Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №910/3792/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. Справа№ 910/3792/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2026

у справі №910/3792/25 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Фаворит-Буд"

про стягнення 18 605,78 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Фаворит-Буд" про стягнення 18 605,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної Міністерством внутрішніх справ України перевірки діяльності ГУ ДСНС України у м. Києві під час виконання робіт з капітального ремонту громадської будівлі за адресою: м.Київ, просп. Академіка Глушкова, 1, результати якої оформлені Актом про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024, було встановлено, що ГУ ДСНС України у м.Києві після проведеного ремонту не було нараховано та стягнуто з відповідача три відсотки річних від вартості неповерненої передплати в розмірі 18 605,78 грн., внаслідок чого ГУ ДСНС України у м. Києві завдано збитки на вказану суму.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2026 у справі №910/3792/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про те, що акт не є належним доказом порушення відповідачем зобов`язань за Договором та спричинення збитків позивачу, не доводить протиправності поведінки відповідача (невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов`язків за договором підряду), що у сукупності зі встановленими обставинами справи унеможливлює застосування до нього такого виду відповідальності, як відшкодування завданих збитків та, відповідно, свідчить про відсутність підстав для стягнення збитків в сумі трьох відсотків річних від вартості неповернутої передплати, що складає 18 605,78 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2026 у справі №910/3792/25 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

- акти виконаних робіт, у тому числі, що стосувалися попередньої оплати, коригувалися підрядником, то сума передоплати в розмірі 4 192 042,00 грн., термін повернення якої згідно Договору № 122, в разі невикористання, - 11.08.2023, була підтверджена актами лише 02.10.2023;

- сума штрафних санкцій розраховувалася за період з 11.08.2023 по 02.10.2023, а саме - (4 192 042,00 грн. (сума неповерненої попередньої оплати * 3% (штрафна санкція) *54 днів (кількість днів прострочки) : 365:100 = 18 605,78 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3792/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Андрієнко В.В.

Ухвалою суду від 30.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2026 у справі №910/3792/25 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Частина 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За результатами проведення відкритих торгів з особливостями та згідно протоколу від 02.04.2023 року розкриття тендерних пропозицій закупівлі UA-2023-03-24-009294-a між Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (замовник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ-БУД" (підрядник за договором, відповідач у справі) 02.05.2023 було укладено Договір про виконання робіт №122Г/05-23 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту громадської будівлі за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова №l" (ДК 021:2015 код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) на об`єкті підряду, визначеному у п. 2.2. даного Договору (далі - роботи).

У відповідності до п. 2.1 Договору перелік та вартість виконаних робіт на об`єкті підряду визначається згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості виконаних робіт, що додається до даного Договору та є його невід`ємною частиною.

За умовами п. 2.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 02.02.2024) Підрядник зобов`язується виконати роботи у строк не пізніше 10 місяців з моменту укладання Договору.

Додатково з урахуванням зазначеного положення Договору сторонами було узгоджено Графік (етапи виконання робіт/вартість етапу виконаних робіт), який є Додатком № 1 до Договору про виконання робіт №122Г/05-23 від 02.05.2023.

Відповідно до п. 2.4 Договору Підрядник виконує роботи за цим Договором та здає їх Замовнику в обумовлені строки, відповідної якості та порядку.

Згідно п. 3.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.03.2024) загальна сума Договору становить 30 550 000,00 грн., у тому числі ПДВ 5 091 666,67 грн. Сума бюджетних асигнувань на 2023 рік становить 26 731 031,57 грн., у тому числі ПДВ 4 455 171,93 грн. Сума планового фінансування на 2024 рік становить 3 818 968,43 грн., у тому числі ПДВ 636 494,74 грн.

Відповідно до п. 3.4 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1) Замовник здійснює попередню оплату Підряднику на підставі рахунків до 30 % двома платежами, а саме у розмірі 14,37 % вартості робіт, що становить 4 192 042,00 грн., в тому числі ПДВ 698 673,67 грн. на строк до трьох місяців з дати попередньої оплати та 15, 62 % вартості робіт, що становить 4 555 592,95 грн., в тому числі ПДВ - 759 265, 49 грн. на строк до трьох місяців з дати попередньої оплати.

За умовами п. 3.11 Договору оплата робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника згідно актів виконаних робіт в межах отриманого бюджетного фінансування при наявності коштів на рахунку.

Згідно п. 4.3.9 Договору підрядник зобов`язується повернути кошти у сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних робіт протягом 15 банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення від замовника.

Відповідно до п.4.3.10 Договору підрядник зобов`язаний повернути після закінчення строку, визначеного в Договорі, невикористану суму попередньої оплати, що передбачена пунктом 3.4 Договору, зі сплатою підрядником замовнику трьох відсотків річних від вартості попередньої оплати.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, на виконання умов п. 3.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №1) позивачем 10.05.2023 на рахунок відповідача була здійснена попередня оплата в розмірі 4 192 042,00 грн.. Друга частина попередньої оплати у сумі 4 555 592,95 грн. була здійснена позивачем на рахунок відповідача 10.07.2023.

Згідно з пунктом 5.4. Договору здача-прийом кожного етапу виконаних Робіт оформлюється Підрядником шляхом складання Акту приймання виконаних Робіт (Форми КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних Робіт (Форми КБ-3) у двох примірниках (за потреби виготовлюється і 3-й примірник). Замовник приймає виконані Підрядником роботи за цим Договором протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання Замовником Акту приймання виконаних Робіт та Довідки про вартість виконаних Робіт. У випадку мотивованої відмови складається двосторонній акт з переліком недоліків і строком їх виправлення.

На виконання умов Договору сторонами було погоджено та підписано Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2023 року від 04.08.2023 (Форма КБ-2в) на суму 4 958 907,20 грн. та Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року від 23.08.2023 (Форма КБ-2в) на суму 3 749 650,81 грн. (Форми КБ-2в), а також Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма КБ-3) за липень 2023 року від 04.08.2023 на загальну суму 4958,90720 тис.грн. та за серпень 2023 року від 23.08.2023 на загальну суму 3749,65081 тис.грн., Підсумкові відомості ресурсів за липень 2023 року та за серпень 2023 року відповідно.

У той же час позивач зазначає, що Міністерством внутрішніх справ України (далі - МВС) проведено перевірку діяльності позивача під час виконання робіт з капітального ремонту громадської будівлі за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 1, за наслідками якої складено Акт від 22.11.2024 №17/32 про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024 (далі - Акт перевірки), відповідно до якого встановлено, що у порушення умов п. 4.3.10 Договору позивачем не було нараховано та не стягнуто з відповідача три відсотки річних від вартості неповернутої попередньої оплати у розмірі 18 605,78 грн. При цьому, як зазначено в акті, була неправомірно використана передплата в розмірі 4 192 042,00 грн., термін повернення якої згідно Договору в разі невикористання - 11.08.2023.

На виконання Плану заходів усунення порушень та недоліків за результатами перевірки окремих питань фінансово - господарської діяльності Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 року по 30.09.2024 року, затвердженого наказом ДСНС № 1376 від 23.12.2024 року, та з урахуванням зазначеного Акту перевірки позивач звернувся до відповідача з претензією № 71 05-644/71 від 24.01.2025 про сплату трьох відсотків річних у розмірі 18 605,78 грн. від вартості попередньої оплати, копія якої наявна в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявна відповідь відповідача на претензію № 351 від 13.02.2025, за змістом якої відповідач вказує, що зазначена Претензія не є претензією, а позивачем не долучено до неї жодних письмових доказів (методики розрахунку та період нарахування штрафних санкцій) на підтвердження заявлених вимог на суму 18 605,78 грн.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві з урахуванням Акту перевірки від 22.11.2023 №17/32, відповідачем в порушення умов п.4.3.9 Договору не було повернуто невикористану попередню оплату, а також не сплачено нараховані у зв`язку з цим три відсотки річних від вартості неповернутої попередньої оплати в розмірі 18 605,78 грн., у зв`язку з чим позивач зазначає про наявність підстав для стягнення з відповідача зазначеної суми коштів в якості збитків.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1).

Згідно з частинами першою, другою статті 509 названого Кодексу зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1); зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 844 названого Кодексу унормовано, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч.1). Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.2). Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч.3).

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 названого Кодексу робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 цього ж Кодексу, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч.1.). Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе (ч.2). Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому у частині першій статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як наслідок, перевірка фактичного наданих послуг, їх якості та відповідності умовам договору покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору сторонами було погоджено та підписано Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2023 року від 04.08.2023 (Форма КБ-2в) на суму 4 958 907,20 грн. та Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року від 23.08.2023 (Форма КБ-2в) на суму 3 749 650,81 грн. (Форми КБ-2в), а також Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма КБ-3) за липень 2023 року від 04.08.2023 на загальну суму 4958,90720 тис.грн. та за серпень 2023 року від 23.08.2023 на загальну суму 3749,65081 тис.грн., Підсумкові відомості ресурсів за липень 2023 року та за серпень 2023 року відповідно.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що позивач прийняв виконані відповідачем підрядні роботи, слід констатувати, що позивач погодився як з якістю таких робіт, так і фактом їх виконання в дати, зазначені у таких актах.

Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Позиція позивача зводиться до нанесення останньому збитків, факт яких встановлений Актом перевірки фінансової господарської діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024, проведеної Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті (ст. 3 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 1, 12 та 13 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що орган державного фінансового контролю має право, зокрема:

- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється;

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

За умовами ч. 1, п. 16 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність центральних органів виконавчої влади через міністра у порядку, визначеному цим Законом та актами Кабінету Міністрів України.

Міністр, зокрема, але не виключно приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центрального органу виконавчої влади та його територіальних органів.

Абзацом першим пункту 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 (далі Положення) визначено, що МВС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 19 підпункту 3 пункту 11 Положення Міністр приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центрального органу виконавчої влади та його територіальних органів.

Колегія суддів відзначає, що Акт Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2024 №17/32 складений «за результатами перевірки окремих напрямів фінансово господарської діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024, є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень позивача та містить лише думку органу, який його склав. Зазначений акт не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов Договору.

Акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки, виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Акт ревізії (аудиту) не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії (аудиту) є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на виконання сторонами своїх зобов`язань за договором і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин, встановлені під час проведення контрольних заходів підрозділами аудиту факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19 та від 01.12.2022 у справі № 922/2810/21).

Отже, акт ревізії не є обов`язковим для сторін за господарсько-правовим договором, а чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов`язку після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов`язку повернути відшкодувати позивачу суму збитків.

При цьому, як вбачається із відповідного Акту перевірки, уповноваженими на проведення перевірки працівниками МВС встановлено, що "…на виконання умов Договору виконавцем надано акти КБ-2в за липень 2023 року від 04.08.2024 № 1 на суму 4 958 907,20 грн. та за серпень 2023 року від 23.08.2023 № 1 на суму 3 749 650,81 грн. Акти підписані представником замовника, підрядника та обсяги виконаних робіт перевірено інженером з технічного нагляду Кузнєцовим М.В. Вказані акти зареєстровані та взяті на облік в ГУ ДСНС у м. Києві 08.08.2023 та 24.08.2023 відповідно.

В подальшому відповідно до актів КБ-2в № 1 та № 2 від 02.10.2023 акти КБ-2в за липень від 04.08.2023 та серпень від 23.08.2023 в повному обсязі відкориговані на суми 4 958 907,20 грн. та 3 749 650,81 грн. відповідно, що свідчить про те, що фактично роботи згідно актів КБ-2в за липень 2023 року від 04.08.2024 № 1 на суму 4 958 907,20 грн. та за серпень 2023 року від 23.08.2023 № 1 на суму 3 749 650,81 грн. не виконувалися, та акти були складені без фактичного виконання робіт (фіктивно).

При цьому була неправомірно використана передоплата в розмірі 4 192 042,00 грн., термін повернення якої згідно Договору, в разі невикористання - 11.08.2023. В результаті чого, в порушення умов п. 4.3.10 Договору ГУ ДСНС у м. Києві не нараховано та не стягнуто з Підрядника три відсотки річних від вартості неповернення попередньої оплати в розмірі 18 605,78 грн.".

Водночас колегія суддів повторно звертає увагу, що матеріали справи містять Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2023 року від 04.08.2023 (форма КБ-2в) на суму 4 958 907,20 грн та Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року від 23.08.2023 (форма КБ-2в) на суму 3 749 650,81 грн, які підписані сторонами без будь-яких зауважень чи заперечень, у тому числі щодо обсягу та факту виконання відповідних робіт.

Позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували фіктивність зазначених актів, невиконання робіт або неправомірне використання відповідачем суми попередньої оплати.

При цьому зміст Акта перевірки свідчить, що контролюючим органом фактично встановлено лише ненарахування позивачем відповідачу 3 % річних у сумі 18 605,78 грн на суму попередньої оплати, тоді як будь-яких висновків про заподіяння позивачу збитків у зазначеному розмірі цей акт не містить.

Разом з тим саме висновки, викладені в зазначеному Акті перевірки, були покладені позивачем в основу заявлених позовних вимог, який, посилаючись на них, просить стягнути з відповідача збитки у сумі 18 605,78 грн.

Проте сам по собі факт ненарахування 3 % річних не свідчить про виникнення у позивача збитків, оскільки такі проценти є передбаченим статтею 625 ЦК України способом захисту майнових прав кредитора та особливою мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не збитками у розумінні статті 22 ЦК України.

При цьому, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, звертаючись із цим позовом, позивач не заявляв вимогу про стягнення 3 % річних. У позовній заяві не визначено правову підставу їх нарахування, не зазначено період прострочення, за який вони підлягають обчисленню, а також не наведено обставин, які свідчили б про порушення відповідачем грошового зобов`язання, з яким закон пов`язує можливість застосування положень статті 625 ЦК України та п. 4.3.10 договору.

Посилання позивача на пункт 4.3.9 Договору як на підставу заявлених позовних вимог колегія суддів відхиляє, оскільки зазначене положення договору регулює виключно правовідносини, пов`язані з поверненням підрядником коштів у разі встановлення контролюючими органами факту завищення обсягів або вартості виконаних робіт.

Натомість у цій справі позивач фактично заявив вимогу про стягнення суми, яка за своєю правовою природою є 3 % річних, визначивши її як збитки, при цьому не довів ані факту неправомірного використання відповідачем попередньої оплати, ані наявності передбачених законом чи договором підстав для застосування до відповідача відповідного виду відповідальності.

А тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що акт перевірки, за відсутності інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували встановлені цим актом порушення, не може бути достовірним та обґрунтованим підтвердженням неправомірного використання відповідачем передоплати та підстав для нарахування 3 % річних.

При цьому, зазначаючи про перерахування 10.05.2023 на рахунок відповідача попередньої оплати в розмірі 4 192 042,00 грн та 10.07.2023 у розмірі 4 555 592,95 грн, позивач не надав доказів сплати замовником грошових коштів у зазначених сумах відповідачу.

Враховуючи викладене, оскільки правовідносини з оплати робіт виникли на підставі договору, ціна договору визначена за узгодженням сторін, акти приймання робіт за договором підписані позивачем без заперечень та зауважень, оплата робіт проведена в межах узгодженої ціни, то виявлені актом ревізії порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть його змінювати.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13, постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 24.05.2018 у справі № 918/519/17, від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15, від 21.03.2019 у справі № 904/10263/17, від 11.06.2019 у справі № 916/1648/18.

З викладених вище підстав, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлені вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2026 у справі № 910/3792/25 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2026 у справі № 910/3792/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2026 у справі № 910/3792/25 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/3792/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко