Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №902/1700/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Справа № 902/1700/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Поліщук П.Я. , суддя Павлюк І.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - Науково-виробниче підприємство "Гамма" на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.26 р. у справі № 902/1700/25 (суддя Нешик О.С.)

за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю - Науково-виробниче підприємство "Гамма"

про стягнення 3945,21 грн. заборгованості за договором про надання послуг

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.05.26 у справі № 902/1700/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю - Науково-виробничого підприємства "Гамма" на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 3740,14 грн - заборгованості за теплову енергію, витрачену на загальнобудинкові потреби опалення; 93,12 грн - заборгованості за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання; 39,18 грн - інфляційних втрат; 32,64 грн - 3% річних та 27,99 грн - пені та 3028,00 грн - витрат зі сплати судового збору. Видано наказ. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 11,95 грн пені та 0,19 грн - 3% річних.

Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням, апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 15 травня 2026 року у справі №902/1700/25 повністю і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. Стягнути з позивача суму сплаченого судового збору.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 витребувано матеріали справи № 902/1700/25.

30.06.2026 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи з Господарського суду Вінницької області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ-НВП "Гамма" на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.2026 р. у справі № 902/1700/25. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

09.07.26 через підсистему "Електронний суд" від КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Згідно з ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

02.11.2004 укладено договір купівлі-продажу приміщення за яким Вінницька міська рада в особі Управління комунального майна продало ТОВ "Аргон" вбудовано-прибудовані приміщення в будинку, що знаходяться в м.Вінниця по вул.Фрунзе, 75, у склад яких входить: торговий зал 70-1, коридор 70-2, кладові 70-3, 70-5, санвузол 70-4, кабінети 70-6, 70-7, склад 70-8 (70-12), загальною площею 188,2 кв.м (том 1, а.с. 202-203).

10.12.2004 укладено договір купівлі-продажу за яким Товариство з обмеженою відповідальністю - Науково-виробничого підприємства "Аргон" передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю - Науково-виробничого підприємства "Гамма" вбудовано-прибудовані приміщення до складу яких входить: торговий зал 70-1, коридор 70-2, кладові 70-3, 70-5, санвузол 70-4, кабінети 70-6, 70-7, склад 70-8 (70-12), загальною площею 188,2 кв.м, що знаходяться в м.Вінниця по вул. Фрунзе, 75 (згідно рішення Вінницької міської ради № 71 від 25.12.2015 вулицю перейменовано на Янгеля Академіка). (том 1, а.с. 204) .

Згідно з Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1, а.с.82), 01.12.2017 за ТОВ-НВП "Гамма" зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за адресою: вул.Янгеля Академіка, буд.75, приміщення 70, м.Вінниця площею 189,9 кв.м.

17.12.2012 приміщення магазину по вул. Фрунзе (Янгеля Академіка), 75, м.Вінниця від`єднано від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення, що підтверджується відповідними актами (том 1, а.с.82-83)

Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №1447 від 21.07.2022 (а.с.143-148) погоджено норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії центрального опалення та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на опалювальний сезон 2022-2023, зокрема за адресою: вул.Янгеля Академіка, 45 встановлено 0,108695 Гкал/(рік м2) та 105 л/особу відповідно.

09.08.2022 було проведено опломбування приладу обліку / запірної арматури по вул.Янгеля, 75, про що складено акт №1879 (а.с.115).

Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №929 від 18.04.2024 (а.с.149) внесено зміни до рішення виконавчого комітету міської ради №1447 від 21.07.2022 та словосполучення "2022-2023 років" замінено словосполученням "2024-2025 років".

Листом №2012-22/2 від 30.04.2025 (том 1, а.с.10-20) КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" направило ТОВ-НВП "Гамма" на ознайомлення один примірник: - типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та заяву-приєднання до нього; - типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, з вимогою підписати та повернути їх до 01.06.2025. Позивач також зазначив, що у разі неповернення заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії до вказаної дати, вказаний договір вважатиметься укладеним з 01.05.2025 в силу абзацу 6 п.13 постанови №830, а саме через факт отримання послуги. Вказаний лист надісланий позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення, списком згрупованих відправлень з відповідним фіскальним чеком (том 1, а.с.8-10).

За змістом типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.05.2025 (а.с.13-16) (далі - Договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пунктів 2, 3 договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua/public/consumer/50. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua/public/consumer/50. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону №130 від 05.06.2018.

Згідно із пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Умовами п.30 договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (Офіційний вісник України, 2019, №71, ст.2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2021 року №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Відповідно до п.34 типового індивідуального договору про постачання теплової енергії споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п.45 типового індивідуального договору про постачання теплової енергії).

За змістом типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01.05.2025 (том 1, а.с.17-20) (далі - договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пунктів 2, 3 договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua/public/consumer/50. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua/public/consumer/50. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону №130 від 05.06.2018.

Згідно із пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Умовами п.30 договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1182 (Офіційний вісник України, 2020, №14, ст.550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2021 року №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

- плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Відповідно до п.34 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п.45 типового індивідуального договору про наданя послуги з постачання гарячої води).

Листом №70 від 16.05.2025 (том 1, а.с.85) ТОВ-НВП "Гамма" просило надати детальний розрахунок, за які саме послуги та в якому розмірі здійснюється оплата за послуги, як співвласнику на праві спільної сумісної власності майна багатоквартирного будинку, в якому не надані послуги з опалення місць загального користування.

26.05.2025 позивачем складено акт про відпуск теплової енергії (том 1, а.с.117), за яким ТОВ-НВП "Гамма" в період з 25.04.2025 по 26.05.2025 було відпущено 8,26 Гкал. Даний акт підписано контролером ВКЕ СЗ Архипчуком О.П. а у графі "представник споживача" зазначено про отримання даних дистанційною системою.

Відповідно до актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2025 (том 1, а.с.21-22), позивачем за травень 2025 року надані послуги з: постачання гарячої води; теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи; гарячого водопостачання у будинку; абонентського обслуговування на суму 1105,25 грн. Дані акти підписані генеральним директором позивача Біликом М.С..

У листі №2766-1725-25 від 25.06.2025 (том 1, а.с.86-87) позивач просив відповідача надати копію технічного паспорта вбудовано-прибудованого приміщення для підтвердження його точної опалювальної суми.

25.06.2025 позивачем складено акт про відпуск теплової енергії (том 1, а.с.118), за яким ТОВ-НВП "Гамма" в період з 26.05.2025 по 25.06.2025 було відпущено 8,47 Гкал. Даний акт підписано контролером ВКЕ СЗ Архипчуком О.П. а у графі "представник споживача" зазначено про отримання даних дистанційною системою.

За червень 2025 року надано послуги на суму 1327,89 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2025 (том 1, а.с.23-24). Дані акти підписані генеральним директором позивача Біликом М.С..

29.07.2025 підписано акт контролером ВКЕ СЗ Архипчуком О.П., а у графі "споживач" зазначено про отримання даних дистанційною системою (том 1, а.с.118 на звороті). Згідно даного акта ТОВ-НВП "Гамма" в період з 25.06.2025 по 29.07.2025 використало 145 м3 води.

Листом №95/1 від 31.07.2025 (том 1, а.с.87-89) ТОВ-НВП "Гамма" просило надати розрахунок частини формули, згідно з якою здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку.

Згідно з актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2025 (том 1, а.с.25-26) позивачем за липень 2025 року надано послуги з: постачання гарячої води; теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи; гарячого водопостачання у будинку; абонентського обслуговування в розмірі 405,34 грн. Дані акти підписані генеральним директором позивача Біликом М.С..

Листом №94 від 01.08.2025 (том 1, а.с. 90-91) ТОВ-НВП "Гамма" повернуло рахунки позивачу як помилково виписані, оскільки вони містять посилання на договір №206/1 від 01.05.2025, який відповідачем не був підписаний, а також послуги, вказані в рахунках відповідачу не надаються, так як приміщення є прибудованим, без здійснення циркуляції.

У попередженні позивача №3201-22/2 від 06.08.2025 (том 1, а.с.89) зазначено, що станом на 01.08.2025 заборгованість ТОВ-НВП "Гамма" за поставлену теплову енергію складає 46,53 грн, за отриману послугу з постачання гарячої води складає 2791,91 грн.

26.08.2025 позивачем складено акт (том 1, а.с.119), за яким ТОВ-НВП "Гамма" в період з 29.07.2025 по 26.08.2025 використало 113 м3 води. Даний акт підписано контролером ВКЕ СЗ Архипчуком О.П. а у графі "представник споживача" зазначено про отримання даних дистанційною системою.

У актах здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2025 (том 1, а.с.27-28) зазначено, що позивачем за серпень 2025 року надано відповідачу послуги з: постачання гарячої води; теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи; гарячого водопостачання у будинку; абонентського обслуговування в розмірі 323,44 грн. Дані акти підписані генеральним директором позивача Біликом М.С..

Листом №115 від 09.09.2025 (том 1, а.с.90) ТОВ-НВП "Гамма" повідомило, що не заключало типові індивідуальні договори про надання послуг з КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", у зв`язку з чим немає підстав для оплати наданих рахунків.

У попередженні позивача №3544-22/2 від 10.09.2025 (том 1, а.с.51) зазначено, що станом на 01.09.2025 заборгованість ТОВ-НВП "Гамма" за поставлену теплову енергію складає 62,04 грн, за отриману послугу з постачання гарячої води складає 3099,83 грн.

25.09.2025 контролером ВКЕ СЗ Архипчуком О.П. складено акт (том 1, а.с.119 на звороті), за яким ТОВ-НВП "Гамма" в період з 26.08.2025 по 25.09.2025 використало 120 м3 води. Даний акт підписано представником позивача, а у графі "представник споживача" зазначено про отримання даних дистанційною системою.

За вересень 2025 року надано послуги з: постачання гарячої води; теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи; гарячого водопостачання у будинку; абонентського обслуговування на суму 322,06 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2025 (том 1, а.с. 29-30). Дані акти підписані генеральним директором позивача Біликом М.С..

Листом №3815-2236-25 від 06.10.2025 (том 1, а.с.92) КП ВМП "Вінницяміськтеплоенерго" вдруге направило ТОВ-НВП "Гамма" примірники типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, та заяву-приєднання до них.

Попередженням №3904-22/2 від 13.10.2025 (том 1, а.с.52) позивачем повідомлено ТОВ-НВП "Гамма", що станом на 01.10.2025 заборгованість за: абонентське обслуговування складає 77,55 грн, за втрати на забезпечення функціонування системи гарячого водопостачання будинку складає 3406,37 грн.

23.10.2025 провідним інженером ВзКЯТЕ СЗ Себестіянським В.Й. проведено огляд і опломбування вузла комерційного обліку, за результатами якого складено акт про приймання вузла комерційного обліку на абонентське обслуговування (том 1, а.с.113-114). Даний акт підписано провідним інжереом ВзКЯТЕ СЗ Себестіянським В.Й. та власником (співвласником) будівлі Мусієнко К.І..

28.10.2025 складено акт (том 1, а.с.120), за яким ТОВ-НВП "Гамма" в період з 25.09.2025 по 28.10.2025 використало 158 м3 води. Даний акт підписано контролером ВКЕ СЗ Архипчуком О.П. а у графі "представник споживача" зазначено про отримання даних дистанційною системою.

Відповідно до актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2025 (том 1, а.с.31-32), позивачем за жовтень 2025 року надані послуги на суму 349,28 грн. Дані акти підписані генеральним директором позивача Біликом М.С..

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що вказані акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) надіслані позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення, списком згрупованих відправлень з відповідним фіскальним чеком (том 1, а.с.33-35, 36-38, 39-41, 42-45, 46-48, 49-50).

Листом №134 від 06.11.2025 (том 1, а.с.93) ТОВ-НВП "Гамма" повідомило, що продовжує отримувати рахунки, які містять посилання на договір 206/1 від 01.05.2025 та зазначило, що нарахування за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку та абонентське обслуговування за відсутності циркуляції є безпідставним та таким, що порушує чинне законодавство.

Заборгованість ТОВ-НВП "Гамма" станом на 01.11.2025 становить 93,70 грн за поставлену теплову енергію (МЗК), 3740,12 грн за отриману послугу з постачання гарячої води (втрати ВБС), про що повідомлено відповідача попередженням №4282-22/2 від 14.11.2025 (том 1, а.с.53).

У листі №4385-3521-25 від 25.11.2025 (том 1, а.с.94) КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" вкотре зазначило, що житловий багатоповерховий будинок по вул.Янгеля Академіка, 75, м.Вінниця повністю не від`єднано від мереж централізованого опалення, а ТОВ-НВП "Гамма" є співвласником майна такого будинку, тому зобов`язане оплачувати надані послуги.

За період з 01.05.2025 по 31.10.2025 ТОВ-НВП "Гамма" за абонентське обслуговування на послугу з постачання теплової енергії за договором №206 від 01.05.2025 нараховано 93,12 грн (том 1, а.с.114).

За послугу з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання) за договором №206/1 від 01.05.2025, ТОВ-НВП "Гамма" в період з 01.05.2025 по 31.10.2025 нараховано 3740,14 грн (том 1, а.с.116).

У матеріалах справи міститься звіт №4/26-ТЗ cкладений ТОВ "МУР" на замовлення ТОВ-НВП "Гамма" про проведення обстеження та оцінку технічного стану інженерних мереж групи нежитлових приміщень №70 першого поверху будівлі, літера А, А3, А4 за адресою: вул. Академіка Янгеля, 75, м.Вінниця (том 1, а.с.168-175), у висновку якого зазначено, що "система централізованого опалення у приміщеннях відсутня. Приміщення відключені від системи централізованого опалення, що підтверджується відповідними актами. Транзитні трубопроводи та інші елементи системи централізованого опалення у приміщеннях відсутні."

Також наявний робочий проект від`єднання від системи централізованого опалення магазина "Корона-5" ТОВ "Аргон" по вул.Фрунзе, 75, м.Вінниця, складений СПД Трачуком В.І. на замовлення ТОВ "Аргон" (том 1, а.с.176-179), де зазначено, що 2-х сторонній підписаний акт про від`єднання є підставою для припинення нарахувань за централізоване теплопостачання.

Копіями матеріалів інвентаризаційної справи №2555 на об`єкт нерухомого майна, що розташований по вул.Янгеля Академіка, 75, м.Вінниця підтверджується факт того, що приміщення №70 по вул.Янгеля Академіка, буд.75, м.Вінниця, яке належить на праві власності ТОВ-НВП "Гамма", є вбудовано-прибудованим приміщенням в будинку по вул.Янгеля Академіка, 75, м.Вінниця.

Позивач вважає, що у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ-НВП "Гамма" зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за період із травня по жовтень 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 3 833,26 грн. Направлені відповідачу рахунки та акти здачі-приймання наданих послуг залишилися неоплаченими, а заборгованість у добровільному порядку погашена не була. З огляду на це КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.05.2026 у справі № 902/1700/25 позов задоволено частково. Місцевий господарський суд виходив із того, що типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Відсутність підписаної відповідачем заяви-приєднання суд не визнав підставою для звільнення його від оплати послуг, наданих багатоквартирному будинку. Місцевий господарський суд урахував, що відключення окремого нежитлового приміщення від централізованого опалення та гарячого водопостачання не припиняє обов`язку власника брати участь у відшкодуванні відповідних загальнобудинкових витрат. Оцінивши надані акти, рахунки та розрахунки, суд першої інстанції визнав доведеною основну заборгованість відповідача в розмірі 3 833,26 грн. Перевіривши нарахування інфляційних втрат, трьох процентів річних і пені, суд задовольнив ці вимоги частково, відмовивши у стягненні 0,19 грн трьох процентів річних та 11,95 грн пені.

Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням, апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції. Скаржник зазначає, що не підписував заяви-приєднання, не оплачував рахунків та фактично не отримував послуг, а тому вважає договори з позивачем неукладеними. Апелянт наголошує, що належне йому вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення відключене від централізованого опалення, має окремий вхід, у ньому відсутні транзитні трубопроводи та циркуляція гарячої води, а місця загального користування будинку не опалюються. Також скаржник стверджує, що повертав позивачу акти та рахунки із запереченнями, тоді як детального і зрозумілого розрахунку заявленої заборгованості йому не було надано. На переконання апелянта, нарахування за травень–жовтень 2025 року, тобто поза межами опалювального періоду, є безпідставними, а суд першої інстанції неправильно визначив зміст і правову природу спірних платежів. З огляду на викладене скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в позові та покласти на позивача витрати зі сплати судового збору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення та вважає рішення місцевого господарського суду законним і обґрунтованим. Позивач зазначає, що будинок на вул. Академіка Янгеля, 75 підключений до централізованих мереж і обладнаний комерційними вузлами обліку, а належне відповідачу приміщення є вбудованою частиною цього багатоквартирного будинку. За твердженням позивача, відповідно до Правил № 830, Правил № 1182 та Методики № 315 загальнобудинкові обсяги розподіляються між усіма власниками приміщень, зокрема приміщень з індивідуальним опаленням, окремим входом або відключених від відповідних мереж. Позивач наголошує, що циркуляція гарячої води має визначатися щодо внутрішньобудинкової системи загалом, а не лише щодо мереж усередині приміщення відповідача. Посилання апелянта на Методику № 359 позивач вважає помилковим, оскільки цей нормативний акт утратив чинність, а надання послуг і розмір боргу підтверджуються показниками вузлів обліку, актами та розрахунками. У зв`язку із цим позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.2026 - без змін.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, - безпосередньо з таких актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, врегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 (далі - Методика №315).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктами 1, 5 частини другої статті 7, частинами першою, четвертою статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено обов`язок індивідуального споживача укладати договори у визначених законом випадках та щомісяця оплачувати надані послуги за встановленими цінами (тарифами) у строки, передбачені договором. Якщо плата складається з декількох складових, вона вноситься однією сумою, а виконавець забезпечує їх деталізацію в рахунку.

За частинами першою, другою статті 12 цього Закону житлово-комунальні послуги надаються виключно на договірних засадах, а договори укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Щодо доводів апелянта про неукладення типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води від 01.05.26 та відсутність у відповідача статусу споживача послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статтей 633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено спеціальний порядок виникнення договірних відносин. Якщо співвласники багатоквартирного будинку не обрали модель договірних відносин і не уклали відповідний договір із виконавцем, з ними укладається індивідуальний договір, що є публічним договором приєднання. Такий договір вважається укладеним після спливу 30 днів з дня опублікування його тексту на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або виконавця, якщо за цей час співвласники не обрали іншу модель та не уклали відповідний договір.

Колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що для договору, який виникає в силу частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", підписана відповідачем заява-приєднання або попередня оплата рахунку не є єдиними можливими юридичними фактами його укладення. Норма закону безпосередньо пов`язує укладення договору зі спливом установленого строку та відсутністю рішення співвласників про іншу модель договірних відносин.

Матеріали справи підтверджують опублікування позивачем типових договорів, їх відповідність формам, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України №830 та №1182, а також направлення відповідачу листом від 30.04.2025 №2012-22/2 примірників договорів і заяв-приєднання: - про надання послуги з постачання теплової енергії; - про надання послуги з постачання гарячої води. Доказів обрання співвласниками будинку іншої моделі договірних відносин або укладення колективного договору матеріали справи не містять (том 1, а.с. 10).

Лист відповідача від 16.05.2025 №70, яким заяву-приєднання повернуто без підпису та запитано деталізацію нарахувань, не є рішенням співвласників будинку про вибір іншої моделі договірних відносин і не припиняє дію правового механізму, передбаченого частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Одностороння незгода окремого співвласника не може змінити встановлену законом модель.

Подібний висновок щодо автоматичного укладення публічного індивідуального договору за відсутності рішення співвласників про іншу модель наведено у постановах Верховного Суду від 25.05.2026 у справі №920/1061/23(920/399/25) та від 14.07.2026 у справі №920/1061/23(920/759/25).

Таким чином, відсутність підпису ТОВ-НВП "Гамма" на заяві-приєднанні не свідчить про відсутність між сторонами договірних відносин і не звільняє відповідача від визначених законом та договорами платежів.

Щодо належності вбудовано-прибудованого приміщення до багатоквартирного будинку та статусу відповідача як співвласника спільного майна, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. До такого майна належать приміщення загального користування, несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, а також механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового чи нежитлового приміщення.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у ньому, спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що зміст договорів купівлі-продажу від 02.11.2004 та 10.12.2004 безпосередньо визначає предмет відчуження як "вбудовано-прибудовані приміщення в будинку" за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 75 (нині - вул. Академіка Янгеля, 75). Відомості Державного реєстру речових прав фіксують право власності ТОВ-НВП "Гамма" на нежитлове приміщення №70 саме за адресою будинку №75, а матеріали інвентаризаційної справи №2555 підтверджують його характеристику як вбудовано-прибудованого приміщення цього будинку.

Окремий вхід, розташування частини приміщення поза основним контуром будинку, самостійний реєстраційний номер та можливість використовувати приміщення як окремий об`єкт цивільних прав не перетворюють його на окремо розташовану будівлю. Самостійність нежитлового приміщення як об`єкта нерухомого майна та його належність до багатоквартирного будинку є сумісними юридичними ознаками.

Наданий відповідачем звіт №4/26-ТЗ не містить висновку про те, що приміщення №70 є окремою будівлею і не входить до складу будинку №75. Висновок звіту про відсутність у межах приміщення елементів централізованого опалення стосується інженерного обладнання самого приміщення, але не спростовує правовстановлюючих та інвентаризаційних документів щодо його належності до будинку.

Абзац другий пункту 3 розділу І Методики №315 прямо передбачає розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами житлових і нежитлових приміщень, у тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, обладнаних окремим входом. Отже, саме ті конструктивні ознаки, на які посилається апелянт, враховані законодавцем і не є винятком із правил розподілу.

Створення та діяльність у будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не змінює складу спільного майна і не припиняє прав та обов`язків власника нежитлового приміщення. За змістом статей 1, 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ є юридичною особою, створеною власниками квартир та нежитлових приміщень для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Правовий статус співвласника виникає не з членства в ОСББ, а безпосередньо з права власності на квартиру або нежитлове приміщення у цьому будинку.

Відтак ТОВ-НВП "Гамма" як власник нежитлового приміщення №70 є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку №75, у тому числі його інженерних систем. Цей статус виникає в силу частини другої статті 382 Цивільного кодексу України та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" і не залежить від наявності окремого входу чи проходження трубопроводів безпосередньо через приміщення відповідача.

Щодо доводів про відключення приміщення, відсутність опалювальних приладів, транзитних труб і неопалення місць загального користування, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що приміщення № 70 відключене від системи централізованого опалення. Проте ця обставина свідчить лише про те, що позивач не постачав теплову енергію безпосередньо для опалення приміщення відповідача. Спірні нарахування за договором № 206/1 стосуються послуги з постачання гарячої води, зокрема витрат теплової енергії на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, а не опалення приміщення № 70. Тому відключення приміщення від централізованого опалення саме по собі не спростовує правомірності цих нарахувань.

Після набрання чинності Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", новою моделлю договірних відносин за Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами №830 та Методикою №315 законодавство розмежовує теплову енергію спожиту безпосередньо приміщенням, теплову енергію на загальнобудинкові потреби і теплову енергію на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем.

Частиною другою статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", зокрема, встановлено, що визначений за допомогою вузла комерційного обліку обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі, включає, зокрема, обсяги теплової енергії на гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання за наявності циркуляції. Відповідно до пункту 6 частини другої цієї статті обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування зазначених внутрішньобудинкових систем, визначається згідно з Методикою № 315 та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) їхніх приміщень або, за рішенням співвласників будівлі, за іншим передбаченим цією Методикою принципом.

Пунктом 14 Правил №830 та підпунктом 12 пункту 42 цих Правил визначено, що відокремлення (відключення) квартири або нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не звільняє його власника від обов`язку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб і на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем.

Пунктом 15 Правил №1182 встановлено, що обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за наявності циркуляції, розраховується та розподіляється між усіма споживачами відповідно до Методики №315.

Верховний Суд у постанові від 20.08.2026 у справі №908/438/25 звернув увагу, що за чинного з 2021 року правового регулювання відсутність опалювальних приладів у конкретному приміщенні та тепловіддачі до нього не означає абсолютної незалученості власника до відносин із розподілу теплової енергії, спожитої будинком. Водночас виконавець має довести правильність застосованого способу розрахунку та використаних показників.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 25.05.2026 у справі №920/1061/23(920/399/25) та від 14.07.2026 у справі №920/1061/23(920/759/25): власник відключеного приміщення бере участь у відшкодуванні загальнобудинкових витрат, але суд зобов`язаний перевірити методику та вихідні дані розрахунку.

Доводи апелянта обґрунтовані в апеляційній скарзі положеннями Методики, затвердженої наказом від 31.10.2006 № 359, та нормативним регулюванням, яке діяло до запровадження нового порядку розподілу комунальних послуг, не можуть бути покладені в основу вирішення цього спору. Суд апеляційної інстанції зауважує, що спірні нарахування здійснені у 2025 році, тому до відповідних правовідносин підлягають застосуванню Методика № 315, Правила № 830 та Правила № 1182 у редакціях, чинних протягом спірного періоду.

Щодо наявності циркуляції гарячої води у будинку та доказів фактичного функціонування внутрішньобудинкової системи, колегія суддів зазначає наступне.

Витрати теплової енергії на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання є тепловими втратами у трубопроводах та обладнанні будинкової системи, необхідними для підтримання її робочого режиму. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поняття циркуляції в цьому контексті стосується функціонування системи ГВП у будинку загалом, а не обов`язкової наявності циркуляційного відгалуження або водорозбірної арматури в кожному окремому приміщенні.

Додані до матеріалів справи акт прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік, паспорт і свідоцтво про повірку підтверджують установлення у будинку вузла комерційного обліку теплової енергії на послугу з постачання гарячої води з перетворювачем витрат "Ергомера-125" №11460. Щомісячні двосторонні акти фіксують показання цього вузла та обсяги, використані для визначення теплової енергії на ГВП. Окремо у матеріалах справи наявні документи щодо вузла обліку теплової енергії №12869, що не дає підстав ототожнювати облік опалення з обліком ГВП.

Пункт 4 розділу ІІ Методики №315 передбачає, що загальний обсяг теплової енергії, спожитої будинком на гаряче водопостачання, складається з обсягу, витраченого на приготування гарячої води, та обсягу, витраченого на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП.

За пунктами 1, 5 розділу V Методики №315 обсяг теплової енергії на приготування гарячої води визначається з урахуванням загального обсягу спожитої у будинку гарячої води, її густини, теплоємності та нормативної різниці температур. Якщо будинок оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії на ГВП, обсяг на функціонування внутрішньобудинкової системи визначається як різниця між показаннями такого вузла та обсягом теплової енергії, витраченої на приготування води. Спрощений показник у 20 відсотків застосовується лише за відсутності такого вузла та необхідних даних про трубопроводи.

Відповідно до пункту 8 розділу V Методики №315 витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП розподіляються між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку пропорційно до їх опалюваних площ, у тому числі між власниками приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення, незалежно від фактичного споживання гарячої води у конкретному приміщенні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що технічний звіт №4/26-ТЗ та робочий проєкт відключення підтверджують відсутність системи централізованого опалення і транзитних трубопроводів у самому приміщенні №70. Однак, даний технічний звіт не досліджує роботу внутрішньобудинкової системи ГВП у всьому будинку, не спростовує показань вузла №11460 і не містить висновку про відсутність циркуляційного контуру в будинку.

Довід апелянта про відсутність у системі відгалуження з водорозбірною арматурою для загальнобудинкових потреб також не стосується спірного показника. Відсутність відбору гарячої води на прибирання чи інші загальнобудинкові потреби може означати нульовий обсяг води за відповідною окремою складовою, але не свідчить про відсутність теплових втрат циркуляційної системи ГВП.

Оскільки послуга з постачання гарячої води та функціонування її внутрішньобудинкової системи не прив`язані до опалювального сезону, посилання апелянта на те, що травень-жовтень 2025 року є міжопалювальним періодом, не спростовує нарахування. За ці місяці позивач не заявляє оплату за безпосереднє опалення приміщення №70.

Щодо застосованої Методики та правильності розрахунку основного боргу колегія суддів зазначає наступне.

Апелянт обґрунтовує заперечення пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування, затвердженою наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 №359. Проте зазначена Методика №359 втратила чинність з 25.01.2019 і не регулює нарахування за травень-жовтень 2025 року. До спірних відносин застосовується Методика №315 у редакції, чинній у відповідному розрахунковому періоді.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що виконавець подав акти приймання вузлів комерційного обліку, паспорти і відомості про їх повірку, акти щомісячних показань, розрахунок фактичної вартості послуги щодо приміщення відповідача, дані про загальну площу приміщення 189,9 кв. м з Державного реєстру речових прав, акти здачі-прийняття послуг та докази їх направлення. Ці докази у сукупності дають можливість перевірити вид послуги, розрахунковий період, вихідні обсяги, тариф, частку площі та підсумкову суму.

Із розрахунку та первинних документів вбачається, що 3740,14 грн нараховано за договором №206/1 про постачання гарячої води. Ця сума складається з 2988,36 грн вартості теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, 686,54 грн коригування у зв`язку зі щомісячною зміною ціни природного газу та 65,24 грн плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води.

За актами, нарахування по договору №206/1 становить: за травень 2025 року - 1089,73 грн, за червень - 1312,37 грн, за липень - 389,82 грн, за серпень - 307,92 грн, за вересень - 306,54 грн, за жовтень - 333,76 грн. Загальна сума цих нарахувань дорівнює 3740,14 грн.

Окремо за договором №206 про постачання теплової енергії нараховано лише плату за абонентське обслуговування у розмірі 15,52 грн щомісяця, а за шість місяців - 93,12 грн. Отже, сукупний основний борг за двома договорами становить 3833,26 грн, що відповідає сумі всіх актів: 1105,25 грн за травень, 1327,89 грн за червень, 405,34 грн за липень, 323,44 грн за серпень, 322,06 грн за вересень та 349,28 грн за жовтень 2025 року.

Оцінюючи доводи апелянта про ненадання позивачем детального розрахунку та відсутність пояснень щодо складових заявленої заборгованості, колегія суддів ураховує, що поданий до матеріалів справи розрахунок містить окрему графу № 10 "Перерахунок". У примітці до цієї графи зазначено, що перерахунок здійснено відповідно до пунктів 47– 49 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, пунктів 59– 61 Правил № 830 та пунктів 59– 61 Правил № 1182, якими врегульовано зміну розміру нарахувань у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу. У графі № 10 окремо наведено суми перерахунку за кожний місяць спірного періоду, загальний розмір яких становить 686,54 грн.

За пунктами 59-61 Правил №1182 у разі щомісячної зміни протягом строку дії тарифу ціни природного газу, використаного для виробництва теплової енергії та надання послуги з постачання гарячої води відповідній категорії споживачів, виконавець змінює розмір нарахувань за встановленим цими Правилами порядком. Це коригування не є окремою, фактично не наданою послугою, а є передбаченим нормативним актом уточненням вартості вже визначеного обсягу послуги.

З урахуванням податку на додану вартість коригування становить: за травень - 123,60 грн, за червень - 184,70 грн, за липень - 118,93 грн, за серпень - 94,86 грн, за вересень - 80,83 грн, за жовтень - 83,62 грн; усього - 686,54 грн. Наведені значення узгоджуються з відповідними рядками актів, у яких складові спочатку наведено без ПДВ, а податок відображено окремим рядком.

Таким чином, твердження апелянта про відсутність розрахунку спростовується матеріалами справи. Незгода відповідача із самим обов`язком брати участь у розподілі витрат не є доказом арифметичної або методологічної помилки. Власного контррозрахунку, який би спростовував площу 189,9 кв. м, показання вузла №11460, застосований тариф, щомісячні обсяги чи величини коригування, апелянтом не долучено до матеріалів справи.

Щодо повернення актів і рахунків та твердження про неприйняття послуг колегія суддів зазначає наступне.

Листи відповідача від 01.08.2025 №94, від 09.09.2025 №115 та від 06.11.2025 №134 підтверджують, що рахунки й акти ним отримувалися, але поверталися з мотивів непідписання договору, відключення приміщення та відсутності труб у ньому. Ці заперечення були предметом судової перевірки в суді першої інстанції, однак, як установлено вище, вони ґрунтуються на неправильному ототожненні безпосереднього опалення приміщення із загальнобудинковими витратами на функціонування системи ГВП.

Сам факт відмови від підписання акта не припиняє зобов`язання, що виникло з публічного договору та закону, якщо виконавець належними доказами підтвердив вид, обсяг і вартість послуги. Зі свого боку відповідач не довів оплати нарахованих сум або наявності помилки в їх визначенні.

Підхід про те, що відсутність письмового підпису на договорі сама по собі не звільняє від оплати доведеної житлово-комунальної послуги, послідовно викладено у постановах Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №908/3159/19, від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17. У цій справі договірні відносини додатково виникли безпосередньо на підставі частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Щодо трьох процентів річних, інфляційних втрат і пені колегія суддів зазначає наступне.

За пунктом 34 типових індивідуальних договорів відповідач мав здійснювати оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, наступного за розрахунковим. Несплата у цей строк є простроченням у розумінні статей 610, 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив грошове зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних за весь час прострочення. Місцевий господарський суд перевірив розрахунок і правомірно стягнув 39,18 грн інфляційних втрат та 32,64 грн трьох процентів річних, відмовивши у надмірно нарахованих 0,19 грн.

Порядок розрахунку інфляційних втрат узгоджується з висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Пунктом 45 типових договорів передбачено нарахування пені в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Перевіривши строки виникнення прострочення за кожним щомісячним нарахуванням, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув 27,99 грн пені та відмовив у стягненні 11,95 грн.

Апеляційна скарга не містить окремого контррозрахунку інфляційних втрат, трьох процентів річних або пені, а доводи щодо цих сум є похідними від заперечення основного боргу. Оскільки наявність основного зобов`язання підтверджена, підстави для скасування рішення у частині похідних вимог у суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до статей 13, 74, 76-79, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу та вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жоден доказ не має наперед установленої сили.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди мотивувати рішення, однак не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; обсяг цього обов`язку залежить від характеру рішення та обставин конкретної справи.

Дослідивши всі доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів виснує, що вони не спростовують установлених місцевим господарським судом обставин та переважно ґрунтуються на змішуванні різних за правовою природою складових: безпосереднього опалення приміщення, загальнобудинкових витрат і функціонування системи ГВП.

Зібрані докази підтверджують, що приміщення відповідача є частиною багатоквартирного будинку, відповідач є співвласником його спільного майна, публічні індивідуальні договори є укладеними в силу закону, будинкова система ГВП функціонувала та обліковувалася окремим комерційним вузлом, а нарахування здійснено за Методикою №315 з належною деталізацією, яка наявна в матеріалах справи.

Доводи апелянта не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено спір по суті. Інших доказів, які б спростували наведене, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - Науково-виробниче підприємство "Гамма" на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.26 р. у справі № 902/1700/25 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

3. Справу №902/1700/25 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Поліщук П.Я.

Суддя Павлюк І.Ю.