Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №370/1354/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел/факс (04578) 5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. Справа № 370/1354/26

Провадження № 1-кп/370/48/26

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі судового засідання в селищі Макарові кримінальне провадження № 12026111210000095 від 14 квітня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ленінградське, РФ, громадянина України, неодруженого, пенсіонера, який є особою І групи інвалідності, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України

у с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , 14 квітня 2026 року, у період часу з 14 до 15 години, перебував за кермом автомобіля мари «Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , ігноруючи законні вимоги працівників поліції щодо негайної зупинки транспортного засобу шляхом увімкнення проблискових маяків синього та червоного кольору та спеціальних звукових сигналів, вимог про негайну зупинку через гучномовець, умисно, усвідомлюючи, що працівники поліції перебувають при виконання своїх службових обов`язків, з метою заподіяння їм тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків, з мотивів помсти за його переслідування, рухаючись по автодорозі в селі Березівка Бучанського району Київської області по вулиці Житомирській, неподалік від будівлі № 103, різко натиснув на гальма та здійснив маневр – рух заднім ходом з прискоренням, аж до здійснення наїзду задньою частиною автомобіля «Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 в передню частину службового автомобіля працівників поліції «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні).

В результаті умисних, злочинних дій ОСОБА_4 , поліцейські відділення поліції № 3 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області сектору реагування патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_6 та старший сержант поліції ОСОБА_7 , які перебували у зазначеному службовому автомобілі, отримали тілесні ушкодження у вигляді саден правого колінного суглобу, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України, у вчиненні умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Разом з обвинувальним актом прокурор звернулась до суду з Угодою про визнання винуватості, укладеною 30 квітня 2026 року між прокурором Макарівського відділу Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі статті 37 Кримінального процесуального кодексу України, наданні повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026111210000095 від 14 квітня 2026 року та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 .

Прокурор просила затвердити угоду про визнання винуватості, як таку, яка відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та призначити обвинуваченому покарання, визначене угодою сторін кримінального провадження.

Обвинувачений та захисник також просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання в порядку пункту 1 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України про затвердження угоди, суд керується таким.

Частиною другою статті 474 Кримінального кодексу України визначено, що розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 469 Кримінального кодексу України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до пунктів 1-6 частини сьомої статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.

Так, згідно із умовами угоди про визнання винуватості, прокурор ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України, а саме: у вчиненні умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином. Обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні за частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України.

Також умовами угоди про визнання винуватості сторонами узгоджено призначення обвинуваченому покарання за частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов`язків, визначених статтею 76 Кримінального кодексу України.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільною, не є наслідком застосування до обвинуваченого насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що визначені угодою.

Водночас, суд з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частиною четвертою статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, а також наслідки укладення, затвердження цієї угоди, передбачені частиною другою статті 473 Кримінального процесуального кодексу України, та наслідки її невиконання, встановлені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України.

Суд встановив, що потерпілі надали прокурору письмову заяву-згоду на укладення цієї угоди про визнання винуватості, що узгоджується із вимогами частини четвертої статті 469 Кримінального процесуального кодексу України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 Кримінального процесуального кодексу України.

Під час призначення покарання обвинуваченому, суд керується статтями 65-67 Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою з І групою інвалідності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд не встановив.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, суд встановив, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних речовин.

На підставі статей 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість затвердження Угоди про визнання винуватості, укладеної 03 березня 2025 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років із застосуванням статті 75 Кримінального кодексу України у межах санкції частини другої статті 345 Кримінального кодексу України, із звільненням його на підставі статті 75 Кримінального кодексу України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік та покладанням обов`язків, встановлених статтею 76 Кримінального кодексу України, оскільки суд вважає, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід не обирався. Цивільний позов у справі не пред`являвся.

Судові витрати відповідно до довідки про витрати на проведення експертиз під час досудового розслідування у кримінальному провадженні вирішити на підставі статті 124 Кримінального процесуального кодексу України.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує у відповідності до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 314, 373, 374, 376, 394, 469, 472-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Затвердити Угоду про визнання винуватості, укладену 30 квітня 2026 року між прокурором Макарівського відділу Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні

№ 12026111210000095 від 14 квітня 2026 року.

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України.

Зобов`язати ОСОБА_4 , відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 76 Кримінального кодексу України періодично з`являтися для реєстрації до повноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

- автомобіль «Rover 620» реєстраційний номер НОМЕР_1 – повернути власнику;

- диск DVD+R8-16 X 4?7 GB 120 MIN – зберігати у матеріалах справи;

- балончик із засобом сльозогінної дії «Терен», який упакований до спецпакету NPU6087733 – знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави (код доходів 24060300 «інші надходження», МФО 899998) витрати на проведення судових експертиз у розмірі 22 623 (дванадцять дві тисячі шістсот двадцять три) грн 92 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1