Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №921/130/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/130/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Шаповала Д.В. – головуючий, Зварич О.В., Панової І.Ю.,

секретар судового засідання Соломія Томашівська

за участю представників сторін:

від позивача – Кучер М.М.

від відповідача – Ярмусь В.Д.

переглянувши справу № 921/130/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясний майстер», м. Жмеринка, Вінницька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Загір`я + », с. Загір`я, Тернопільська область

про: стягнення 450 666,67 грн збитків

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясний майстер» (вх. №01-05/2228/26 від 07.07.2026)

на Рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2026 (повний текст рішення складено 19.06.2026, суддя Шумський І.П.) та Додаткове рішення від 25.06.2026 (повний текст складено 06.07.2026)

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог та рішень суду першої інстанції

ТОВ «М`ясний майстер» звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ПП «Загір`я» про стягнення 450 666,67 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №31-1від 31.10.2024 Позивач сплатив Відповідачу 2 704 000 грн, а останній передав Позивачу товар - транспортний засіб, а також склав податкову накладну №3 від 05.11.2024 на суму 2 704 000 грн, у тому числі ПДВ 450 666,67 грн. Однак реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН зупинено контролюючим органом, а ПП «Загір`я» всупереч вимог податкового законодавства не вжило належних заходів щодо її реєстрації, що позбавило Позивача права на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення ПДВ у розмірі 450 666,67 грн до складу податкового кредиту.

Ухвалою від 07.05.2026 Господарський суд Тернопільської області серед іншого за клопотанням Позивача замінив Відповідача - ПП «Загір`я» його правонаступником - ТОВ «Загір`я +».

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що збитки можуть бути стягнуті лише за умови доведеності їх розміру та факту реального настання. Натомість заявлена Позивачем сума на момент розгляду справи не є фактично понесеними збитками, оскільки Податкова накладна №3 від 05.11.2024 перебуває у статусі «реєстрація зупинена», матеріали справи не містять остаточного рішення контролюючого органу про відмову в її реєстрації, а отже відсутні підстави вважати, що Позивач остаточно позбавлений можливості включити суму ПДВ 450 666,67 грн до складу податкового кредиту.

16.06.2026 представником Відповідача подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Позивача 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням від 25.06.2026 Господарський суд Тернопільської області вказану заяву задоволив частково: стягнув з ТОВ «М`ясний майстер» на користь ТОВ «Загір`я +» 12 500 грн витрат на правову допомогу. В задоволенні решти заяви відмовив.

Суд виходив з того, що поданими доказами підтверджуються витрати Відповідача на правову допомогу адвоката у розмірі 25 000 грн. Однак, ураховуючи те, що неправильні дії ПП «Загір`я», правонаступником якого є Відповідач, спричинили зупинення реєстрації податкової накладної та слугували підставою звернення Позивача до суду з цим позовом, а відмова у позові мотивована передчасністю такого звернення наявні підстави для застосування положень ч. 9 ст. 129 ГПК України та часткового покладення на Позивача понесених Відповідачем судових витрат на правову допомогу.

1.2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ТОВ «М`ясний майстер» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2026 та ухвалити нове, яким повністю задоволити позов. Додаткове рішення також просить скасувати.

1.3. Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань

Ухвалою від 10.07.2026 Суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «М`ясний майстер», призначив її до розгляду в судовому засіданні на 03.09.2026 та надав Відповідачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету ТОВ «Загір`я +» 10.07.2026 об 18:20, однак Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений Судом строк – до 21.07.2026.

Ухвалами від 31.08.2026 та від 03.09.2026 Суд задоволив заяви представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03.09.2026 до Суду від представника Відповідача – адвоката Ярмусь В.Д., - надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заявник також просить поновити строк на подання відзиву, зазначаючи, що він не отримував апеляційної скарги та ознайомився з такою лише 31.08.2026 через систему «Електронний суд» після надання Судом доступу до матеріалів справи.

Представник Позивача у судовому засіданні заперечила проти поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та його прийняття Судом, зазначаючи про відсутність поважних причин пропуску процесуального строку.

Частиною 1 ст. 263 ГПК України визначено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 118 ГПК України). Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними ( ч.1 ст. 119 ГПК України).

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Ярмусь В.Д. здійснював представництво інтересів Відповідача у справі у суді першої інстанції на підставі ордера № 1172157 від 08.06.2026, яким підтверджуються його повноваження щодо представництва і у Західному апеляційному господарському суді. Апеляційна скарга ТОВ «М`ясний майстер» була доставлена до зареєстрованого електронного кабінету Відповідача у ЄСІТС 07.07.2026, а ухвала Суду про відкриття апеляційного провадження ще 10.07.2026, однак із заявою про ознайомлення з матеріалами справи представник Відповідача звернувся до Суду вперше лише 22.08.2026.

Представником Відповідача не зазначено аргументованих та переконливих доводів, а також не надано належних доказів на підтвердження об`єктивної неможливості подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк, а тому Суд відмовив у поновленні строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та його прийнятті.

У судовому засіданні 03.09.2026 заслухано пояснення представників сторін та проголошено скорочену постанову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Узагальнені доводи скаржника

ТОВ «М`ясний майстер» вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Зазначає, що за змістом квитанції від 27.11.2024 контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної в ЄРПН та запропонував ПП «Загір`я» надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію. Однак у законодавчо встановлений строк - протягом 365 календарних днів, - будь-яких заходів щодо розблокування та реєстрації податкової накладної ПП «Загір`я» не вживало і лише 04.03.2026, після отримання претензії Позивача, скерувало контролюючому органу пояснення щодо підтвердження правомірності формування податкового зобов`язання. У відповідь орган ДПС листом від 12.03.2026 повідомив про пропуск встановленого законом строку для надання таких пояснень. Відомостей про вжиття Відповідачем інших заходів, в тому числі оскарження в судовому порядку зупинення реєстрації податкової накладної, за фактом отримання такої відповіді матеріали справи не містять.

Отже, за доводами Позивача, саме внаслідок бездіяльності Відповідача щодо вжиття належних заходів до реєстрації податкової накладної №3 від 05.11.2024 ТОВ «М`ясний майстер» позбавлене права на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми ПДВ у розмірі 450 666, 67 грн до складу податкового кредиту, що свідчить про помилкову відмову у позові.

Оскільки у разі скасування апеляційним судом оскарженого рішення здійснений судом першої інстанції розподіл судових витрат, в тому числі витрат Відповідача на правову допомогу, не відповідатиме положенням ст. 129 ГПК України, Позивач просить скасувати також додаткове рішення.

2.2. Позиція Відповідача

Представник Відповідача у судовому засіданні просив оскаржені рішення залишити без змін з підстав їх законності та обґрунтованості, а апеляційну скаргу лишити без задоволення.

Зазначив, що Позивачем не доведено ні факту виникнення у нього збитків, ні протиправності поведінки Відповідача, оскільки: умовами Договору не передбачено обов`язку Продавця щодо реєстрації податкової накладної та його відповідальності у випадку зупинення її реєстрації контролюючим органом; на виконання вимог податкового законодавства Відповідач вжив заходів щодо реєстрації податкової накладної, а в подальшому подав контролюючому органу пояснення з документальним підтвердженням реальності господарської операції; на момент розгляду справи відсутнє рішення органу ДПС про відмову у реєстрації податкової накладної, а отже Позивачем не доведено втрату права на податковий кредит.

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

31.10.2024 між ПП «Загір`я» як Продавцем та ТОВ «М`ясний майстер» як Покупцем укладено Договір купівлі - продажу №31-1, згідно з п. 1 якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю спеціалізований вантажний самоскид AM SKMBLK, VІN № НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , об`єм двигуна 5132, рік випуску 2022, колір червоний, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити такий транспортний засіб на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість транспортного засобу становить 2 704 000 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 450 666,67 грн.

Строк оплати - 100% передоплата вартості транспортного засобу протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку. За домовленістю сторін, моментом повної оплати вартості транспортних засобів вважається фактичне надходження таких грошових коштів на рахунок Продавця від імені Покупця (п. п. 2.3, 2.5 Договору).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 Договору передача транспортних засобів, вказаних в п. 1.1 договору, здійснюється за адресою: с. Загір`я, Тернопільського р-ну Тернопільської обл. Продавець зобов`язується передати Покупцю транспортний засіб у відповідній кількості оплачених Покупцем одиниць транспортних засобів протягом 3 робочих днів з дати отримання Продавцем на свій рахунок 100 % передплати вартості відповідних одиниць транспортних засобів. Передача продавцем транспортних засобів покупцю оформлюється актом прийому-передачі

За п. 3.4 Договору в момент передачі транспортного засобу Продавець передає Покупцю всі необхідні документи для експлуатації транспортного засобу та їх реєстрації в сервісних центрах МВС, а саме: видаткові накладні, транзитні номери, сервісні книжки, керівництва по експлуатації, податкову накладну.

31.10.2024 ПП «Загір`я» виставило ТОВ «М`ясний майстер» рахунок фактуру №СФ-0000003 на суму 2 704 000 грн, яка сплачена останнім згідно з платіжною інструкцією №111 від 05.11.2024.

05.11.2024 ПП «Загір`я» передало ТОВ «М`ясний майстер» обумовлений Договором товар за видатковою накладною №-000000003, а також склало та направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №3 від 05.11.2024.

За змістом квитанції про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.11.2024 реєстрацію податкової накладної №3 від 05.11.2024 було зупинено контролюючим органом відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України із зазначенням того, що податкова накладна складена платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165). Платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

24.12.2025 Позивач звернувся до ПП «Загір`я» з претензією №3847 від 23.12.2025 про відшкодування 450 666,67 грн, зазначаючи, що зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 05.11.2024 в ЄРПН позбавило його права на відшкодування податкового кредиту у вказаній сумі.

ПП «Загір`я» направило Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК ГУДПС у Тернопільській області письмові Пояснення №04/03/26 від 04.03.2026 з документами на підтвердження зазначеної у податковій накладній №3 від 05.11.2024 інформації та просило зареєструвати таку у ЄРПН.

У письмовій Відповіді №5948/6/19-00-18-01-06 від 12.03.2026 ГУ ДПС у Тернопільській області роз`яснено ПП «Загір`я», що згідно з п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, письмові пояснення платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.

Позивач вказує, що у зв`язку з відсутністю реєстрації податкової накладної №3 від 05.11.2024 у ЄРПН, він був позбавлений можливості включити до свого податкового кредиту суму ПДВ 450 666,67 грн, що є підставою для стягнення з Відповідача збитків у розмірі суми ПДВ.

4. ПОЗИЦІЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Отже, предметом апеляційного перегляду є перевірка того, чи довів Позивач наявність усіх елементів складу правопорушення для стягнення заявленої суми як збитків, а також чи існують підстави для скасування додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

4.1. Щодо наявності підстав для стягнення з Відповідача збитків

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №20/715/17).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (див. постанови Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 30.06.2022 у справі № 916/1466/21).

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (див. Постанову Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17).

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України, тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду. Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені або нараховані у зв`язку з придбанням товарів (у тому числі при їх ввезенні) чи послуг.

У свою чергу, пункт 198.6 статті 198 ПК України прямо визначає, що до податкового кредиту не відносяться суми ПДВ, які не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними або розрахунками коригування.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) ( п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, реєстрація податкової накладної у ЄРПН є визначальною юридичною умовою для включення покупцем суми ПДВ до податкового кредиту і саме на продавця покладено обов`язок в установлені терміни скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту ( див. постанови Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18).

Хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків (див. Постанову Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22).

Тому, належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних (див. Постанову Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ПП «Загір`я» склало податкову накладну №3 від 05.11.2024, однак податковий орган 27.11.2024 зупинив реєстрацію такої в ЄРПН відповідно до пункту 201.16 ст. 201 ПК України та запропонував платнику податку надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, п. 4 якого передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 6 Порядку такі письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом пункту 9 Порядку за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної…; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів…; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування...

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення (п. 11 Порядку).

За наявними у справі доказами податкова накладна №3 від 05.11.2024 до цього часу не зареєстрована та перебуває в статусі «реєстрацію зупинено». Докази прийняття уповноваженим органом рішення про відмову у її реєстрації також відсутні.

У пункту 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Отже, строк, протягом якого за Позивачем зберігається право на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної №3 від 05.11.2024, перервався у зв`язку із зупиненням реєстрації цієї податкової накладної та на момент ухвалення оскарженого рішення судом першої інстанції ще не сплив. Рішення контролюючого органу про відмову у її реєстрації також відсутнє. Зворотного з матеріалів справи не вбачається.

За таких обставин Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час розгляду справи можливість формування Позивачем податкового кредиту на суму 450 666,67 грн не втрачена, оскільки реєстрація Податкової накладної №3 від 05.11.2024 залишається зупиненою, перебіг відповідного строку перерваний на період такого зупинення, а рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації відсутнє. Отже, заявлена сума не може розцінюватись як реальні збитки.

За таких обставин Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час розгляду справи можливість формування Позивачем податкового кредиту на суму 450 666,67 грн не втрачена, а отже заявлена сума не може розцінюватись як збитки.

Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

4.2. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та меж апеляційного перегляду Додаткового рішення

Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

До судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

За загальним правилом такі витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Однак, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору ( ч.9 ст. 129 ГПК України).

За обставинами цієї справи представником Відповідача подано суду заяву про стягнення з Позивача 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням від 25.06.2026 Господарський суд Тернопільської області вказану заяву задоволив частково: стягнув з ТОВ «М`ясний майстер» на користь ТОВ «Загір`я +» 12 500 грн витрат на правову допомогу. В задоволенні решти заяви відмовив.

Суд виходив з того, що поданими доказами підтверджуються витрати Відповідача на правову допомогу адвоката у розмірі 25 000 грн, однак, ураховуючи фактичні обставини справи, наявні підстави для застосування положень ч. 9 ст. 129 ГПК України та часткового покладення на Позивача понесених Відповідачем судових витрат на правову допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга Позивача на додаткове рішення мотивована виключно його похідним характером: апелянт вважає, що у разі скасування рішення від 11.06.2026 здійснений судом першої інстанції розподіл судових витрат, у тому числі витрат Відповідача на правову допомогу, не відповідатиме положенням ст. 129 ГПК України.

Самостійних підстав для скасування Додаткового рішення апелянт не наводить, не оскаржує висновки суду першої інстанції щодо підтвердженості витрат Відповідача на правову допомогу та не обґрунтовує їх неспівмірності. Відповідач Додаткового рішення також не оскаржує.

Враховуючи наведене, а також те, що за наслідками апеляційного перегляду Суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, підстав для скасування додаткового рішення та повної відмови Відповідачу у відшкодуванні понесених ним витрат на правову допомогу немає.

5. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Наведені скаржником у апеляційних скаргах твердження не переконали Суд у наявності підстав для скасування оскаржуваних рішення та додаткового рішення.

Суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, повним з`ясуванням усіх обставин, що мають значення для розгляду цієї справи, а тому доходить висновку про залишення рішення та Додаткового рішення без змін, а апеляційних скарг – без задоволення.

З огляду на залишення апеляційних скарг без задоволення, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Залишити без змін Рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2026 та Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2026 у справі №921/130/26, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясний майстер» – без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Шаповал Д.В.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Панова І.Ю.