Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №910/4494/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Справа№ 910/4494/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026

у справі №910/4494/26 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 183 408, 96 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" суми страхового відшкодування в розмірі 183 408, 96 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повністю виплатив позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 183 408, 96 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/4494/26 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" суму страхового відшкодування в розмірі 183 408,96 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що виплата позивачем своєму страхувальнику страхового відшкодування, розмір якого визначено на підставі рахунку ремонтної організації, є правомірною і такий рахунок разом з відповідним платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тоді як розрахунок відповідача вартості ремонту пошкодженого автомобіля на підставі ремонтної калькуляції №25-33-2309 від 20.02.2026 за умови виставлення ремонтною організацією рахунку на оплату відновлювального ремонту є необґрунтованим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/4494/26 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

- в передбаченому статтею 27 Закону України № 3720-IX від 21.05.2024 року порядку, НАСК «ОРАНТА» здійснила виплату, згідно з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів, а також в калькуляції відновлювального ремонту застосувала аналоги оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу;

- позивачем не доведено порушення відповідачем вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при визначенні розміру та виплати страхового відшкодування;

- наданий позивачем Звіт не спростовує правильності складеної відповідачем ремонтної калькуляції № 25-33-2309 від 20 лютого 2026 року, де вартість відновлювального ремонту транспортного засобу визначена у розмірі 106 860,53 грн., що не перевищує ринкову вартість транспортного засобу у непошкодженому стані.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4494/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 01.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/4494/26; повідомлено учасників, що апеляційна скарга буде розглянута у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Частина 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Позиції учасників справи

10.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.04.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (страховик, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (страхувальник) було укладено Генеральний договір №34399055-02-10-00 добровільного страхування наземного транспорту та страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, зокрема автомобіля "Shmitz SKO 24L", д.н.з. НОМЕР_1 .

26.06.2025 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Shmitz SKO 24L", д.н.з. НОМЕР_1 та "DAF", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 22.07.2025 №753/14540/25 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

ТОВ "Шмітц Каргобул Україна" (СТО) виставлено рахунок №25059999 від 30.06.2025, на ремонт автомобіля "Shmitz SKO 24L", д.н.з. НОМЕР_1 , який складає 290 826, 00 грн.

Відповідно до Страхового акту №2456209-1 від 09.07.2025, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 290 826,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №43610 від 09.07.2025.

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/228732937 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "DAF", д.н.з. НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у відповідача, розмір франшизи згідно з вказаним полісом складає 00 грн.

Також відповідно до п. 1.6.1.2 Договору добровільного страхування цивільної відповідальності №УБ/1775339 від 23.04.2025, укладеного між ПАТ «НАСК» Оранта» та ОСОБА_2 стосовно транспортного засобу "DAF", д.н.з. НОМЕР_2 , страхова сума за шкоду, заподіяну майну третіх осіб складає 500 000, 00 грн.

11.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою №4225/2025/ел/ТС на виплату страхового відшкодування на суму 290 826, грн.

Також 16.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою №4290/2025/ел/ТС на виплату страхового відшкодування на суму 290 826, грн.

Відповідно до акту виконаних робіт №2501734 від 18.07.2025, вартість ремонту автомобіля "Shmitz SKO 24L", д.н.з. НОМЕР_1 склала 290 826, 00 грн.

23.02.2026 відповідачем було сплачено на користь позивача 106 860, 53 грн страхового відшкодування, що підтверджується довідкою №3812/2026/вих від 16.04.2026 про надходження коштів на рахунок позивача.

Згідно з дослідженням фахівця про визначення вартості колісного транспортного засобу №45884 від 13.04.2026, складеного ТОВ "ЕК "Фаворит-Ассистанс" на замовлення позивача, можлива вартість відновлення КТЗ, після його аварійного пошкодження, "Shmitz SKO 24L", д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 26.06.2025 дорівнює з урахуванням на запасні частини без врахування ВТВ склала 290 269, 49 грн (255 563, 58 грн без ПДВ).

З огляду на те, що відповідач не повністю виплатив позивачу страхове відшкодування, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 183 408, 96 грн страхового відшкодування.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до змісту глави 82 ЦК України законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно зі ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Положеннями ст. 980 ЦК України, ст. 89 Закону України "Про страхування" визначено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

За приписами п. 59 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про страхування" страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

Перелік страхових випадків визначається в договорі страхування за згодою сторін, якщо інше не передбачено законодавством. (ч. 7 ст. 93 Закону України "Про страхування").

Як вбачається з матеріалів справи, вина фізичної особи ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку постановою Дарницького районного суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №753/14540/25.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 102 Закону України "Про страхування" у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.

Згідно з п. 50 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про страхування" страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов`язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку (п. 54 ч. 1 ст. 1 Закону).

Страхова виплата не може перевищувати розмір прямого збитку, заподіяного страхувальнику та/або іншій особі, передбаченій договором страхування (ч. 7 ст. 94 Закону України "Про страхування").

Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору та вимог ст. 92 Закону України "Про страхування" позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі у загальному розмірі 290 826, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Генеральним договором №34399055-02-10-00 добровільного страхування наземного транспорту та страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 108 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії №ЕР/228732937 та Договору добровільного страхування цивільної відповідальності №УБ/1775339 від 23.04.2025, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "DAF", д.н.з. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована у відповідача, відтак особою, відповідальною за завдану внаслідок ДТП шкоду, відповідно до положень Цивільного кодексу України, Закону України "Про страхування" та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, визначених вказаними законами та договорами, є відповідач.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №3720-IX)

Частиною 1 статті 18 Закону №3720-IX у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №3720-IX у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані, зокрема з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

Загальний розмір усіх здійснених страхових (регламентних) виплат у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи не може перевищувати розмір страхової суми за таку шкоду, встановленої цим Законом (частина 3 статті 26 Закону №3720-IX).

У ч. 1 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із:

1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;

2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;

3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

У ч. 3 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Отже, норми ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не встановлюють імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Колегією суддів враховано, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4, роком випуску ТЗ Schmitz SKO 24L, д.р.н. НОМЕР_3 є 2018, а дата дорожньо-транспортної пригоди , що сталася за його участю 26.06.2025 р. тому можна дійти висновку, що на момент ДТП строк експлуатації ТЗ Schmitz SKO 24L, д.р.н. НОМЕР_3 перевищував п`ять років.

Відповідно до п. 8.5.10. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом МЮУ ФДМУ №2888/5/1797 зареєстрований в МЮУ 28.10.2025р. за №1569/44975 вартість аналога оригінальної складової частини (деталі) КТЗ при розрахунку страхового відшкодування не може відрізнятись від вартості оригінальної складової частини (деталі) більш ніж на 20 %.

Згідно з дослідженням фахівця про визначення вартості колісного транспортного засобу №45884 від 13.04.2026, складеного ТОВ "ЕК "Фаворит-Ассистанс" на замовлення позивача, можлива вартість відновлення КТЗ, після його аварійного пошкодження, "Shmitz SKO 24L", д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 26.06.2025 дорівнює з урахуванням на запасні частини без врахування ВТВ склала 290 269, 49 грн (255 563, 58 грн без ПДВ).

При цьому, у постанові від 03.07.2019 року в справі № 910/12722/18 Верховний Суд вказав, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року в справі № 922/4013/17.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, страхове відшкодування не обов`язково має визначатись з урахуванням оціненої шкоди, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18, від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17, постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15).

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля "Shmitz SKO 24L", д.н.з. НОМЕР_1 , є:

1) рахунок №25059999 від 30.06.2025, виставлений ТОВ "Шмітц Каргобул Україна" (СТО), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля "Shmitz SKO 24L", д.н.з. НОМЕР_1 , становить 290 826, 00 грн.

2) Акт виконаних робіт №2501734 від 18.07.2025, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля "Shmitz SKO 24L", д.н.з. НОМЕР_1 склала 290 826, 00 грн.

Отже, загальна сума відновлювального ремонту автомобіля "Shmitz SKO 24L", д.н.з. НОМЕР_1 склала 290 826,00 грн.

А тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, виплата позивачем своєму страхувальнику страхового відшкодування, розмір якого визначено на підставі рахунку ремонтної організації, є правомірною і такий рахунок разом з відповідним платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб фактично відремонтований, то розмір збитку визначається як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт (до таких висновків прийшов Верховний Суду постановах від 30.10.2019 у справі № 753/19288/14-ц та від 25.03.2019 у справі № 591/3152/16-ц).

Таким чином, розрахунок відповідача вартості ремонту пошкодженого автомобіля на підставі ремонтної калькуляції №25-33-2309 від 20.02.2026 за умови виставлення ремонтною організацією рахунку на оплату відновлювального ремонту є необґрунтованим.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За визначенням, наведеним у пункті 77 частини 1 статті 1 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії №ЕР/228732937 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 250 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн, а відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності №УБ/1775339 від 23.04.2025 страхова сума за шкоду, заподіяну майну третіх осіб під час ДТП становить 500 000,00 грн.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені полісом та договором ліміти відповідальності за шкоду, заподіяну майну, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування у розмірі 183 408, 96 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/4494/26 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/4494/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/4494/26 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/4494/26 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко