Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №361/3460/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/1130/25, cправа № 361/3460/25

19.08.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» серпня 2026 року

Місто Бровари Броварського району Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просила суд визнати об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , транспортний засіб, автомобіль марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 ; у порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину транспортного засобу, автомобіля марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 ; залишити у власності ОСОБА_2 1/2 частину транспортного засобу, автомобіля марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , стягнути з ОСОБА_2 на свою користь понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог зазначається, що 08 серпня 2023 року Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 41.

Від спільного подружнього життя у них народився син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У період перебування у шлюбі сторонами придбано транспортний засіб марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль є об`єктом права спільної сумісної власності та відповідно підлягає поділу у заявлений спосіб.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2025 року вжито заходів забезпечення позову у спосіб заборони відчуження транспортного засобу марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

26 червня 2026 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_2 на свою користь грошової компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу автомобіля марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , у розмірі – 83 080 грн. 00 коп.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 01 липня 2025 року № 1380/15-25 суддю Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 звільнено з посади судді у відставку та відповідно до наказу голови Броварського міськрайонного суду Київської області № 31с-к останнього 31 липня 2025 року відраховано зі штату суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2025 року головуючим суддею у даній справі визначений суддя Василишин В.О.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року дану справу прийнято до розгляду у загальному провадженні та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Король І.О. позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що автомобіль куплений за його особисті кошти просить у позові відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 08 серпня 2023 року, про що Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області зроблено відповідний актовий запис № 41. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка – ОСОБА_7 , дружини – ОСОБА_7 .

Від спільного шлюбу у сторін народився син, ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2025 року, постановленим у справі № 361/965/25, що набрало законної сили 29 липня 2025 року, розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 08 серпня 2023 року Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, актовий запис

№ 41.

З матеріалів справи вбачається, що з 27 вересня 2023 року за ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , про що свідчить лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях від 14 січня 2025 року № 31/33.

Відповідно до частини дев`ятої статті 7 Сімейного кодексу України ( далі – СК України) сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (пункт 3 частини першої статті 57 СК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 60 CK України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині першій статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19).

Згідно з положеннями статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 СК України).

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 Цивільного кодексу України.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

За системним тлумаченням частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України згоду на отримання компенсації за частину майна при його поділі повинен надати той з подружжя, на чию користь така компенсація присуджується, оскільки іншому з подружжя присуджується майно. Вимога одного з подружжя (позивача) про стягнення з іншого з подружжя (відповідача) грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, не породжує обов`язку такого відповідача попередньо вносити відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня

2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

За загальним правилом усе майно, яке набуте подружжям за час перебування у шлюбі, є його спільною сумісною власністю.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Для визнання спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Норми чинного законодавства визначають презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Водночас, указана презумпція може бути спростована, тобто один із подружжя вправі заперечити поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Подружжя має право на поділ спільного майна незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу такого майна частки сторін є рівними.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Автомобіль є неподільною річчю, а отже його поділ здійснюється шляхом присудження на користь одного з подружжя і стягнення половини його вартості на користь іншого з подружжя.

Згідно зі звітом № 14/88.09.25 від 29 вересня 2025 року про оцінку колісного транспортного засобу довідникова вартість транспортного засобу марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 становить 141 240 грн. 00 коп. 1/2 частина становить – 70 620 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог щодо поділу майна подружжя, відповідач посилається на ті обставини, що спірний транспортний засіб придбано за його особисті кошти, на момент придбання шлюб тривав 1,5 місяці. Разом з тим, сторона відповідач презумпції спільності права власності подружжя на майно не спростувала, не надала до суду належних та допустимих доказів належності йому спірного майна на праві особистої власності, а також його придбання за кошти, що є його особистою приватною власністю.

Згідно з частиною третьою статті та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи в сукупності всі докази, суд дійшов висновку, що заявлений позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1/2 частина вартості спірного транспортного засобу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір у розмірі – 1 816 грн. 80 коп. (1 211 грн. 20 коп. за подачу позовної заяви та 605 грн. 60 коп. за подачу заяви про забезпечення позову).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області

в и р і ш и в:

Позов – задовольнити.

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , транспортний засіб автомобіль марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 .

У порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вартість 1/2 частки транспортного засобу автомобіля марки «Chevrolet Aveo», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , у розмірі – 70 620 (сімдесят тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі – 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин