Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №940/1419/26 — Тетіївський районний суд Київської області

09.09.2026 Провадження по справі № 1-кп/940/148/26

Справа № 940/1419/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі : ОСОБА_2

з участю прокурора : ОСОБА_3

обвинуваченого : ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 12026111300000101 від 02.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Росішки Тетіївського району Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, призовника, раніше не судимого,-

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України за наступних обставин.

Так, 02 травня 2026 року близько 19 години в АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , переслідуючи злочинний умисел на незаконне заволодіння мопедом марки «Honda» моделі «Tact» AF-24, шляхом вільного доступу зайшов на частково огороджене домоволодіння, яке належить ОСОБА_7 , та перебуває у користуванні ОСОБА_8 , де таємно, протиправно шляхом вільного доступу та всупереч волі законного користувача ОСОБА_8 , застосовуючи власну фізичну силу викотив вищевказаний мопед та через присадибну ділянку закотив до домогосподарства своєї баби ОСОБА_9 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цим самим здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом, чим спричинив майнового збитку потерпілому ОСОБА_8 на суму 11 521,84 грн.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «; Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє то теперішнього часу.

03.05.2026 року близько 17 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з корисливого мотиву, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшов на частково огороджене домоволодіння, яке належить ОСОБА_7 та перебуває у користуванні ОСОБА_8 , звідки здійснив крадіжку велосипеду «ARDIS MAXUS», вартістю 4400 грн., чим спричинив майнового збитку потерпілому ОСОБА_8 на вказану суму.

В подальшому ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом та за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

10.08.2026 року між начальником Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 досягнуто угоди про визнання винуватості, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувачений повністю визнає свою винуватість у зазначених діяннях і зобов`язується визнати винуватість у обсязі обвинувачення у судовому засіданні та погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст. 289 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном на 2 (два) роки та покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України та п.п. 3,4 ч.3 ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які, в присутності захисника, роз?яснені обвинуваченому.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити зазначену угоду та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в ній покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості. ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч.4 ст. 185 КК України беззастережно визнав, зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред?явлених обвинувачень та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.

Потерпілий ОСОБА_8 надав беззаперечну письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості із ОСОБА_4 .

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, розглянувши угоду про визнання винуватості, перевіривши її на відповідність вимогам КПК України, суд вважає, що укладення угоди є добровільним, відповідає вимогам ст.ст. 469,472 КПК України, а тому вона може бути затверджена судом, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може ініціюватися у будь-який момент після повідомленні особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з п.1 ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 289 КК України є нетяжким злочином, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана інтересам окремих осіб та потерпілий надав письмову заяву прокурору на укладення угоди, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченим є можливим.

Суд погоджується із наведеними в угоді про визнання винуватості обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 та відповідно до ст. 66 КК України визнає обставинами, що пом?якшують покарання: щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вказана угода про визнання винуватості, укладена між начальником Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 підлягає затвердженню з призначенням обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженого в ній покарання.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 395, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 10.08.2026 року в кримінальному провадженні № 12026111300000101 від 02.06.2026 року, укладену між начальником Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання :

-за ч.1 ст.289 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки;

-за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно ч. 1 п.п 1, 2 та п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов?язки: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Росішки Тетіївського району Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: мопед марки КТЗ «Honda» моделі «Tact» AF-24 із пластиковими деталями до нього та велосипед марки «ARDIS MAXUS», передані під розписку на зберігання потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 - повернути у його розпорядження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Тетіївський районний суд Київської області з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя : ОСОБА_1