органу (директора) ТОВ "ОБІО", виданої на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів виконавчого органу товариства на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025 (про існування таких повноважень було повідомлено безпосередньо ним);

- довіреності від 01.04.2025 представника ОСОБА_4 (6% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_5 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025;

- довіреності від 21.03.2025 представника ОСОБА_6 (37% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_6 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025;

- довіреності від 17.03.2025 представника ОСОБА_7 (20% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_8 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_7 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025;

- довіреності ТОВ "ОБІО" на ім`я ОСОБА_9 ;

- копію відеозапису на електронному носії проведених загальних зборів учасників ТОВ "ОБІО", який було зроблено 04.04.2025 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО", які відбувались в приміщенні адмінбудівлі ТОВ "ОБІО", 2 поверх, конференц-зал, за адресою: м.Житомир, вул. Промислова, буд. 6.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 закрито провадження у справі в частині вимог про зобов`язання направити позивачу належним чином завірені копії наступних документів: довіреності виконавчого органу ТОВ "Обіо" виданої на ім`я ОСОБА_3 ; довіреності ТОВ "Обіо" на ім`я ОСОБА_9 , на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України (а.с.28-29 т.2).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 у справі №906/684/25 в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" про зобов`язання надати документи, інформацію та відеозапис, відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 року по справі № 906/684/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» надати документи та інформацію. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 у справі №906/684/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29 липня 2026 року.

17 липня 2026 року ТОВ «ОБІО» поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволені апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/684/25 від 04.06.2026 відмовити у повному обсязі. Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 року у справі № 906/684/25 від 04.06.2026 залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» витрати на правову допомогу.

27 липня 2026 року представником ТОВ "ОБІО" адвокатом Білоцерковцем Н.В. подана до суду апеляційної інстанції заява про постановлення ухвали відповідно до частини 3 статті 267 Господарського процесуального кодексу України.

Представники відповідача в судовому засіданні 29.07.2026 підтримали подану 27.07.2026 представником ТОВ "ОБІО" адвокатом Білоцерковцем Н. В. заяву про постановлення ухвали відповідно до частини 3 статті 267 Господарського процесуального кодексу України та просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2026 залишив вирішення заяви представника ТОВ "ОБІО" адвоката Білоцерковця Н. В. про постановлення ухвали відповідно до частини 3 статті 267 Господарського процесуального кодексу України, на розсуд суду.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.07.2026 заяву представника ТОВ "ОБІО" адвоката Білоцерковця Н.В. про постановлення ухвали відповідно до частини 3 статті 267 Господарського процесуального кодексу України, задоволено. Встановлено Господарському суду Житомирської області строк для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №906/684/25 протягом 10 днів з дати отримання цієї ухвали та матеріалів справи №906/684/25. Направлено матеріали справи №906/684/25 до Господарського суду Житомирської області з метою вирішення питання про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №906/684/25. Постановлено Господарському суду Житомирської області після вирішення питання про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №906/684/25 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду. Повідомлено учасників, що розгляд справи №906/684/25 відбудеться 07 вересня 2026 року.

В судовому засіданні 07.09.2026 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення.

Представники відповідача в судовому засіданні 07.09.2026 заперечили доводи апеляційної скарги та надали відповідні пояснення.

Північно-західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи №906/684/25 встановив, що ОСОБА_2 є учасником ТОВ «ОБІО» та володіє часткою у розмірі 37 % статутного капіталу товариства. Іншими учасниками товариства відповідно до Статуту є ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . 04.04.2025 відбулися загальні збори учасників ТОВ «ОБІО», у яких були представлені всі учасники товариства із сукупною кількістю голосів 100 % статутного капіталу, у зв`язку з чим збори були повноважними приймати рішення з питань порядку денного. Інтереси ОСОБА_2 представляли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; інтереси ОСОБА_4 — ОСОБА_5 на підставі довіреності від 01.04.2025; ОСОБА_6 — ОСОБА_3 на підставі довіреності від 21.03.2025; ОСОБА_7 — ОСОБА_12 на підставі довіреності від 17.03.2025.

Також суд першої інстанції встановив, що 08.04.2025 ОСОБА_2 , як учасник товариства звернувся до виконавчого органу ТОВ «ОБІО» із письмовим запитом про надання належним чином засвідчених копій документів та інформації, пов`язаних із проведенням загальних зборів 04.04.2025, зокрема копій довіреностей представників учасників, довіреності виконавчого органу, інформації щодо залучення охорони та відеозапису загальних зборів. Листом від 18.04.2025 №349/08 товариство надало відповідь на цей запит та передало позивачу лише частину документів, зокрема протокол загальних зборів №02-25 від 04.04.2025. Надалі, 28.04.2025, в інтересах позивача направлено адвокатський запит №93/25, на який ТОВ «ОБІО» листом від 08.05.2025 №386/08 повідомило, що не зобов`язане надавати документи, які не входять до переліку, визначеного частиною першою статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що корпоративне право учасника товариства на отримання інформації про його діяльність є гарантованим законом, однак при вирішенні питання про обов`язок товариства надати конкретний документ визначальним є встановлення того, чи належить такий документ до передбаченого статтею 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» переліку документів та чи перебуває він у володінні товариства. Суд при цьому послався, зокрема, на правові висновки Верховного Суду у справах №906/1201/24, №922/3416/24 та №927/401/24.

Щодо довіреностей представників інших учасників ТОВ «ОБІО» суд першої інстанції дійшов висновку, що за своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином довірителя та документом, який підтверджує повноваження представника. Такі довіреності видаються безпосередньо учасниками товариства своїм представникам для участі у загальних зборах і не є документами, що створюються самим товариством у процесі здійснення його господарської діяльності чи діяльності органів управління. У зв`язку із цим суд визнав, що довіреності представників учасників не віднесені до жодної з категорій документів, визначених частиною першою статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

При цьому суд першої інстанції окремо зазначив, що позивач не довів наявності у Статуті ТОВ «ОБІО», рішеннях загальних зборів або інших внутрішніх документах товариства положень, які покладали б на товариство обов`язок зберігати такі довіреності та надавати їх копії іншим учасникам. Матеріали справи, за оцінкою суду, також не містять належних і допустимих доказів того, що після проведення зборів 04.04.2025 оригінали або копії спірних довіреностей були передані ТОВ «ОБІО» на постійне зберігання та перебували у його володінні. Сам факт пред`явлення довіреності при реєстрації представника для участі у зборах, на переконання суду не породжує обов`язку товариства надалі зберігати цей документ і надавати його копії іншим учасникам. З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що запитувані позивачем довіреності не є документами, доступ до яких учаснику товариства гарантується статтею 43 зазначеного Закону.

Стосовно відеозапису загальних зборів від 04.04.2025 суд першої інстанції встановив, що законодавство передбачає обов`язкове оформлення перебігу та результатів загальних зборів саме протоколом, який є офіційним документом, що посвідчує факт проведення зборів, склад учасників, результати голосування та прийняті рішення. Водночас чинне законодавство не встановлює обов`язку здійснювати відеофіксацію загальних зборів і не відносить відеозапис таких зборів до документів, визначених частиною першою статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Суд першої інстанції також виходив із того, що позивачем не доведено, що здійснення відеозапису загальних зборів передбачалося Статутом ТОВ «ОБІО» або іншими внутрішніми документами товариства, як обов`язкова складова документального оформлення діяльності товариства, а також, що такий відеозапис віднесений до документів, які підлягають обов`язковому зберіганню та наданню учасникам. Наявність технічного запису перебігу зборів, за висновком місцевого суду, сама по собі не змінює його правової природи та не надає йому статусу документа товариства, доступ до якого гарантується статтею 43 Закону. Відтак суд першої інстанції визнав, що відеозапис загальних зборів від 04.04.2025 також не є документом, щодо якого у відповідача існує встановлений законом обов`язок надати його копію учаснику товариства.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ані спірні довіреності, ані відеозапис загальних зборів від 04.04.2025 не належать до документів, доступ до яких гарантований учаснику товариства статтею 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а тому позивач не довів порушення відповідачем його корпоративного права на отримання інформації про діяльність товариства. З огляду на це Господарський суд Житомирської області відмовив у задоволенні позову.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 у справі № 906/684/25 ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного з`ясування обставин справи, а викладені в ньому висновки не відповідають установленим обставинам та правовим позиціям Верховного Суду.

Позивач зазначає, що є учасником ТОВ «ОБІО» та володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 37 %, вартість якої становить 18 152 385,00 грн. На загальних зборах учасників ТОВ «ОБІО», які відбулися 04.04.2025 його інтереси представляли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на підставі довіреностей від 21.05.2024. Водночас інтереси інших учасників представляли ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , однак на вимогу представників позивача довіреності цих осіб для ознайомлення надані не були.

На думку апелянта, ці довіреності повинні перебувати у ТОВ «ОБІО», оскільки голова реєстраційної комісії Полякова Ольга здійснювала перевірку повноважень представників, реєстрацію учасників зборів та внесення реквізитів довіреностей до переліку осіб, які прибули для участі у загальних зборах. Зазначені обставини, як стверджує позивач, зафіксовані на двадцятихвилинному відеозаписі загальних зборів від 04.04.2025, долученому до матеріалів справи разом із клопотанням від 22.08.2025 вих. № 195/25. Саме довіреності стали підставою для реєстрації представників, визначення кворуму та їх участі в голосуванні, а тому безпосередньо стосуються діяльності вищого органу управління товариства.

Позивач вказує, що 08.04.2025 звернувся до виконавчого органу ТОВ «ОБІО» із письмовим запитом, зареєстрованим за вх. № 48, у якому просив надати копії довіреностей представників учасників, довіреності представника ТОВ «ОБІО», інформацію щодо залучення охорони та відеозапис загальних зборів від 04.04.2025. Проте у відповідь ТОВ «ОБІО» супровідним листом від 18.04.2025 вих. № 349/08, отриманим 23.04.2025, надало лише копії протоколу загальних зборів № 02-25 від 04.04.2025, протоколу загальних зборів № 07-14 від 12.08.2014 та наказу № 278-ос від 13.08.2014. Повторний адвокатський запит від 28.04.2025 вих. № 93/25 також не був задоволений. Таким чином, позивач наголошує, що до звернення до суду неодноразово намагався отримати документи та інформацію в позасудовому порядку, однак товариство фактично відмовило в їх наданні.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що довіреності та відеозапис не належать до документів, доступ до яких гарантується статтею 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». На його переконання, суд неправильно визнав перелік, передбачений частиною першою статті 43 цього Закону, вичерпним та не врахував пункт 11 цієї норми, який поширює обов`язок товариства на зберігання інших документів, передбачених законодавством, статутом, рішеннями загальних зборів, наглядової ради та виконавчого органу.

На підтвердження свого права позивач посилається на пункт 2 частини першої статті 5 та статті 33, 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статті 96-1 і 116 Цивільного кодексу України. За його доводами, право учасника одержувати інформацію про діяльність юридичної особи є складовою корпоративних прав і необхідною передумовою участі в управлінні товариством. Тому визначальним є не те, чи названо конкретний документ безпосередньо у статті 43 Закону, а те, чи пов`язаний він із діяльністю товариства та реалізацією корпоративних прав його учасників.

Крім того, позивач посилається на пункт 2.17 Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, яким передбачено зберігання довіреностей на участь у загальних зборах акціонерів протягом одного року після закінчення строку їх дії. На думку скаржника, це нормативне регулювання може бути застосоване за аналогією та підтверджує, що довіреності на участь у роботі вищого органу управління юридичної особи не є документами разового використання.

В обґрунтування скарги позивач також посилається на правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах у справі №922/3416/24, у справі № 925/733/22 від 09.12.2025 та у справі № 927/401/24 від 09.07.2025. За змістом наведених у скарзі висновків, товариство має імперативний обов`язок надавати учаснику будь-яку інформацію про свою діяльність, перелік відповідних документів не є вичерпним, а право учасника на інформацію повинно тлумачитися розширено.

Отже, основний довід апеляційної скарги полягає в тому, що запитувані довіреності, інформація та відеозапис безпосередньо стосуються організації й проведення загальних зборів ТОВ «ОБІО» від 04.04.2025, перевірки повноважень осіб, які визначали кворум і голосували від імені учасників, а тому охоплюються корпоративним правом позивача на отримання інформації про діяльність товариства.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБІО» заперечує проти її задоволення та зазначає, що апелянт не враховує фактичних меж спору, які існували на момент ухвалення рішення судом першої інстанції. Відповідач вказує, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання надати копії довіреностей виконавчого органу Товариства та представника самого Товариства, оскільки відповідні документи були добровільно надані позивачу. Відтак після постановлення цієї ухвали зазначені вимоги вибули з предмета спору та не можуть бути повторно розглянуті судом апеляційної інстанції. Крім того, 11.05.2026 сам позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про закриття провадження в частині вимоги про надання копії відеозапису загальних зборів учасників Товариства, посилаючись на повідомлення ТОВ «ОБІО» про відсутність у нього такого відеозапису. Незважаючи на це, в апеляційній скарзі позивач просить задовольнити позов у повному обсязі, у тому числі вимогу про надання відеозапису, не наводячи причин зміни своєї процесуальної позиції та не посилаючись на нові обставини чи докази.

Відповідач не заперечує, що перелік документів, передбачений частиною першою статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не є вичерпним. Водночас, на його переконання, невичерпність цього переліку не означає виникнення у товариства необмеженого обов`язку надавати учаснику будь-які запитувані ним документи. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах № 922/3416/24, № 925/733/22, № 927/399/24 та № 927/401/24, відповідач стверджує, що для задоволення відповідної вимоги позивач повинен довести належність запитуваного документа до однієї з категорій документів, передбачених статтею 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», наявність у ньому інформації саме про діяльність товариства, об`єктивну необхідність цього документа для реалізації корпоративних прав учасника, відсутність відповідної інформації у розпорядженні позивача, а також фактичне перебування документа у володінні товариства. На думку відповідача, апелянт не довів відповідності запитуваних довіреностей та відеозапису цим критеріям, обмежившись загальним посиланням на невичерпність переліку документів, установленого статтею 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

ТОВ «ОБІО» заперечуючи проти вимог про надання копій довіреностей від 01.04.2025, виданої ОСОБА_4 ОСОБА_5 , від 21.03.2025, виданої ОСОБА_6 ОСОБА_3 , та від 17.03.2025, виданої ОСОБА_7 ОСОБА_12 , зазначає, що позивач не надав належних і допустимих доказів перебування цих документів у володінні Товариства. Саме по собі зазначення реквізитів довіреностей у протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО» № 02-25 від 04.04.2025, за твердженням відповідача, може свідчити лише про пред`явлення відповідних документів для перевірки повноважень представників, але не підтверджує передачі їх оригіналів або копій Товариству та прийняття останнім цих документів на зберігання. Долучений позивачем перелік учасників та представників, які прибули для участі у загальних зборах, відповідач вважає недопустимим доказом, оскільки він не підписаний жодною особою. Наданий самим позивачем відеозапис зборів, на переконання відповідача, також не фіксує передачі спірних довіреностей посадовим особам Товариства, прийняття їх на зберігання або залишення цих документів у розпорядженні ТОВ «ОБІО».

Відповідач також посилається на те, що листом №914/08 від 12.09.2025 повідомив про незберігання довіреностей, виданих учасниками Товариства. Після отримання цієї відповіді позивач не надав доказів протилежного та не наполягав на витребуванні відповідної інформації. Навпаки, як вбачається з ухвали Господарського суду Житомирської області від 09.10.2025, представник позивача просив залишити без розгляду подане ним клопотання про витребування доказів від 22.08.2025. За таких обставин ТОВ «ОБІО» вважає, що позивач не виконав покладеного на нього статтями 73– 79 ГПК України обов`язку доказування перебування спірних довіреностей у володінні Товариства, а його твердження ґрунтуються виключно на припущеннях.

Обґрунтовуючи правову природу спірних документів, відповідач зазначає, що відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреність є одностороннім правочином довірителя. Запитувані довіреності видані окремими учасниками Товариства своїм представникам і регулюють правовідносини між довірителями та повіреними, а не діяльність самого ТОВ «ОБІО». Посилаючись на постанову Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 910/8343/21, відповідач наголошує, що обставини наявності або відсутності у представника повноважень на участь у загальних зборах від імені учасника стосуються саме правовідносин учасника та його представника. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статут ТОВ «ОБІО», рішення органів Товариства або будь-які укладені договори не покладають на Товариство обов`язку приймати оригінали чи копії таких довіреностей, приєднувати їх до протоколу загальних зборів, формувати відповідний архів, зберігати такі документи та надавати їх іншим учасникам. Відповідач вважає, що покладення на нього такого обов`язку за відсутності відповідної норми законодавства суперечило б статті 19 Конституції України.

Посилання апелянта на пункт 2.17 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012, відповідач вважає юридично некоректним, оскільки відповідне положення стосується довіреностей на участь у загальних зборах акціонерів. Порядок підготовки та проведення загальних зборів акціонерного товариства істотно відрізняється від порядку проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю, а тому правове регулювання, встановлене для акціонерних товариств, не може за аналогією застосовуватися до ТОВ «ОБІО».

Відповідач також стверджує, що відомості, які можуть міститися у спірних довіреностях, не є інформацією про діяльність товариства. Дані про довірителів, представників та дати видачі довіреностей уже відображені у протоколі загальних зборів, копією якого володіє позивач. Відомості про обсяг повноважень представників стосуються цивільних правовідносин між відповідними учасниками товариства та їх представниками, а не діяльності ТОВ «ОБІО» як самостійної юридичної особи. Зазначені довіреності, на думку відповідача, не належать до корпоративної документації товариства, передбаченої статтею 43 Закону, а наведена апелянтом практика Верховного Суду не стосується подібних за предметом правовідносин та не встановлює обов`язку товариства з обмеженою відповідальністю зберігати і надавати учасникам довіреності, видані іншими учасниками своїм представникам.

Щодо вимоги про надання копії відеозапису загальних зборів відповідач зазначає, що товариство не здійснювало цільової відеофіксації зборів, проведених 04.04.2025, а загальні збори не приймали рішення про здійснення такої фіксації. У приміщеннях товариства в цілодобовому режимі працювали звичайні камери відеоспостереження, призначені для забезпечення безпеки працівників і майна, які фіксували події суцільним порядком, а не загальні збори як окрему подію. Чинне законодавство не покладає на товариство обов`язку створювати, виокремлювати, монтувати або форматувати новий відеозапис на вимогу учасника, оскільки обов`язок товариства може стосуватися лише надання вже існуючих документів. Офіційним документом, який посвідчує факт проведення загальних зборів, склад їх учасників, результати голосування та прийняті рішення, є протокол, а не відеозапис.

Крім того, відповідач вважає, що право позивача на одержання інформації про перебіг зборів не порушене, оскільки ОСОБА_2 брав участь у загальних зборах через своїх представників, підписав протокол, а його представники самостійно здійснювали відеозапис зборів, який позивач долучив до матеріалів справи. Отже, позивач вже володіє інформацією, яку міг би містити запитуваний відеозапис, а задоволення відповідної вимоги не призведе до поновлення будь-якого порушеного права. Додатково відповідач посилається на те, що надання такого запису без згоди осіб, зображених на ньому, могло б порушити вимоги статті 32 Конституції України, статей 2, 14, 16 Закону України «Про захист персональних даних» та статті 308 ЦК України щодо охорони персональних даних і права фізичної особи на власне зображення.

ТОВ «ОБІО» також вважає себе неналежним суб`єктом виконання вимог про надання спірних довіреностей, оскільки ці документи видані не Товариством, а його учасниками. Тому вимоги про отримання копій довіреностей, на думку відповідача, мають бути пред`явлені до учасників-довірителів або їх представників, а не до Товариства, яке не є стороною відповідних односторонніх правочинів.

Відповідач стверджує, що фактична мета позивача полягає не в отриманні інформації для реалізації права на участь в управлінні Товариством, а в одержанні доказів для можливого оскарження рішень загальних зборів від 04.04.2025. Якщо позивач має сумніви щодо повноважень представників інших учасників, належним способом захисту є оскарження рішень загальних зборів та витребування необхідних доказів у межах відповідного судового провадження, а не пред`явлення окремого позову про зобов`язання надати інформацію. Отже, обраний позивачем спосіб захисту, на переконання відповідача, є неналежним та неефективним, оскільки не відповідає характеру спірних правовідносин і не здатний поновити стверджуване порушене право.

Окремо відповідач посилається на суперечливість процесуальної поведінки позивача та доктрину venire contra factum proprium. ТОВ «ОБІО» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції позивач просив закрити провадження в частині вимоги про надання відеозапису та не наполягав на витребуванні відомостей про наявність у товариства спірних довіреностей, тоді як в апеляційній скарзі зайняв протилежну позицію, не обґрунтувавши причин її зміни та не навівши нових обставин чи доказів.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин та правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою та другою статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Пунктами 1, 5 частини третьої статті 96-1 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

- брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

- одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" оформленого протоколом № 4-17 від 21.04.2017, затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО". Згідно п.1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" учасниками товариства являються: ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 (а.с. 20-25 т.1).

Наказом ТОВ “ОБІО” від 01.04.2025р. №22/О, виданим з метою забезпечення організації та проведення загальних зборів учасників товариства, призначених на 04.04.2025р., 08.04.2025р. та 11.04.2025р., створено реєстраційну комісію у складі однієї особи - юрисконсульта товариства ОСОБА_14 , яку призначено головою реєстраційної комісії. Вказаним наказом ОСОБА_15 уповноважено на здійснення реєстрації учасників (представників учасників) загальних зборів, складання та оформлення переліку учасників (представників учасників), які прибули для участі у зборах, підрахунок голосів з питань порядку денного, виступи на загальних зборах, а також на вчинення інших дій, пов`язаних з організацією та проведенням загальних зборів учасників товариства (а.с. 26 т.1).

04 квітня 2025 року відбулися загальні збори учасників ТОВ “ОБІО”, в яких взяли участь представники всіх учасників товариства, що підтверджується Переліком учасників (представників учасників), які прибули для участі у загальних зборах (а.с. 27 т.1).

Інтереси позивача - ОСОБА_2 , якому належить 37 % статутного капіталу товариства, представляли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які діяли на підставі довіреностей від 21.05.2024.

Також у загальних зборах брали участь представники інших учасників товариства, а саме:

- ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності від 01.04.2025, як представник ОСОБА_4 , власника частки у розмірі 6 % статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності від 21.03.2025, як представник ОСОБА_6 , власника частки у розмірі 37 % статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_12 , який діяв на підставі довіреності від 17.03.2025, як представник ОСОБА_7 , власника частки у розмірі 20 % статутного капіталу товариства.

Згідно з переліком учасників (представників учасників), які прибули для участі у загальних зборах, на момент їх проведення були представлені усі учасники товариства із сукупною кількістю голосів, що становила 100 % статутного капіталу ТОВ “ОБІО”, у зв`язку з чим збори були повноважними приймати рішення з питань порядку денного.

Рішення загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО» (код ЄДРПОУ - 32828660) оформлені протоколом №02-25 від 04.04.2025 року з відповідною інформацією щодо присутніх учасників товариства, їхніх представників та інших осіб, затвердження порядку денного, результати голосування вирішених питань (а.с. 30 на звороті – 34 т.1).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Проте зі змісту Статуту ТОВ «ОБІО» затвердженого загальними зборами учасників, оформлені протоколом №4-17 від 21.04.2017 (а.с.20-25 т.1) вбачається, що протягом одного року з дня набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» - з 18.06.2018 по 17.06.2029 включно, враховуючи приписи п.5 Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вказаний Статут не було приведено у відповідність із цим Законом.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Частина перша статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає, що товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

08 квітня 2025 року ОСОБА_2 , як учасник ТОВ “ОБІО”, звернувся до виконавчого органу ТОВ «ОБІО» із запитом про надання йому протягом 10 (десяти) днів з дня отримання запиту, засобами поштового зв`язку або особисто/через представника, належним чином засвідчених копій документів та інформації (а.с. 28-29 т.1):

1. Належним чином завірену копію протоколу №02-25 від 04.04.2025 року загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО» (код ЄДРПОУ- 32828660).

2. Надати копію довіреності виконавчого органу (директора) ТОВ «ОБІО» видану на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів виконавчого органу товариства на загальних зборах учасників ТОВ «ОБІО» 04.04.2025 року (про існування таких повноважень було повідомлено безпосередньо ним).

3. Надати копію довіреності від 01.04.2025 року представника ОСОБА_4 (6% в статутному капіталі ТОВ «ОБІО») видану на ім`я – ОСОБА_5 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ «ОБІО» 04.04.2025 року.

4. Надати копію довіреності від 21.03.2025 року представника ОСОБА_6 (37% в статутному капіталі ТОВ «ОБІО») видану на ім`я – ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_6 на загальних зборах учасників ТОВ «ОБІО» 04.04.2025 року.

5. Надати копію довіреності від 17.03.2025 року представника ОСОБА_7 (20% в статутному капіталі ТОВ «ОБІО») видану на ім`я – ОСОБА_8 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_7 на загальних зборах учасників ТОВ «ОБІО» 04.04.2025 року.

6. Надати копію довіреності ТОВ «ОБІО» на ім`я ОСОБА_9 .

7. Повідомити хто був замовником виклику державної служби охорони в день проведення загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО» - 04.04.2025 року? За яких причин було викликано державну службу охорони в день проведення загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО» - 04.04.2025 року? Яку суму грошових коштів було сплачено за виклик державної служби охорони в день проведення загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО» - 04.04.2025 року?

8. Прошу надати відеозапис проведених загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО», який було зроблено 04.04.2025 року на загальних зборах учасників ТОВ «ОБІО», які відбувались в приміщенні адмінбудівлі ТОВ «ОБІО», 2 поверх, конфернец-зал, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28-29 т.1).

Листом №349/08 від 18.04.2025 ТОВ “ОБІО” надало відповідь на запит учасника від 08.04.2025р. (а.с. 30 т.1). У зазначеному листі виконавчий орган товариства повідомив, що протягом встановлених законом строків ТОВ “ОБІО” надавало учаснику та його представникам копії запитуваних документів у межах вимог чинного законодавства, та додатково надало копії окремих документів, а саме: протоколу загальних зборів учасників №02-25 від 04.04.2025 року, протоколу №07-14 від 12.08.2014 року та наказу №278-ос від 13.08.2014 року (а.с. 30 на звороті – 37 т.1).

28 квітня 2025 року адвокатським бюро “Максима Бугайчука” в інтересах ОСОБА_2 направлено до ТОВ “ОБІО” адвокатський запит №93/25, яким витребувано інформацію та копії документів у зв`язку з ненаданням або неповним наданням відповіді на попередні запити учасника від 08.04.2025 року (вх. № 48, № 49) (а.с. 38-42 т.1).

У вказаному запиті представник ОСОБА_2 – Бугайчук Максим Володимирович просив надати зокрема наступну інформацію:

І. Чому виконавчим органом ТОВ «ОБІО» не було надано копії наступних документів визначених у запиті ОСОБА_2 (учасника ТОВ «ОБІО») (вх. № 48 від 08.04.2025 року):

1. Копії довіреності виконавчого органу (директора) ТОВ «ОБІО» видану на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів виконавчого органу товариства на загальних зборах учасників ТОВ «ОБІО» 04.04.2025 року (про існування таких повноважень було повідомлено безпосередньо ним).

2. Копії довіреності від 01.04.2025 року представника ОСОБА_4 (6% в статутному капіталі ТОВ «ОБІО») видану на ім`я – ОСОБА_5 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ «ОБІО» 04.04.2025 року.

3. Копії довіреності від 21.03.2025 року представника ОСОБА_6 (37% в статутному капіталі ТОВ «ОБІО») видану на ім`я – ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_6 на загальних зборах учасників ТОВ «ОБІО» 04.04.2025 року.

4. Копії довіреності від 17.03.2025 року представника ОСОБА_7 (20% в статутному капіталі ТОВ «ОБІО») видану на ім`я – ОСОБА_8 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_7 на загальних зборах учасників ТОВ «ОБІО» 04.04.2025 року.

5. Копії довіреності ТОВ «ОБІО» на ім`я Савчук Дарини?

ІІ. Чому виконавчим органом ТОВ «ОБІО» не було надано у відповідь на запит учасника ТОВ «ОБІО» ОСОБА_2 (вх. № 48 від 08.04.2025 року) наступний відеозапис:

відеозапис проведених загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО», який було зроблено 04.04.2025 року на загальних зборах учасників ТОВ «ОБІО», які відбувались в приміщенні адмінбудівлі ТОВ «ОБІО», 2 поверх, конфернец-зал, за адресою: АДРЕСА_1 ?

Також за текстом адвокатського запиту (вих. № 93/25 від 28.04.2025 року) зазначено надати належним чином завірені копії документів, які було зазначено в якості прохальних частин запитів учасника ОСОБА_2 до виконавчого органу ТОВ «ОБІО» (вх.№48, №49 від 08.04.2025) у повному обсязі згідно з переліком питань, документів.

08 травня 2025 року ТОВ “ОБІО” листом №386/08 надало відповідь на адвокатський запит №93/25 від 28.04.2025 року. У відповіді ТОВ “ОБІО” послалося на ч. 5 ст. 43 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” та зазначило, що ТОВ «ОБІО» протягом встановлених законодавством строків надавало ОСОБА_16 та його представнику численні копії запитуваних документів, зважаючи на положення статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Також звернута увага, товариство, що не зобов`язане надавати документи, які не віднесені до переліку, визначеного ч. 1 ст. 43 зазначеного Закону (а.с. 43 т.1).

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем неправомірно не надано запитуваних позивачем документів, інформації та відеозапису у відповіді на письмовий запит учасника до виконавчого органу ТОВ «ОБІО» щодо надання інформації (вх. №48 від 08.04.2025 року), а також на адвокатський запит представника позивача – адвоката Бугайчука Максима Володимировича (вих. № 93/25 від 28.04.2025 року), що в свою чергу порушує права та інтереси ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «ОБІО».

ОСОБА_2 26.05.2025 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" про зобов`язання протягом 10 (десяти) днів з дати набрання рішенням законної сили засобами поштового зв`язку направити ОСОБА_2 належним чином завірені копії таких документів: довіреності виконавчого органу (директора) ТОВ "ОБІО", виданої на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів виконавчого органу товариства на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025 (про існування таких повноважень було повідомлено безпосередньо ним); довіреності від 01.04.2025 представника ОСОБА_4 (6% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_5 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 21.03.2025 представника ОСОБА_6 (37% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_6 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 17.03.2025 представника ОСОБА_7 (20% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_8 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_7 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності ТОВ "ОБІО" на ім`я ОСОБА_9 ; копію відеозапису на електронному носії проведених загальних зборів учасників ТОВ "ОБІО", який було зроблено 04.04.2025 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО", які відбувались в приміщенні адмінбудівлі ТОВ "ОБІО", 2 поверх, конференц-зал, за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, буд. 6.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 закрито провадження у справі в частині вимог про зобов`язання направити позивачу належним чином завірені копії наступних документів: довіреності виконавчого органу ТОВ "Обіо" виданої на ім`я ОСОБА_3 ; довіреності ТОВ "Обіо" на ім`я ОСОБА_9 , на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України (а.с.28-29 т.2).

Таким чином, суд першої інстанції розглядав спір по суті щодо позовної вимоги про зобов`язання ТОВ "ОБІО" протягом 10 (десяти) днів з дати набрання рішенням законної сили засобами поштового зв`язку направити ОСОБА_2 належним чином завірені копії таких документів: довіреності від 01.04.2025 представника ОСОБА_4 (6% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_5 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 21.03.2025 представника ОСОБА_6 (37% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_6 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 17.03.2025 представника ОСОБА_7 (20% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_8 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_7 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; копію відеозапису на електронному носії проведених загальних зборів учасників ТОВ "ОБІО", який було зроблено 04.04.2025 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО", які відбувались в приміщенні адмінбудівлі ТОВ "ОБІО", 2 поверх, конференц-зал, за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, буд. 6.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 у справі №906/684/25 в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" про зобов`язання надати документи, інформацію та відеозапис, відмовлено.

Проте, колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступе.

Щодо позовних вимог про надання копій довіреностей представників учасників ТОВ «ОБІО» суд апеляційної інстанції зазначає, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №906/157/19, від 03.12.2020 у справі №910/13808/19, від 24.12.2020 у справі №911/73/20, від 29.08.2024 у справі №922/169/24, від 21.05.2025 у справі №922/3416/24, від 09.07.2025 у справі №927/400/24 та у справі №927/401/24.

Зокрема, у постанові від 21.05.2025 у справі №922/3416/24 Верховний Суд зауважив, що зі змісту норм статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у сукупності із положеннями статей 96-1, 116 Цивільного кодексу України вбачається, що закон встановлює для юридичної особи імперативний обов`язок щодо надання її учаснику (засновнику) будь-якої інформації щодо діяльності (у тому числі і господарської) товариства. При чому перелік документів, що містять таку інформацію, не є вичерпним.

В контексті наведеного колегія суддів враховує, що частина перша статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" містить перелік документів, з якого неможливо однозначно та вичерпно встановити усі конкретно визначені документи (назви таких), до яких товариство зобов`язано надати доступ його учаснику/учасникам (засновнику/засновникам), адже деякі з пунктів є загальною назвою пакета документів (зокрема, але не виключно, документи звітності; документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; документи бухгалтерського обліку), а деякі з них взагалі є відсилочними нормами (зокрема, "інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства").

Верховний Суд у постанові від 09.07.2025 у справі №927/401/24 зазначив, що положення статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містять вичерпного переліку документів, які стосуються його діяльності, і, відповідно, право на ознайомлення з якими має його учасник, адже у вказаній нормі наведені як конкретні документи, що мають бути надані учаснику, наприклад статут товариства, протоколи загальних зборів учасників, так і групи документів, що можуть формуватися у зв`язку зі здійснюваною товариством діяльністю у певній сфері (документи бухгалтерського обліку, правовстановлюючі документи, інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства тощо), однак чіткий перелік яких недоцільно унормовувати через те, що назва, вид, форма, відповідних документів, встановлюються іншими нормативними актами, а господарська діяльність товариства потребує гнучкого регулювання. З огляду на викладене, для з`ясування питання чи має учасник товариства право на ознайомлення з певним запитуваним ним документом, який прямо не визначений в статуті товариства та в Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", вирішальне значення має з`ясування обставин того, чи підпадає запитуваний документ під певну категорію, що наведені у частині першій статті 43 указаного Закону. У випадку якщо певний документ підпадає під загальну категорію документів, учасник товариства має право на доступ до нього.

Таким чином, колегія суддів відзначає, що для вирішення питання про належність документа до документів, доступ до яких має учасник товариства, визначальними є не лише назва документа та особа, яка його склала, а насамперед його зміст, функціональне призначення, зв`язок із діяльністю товариства та юридичне значення для реалізації учасником корпоративних прав.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ТОВ «ОБІО» від 01.04.2025 №22/О, виданим з метою забезпечення організації та проведення загальних зборів учасників Товариства, призначених на 04.04.2025, 08.04.2025 та 11.04.2025, створено реєстраційну комісію у складі однієї особи — юрисконсульта товариства Ольги Полякової, яку призначено головою реєстраційної комісії. Цим наказом голову реєстраційної комісії уповноважено здійснювати реєстрацію учасників та представників учасників загальних зборів, складати й оформлювати перелік учасників та представників учасників, які прибули для участі у зборах, підраховувати голоси з питань порядку денного, виступати на загальних зборах, а також учиняти інші дії, пов`язані з організацією та проведенням загальних зборів учасників Товариства (а.с.26 т.1).

Таким чином, перевірка повноважень представників здійснювалася не сторонніми особами та не учасниками зборів у межах їхніх особистих правовідносин, а спеціально утвореною самим товариством реєстраційною комісією, на яку відповідним розпорядчим актом виконавчого органу товариства було покладено виконання організаційних функцій.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.

Відповідно до частини третьої статті 244 Цивільного кодексу України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно ч.1-3 статті 244 Цивільного кодексу України, Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті. Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що належним доказом на підтвердження повноважень особи на представництво інтересів учасника товариства на загальних зборах є довіреність.

04 квітня 2025 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «ОБІО», результати яких оформлено протоколом № 02-25 від 04.04.2025 (а.с.30 на звороті-34 т.1).

Відповідно до переліку учасників та представників учасників, які прибули для участі у загальних зборах, на зборах були представлені всі учасники ТОВ «ОБІО» із сукупною кількістю голосів, що становила 100 % статутного капіталу Товариства (а.с.27 т.1).

Зокрема, інтереси ОСОБА_4 , власника частки у розмірі 6% статутного капіталу ТОВ «ОБІО», представляв ОСОБА_5 на підставі довіреності від 01.04.2025; інтереси ОСОБА_6 , власника частки у розмірі 37 % статутного капіталу ТОВ «ОБІО», представляв ОСОБА_3 на підставі довіреності від 21.03.2025; інтереси ОСОБА_7 , власника частки у розмірі 20 % статутного капіталу ТОВ «ОБІО», представляв ОСОБА_12 на підставі довіреності від 17.03.2025.

З урахуванням вищевикладеного спірні довіреності не можуть розглядатися виключно, як документи, що стосуються особистих цивільних правовідносин між довірителем і представником. Після пред`явлення реєстраційній комісії ТОВ «ОБІО», перевірки уповноваженим працівником товариства та використання як підстави для реєстрації представників і їх допуску до участі у загальних зборах такі документи набули безпосереднього зв`язку з діяльністю вищого органу управління товариства - загальних зборів товариства.

Саме на підставі спірних довіреностей визначався персональний склад осіб, допущених до участі у зборах учасників ТОВ «ОБІО» 04.04.2025, належність їм повноважень діяти від імені учасників та кількість голосів, якими вони могли розпоряджатися. Відповідні представники реалізовували сукупно 63% голосів у статутному капіталі ТОВ «ОБІО», а тому відомості про зміст та обсяг їхніх повноважень безпосередньо стосуються легітимності діяльності загальних зборів, порядку формування волі вищого органу товариства та правомірності прийнятих ним рішень.

Походження документа та його функціональне призначення є різними юридичними характеристиками. Та обставина, що довіреність видана учасником, а не самим товариством, не усуває її значення як документа, використаного товариством у процесі організації та проведення загальних зборів. Документ, складений іншою особою, може стати частиною документації юридичної особи, якщо він поданий їй для вчинення юридично значущих дій, перевірений уповноваженим працівником та покладений в основу відповідного управлінського рішення або організаційної дії.

Колегія суддів враховує приписи ч.10 ст.11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

У цьому контексті підлягають врахуванню положення Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884 (надалі — Перелік №578/5).

Відповідно до пункту 1.4 Переліку №578/5 цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання (далі — архівне зберігання) або для знищення.

Отже, Перелік №578/5 не має виключно рекомендаційного характеру та не обмежується державними органами, органами місцевого самоврядування або підприємствами державної форми власності. Він призначений для використання всіма юридичними особами незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а тому його положення підлягають урахуванню й ТОВ «ОБІО» при організації діловодства, формуванні справ, визначенні строків зберігання документів та вирішенні питання про можливість їх знищення.

Пунктом 1.6 Переліку №578/5 передбачено, що цей Перелік має на меті забезпечення збереженості, організацію і якісне поповнення Національного архівного фонду (далі — НАФ).

Цей Перелік використовується під час формування справ, при підготовці різних видів номенклатур справ, розробленні схем класифікації документів та відомчих (галузевих) переліків документів зі строками їх зберігання, а також під час роботи комісій з проведення експертизи цінності документів.

Відповідно до пункту 1.7 Переліку №578/5 строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.

Пунктом 2.10 Переліку №578/5 передбачено, що обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, наступного за роком завершення їх діловодством.

Відповідно до пункту 2.12 Переліку №578/5 забороняється знищувати документи без попереднього проведення експертизи їхньої цінності.

Пункт 58 Переліку № 578/5, який міститься у розділі «Організація системи управління», передбачає: Довіреності на участь у загальних зборах акціонерів зберігаються 1 рік після закінчення строку дії довіреності.

Системне розміщення цього пункту у розділі організаційно-управлінської документації свідчить, що довіреність на участь у загальних зборах класифікується не лише як приватний документ довірителя і представника, а й як документ, пов`язаний з організацією діяльності вищого органу управління юридичної особи.

Колегія суддів враховує, що буквальний текст пункту 58 Переліку № 578/5 містить термін «акціонерів», тоді як ТОВ «ОБІО» є товариством з обмеженою відповідальністю, учасники якого не мають статусу акціонерів. Водночас ця термінологічна відмінність не дає підстав повністю виключити положення пункту 58 з правової оцінки спірних відносин.

Перелік №578/5 є переліком типових документів, тобто класифікує документи за їх змістом і функціональним призначенням у діяльності юридичних осіб. Довіреність представника акціонера та довіреність представника учасника товариства з обмеженою відповідальністю мають однакове організаційне призначення: підтверджують повноваження особи брати участь у засіданні вищого органу управління господарського товариства, висловлювати волю довірителя та голосувати від його імені.

Застосування пункту 58 Переліку № 578/5 у цій справі не означає ототожнення правового статусу акціонера та учасника товариства з обмеженою відповідальністю або механічного поширення на ТОВ «ОБІО» положень Закону України «Про акціонерні товариства». Положення цього пункту враховуються в частині визначення функціональної належності документа до організаційно-управлінської документації та встановлення нормативного підходу до необхідності збереження довіреностей, наданих представниками учасників товариства під час проведення загальних зборів.

Безпосередній обов`язок ТОВ «ОБІО» надати учаснику документи виникає зі статі 5 і п.11 ч.1 ст.43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Перелік №578/5 у сукупності з іншими доказами підтверджує, що довіреності, використані при організації та проведенні засідання вищого органу юридичної особи, не є випадковими документами, які після одноразового пред`явлення втрачають будь-який зв`язок із діяльністю товариства. Такі документи мають самостійне доказове значення та підлягають включенню до відповідної організаційно-управлінської документації.

Тому довід відповідача про те, що передбачений пунктом 58 строк зберігання є лише рекомендаційним, не відповідає пунктам 1.4 та 1.7 Переліку № 578/5, згідно з якими цей Перелік є нормативно-правовим актом, а встановлені ним строки зберігання є мінімальними та не можуть бути скорочені.

Протилежне тлумачення означало б, що юридична особа могла б оформити протокол загальних зборів із зазначенням участі представників, допустити їх до голосування, врахувати подані ними голоси при прийнятті рішень, однак не зберегти жодного документа, який підтверджує законність такого представництва. За такого підходу відомості протоколу про склад учасників і кількість голосів фактично не підлягали б подальшій перевірці, що не узгоджується із засадами належного корпоративного управління та гарантованим законом правом учасника на інформацію.

Колегія суддів відзначає, що навіть якщо виходити з найбільш сприятливого для відповідача тлумачення, за яким пункт 58 Переліку № 578/5 безпосередньо встановлює строк зберігання лише довіреностей представників акціонерів, ця обставина не усуває доказового значення зазначеної норми. Вона підтверджує загальний нормативний підхід, відповідно до якого довіреність, пред`явлена для участі у загальних зборах і використана при формуванні волі вищого органу управління юридичної особи, належить до організаційно-управлінської документації та має зберігатися юридичною особою, діяльності якої стосувалися відповідні збори. Спірні довіреності було видано для представництва інтересів учасників на загальних зборах ТОВ «ОБІО» 04.04.2025. Навіть якщо припустити, що строк дії цих довіреностей закінчився безпосередньо після проведення зборів, установлений пунктом 58 мінімальний річний строк їх зберігання не міг сплинути ані станом на 08.04.2025 — дату звернення позивача до Товариства, ані станом на 18.04.2025 та 08.05.2025 — дати надання відповідей Товариством, ані станом на 12.09.2025 — дату складення листа №914/08 (а.с.186 т.1).

Крім того, з огляду на пункт 2.10 Переліку № 578/5 обчислення річного строку зберігання документів, завершених діловодством у 2025 році, розпочиналося з 01.01.2026. Отже, мінімальний строк їх зберігання, за умови завершення діловодства у 2025 році, не міг закінчитися раніше 31.12.2026.

Наведене має істотне значення не лише для правової кваліфікації спірних документів, а й для оцінки вірогідності доводів сторін щодо фактичного перебування довіреностей у ТОВ «ОБІО».

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу або групі однотипних доказів, які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу або групи доказів.

Стандарт вірогідності доказів передбачає зіставлення судом доказів, наданих на підтвердження певної обставини, з доказами, поданими на її спростування. Обставина вважається встановленою не тоді, коли вона підтверджена безумовним і беззаперечним доказом, а тоді, коли з урахуванням усієї сукупності доказового матеріалу висновок про її існування є більш переконливим, ніж протилежний висновок.

Колегія суддів відзначає, що на користь висновку про перебування спірних довіреностей у сфері володіння та контролю ТОВ «ОБІО» свідчить сукупність наступних взаємопов`язаних обставин.

Передусім реєстрація представників здійснювалася комісією, створеною наказом виконавчого органу ТОВ «ОБІО» від 01.04.2025 №22/О (а.с.26 т.1). Отже, приймання та перевірка документів представників відбувалися в межах організованої самим товариством процедури та були складовою його управлінської діяльності.

До переліку осіб, допущених до участі у зборах та до матеріалів, складених за результатами проведення зборів, внесено конкретні відомості про кожного представника довірителя, розмір належної довірителю частки та дату відповідної довіреності. Наявність таких деталізованих відомостей об`єктивно передбачала безпосереднє дослідження документів, перевірку їх змісту та використання отриманих із них даних під час реєстрації.

За результатами цієї перевірки представники були допущені до участі у загальних зборах та голосування голосами, що відповідали 63% статутного капіталу ТОВ «ОБІО». Таким чином, довіреності були не просто продемонстровані невизначеній особі, а використані уповноваженим працівником товариства як юридична підстава для вчинення організаційних дій, що мали безпосередній вплив на діяльність загальних зборів, зокрема довіреності зазначені в протоколі №02-25, яким оформлені рішення загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО» 04.04.2025, як підстава участі представників учасників товариства ОСОБА_4 – ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 – Соловйова Є.О.; ОСОБА_7 – Стахова А.О. у вказаних зборах товариства.

Перелік учасників та їх представників, які прибули для участі у загальних зборах, міститься в матеріалах справи та був врахований судом першої інстанції при встановленні обставин участі у зборах представників усіх учасників із сукупною кількістю голосів 100 % статутного капіталу (а.с.27 т.1).

Посилання відповідача на відсутність підпису на цьому переліку не спростовує відомостей, що містяться в ньому. Колегія суддів не надає цьому документу наперед встановленої або вирішальної доказової сили, однак оцінює його у взаємному зв`язку з наказом від 01.04.2025 №22/О, рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "ОБІО" від 04.04.2025 оформлені протоколом від №02-25 від 04.04.2025, фактом участі відповідних представників у зборах та відсутністю заперечень довірителів щодо здійснюваного від їхнього імені представництва.

Відповідач не надав іншого переліку осіб, які брали участь у зборах, не спростував факту участі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_12 як представників відповідних учасників і не зазначив іншої правової підстави їх допуску до зборів. Тому формальна відсутність підпису на одному з документів не нівелює доказового значення всієї сукупності узгоджених між собою доказів.

08 квітня 2025 року, тобто через чотири дні після проведення загальних зборів, ОСОБА_2 звернувся до виконавчого органу ТОВ «ОБІО» із письмовою вимогою про надання протягом десяти днів належним чином засвідчених копій документів, зокрема трьох спірних довіреностей.

Листом від 18.04.2025 № 349/08 ТОВ «ОБІО» надало позивачу копії протоколу загальних зборів учасників № 02-25 від 04.04.2025, протоколу № 07-14 від 12.08.2014 та наказу № 278-ос від 13.08.2014, однак копій спірних довіреностей не надало.

28 квітня 2025 року Адвокатське бюро «Максима Бугайчука» в інтересах позивача повторно звернулося до ТОВ «ОБІО» з адвокатським запитом № 93/25. У відповідь Товариство листом від 08.05.2025 № 386/08 знову не надало копій довіреностей, обґрунтовуючи свою позицію відсутністю передбаченого статтею 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» обов`язку надавати такі документи.

Колегія суддів відзначає, що важливим для оцінки вірогідності доказів є те, що у відповідях від 18.04.2025 та 08.05.2025 (а.с.30, 43 т.1), наданих безпосередньо після загальних зборів, відповідач не повідомляв про відсутність довіреностей, їх повернення представникам чи довірителям, незняття з них копій, втрату або знищення. Первісна позиція ТОВ «ОБІО» полягала не у фізичній неможливості надати документи, а у запереченні юридичного обов`язку їх надавати.

Лише листом від 12.09.2025 №914/08 (а.с. 186) відповідач повідомив, що довіреності, видані учасниками товариства своїм представникам, у ТОВ «ОБІО» не зберігаються. Однак цей лист не містить відомостей про те, чи приймалися оригінали або копії довіреностей реєстраційною комісією, чи були вони повернуті, коли, кому та в який спосіб, чи складалися документи про їх повернення, чи проводилося їх знищення та на якій правовій підставі.

До матеріалів справи відповідач не подав актів повернення довіреностей, розписок представників або довірителів про їх отримання, реєстру документів, пред`явлених реєстраційній комісії, опису матеріалів загальних зборів, номенклатури відповідної справи, акта вилучення документів для знищення, рішення експертної комісії щодо їх цінності або будь-якого іншого доказу, який давав би можливість установити подальший рух спірних документів після використання їх реєстраційною комісією.

Відсутність таких доказів набуває особливого значення з огляду на пункт 2.13 Переліку № 578/5, який забороняє знищення документів без попереднього проведення експертизи їх цінності, а також на пункт 58 цього Переліку, яким для довіреностей на участь у загальних зборах установлено мінімальний річний строк зберігання після закінчення строку їх дії.

Відомості про порядок приймання, копіювання, обліку, повернення або знищення документів реєстраційною комісією перебувають у сфері організаційного контролю саме ТОВ «ОБІО». Після того як позивач надав докази створення товариством реєстраційної комісії, участі представників у зборах на підставі конкретних довіреностей, внесення реквізитів цих документів до матеріалів зборів - прийнятих рішень загальних зборів учасників ТОВ "ОБІО" за результатами розгляду питань порядку денного оформлених протоколом №02-25 від 04.04.2025 та своєчасного звернення з вимогою про надання їх копій, заперечення відповідача про незберігання документів недостатньо для спростування встановленої сукупності обставин та наданих доказів в їх обґрунтування.

Такий підхід не означає покладення на відповідача обов`язку доводити негативну обставину замість позивача. Позивач виконав свій процесуальний обов`язок шляхом подання сукупності непрямих, але взаємопов`язаних доказів, які підтверджують одержання та використання довіреностей у діяльності органу товариства. Відповідач натомість повинен був спростувати цю сукупність тими доказами внутрішнього документообігу, доступ до яких об`єктивно мав саме він.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що залишення без розгляду за клопотанням представника позивача заяви про витребування доказів від 22.08.2025 не є визнанням факту відсутності довіреностей у товариства та не спростовує інших доказів. Клопотання про витребування доказів є процесуальним засобом сприяння в одержанні доказу, тоді як позовна вимога про надання копій документів ґрунтується на самостійному матеріальному корпоративному праві учасника. Невикористання або припинення використання окремого процесуального засобу не припиняє відповідного матеріального права та саме по собі не доводить відсутності документа.

Твердження відповідача про відсутність договору зберігання або акта приймання-передачі довіреностей також не спростовує позовних вимог. Позивач не стверджував про виникнення між учасниками і товариством договірних відносин зберігання. Обов`язок формувати та зберігати документацію використану в діяльності органів товариства, має організаційно-корпоративну, а не договірну природу. Тому укладення окремого договору зберігання для виникнення такого обов`язку не вимагається.

Не змінює цього висновку і правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 15.02.2023 у справі № 910/8343/21, про те, що обставини, пов`язані з наявністю чи відсутністю повноважень у повіреного на участь у загальних зборах від імені учасника, стосуються правовідносин учасника і представника.

У справі № 910/8343/21 Верховний Суд оцінював вплив недоліків представництва на право іншої особи оспорювати рішення загальних зборів. Натомість предметом справи №906/684/25 є право учасника на одержання від товариства документів, які були подані уповноваженій Товариством реєстраційній комісії та використані для організації діяльності його вищого органу управління. Наведений висновок не вирішує питання про документальне оформлення діяльності реєстраційної комісії та не виключає обов`язку товариства зберігати документи, на підставі яких представників було допущено до участі у загальних зборах та голосуванні на них.

Колегія суддів також відхиляє посилання відповідача на статтю 19 Конституції України. Обов`язок надати позивачу копії спірних довіреностей не ґрунтується виключно на пункті 58 Переліку № 578/5. Такий обов`язок випливає зі статей 5 і 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки довіреності після їх подання і використання реєстраційною комісією стали документами, що містять інформацію про діяльність вищого органу управління товариства. Положення Переліку № 578/5 підтверджують належність такого виду документів до організаційно-управлінської документації та визначають нормативний підхід до мінімального строку їх зберігання.

Доводи відповідача про не зберігання товариством спірних довіреностей ґрунтуються переважно на його листі від 12.09.2025 №914/08 (а.с.186 т.1) та твердженні про те, що довіреності могли бути лише пред`явлені для огляду і повернуті представникам. Проте жодного доказу такого повернення, відсутності копіювання документів або їх правомірного вибуття з документації товариства відповідач не надав.

З огляду на нормативний обов`язок збереження організаційно-управлінської документації, заборону знищувати документи без проведення експертизи їх цінності, мінімальний річний строк зберігання довіреностей на участь у загальних зборах - після закінчення строку дії довіреності, утворення самим відповідачем реєстраційної комісії, внесення реквізитів довіреностей до матеріалів зборів та відсутність будь-яких доказів їх повернення або правомірного знищення, більш вірогідним є висновок про те, що оригінали або виготовлені під час реєстрації копії довіреностей одержані ТОВ «ОБІО» з урахуванням викладеного правового обґрунтування відносяться до документації організаційно-управлінського характеру пов`язаної з проведенням загальних зборів учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025.

Пізніше повідомлення відповідача про незберігання документів (лист від 12.09.2025 №914/08) не може усувати порушення, яке виникло після невиконання письмової вимоги позивача у встановлений частиною п`ятою статті 43 Закону десятиденний строк. Товариство не може звільнитися від обов`язку надати учаснику документ шляхом посилання на його подальшу відсутність, якщо не довело законних підстав і конкретних обставин вибуття документа зі свого володіння.

Оцінюючи заяву свідка — директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» ОСОБА_17 від 24.06.2025, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №1776, колегія суддів виходить із необхідності розмежування повідомлених особою фактичних обставин та викладених нею правових оцінок спірних правовідносин. Колегія суддів відзначає, що оформлення правової позиції відповідача у формі заяви свідка не надає їй значення доказу існування чи відсутності обставин, які входять до предмета доказування у справі.

Згідно з частиною першою статті 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Відтак доказове значення заяви свідка визначається змістом наведених у ній відомостей про факти, тоді як вирішення питань правової кваліфікації спірних відносин, тлумачення законодавства та встановлення обсягу прав і обов`язків сторін належить до повноважень суду.

Як вбачається зі змісту заяви, у відповіді на перше запитання ОСОБА_17 обґрунтовує ненадання запитуваних довіреностей тим, що вони видані фізичними особами - учасниками товариства їхнім представникам, не створені самим товариством та, на його переконання, не належать до інформації про діяльність ТОВ «ОБІО». На підтвердження цієї позиції заявник посилається на доводи відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив. Водночас на четвертій сторінці заяви ОСОБА_17 безпосередньо зазначає, що «дана заява свідка містить посилання не на певні обставини, а на правове обґрунтування причин ненадання запитуваних ОСОБА_2 документів». Отже, відповідна частина заяви за своїм змістом становить викладення заперечень відповідача щодо існування обов`язку надати документи, а не повідомлення про фактичні обставини, які унеможливлювали виконання такого обов`язку.

Зокрема, заява не містить відомостей про те, що довіреності від 01.04.2025, від 21.03.2025 та від 17.03.2025 не пред`являлися під час реєстрації представників учасників для участі у загальних зборах ТОВ «ОБІО» 04.04.2025, або не перевірялися особами, уповноваженими товариством здійснювати відповідну реєстрацію. Так само заявник не повідомляє про повернення зазначених документів представникам без виготовлення копій, відсутність їхніх копій серед матеріалів загальних зборів, втрату чи знищення документів. У заяві не наведено результатів перевірки документації товариства, які підтверджували б відсутність запитуваних довіреностей або їхніх копій. За таких обставин заперечення директором юридичного обов`язку надати документи не може бути ототожнене з доведенням їх фактичної відсутності у відповідача.

Колегія суддів відхиляє твердження заявника про те, що видача довіреностей учасниками товариства, а не самим товариством, виключає належність відомостей, які містяться в цих документах, до інформації про його діяльність. Зв`язок документа з діяльністю юридичної особи визначається не лише особою, яка його склала або видала, а й призначенням документа та його використанням у відповідних правовідносинах. Довіреності, на підставі яких представників допущено до участі у загальних зборах та голосування від імені учасників, підтверджують повноваження осіб, які беруть участь у формуванні волі вищого органу управління товариства. Тому правове значення таких документів у спірних відносинах не обмежується взаємовідносинами довірителя і представника.

Наведене в заяві протиставлення інформації про діяльність товариства інформації про реалізацію його учасниками права на управління також є необґрунтованим. Організація та проведення загальних зборів, перевірка повноважень представників учасників, визначення кількості належних їм голосів і прийняття рішень безпосередньо стосуються функціонування органів товариства. Відповідно, сама лише обставина, що спірні документи використовувалися для реалізації учасниками права на управління товариством, не виключає їхнього зв`язку з діяльністю ТОВ «ОБІО» та не є достатньою підставою для відмови в наданні їхніх копій.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини перевірки спірних довіреностей реєстраційною комісією, відображення їхніх реквізитів у документах щодо проведення загальних зборів та допуску відповідних представників до участі у голосуванні наведеною заявою не спростовані. ОСОБА_17 не повідомляє фактичних даних, які суперечили б зазначеним обставинам, а обмежується власною оцінкою правового режиму запитуваних документів. Тому ця заява не усуває доказового значення досліджених судом апеляційної інстанції матеріалів реєстрації та проведення загальних зборів і не спростовує висновків, зроблених за результатами їх оцінки в сукупності та взаємному зв`язку.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на заяву свідка ОСОБА_17 від 24.06.2025, як на доказ відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо надання копій довіреностей від 01.04.2025, від 21.03.2025 та від 17.03.2025, оскільки у зазначеній частині заява відтворює правову позицію відповідача, не підтверджує фактичної відсутності у товариства запитуваних документів та не спростовує обставин встановлених за результатами дослідження інших доказів (а.с.74-75 т.1).

Поряд з цим, колегія суддів відхиляє довід відповідача про те, що наданий позивачем відеозапис свідчить про відсутність об`єктивних даних щодо передачі спірних довіреностей ТОВ «ОБІО», оскільки такий висновок виходить за межі обставин, зафіксованих цим доказом. Зазначений відеозапис відображає реєстрацію представників позивача, які прибули після інших представників учасників товариства, та надання ними своїх довіреностей реєстраційній комісії. Отже, він не охоплює попереднього етапу реєстрації, під час якого здійснювалися перевірка повноважень та допуск до участі у зборах інших представників учасників ТОВ "ОБІО" (а.с.160 т.1).

Відсутність на відеозаписі зображення передачі довіреностей від 01.04.2025, від 21.03.2025 та від 17.03.2025 за таких обставин означає лише те, що відповідні дії цим записом не зафіксовані. Вона не підтверджує, що такі дії не вчинялися до початку зафіксованої реєстрації представників позивача. Для обґрунтування протилежного висновку необхідно було б встановити, що відеозапис охоплює саме реєстрацію представників, повноваження яких підтверджувалися довіреностями, та дає можливість простежити відповідну процедуру. Натомість відповідач поширює висновки щодо зафіксованого проміжку часу на події, які відбувалися раніше та залишилися поза межами запису.

Водночас зафіксоване на відеозаписі надання довіреностей представниками позивача реєстраційній комісії має значення для з`ясування фактичного порядку перевірки представницьких повноважень під час цих загальних зборів. Вказана фіксація підтверджує, що комісія отримувала від представників позивача документи для здійснення реєстрації. Ця обставина підлягає зіставленню з документами щодо реєстрації інших представників, відображеними в них реквізитами довіреностей та фактом допуску відповідних осіб до участі у голосуванні.

Посилання відповідача на відеозапис як на «єдиний доказ», що безпосередньо відображає події реєстрації, не надає йому виключного чи переважного доказового значення. Відповідно до частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Тому обставини пред`явлення, передачі та подальшого зберігання спірних документів мають установлюватися за результатами оцінки всіх наявних доказів, а не виключно за відсутністю відповідного епізоду на відеозаписі, який цього етапу реєстрації не охоплює.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про недоведеність перебування довіреностей у ТОВ «ОБІО» зроблений без оцінки всієї сукупності доказів та без належного застосування передбаченого статтею 79 Господарського процесуального кодексу України стандарту вірогідності доказів. Суд першої інстанції фактично вимагав від позивача подання прямого доказу фізичного передання кожного документа, не зіставивши надані позивачем докази з відсутністю з боку відповідача документального підтвердження повернення, втрати або знищення довіреностей.

Суд першої інстанції також не надав належної оцінки положенням Переліку № 578/5, його обов`язковому характеру для юридичних осіб, віднесенню довіреностей на участь у загальних зборах до організаційно-управлінської документації та встановленому пунктом 58 мінімальному строку їх зберігання.

За встановлених обставин, довіреності від 01.04.2025, від 21.03.2025 та від 17.03.2025 містять інформацію про діяльність ТОВ «ОБІО», оскільки були використані створеною товариством реєстраційною комісією для перевірки повноважень представників учасників, їх допуску до участі в загальних зборах та визначення кількості голосів, які вони були уповноважені здійснювати від імені відповідних учасників. Зв`язок зазначених документів із діяльністю товариства визначається не лише особою, яка їх видала, а насамперед змістом посвідчених ними повноважень та їх фактичним використанням у процедурі організації роботи вищого органу управління товариства. Видача довіреностей фізичними особами - учасниками товариства не усуває такого зв`язку, адже після пред`явлення цих документів реєстраційній комісії та їх використання для підтвердження права відповідних представників брати участь у зборах і голосувати їх значення виходить за межі виключно внутрішніх відносин між довірителем та представником і безпосередньо стосується встановлення правомірності участі цих осіб у формуванні волі товариства. Саме від наявності та обсягу представницьких повноважень залежить, чи вправі відповідна особа голосувати від імені учасника та чи можуть подані нею голоси враховуватися під час прийняття рішень загальними зборами, у зв`язку із чим відомості, зафіксовані у спірних довіреностях, мають значення для перевірки дотримання процедури корпоративного управління та реалізації позивачем своїх прав як учасника товариства. Тому протиставлення відповідачем інформації про реалізацію учасниками права на управління товариством інформації про діяльність самого товариства є необґрунтованим, оскільки організація та проведення загальних зборів, перевірка повноважень їх учасників і представників та встановлення результатів голосування становлять складові діяльності органів юридичної особи.

Таким чином, ненадання позивачу копій довіреності від 01.04.2025 представника ОСОБА_4 (6% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_5 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 21.03.2025 представника ОСОБА_6 (37% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_6 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 17.03.2025 представника ОСОБА_7 (20% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_8 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_7 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025 у встановлений законом строк є порушенням його корпоративного права на одержання інформації про діяльність товариства. Належним та ефективним способом захисту такого права є зобов`язання ТОВ «ОБІО» виконати передбачений законом обов`язок і направити позивачу належним чином засвідчені копії вищевказаних документів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 у справі № 906/684/25 в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання ТОВ «ОБІО» протягом 10 (десяти) днів з дати набрання рішенням законної сили засобами поштового зв`язку направити ОСОБА_2 належним чином завірені копії таких документів: довіреності від 01.04.2025 представника ОСОБА_4 (6% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_5 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 21.03.2025 представника ОСОБА_6 (37% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_6 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 17.03.2025 представника ОСОБА_7 (20% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_8 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_7 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ТОВ «ОБІО» протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили засобами поштового зв`язку направити ОСОБА_2 належним чином виготовлену копію відеозапису на електронному носії проведених 04.04.2025 загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО», які відбувалися у приміщенні адміністративної будівлі ТОВ «ОБІО», на другому поверсі, у конференц-залі за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, буд. 6, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» документ — це матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі й просторі.

Стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначає електронний документ як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Отже, офіційно створений та відповідним чином ідентифікований відеофайл може мати статус електронного документа.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №751/6069/19 зазначив, що записаний на оптичний диск носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.

Колегія суддів враховує сформований Верховним Судом підхід, за яким перелік документів, наведений у частині першій статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не є вичерпним. Право учасника на інформацію може поширюватися й на інші документи за умови, що вони містять інформацію про діяльність товариства та за своїм змістом і функціональним призначенням належать до відповідної категорії корпоративної документації.

У постанові від 30.09.2025 у справі № 927/399/24 Верховний Суд зазначив, що з огляду на те, що учасник (засновник) товариства відповідно до положень статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статей 96-1, 116 ЦК України має безумовне право на отримання будь-якої інформації про діяльність товариства, у тому числі і господарської (фінансової), визначальним є те, чи містять запитувані позивачем документи інформацію про здійснення товариством своєї діяльності (у тому числі, господарської), та чи підпадають такі документи під правове регулювання, зокрема, частини першої статті 43 Закону, статей 96-1, 116 ЦК України.

Отже, сама по собі відсутність прямої згадки про відеозапис у частині першій статті 43 Закону не може бути єдиною та достатньою підставою для відмови в позові. Водночас невичерпність передбаченого цією нормою переліку не означає виникнення у товариства необмеженого обов`язку надавати учаснику будь-який запитуваний ним інформаційний об`єкт.

Для задоволення відповідної вимоги суд повинен встановити, що відеозапис фактично був створений, існував як окремий завершений інформаційний об`єкт, був створений самим товариством або переданий йому, перебував у його володінні чи під його контролем на час надходження письмової вимоги учасника, а також зберігся та об`єктивно може бути відтворений і скопійований на електронний носій.

Стаття 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» регулює порядок доступу до вже існуючих документів товариства. Вона не покладає на виконавчий орган обов`язку на вимогу учасника створювати новий документ або інформаційний продукт, здійснювати пошук інформації у володінні третіх осіб, відновлювати видалені дані, монтувати окремий відеозапис із масиву технічної відеофіксації, переносити його з обладнання третіх осіб чи формувати на основі різних записів новий файл.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа з числа учасників товариства або їх представників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Таким чином, законодавством визначено обов`язкову форму документального фіксування перебігу загальних зборів та прийнятих ними рішень - протокол загальних зборів. Натомість Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не встановлює обов`язковості відеофіксації загальних зборів, не визначає порядку її проведення, особи, відповідальної за створення запису, вимог до його змісту, форми, носія та строку зберігання.

Матеріали справи також не містять доказів того, що обов`язкова відеофіксація загальних зборів передбачена Статутом ТОВ «ОБІО», іншим локальним актом товариства або рішенням його уповноваженого органу.

Із протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО» №02-25 від 04.04.2025 не вбачається прийняття учасниками рішення про здійснення офіційної відеофіксації зборів, визначення особи, відповідальної за її проведення, долучення створеного відеозапису до матеріалів загальних зборів або встановлення порядку та строку його зберігання.

Наказ ТОВ «ОБІО» від 01.04.2025 №22/О, яким врегульовано організаційні питання проведення загальних зборів, також не містить розпорядження про здійснення офіційної відеофіксації загальних зборів, виготовлення за її результатами окремого відеофайлу та включення такого файлу до документації товариства (а.с.26 т.1).

Саме протокол загальних зборів №02-25 від 04.04.2025 є офіційним документом, у якому зафіксовано перебіг загальних зборів, склад осіб, які брали в них участь, питання порядку денного, результати голосування та прийняті рішення. Належним чином засвідчену копію цього протоколу відповідач надав позивачу листом від 18.04.2025 №349/08 (а.с.30-36 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2025 ОСОБА_2 звернувся до виконавчого органу ТОВ «ОБІО» з письмовим запитом про надання документів та інформації, пов`язаних із проведенням загальних зборів учасників Товариства 04.04.2025, у тому числі копії відеозапису зазначених зборів на електронному носії.

Ненадання відповідачем такого відеозапису у відповідь на вимогу позивача саме по собі не підтверджує існування відповідного інформаційного об`єкта та перебування його у володінні ТОВ «ОБІО». Відмова у наданні документа може свідчити про порушення корпоративного права лише тоді, коли встановлено, що відповідний документ існує, перебуває у володінні товариства та належить до інформації, доступ до якої гарантований учаснику законом.

Посилання позивача на наявність у приміщенні ТОВ «ОБІО» камер відеоспостереження не є достатнім доказом створення та збереження окремого відеозапису загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО» від 04.04.2025.

За поясненнями відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, в окремих приміщеннях товариства у цілодобовому режимі функціонувала система загального відеоспостереження, призначена для охорони майна, забезпечення безпеки працівників і контролю за приміщеннями. Така система фіксувала події безперервно, а не здійснювала цільовий запис загальних зборів як окремого корпоративного заходу.

Колегія суддів відзначає, що сам факт функціонування камер відеоспостереження не доводить, що 04.04.2025 відповідне обладнання було справним, охоплювало саме конференц-зал, фактично здійснювало запис упродовж усього часу проведення зборів, що записані дані були збережені у вигляді окремого файлу, не були автоматично перезаписані або видалені, а також перебували у володінні чи під контролем виконавчого органу ТОВ «ОБІО».

В матеріалах справи відсутні відомості про модель і технічні характеристики системи відеоспостереження, порядок та строк автоматичного зберігання даних, місце розташування накопичувача або сервера, особу, яка мала доступ до обладнання, факт копіювання інформації за 04.04.2025, назву, формат, тривалість або обсяг відповідного відеофайлу.

Позивачем не надано акта створення чи збереження відеозапису, електронного носія, копії відповідного файлу, його технічних або ідентифікаційних даних, скриншотів системи відеоспостереження, журналу доступу, відомостей про резервне копіювання, листування щодо передачі запису ТОВ «ОБІО» або інших доказів, які давали б можливість індивідуалізувати запитуваний інформаційний об`єкт та підтвердити його перебування у відповідача.

Відеозапис, долучений позивачем до матеріалів справи та здійснений його представниками, підтверджує лише те, що представники позивача самостійно проводили відеофіксацію загальних зборів (а.с.160 т.1). Наявність у позивача власного запису не доводить одночасного створення іншого, окремого відеозапису самим ТОВ «ОБІО», його посадовими особами або залученими ним особами.

Так само зовнішні ознаки здійснення відеофіксації, зокрема перебування у приміщенні осіб із технічними пристроями, не дають можливості без інших доказів встановити, кому належали відповідні пристрої, чи здійснювався ними запис, чи було запис збережено та передано саме ТОВ «ОБІО».

У додаткових поясненнях від 26.11.2025 відповідач повідомив суд та зокрема позивача про відсутність у ТОВ «ОБІО» запитуваного відеозапису (а.с.223 на звороті – 224 т.1). Наведене повідомлення саме по собі не має для суду наперед установленої доказової сили, однак підлягають оцінці разом з іншими доказами та обставинами справи.

11 травня 2026 року позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з клопотанням про закриття провадження у справі в частині вимоги про надання копії відеозапису загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО» від 04.04.2025. Подання такого клопотання позивач обґрунтовував саме повідомленням відповідача про відсутність у нього відповідного відеозапису.

Відмова суду першої інстанції у задоволенні цього клопотання з процесуальних підстав не підтверджує існування відеозапису. Суд лише дійшов висновку, що для закриття провадження недостатньо посилання однієї зі сторін на відсутність об`єкта спору, оскільки відповідні обставини повинні бути досліджені під час розгляду справи по суті.

Процесуальна поведінка позивача не може розглядатися як безумовна відмова від матеріального права або як обставина, що самостійно звільняє суд від дослідження доказів. Водночас подане позивачем клопотання підлягає врахуванню відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України як складова сукупності доказів, оскільки свідчить, що після отримання додаткових пояснень від 26.11.2025 позивач не мав доказів фактичного існування та перебування запитуваного відеозапису у відповідача, а тому посилався на відсутність відповідного предмета спору.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

Застосування стандарту вірогідності доказів передбачає порівняння судом доказів, наданих на підтвердження певної обставини, з доказами, спрямованими на її спростування, та встановлення того, яка із запропонованих сторонами версій є більш переконливою.

На підтвердження існування відеозапису у ТОВ «ОБІО» позивач фактично посилається на проведення зборів у приміщенні товариства, наявність камер відеоспостереження та здійснення відеофіксації окремими присутніми особами. Проте ці обставини не підтверджують створення саме відповідачем окремого відеозапису загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО» 04.04.2025 , його збереження та перебування у володінні товариства.

Натомість матеріали справи не містять рішення загальних зборів, наказу виконавчого органу, положення Статуту або іншого локального акта щодо проведення офіційної відеофіксації; протокол №02-25 від 04.04.2025 не містить відомостей про створення відеозапису; відсутні технічні та ідентифікаційні дані відповідного файлу; відповідач у додаткових поясненнях від 26.11.2025 повідомив суд та позивача про відсутність відеозапису, а позивач 11.05.2026 звернувся з клопотанням про закриття провадження у відповідній частині з цієї ж підстави.

Порівнюючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що докази на підтвердження відсутності у ТОВ «ОБІО» окремого відеозапису загальних зборів учасників від 04.04.2025 є більш вірогідними, ніж докази, надані на підтвердження його існування та перебування у володінні відповідача.

На відміну від документів, факт існування яких зафіксований у протоколі загальних зборів та матеріалах реєстрації учасників, відеозапис не індивідуалізований жодним документом товариства, незазначений, як додаток до матеріалів загальних зборів - рішень загальних зборів учасників ТОВ "ОБІО" від 04.04.2025, оформлених протоколом №02-25 від 04.04.2025 та не згадується як створений або прийнятий на зберігання корпоративний документ.

Не встановлює обов`язку зберігати будь-які записи систем відеоспостереження і Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5.

Пункт 60 Переліку № 578/5 передбачає зберігання документів, у тому числі відеозаписів і фотодокументів, з історії організації та її підрозділів. Однак ця норма стосується відеозаписів, спеціально сформованих як документи з історії організації, а не всіх без винятку технічних записів камер безпеки, які можуть тимчасово створюватися під час експлуатації систем відеоспостереження.

Матеріали справи не містять доказів того, що запитуваний позивачем запис був створений або відібраний ТОВ «ОБІО» як документ з історії організації, включений до відповідної номенклатури справ, переданий до архіву чи іншим чином набув статусу документа, передбаченого пунктом 60 Переліку № 578/5. Тому положення цього Переліку не підтверджують існування у відповідача обов`язку зберігати та надавати саме спірний відеозапис.

Відсутність встановленого законом або локальними актами обов`язку здійснювати відеофіксацію не виключала б права учасника отримати запис, якби було доведено, що такий запис фактично створений товариством, збережений ним як документ і перебуває у його володінні. Однак зазначені обставини позивачем не доведені.

Судове рішення про зобов`язання вчинити певну дію повинно бути не лише формально визначеним, а й об`єктивно виконуваним та забезпечувати реальне поновлення порушеного права. Покладення на ТОВ «ОБІО» обов`язку направити копію інформаційного об`єкта, існування та перебування якого у відповідача не встановлено, фактично означало б зобов`язання створити новий відеозапис, змонтувати його з інших матеріалів, відновити видалені дані або одержати їх від третіх осіб.

Такий обов`язок не передбачений статтею 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виходить за межі змісту корпоративного права учасника на інформацію та не відповідає критеріям належного й ефективного способу судового захисту.

Таким чином, колегія суддів відзначає, що сам факт направлення позивачем письмової вимоги та ненадання відповідачем відеозапису не є достатнім для задоволення позову. Позивач повинен був також довести існування запитуваного інформаційного об`єкта, його належність до документів, що містять інформацію про діяльність Товариства та перебування такого об`єкта у володінні або під контролем ТОВ «ОБІО». Сукупність належних, допустимих і вірогідних доказів на підтвердження цих обставин у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ТОВ «ОБІО» протягом 10 (десяти) днів з дати набрання рішенням законної сили засобами поштового зв`язку направити ОСОБА_2 копію відеозапису загальних зборів учасників ТОВ «ОБІО», проведених 04.04.2025 у приміщенні адміністративної будівлі ТОВ «ОБІО» за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Згідно п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково. Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 у справі № 906/684/25 в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання ТОВ «ОБІО» протягом 10 (десяти) днів з дати набрання рішенням законної сили засобами поштового зв`язку направити ОСОБА_2 належним чином завірені копії таких документів: довіреності від 01.04.2025 представника ОСОБА_4 (6% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_5 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 21.03.2025 представника ОСОБА_6 (37% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_6 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 17.03.2025 представника ОСОБА_7 (20% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_8 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_7 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову. Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 у справі №906/684/25 в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання ТОВ «ОБІО» протягом 10 (десяти) днів з дати набрання рішенням законної сили засобами поштового зв`язку направити ОСОБА_2 копії відеозапису на електронному носії проведених загальних зборів учасників ТОВ "ОБІО", який було зроблено 04.04.2025 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО", які відбувались в приміщенні адмінбудівлі ТОВ "ОБІО", 2 поверх, конференц-зал, за адресою: АДРЕСА_1 . залишити без змін.

Згідно ч.14 ст.129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує приписи п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України та виходить з того, що якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки пред`явлений ОСОБА_2 позов є немайновим, а при частковому задоволенні вимог немайнового характеру пропорції такого задоволення точно визначити неможливо, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 30.09.2020 у справі №641/1355/18, від 11.12.2019 у справі №908/3199/15, то понесені позивачем в цій справі судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно розподілити між сторонами порівну.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 у справі №906/684/25, задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 у справі №906/684/25 в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» (10025, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Промислова, будинок 6, код ЄДРПОУ 32828660 ) протягом 10 (десяти) днів з дати набрання рішенням законної сили засобами поштового зв`язку направити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) належним чином завірені копії наступних документів: довіреності від 01.04.2025 представника ОСОБА_4 (6% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_5 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 21.03.2025 представника ОСОБА_6 (37% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_6 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025; довіреності від 17.03.2025 представника ОСОБА_7 (20% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_8 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_7 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову:

"Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБІО» (10025, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Промислова, будинок 6, код ЄДРПОУ 32828660 ) протягом 10 (десяти) днів з дати набрання рішенням законної сили засобами поштового зв`язку направити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) належним чином завірені копії наступних документів:

довіреності від 01.04.2025 представника ОСОБА_4 (6% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_5 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025;

довіреності від 21.03.2025 представника ОСОБА_6 (37% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_6 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025;

довіреності від 17.03.2025 представника ОСОБА_7 (20% в статутному капіталі ТОВ "ОБІО"), виданої на ім`я ОСОБА_8 , на підставі якої його було уповноважено на представництво інтересів ОСОБА_7 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО" 04.04.2025."

3. Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2026 у справі №906/684/25 в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» (10025, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Промислова, будинок 6, код ЄДРПОУ 32828660 ) протягом 10 (десяти) днів з дати набрання рішенням законної сили засобами поштового зв`язку направити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) копію відеозапису на електронному носії проведених загальних зборів учасників ТОВ "ОБІО", який було зроблено 04.04.2025 на загальних зборах учасників ТОВ "ОБІО", які відбувались в приміщенні адмінбудівлі ТОВ "ОБІО", 2 поверх, конференц-зал, за адресою: АДРЕСА_1 , залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» (10025, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Промислова, будинок, 6, код ЄДРПОУ 32828660) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) – 1211,20 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви; 1816,80 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити видачу судового наказу Господарському суду Житомирської області.

6. Справу №906/684/25 повернути Господарському суду Житомирської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "09" вересня 2026 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.