Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №910/1392/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. Справа №910/1392/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Крижного О.М.

Коротун О.М.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

ОСОБА_1 (особисто)

від позивача: ОСОБА_5

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Прикордонник Дарниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 (повний текст складено 17.06.2026)

у справі №910/1392/26 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом ОСОБА_1

до Гаражно-будівельного кооперативу "Прикордонник Дарниця"

про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Гаражно-будівельного кооперативу "Прикордонник Дарниця" (далі - ГБК "Прикордонник Дарниця") про визнання недійсними та скасування рішення ГБК "Прикордонник Дарниця" (попереднє найменування "Калінінець") оформлених протоколом, починаючи від 09.07.2022 та всі подальші прийняті та підписані незаконно обраним керівником ОСОБА_2 документи, рішення, протоколи накази, в тому числі оформлені протоколом від 27.05.2023, а також зобов`язання Голови правління відповідача надати рішення про затвердження схеми розташування гаражних боксів НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5, які приватизовані в 2020 році та належать позивачу на праві приватної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач підробив списки членів ГБК "Прикордонник Дарниця" прибравши звідти позивача. Голова правління та інші особи прийняли незаконне рішення та позбавили позивача права власності на гаражі № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , що є підставою для визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів членів кооперативу оформлених протоколами від 09.07.2022 та від 27.05.2023.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26 позов задоволено.

Визнано недійсними та скасовано прийняті рішення ГБК "Прикордонник Дарниця" (попереднє найменування "Калінінець") оформлені протоколами загальних зборів членів Кооперативу від 09.07.2022 та від 27.05.2023.

Стягнуто з ГБК "Прикордонник Дарниця" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 656,00 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення засідання загальних зборів членів ГБК "Калінінець", оформлені протоколами від 09.07.2022 та від 27.05.2023, прийняті за відсутності кворуму та з порушенням процедури повідомлення про скликання таких зборів, з позбавленням позивача прийняти в них участь.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ГБК "Прикордонник Дарниця" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними, а висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.

Так, скаржник зазначає, що саме протоколи загальних зборів членів ГБК "Прикордонник Дарниця" від 09.07.2022 та від 27.05.2023 є належними, допустимими та достовірними доказами як дотримання порядку скликання загальних зборів, так і наявності кворуму.

Також, на переконання апелянта, під час судового розгляду жодних доказів того, що оскаржувані рішення порушують право власності позивача на належне йому майно, останнім не надано і судом першої інстанції не встановлено.

Крім того, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 апеляційну скаргу ГБК "Прикордонник Дарниця" у справі №910/1392/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Крижний О.М., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

22.07.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 поновлено ГБК "Прикордонник Дарниця" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГБК "Прикордонник Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 31.08.2026. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1392/26. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 12.08.2026.

03.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1392/26.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

12.08.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд у задоволенні апеляційної скарги ГБК "Прикордонник Дарниця" відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26 залишити без змін.

Так, позивач вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено з дотриманням вимог чинного законодавства України. Судом в повному обсязі досліджені обставини справи, а доказам дана вірна правова оцінка. В свою чергу, доводи апелянта не відповідають ані чинному законодавству України, ані дійсним обставинам справи.

На переконання позивача, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що рішення засідання загальних зборів членів ГБК "Калінінець", оформлені протоколами від 09.07.2022 та від 27.05.2023, прийняті за відсутності кворуму та з порушенням процедури повідомлення про скликання таких зборів, з позбавленням позивача прийняти в них участь.

Також, позивач просить суд заборонити ГБК "Прикордонник Дарниця" здійснювати оголошення щодо проведення загальних зборів ГБК та проводити будь-які загальні збори ГБК до прийняття у даній справі рішення судом апеляційної інстанції.

Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

Розглянувши клопотання позивача про заборону ГБК "Прикордонник Дарниця" здійснювати оголошення щодо проведення загальних зборів ГБК та проводити будь-які загальні збори ГБК до ухвалення у даній справі рішення судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду таке.

За приписами частин 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації у майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16).

Колегія суддів зауважує, що вимога позивача про заборону ГБК здійснювати оголошення та проводити загальні збори (забезпечення позову) допускається виключно за заявою учасника справи, яка повинна відповідати суворим вимогам ГПК України та за яку сплачується судовий збір. Процесуальний закон не передбачає можливості забезпечення позову шляхом викладення такої заяви безпосередньо у відзиві на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим вказана вимога не підлягає задоволенню.

31.08.2026, через систему "Електронний суд", представником ГБК "Прикордонник Дарниця" подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що він не зможе взяти участі в судовому засіданні 31.08.2026, оскільки прийматиме участь в іншому судовому засіданні, яке призначено на той самий день, і через систематичне оголошення повітряних тривог перешкоджає прийняти участь в судовому засіданні за цією справою.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач повідомлений судом про час та місце проведення судового засідання завчасно.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідач не обмежений у праві вибору представника і у рамках свого права користується можливістю залучити будь-якого іншого представника для представництва своїх інтересів та участі у судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 31.08.2026 з`явилися позивач та його представник.

Позивач та його представник у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ОСОБА_1 з 2011 року, згідно з ордером наданим директором ОСОБА_3 , є власником гаражних боксів НОМЕР_3, НОМЕР_4, та НОМЕР_5 ГБК "Прикордонник Дарниця", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з протоколом загальних зборів від 07.07.2019 в ГБК "Калінінець" відбулася зміна керівника з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу загальних зборів від 11.04.2024 змінилася назва ГБК "Калінінець" на ГБК "Прикордонник Дарниця".

Як стверджує позивач, всі гаражні бокси, які були в користуванні та у власності останнього приватизовано в 2020 році, що підтверджується довідкою від 10.01.2020 з зазначенням розмірів гаражних боксів та місцем розташування боксів. Вказана довідка підписана директором ОСОБА_2 та бухгалтером кооперативу "Калінінець" ОСОБА_4 , та скріплена печаткою ГБК "Калінінець". Також наявний витяг з реєстру про право власності, де зазначено про сплату членських внесків.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що відповідач підробив списки членів ГБК "Прикордонник Дарниця" прибравши звідти позивача. Голова правління та інші особи прийняли незаконне рішення та позбавили позивача права власності на гаражі № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , що є підставою для визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів членів кооперативу оформлених протоколами від 09.07.2022 та від 27.05.2023.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Статтею 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити тощо.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні цією юридичною особою та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Члени кооперативу (незалежно від напряму його діяльності) є носіями корпоративних прав, а правовідносини між кооперативом та його членами, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цієї юридичної особи, є корпоративними.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, заявлений позов за своєю правовою природою є способом судового захисту корпоративних прав позивача, які він має по відношенню до відповідача.

За приписами статті 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 09.07.2022 проведено засідання загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Калінінець" Дарницького району м. Києва, на вирішення порядку денного яких поставлено питання:

1. Обрання голови та секретаря зборів.

2. Звіт голови правління ГБК про стан фінансово-господарської діяльності ГБК за три роки.

3. Перевибори голови правління ГБК.

4. Перевибори правління ГБК.

5. Перевибори ревізійної комісії ГБК.

6. Уповноваження голови правління ГБК на вирішення питання відведення земельної ділянки, на якій розташований ГБК, в оренду (довічне користування0) гаражно-будівельного кооперативу.

7. Внесення змін до статуту ГБК на надання повноважень голові правління на підписання статуту в новій редакції.

Також, 27.05.2023 проведено засідання загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Калінінець" Дарницького району м. Києва, на вирішення порядку денного поставлено питання:

1. Обрання голови зборів та секретаря зборів, надання їм повноважень підписати протокол.

2. Звіт голови правління ГБК про стан фінансово-господарської діяльності ГБК.

3. Звіт голови ревізійної комісії ГБК.

4. Затвердження нової редакції Статуту ГБК.

5. Загальні питання діяльності ГБК.

Господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 4 ГПК України та з`ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду, яка відображена в постановах від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 28.03.2018 у справі №910/22291/16, від 17.11.2020 у справі №914/2175/19, від 30.04.2022 у справі №924/497/19, від 18.12.2024 у справі №916/379/23, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК і до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 вказаного Кодексу, які визначають підстави недійсності правочину. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", стаття 40 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина 13 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина 6 статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 57 Закону України "Про акціонерні товариства").

Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. А також, Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/ або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

За приписами статті 10 Закону України "Про кооперацію" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16 річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 09.07.2022, оформленого протоколом, на засіданні загальних зборів ГБК були присутні 354 його членів. Згідно зі статтею 79 статуту ГБК "Калінінець" загальні збори вважаються повноважними.

Також, як вбачається з оскаржуваного рішення від 27.05.2023, оформленого протоколом, на засіданні загальних зборів ГБК були присутні 396 його членів. Згідно зі статтею 79 статуту ГБК "Калінінець" загальні збори вважаються повноважними.

Проте, до оскаржуваних протоколів не додано жодних списків учасників засідання загальних зборів членів ГБК, що спростовує твердження про наявність кворуму.

Жодних доказів на підтвердження присутності на зборах 09.07.2022 саме 354 та 27.05.2023 саме 396 його учасників відповідач не надав.

Не надано й списку дійсних членів кооперативу станом на дату проведення зборів від 09.07.2022 та 27.05.2023, що позбавляє суду можливості встановити наявність кворуму.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить:

- затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу;

- утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу;

- заслуховування звітів його органів управління і органів контролю;

- затвердження порядку розподілу доходу кооперативу;

- визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв;

- визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу;

- визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;

- затвердження річного звіту і балансу кооперативу;

- затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства;

- прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;

- утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників;

- прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань;

- прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Наведені положення також кореспондуються зі статутом ГБК.

Відповідно до пункту 8.3 статуту ГБК (в редакції станом на дату проведення загальних зборів) кожний член кооперативу чи уповноважена особа має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. асоційований член кооперативу має дорадчий голос.

Пунктом 8.12 статуту передбачено, що повідомлення про проведення чергових Загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу має бути винесене на дошку оголошень кооперативу за місцем його знаходження та/або на Інтернет-сайті кооперативу не пізніше 45 діб до дати їх проведення, а для позачергових - не пізніше 10 діб до дати їх проведення.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення членів кооперативу про скликання загальних зборів від 09.07.2022 та від 27.05.2023 у передбаченому законом та пунктом 8.12 статуту ГБК порядку.

Тобто, під час скликання та проведення загальних зборів членів ГБК порушено корпоративні права позивача на участь в таких зборах та на голосування за або проти відповідних рішень. Не було повідомлено належним чином і про порядок денний.

Те, що асоційовані члени кооперативу з правом дорадчого голосу не беруть участі у голосуванні, а їхній голос у результаті голосування не враховується, не означає, що кооператив не зобов`язаний їх повідомляти про дату, місце і час проведення та про порядок денний загальних зборів членів кооперативу.

Належне повідомлення учасника кооперативу про проведення загальних зборів має на меті сприяння реалізації права дорадчого голосу. Інакше відбувається обмеження прав асоційованого члена на можливість щонайменше донести свою позицію, що не може і не повинно визнаватися формальним порушенням

Норма статті 15 Закону України "Про кооперацію" застосовується до порядку повідомлення асоційованого члена обслуговуючого кооперативу. Неповідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів, на яких прийняті рішення щодо його обов`язків, є порушенням його прав і має наслідком визнання недійсними таких рішень.

Аналогічна правова позицію викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №916/212/22.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що рішення засідання загальних зборів членів ГБК "Калінінець", оформлені протоколами від 09.07.2022 та від 27.05.2023, прийняті за відсутності кворуму та з порушенням процедури повідомлення про скликання таких зборів, з позбавленням позивача прийняти в них участь.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ГБК "Прикордонник Дарниця" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ГБК "Прикордонник Дарниця".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Прикордонник Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 у справі №910/1392/26.

4. Витрати по сплаті судового збору покласти на Гаражно-будівельний кооператив "Прикордонник Дарниця".

5. Матеріали справи №910/1392/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 09.09.2026.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Крижний

О.М. Коротун